У середині березня Кабінет Міністрів мав намір ініціювати незалежний аудит Національного антикорупційного бюро, але проєкт відповідної постанови так і не був розглянутий. Про це повідомляє УП у публікації “Переговорна ‘Санта-Барбара’ без фіналу. Як у Зеленського готуються до нового етапу війни”. Паралельно з намаганнями врятувати “Верховну Раду” спостерігаються неоднозначні дії щодо НАБУ і САП, які можна розглядати як спробу продемонструвати депутатам, що з їхнім найбільшим страхом “працюють”. Журналісти дізналися від джерел у НАБУ, що всередині березня віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без пояснень ініціював проєкт постанови про створення комісії для проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, оскільки негативний висновок аудиту може стати підставою для звільнення директора НАБУ. “Торік був аудит. Експерти надали нам рекомендації щодо поліпшення роботи – ми почали їх виконувати. Проєкт постанови, який хотів внести Качка, став для нас великим сюрпризом. Врешті-решт, все закінчилося нічим – уряд так і не розглянув цей документ, але невідомо, що буде далі”, – зізнається один зі співрозмовників УП в Бюро. Крім того, внутрішні медійні моніторинги антикорупційних органів показують, що в мережі активізувалися кампанії дискредитації керівництва НАБУ/САП, які явно модеруються провладними силами. “З середини січня в телеграм-каналах масово почали писати, що директор НАБУ – козел, детективи – козли. Нібито хтось має проблеми з декларуванням, незаконно збагатився. У той же час у соцмережах стартувала кампанія про те, що антикорупційні органи занадто під американцями”, – розповів УП співрозмовник в Бюро. Представники влади в комунікаціях з іноземними партнерами відкрито скаржаться, що “через підозри НАБУ і САП” народні депутати не хочуть ухвалювати закони з євроінтеграції, зобов’язань перед МВФ і Ukraine Facility, зазначається в матеріалі. Наразі це не виглядає як системна атака на антикорупційні органи, але точно тримає співробітників НАБУ і САП у “токсичному тонусі”, резюмують журналісти УП.
Кандидат на голову митниці Мірошніченко уникає відповідей
На відкритих співбесідах на посаду керівника митної служби кандидат Михайло Мірошніченко не зміг продемонструвати професіоналізм, на відміну від свого колеги Суворова. Під час співбесіди Мірошніченко п’ять разів просив перейти до закритого режиму, незважаючи на те, що заявляв про необхідність відкритості митниці для громадського контролю. Він стверджував, що став об’єктом нападів з боку розслідувачів, зазначаючи, що «якби вони копнули глибше, то знайшли б відповіді на запитання». Проте, коли йшлося про його майно та статки, він відмовився публічно відповідати, знову наполягаючи на закритому режимі. Комісія запитала про доходи його тещі, які становлять 4 тисячі євро за понад 20 років, а також про наявність чотирьох квартир і автомобіля. Мірошніченко відповів: «Це тригерне питання… я підготував аналітичний матеріал… хочу перейти до закритої частини». В кінці він повторив, що митниця повинна залишатися відкритою для громадського моніторингу.
Завершення слідства щодо зловживання в Генпрокуратурі
Завершено слідство у справі про списання податків на понад 641 млн грн, пов’язане з колишнім топпосадовцем Генеральної прокуратури. Про це повідомляє телеграм-канал “ВИЙ.Ukraine”. НАБУ та САП завершили розслідування стосовно колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України, який сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних збитків для держави. До ДФС звернувся суб’єкт господарювання зі скаргою на рішення про стягнення податків. Перший заступник голови ДФС, відповідальний за підписання рішень за результатами розгляду скарг, діючи в інтересах суб’єкта господарювання, не підписав підготовлений проєкт рішення у встановлений термін. Цьому сприяв підозрюваний, який в останній день розгляду скарги витребував усі матеріали перевірки, що дозволило високопосадовцю фіскального органу стверджувати про відсутність документів як причину неможливості підписати проєкт рішення. В результаті скаргу автоматично задовольнили, і бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 млн грн. У січні цього року НАБУ та САП повідомили прокурору про підозру.
Командир взводу та його підлеглі постануть перед судом за корупцію
Прокурори подали до суду обвинувальні акти проти командира взводу зв’язку та двох його підлеглих військовослужбовців, які були залучені до незаконного нарахування грошового забезпечення. За інформацією Офісу генпрокурора, у грудні 2024 року командир створив механізм «фіктивної служби»: один з військовослужбовців, який фактично не перебував у частині, продовжував отримувати грошове забезпечення та додаткову винагороду. Посадовець вносив неправдиві дані до службових документів і приховував відсутність підлеглого від керівництва. Протягом грудня 2024 – вересня 2025 років йому безпідставно нарахували понад 430 тис. грн. Отримані кошти спочатку надходили командиру через банківські перекази, а згодом, після залучення ще одного військовослужбовця, – готівкою через посередника. Крім того, у вересні 2025 року командир вимагав і отримав від підлеглого 2 тис. доларів США за подальше «покриття» та функціонування цієї схеми.
Суд над посадовцем за недбалість на 1,9 млн гривень у Києві
У Києві розпочато судове провадження проти посадовця комунального закладу культури, який через свою службову недбалість призвів до того, що 1,9 мільйона гривень за оренду землі було сплачено з бюджету столиці замість приватної компанії. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Прокурори Київської міської прокуратури подали до суду обвинувальний акт проти керівника “Муніципального академічного камерного хору ‘Київ'”, якого звинувачують у службовій недбалісті. Протягом більше ніж чотирьох років комунальний концертний заклад сплачував за землю, якою користувалася приватна компанія. Встановлено, що обвинувачений не вжив жодних заходів для виправлення недоліків у додатковій угоді до інвестиційної угоди, що передбачала будівництво офісного приміщення з паркінгом на ділянці комунального закладу по вулиці Лабораторній. Згідно з угодою, орендну плату за землю мав сплачувати інвестор. Однак пізніше була підписана додаткова угода до інвестиційного договору, в якій пункт про сплату оренди інвестором було виключено. Прокуратура зазначає: “Посадовець повинен був вжити заходів для зміни цього пункту угоди та врегулювання питання оплати землі, щоб комунальне підприємство не сплачувало за ділянку, якою не користується. Проте жодних дій з його боку не було вчинено”. Бюджету столиці завдано матеріальної шкоди на суму майже 1,9 мільйона гривень – саме стільки комунальне підприємство витратило на оренду землі за кілька років. Дії обвинуваченого кваліфікуються як службова недбалість, що є неналежним виконанням службових обов’язків через недбале ставлення, що призвело до серйозних наслідків для охоронюваних законом державних інтересів. Санкції за цими статтями передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін від двох до п’яти років, а також позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з можливим штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Водночас, завдяки активній позиції обвинувачення під час досудового розслідування, інвестор частково відшкодував кошти, які не були сплачені за оренду землі, а саме 1,71 мільйона гривень. Разом з обвинувальним актом прокурор подав до суду цивільний позов на суму збитків, яка ще не була відшкодована.
Звільнення судді Качура: нові рішення ВРП
Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ініціює звільнення судді Ігоря Качура, який є обвинуваченим у справі «плівок ОАСК». Суддя працює в Окружному адміністративному суді Києва та фігурує у цій резонансній справі. Єдиним членом ВРП, який не підтримав це рішення, став Віталій Махінчук, призначений президентом Володимиром Зеленським за своєю квотою.
Викриття корупції: посадовець ЗСУ на Кіровоградщині під слідством
Співробітники Державного бюро розслідувань, за підтримки Служби безпеки України, висунули обвинувачення начальнику квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин у Кіровоградській області. Цей чиновник організував закупівлю паливних брикетів за завищеними цінами. Під час укладання договору він звертався до компаній, які пропонували вищі розцінки, що дало можливість заздалегідь визначити конкретного постачальника. Компанія придбала паливо за значно нижчою ціною, а військовій частині продала його за значно завищеною вартістю. За результатами експертизи, ці дії призвели до переплати з боку держави на суму понад 1 мільйон 100 тисяч гривень. Посадовцю висунуто звинувачення у халатності, що призвела до тяжких наслідків (ч. 4 ст. 425 КК України). Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Процесуальний нагляд здійснює Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Декларація головного інспектора Чернівецької митниці Ілони Руссу
Ілона Руссу, яка обіймає посаду головного інспектора Чернівецької митниці, задекларувала незавершений житловий будинок площею 285 м², розташований у Чернівцях, а також електрокросовер Audi Q8 e-tron, що належить її чоловікові, вартістю понад 1 мільйон гривень. Згідно з даними НАЗК, Руссу отримала зарплату в розмірі 491 тис. гривень від Чернівецької митниці. Її чоловік, Степан Васильович Руссу, задекларував 94,7 тис. гривень зарплати від ТОВ «Українські зелені технології», 28 тис. гривень пенсії та 42 тис. гривень, отриманих від продажу рухомого майна через регіональний сервісний центр МВС. Родина також володіє земельною ділянкою площею 400 м² у Чернівцях, яка є спільною власністю Ілони Руссу з її батьками – Олександром та Аллою Запухляк. Окрім того, Ілона Руссу безкоштовно користується квартирою площею 41,6 м² у Чернівцях, що належить її матері. Найважливішим активом у декларації є незавершений будинок площею 285 м² у Чернівцях, який також є спільною власністю Ілони Руссу з батьками. Цей об’єкт ще не введений в експлуатацію і розташований на земельній ділянці родини. Щодо фінансових активів, Ілона Руссу має лише 8 тис. гривень готівкою, а банківських рахунків із значними сумами не вказано. У декларації також відсутні фінансові зобов’язання, цінні папери чи корпоративні права.
Корупційні схеми в ІнФізі: виведення 150 мільйонів гривень
У Київському ІнФізі (НУФВСУ) виявлено великі корупційні схеми, що перевищують 150 млн грн. Інститут володіє фітнес-центрами, басейнами, клінікою, гімнастичним клубом, а також гірськолижною базою в Голосіївському районі. Проте, керівництво університету закрило доступ до цих об’єктів для викладачів та студентів, використовуючи їх для власного бізнесу. В.о. ректора НУФВСУ Олександр Пижов, директор клініки Михайло Риган та кілька заступників ректора щорічно виводять близько 150 млн грн поза бюджетом. Михайло Риган часто в приватних бесідах згадує, що його «криша» — це СБУ. Щодо виведених мільйонів, Риган надає перевагу інвестиціям у нерухомість. Зокрема, на свою 76-річну тещу Тетяну Паламарчук він зареєстрував дві квартири та одне паркомісце в елітному житловому комплексі «Бульвар фонтанів» у Києві.
ВАКС може закрити понад 70 справ НАБУ через порушення термінів
Невдовзі Вищий антикорупційний суд (ВАКС) може закрити більше 70 кримінальних справ, які розслідує Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Причиною цього є пропущені терміни досудового розслідування детективами та прокурорами. Зокрема, зафіксовані випадки, коли суд остаточно закрив три кримінальні провадження через закінчення строків слідства. У понад 70 справах захист подав клопотання про закриття через сплив термінів досудового розслідування.