Депутат Черкаської міськради Араік Мкртчян, якого підозрюють у корупційних діях, отримав обвинувальний акт, що направлений до суду. Його звинувачують у прихованні активів на суму 10 мільйонів гривень, а також у тому, що його дружина придбала розкішний автомобіль за формальні 10 тисяч гривень. Офіс Генерального прокурора разом із Національною поліцією подали до суду обвинувальний акт щодо депутата, якого звинувачують у навмисному поданні неправдивих даних у декларації. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час повної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості про грошові активи декларанта та його дружини на суму 9,7 мільйона гривень, включаючи готівку. Ці кошти у 2023 році були використані, зокрема, на придбання BMW X6 (2023 року випуску) вартістю понад 123 тисячі доларів та Mercedes-Benz S350D 2021 року випуску вартістю понад 100 тисяч доларів. Дружина депутата, згідно з документами, придбала ще один автомобіль — BMW M3 (2022 року випуску) ринковою вартістю понад 100 тисяч доларів, нібито лише за 10 тисяч гривень. Крім того, у декларації не було вказано 300 тисяч гривень на банківських рахунках.
Тендерні махінації в медіа: мільйони для аналітичного центру
18 березня ДП «Мультимедійна платформа іноземномовного мовлення України» уклало угоду з ГО «Аналітичний центр «Об’єднана Україна» на підготовку аналітичних матеріалів для цифрової платформи на суму 2,20 млн грн, про що повідомляє система «Прозорро». У цьому році планується створення 211 аналітичних матеріалів обсягом 4 500-7 000 знаків за 7 500 грн кожен, а також 49 матеріалів обсягом 8 000-16 000 знаків за 12 600 грн. Сергій Гілевич, 58-річний член Федерації спортивного більярду України та власник спеціалізованого сайту «Бильярдный информационний сайт Дуплет», був попереднім виконавцем цього замовлення. У 2023 році «МПІУ» замовляла аналітичні матеріали у «АЦ «Об′єднана Україна» за аналогічними цінами, тоді як у 2024 році ціни для Гілевича зросли до 16 400 грн та 41 400 грн, що вдвічі і втричі дорожче відповідно. Більш детальну інформацію про попередника можна знайти у статті «NGL.media» про англомовну медіаплатформу «The Gaze», для якої призначені ці тексти. Менші матеріали можуть включати розширений аналіз подій, репортажі або опитування, тоді як більші тексти – це спецпроєкти та комплексні аналізи. Статті мають бути написані українською та англійською мовами, орієнтуючись на іноземну аудиторію та просуваючи українські наративи. Важливо, щоб виклад матеріалів про різні країни враховував особливості цих країн та України, позиціонуючи українців як частину Європи. Матеріали повинні бути логічно структурованими, з чітким викладенням фактів та осмисленою інформацією. При створенні матеріалів необхідно дотримуватись моральних норм, українського та міжнародного законодавства, етичних стандартів журналістики. ГО отримала замовлення без конкуренції, оскільки на відкриті торги не з’явився жоден інший учасник. Для участі в тендері потрібно було надати один аналогічний договір та один договір з українськими або міжнародними ЗМІ, що відповідає темі закупівлі. Також вимагалася довідка про наявність контактної бази з фахівцями та підтвердження співпраці з кваліфікованими перекладачами. ГО надала договори з нинішнім замовником на 2023 і 2025 роки, а також договори з ТОВ «Глас-Медіа» та ТОВ «Стрімлайн Медіа». Засновниками «АЦ «Об′єднана Україна» є Антон Кучухідзе та Ігор Петренко. Кучухідзе раніше працював у Міністерстві оборони України, а Петренко є засновником кількох медіа-компаній. Нагадаємо, що «Ми-Україна» стала частиною телемарафону наприкінці 2022 року після передачі ліцензії «Новинної групи Україна» державі.
Нардеп Корявченков повернувся в Україну та отримав виклик до НАБУ
Народний депутат Юрій Корявченков, відомий як Юзик, який має зв’язки з президентом, повернувся в Україну та отримав повістку на допит від НАБУ у справі, пов’язаній з виплатами депутатам за голосування. За інформацією ZN, він запевнив детективів, що з’явиться на допит. Корявченков є одним із шести нардепів, які фігурують у цій справі, разом з Ігорем Негулевським, Михайлом Лабою, Євгеном Пивоваровим та Ольгою Савченко. Юзик залишив Україну перед врученням підозр своїм колегам. Окрім них, близько 20 осіб вже проходили допити у цій справі. Один із учасників схеми уклав угоду зі слідством і дав свідчення. ЗМІ повідомляють, що НАБУ задокументувало факти роздачі грошей, а Юрій Кісель вважається організатором цієї схеми.
Нові статки ексочільника податкової Сумщини Артема Снєжка
Артем Снєжко, колишній в.о. керівника податкової служби Сумської області, задекларував оренду автомобіля Lexus RX 2022 року, вартість якого перевищує 3 мільйони гривень. Також він вказав матеріальну допомогу дружині у розмірі 400 тисяч гривень. У 2025 році його зарплата в ДПС Сумської області склала 181 тисячу гривень, де він працював заступником начальника відділу організації та моніторингу доходів місцевих бюджетів. Основним джерелом доходу сім’ї є дружина Олена Снєжко, яка отримала 265 тисяч гривень від підприємницької діяльності, 400 тисяч гривень матеріальної допомоги від Наталії Короткої та 4 тисячі гривень національного кешбеку “Зроблено в Україні”. Артем також отримав 150 тисяч гривень матеріальної допомоги від Катерини Снєжко. Сім’я володіє двома квартирами в Кам’янському (Дніпропетровська область): одна з них у спільній частковій власності (33% належить Артему, 67% — матері Катерини), а інша — у власності дружини (площа 72 м², отримана у 2010 році). Дружина також має земельну ділянку площею 10 соток у селі Сніжне Євпаторійського району АР Крим (отримана у 2013 році). Ще одна квартира (72,5 м²) є спільною власністю кількох осіб, включаючи дружину (20%) та інших родичів. Найбільш значущим нововведенням є легковий автомобіль, право користування яким отримано 1 січня 2025 року за 3,1 мільйона гривень (оренда). Власницею є Ольга Ліферова, а користується ним дружина Олена. Артем Снєжко відомий як екс-в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області (2023–2024 роки) та фігурант розслідувань САП щодо походження активів і потенційних корупційних ризиків. Його майно підлягає конфіскації.
Оновлення активів родини Біденка під час війни
Артем Біденко, колишній державний секретар Міністерства культури, 10 червня 2022 року придбав приватний будинок у відомому курортному селі Шешори, що знаходиться в Прикарпатті. 19 червня 2025 року він також став власником автомобіля Audi e-tron 55. Його дружина, Юлія Шаповаленко, під час повномасштабної війни, 15 лютого 2025 року, додатково придбала квартиру в околицях Києва. Раніше, 26 січня 2024 року, вона купила автомобіль Peugeot 2008, окрім вже наявної нерухомості.
Підозра директору «Львіввугілля» за розтрату державних коштів
23 березня 2026 року, т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Павлу Овчіннікову було офіційно вручено підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Ця стаття стосується привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. За цією статтею передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Підозра стала логічним продовженням кримінального провадження, яке тривало навколо «Львіввугілля» протягом останніх місяців. Ключовим моментом слідства є події 3 лютого 2026 року, коли Овчінніков підписав три накази про звільнення топменеджерів підприємства: заступника гендиректора Олексія Жеребка, начальника відділу безпеки Олексія Гончарука та директорки з кадрових питань Катерини Ковалевської. Кожному з них було нараховано вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, що в сумі перевищило 1,5 мільйона гривень. Юридична проблема полягає в тому, що звільнення відбулося за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП, який стосується лише членів виконавчих органів господарських товариств. Оскільки ДП «Львіввугілля» є державним підприємством, жоден з трьох менеджерів не підпадав під цю підставу. 2 березня 2026 року Сокальський районний суд задовольнив клопотання прокурора Шептицької окружної прокуратури, надавши тимчасовий доступ до фінансової документації підприємства. Слідчий суддя зафіксував ознаки кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК, а кваліфікацію справи було посилено до частини 5, що свідчить про обтяжуючі обставини. Гроші на рахунки звільнених менеджерів надійшли протягом 2–3 робочих днів у першій декаді лютого, тоді як шахтарі Шептицького шахтного регіону отримали зарплату лише наприкінці того ж місяця. Це свідчить про різні пріоритети в розподілі бюджетних коштів. Це не перший випадок кримінального розслідування щодо Овчіннікова. 30 червня 2025 року СБУ та прокуратура провели обшуки на «Львіввугіллі» за статтею 191 КК, під час яких було виявлено схеми фіктивних закупівель та приписки — 4 тисячі тонн неіснуючого вугілля, а також премії для керівництва на фоні 16–18-відсоткового падіння видобутку. Слідство також може розглядати можливий зв’язок виплат із долею ексміністра енергетики Германа Галущенка, який наразі перебуває під вартою та, за даними джерел, співпрацює з правоохоронцями. Відомо, що мільйонні компенсації могли бути способом передачі коштів через підконтрольних осіб. Очікується реакція Міністерства енергетики України, оскільки такі події вимагають відсторонення Павла Овчіннікова з його посади. Кримінальне провадження триває, і редакція дотримується принципу презумпції невинуватості, адже всі обставини має встановити суд. Матеріал підготовлено на основі судових документів у справі №454/692/26, матеріалів кримінального провадження за ст. 191 КК України та відкритих джерел.
Розлучення слідчого ДБР: нові деталі декларації Гребенюка
Кирило Гребенюк, заступник керівника відділу територіального управління ДБР у Полтаві, завершив свій шлюб у 2023 році. 10 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд Харкова задовольнив позов Олени Олегівни Гребенюк про розірвання шлюбу з Кирилом Олеговичем Гребенюком. Шлюб, зареєстрований 31 серпня 2012 року в Харкові (актовий запис № 539), офіційно припинив своє існування. У судовому рішенні зазначено, що шлюбні стосунки між сторонами були припинені, а спільне життя стало неможливим через брак взаєморозуміння та поваги. У подружжя є спільний син. Обидва партнери не з’явилися на засідання, проте подали заяви з проханням розглянути справу без їхньої присутності. Олена Гребенюк підтримала свій позов, а Кирило Гребенюк не заперечував проти розлучення. Суд зобов’язав Кирила Гребенюка сплатити колишній дружині судові витрати у розмірі 1073,60 грн. Рішення набрало законної сили в день його ухвалення. На момент подання виправленої декларації за 2025 рік (6 березня 2026 року) Кирило Гребенюк вже понад два роки перебував у розірваному шлюбі. У декларації він не вказав дружину як члена сім’ї, а лише неповнолітнього сина Владислава. Квартира в Харкові (68,3 м²), якою він користується безкоштовно, оформлена на його сестру Олену Гребенюк, яка є адвокатесою та ФОП у сфері права. Сам Кирило Гребенюк працює слідчим і займає посаду заступника керівника відділу в ТУ ДБР (Полтава), проте фактично проживає у Сумах. У декларації він вказав зарплату від ДБР, що перевищує 1,58 млн грн, автомобіль Acura TLX (2018), скромні грошові активи (10 тис. доларів готівкою) та орендовану квартиру в Сумах. Наразі пан Гребенюк не декларує спільного побуту з іншою жінкою, що є підставою для повної перевірки НАЗК.
Декларації Олега Борисенка: мільйони та нерухомість під час війни
Очільник БЕБ Чернівецької області Олег Борисенко задекларував подарунок дружині на суму 12,6 млн грн, новий автомобіль Touareg та численні об’єкти нерухомості в Київській області. Згідно з даними, опублікованими в Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК, його заробітна плата від ТУ БЕБ у Чернівецькій області склала 1,3 млн гривень. Водночас його дружина, Марина Борисенко, задекларувала значно більші доходи: 1,44 млн гривень від підприємницької діяльності та 1,15 млн гривень заробітної плати від БФ «Київська школа економіки». Крім того, вона отримала соціальні та страхові виплати, а також інші надходження. Найбільшою статтею доходів є 12,6 млн грн, отриманих у спадщину (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення. Як уточнили в коментарях для ЗМІ, це не готівкові кошти, а негрошовий подарунок – об’єкт нерухомості (квартира). Родина володіє значною кількістю нерухомості, переважно оформленої на дружину: п’ять квартир у Києві (площею від 33,3 до 90,9 м², набуті переважно у 2023 році, оцінка – від 573 тис. до 1,026 млн грн); земельна ділянка площею 10,89 соток у с. Віта-Поштова (Київська область, набуття у червні 2025 року, оцінка – 453,6 тис. грн); садовий (дачний) будинок площею 273,4 м² у тому ж селі (набуття у червні 2025 року, оцінка – 6,5 млн грн). Сам Олег Борисенко винаймає квартиру (71,9 м²) та машиномісце у Чернівцях. Родина також оновила автопарк: дружина у червні 2025 року придбала Volkswagen Touareg 2020 року випуску за 1,77 млн гривень. Крім того, родина користується старішим Touareg 2012 року (безкоштовне користування). Грошові активи: у Олега Борисенка готівкою 69 тис. доларів, у дружини – 78 тис. доларів, 5 тис. євро готівкою та близько 218 тис. грн на банківських рахунках.
Вирок за розкрадання лісових земель біля Буковелю
На Прикарпатті засудили учасника схеми, що завдала державі збитків на понад 6,4 млн грн через розкрадання лісових земель біля Буковелю. 6 березня 2026 року Яремчанський міський суд Івано-Франківської області ухвалив вирок у кримінальній справі № 354/172/26, що стосується незаконного заволодіння державними землями лісового фонду в селі Поляниця. Обвинувачений, житель Чернівецької області Михайло Михайлович Гинку, виступав підставною особою у шахрайській схемі, організованій колишніми посадовцями Держгеокадастру та місцевими бізнесменами. Згідно з даними досудового розслідування, злочинці намагалися привласнити незареєстровані землі Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп», розташовані неподалік відомого гірськолижного курорту. Щоб реалізувати свій план, організатори завербували людей у складному фінансовому становищі, пропонуючи їм гроші за те, щоб стати фіктивними власниками цінної карпатської землі. Одним із таких «власників» став Михайло Гинку. Зловмисники підробили Державний акт на право власності на землю зразка 2001 року. Згідно з фальшивим документом, Поляницька сільська рада нібито 20 років тому передала Михайлу Гинку 2,15 га для будівництва та господарювання. Потім, за участю «своїх» землевпорядників-інженерів, створили підроблену технічну документацію без виїзду на ділянку чи узгодження меж. Ліс у документах записали як «сіножаті», щоб замаскувати розкрадання земель лісгоспу. У грудні 2022 року 2-гектарну ділянку зареєстрували в Державному земельному кадастрі під номером (2611092001:22:001:1121). А в березні 2023 року Михайло Гинку у приватного нотаріуса фіктивно «передав» її іншій підставній особі, щоб легалізувати вкрадене. За експертними оцінками, вартість ділянки на момент злочину становила 6 453 732 гривень, які були незаконно відібрані в держави. Під час розслідування Михайло Гинку визнав свою провину та висловив розкаяння. Завдяки другорядній ролі він уклав угоду з прокурором Офісу Генпрокурора про визнання винуватості. Ключовою умовою угоди була активна співпраця обвинуваченого зі слідством, зокрема свідчення проти організаторів і посадовців, причетних до схеми, а також допомога державі у поверненні ділянки через суд. Суд визнав Михайла Гинку винним за трьома статтями Кримінального кодексу України: шахрайство в особливо великих розмірах, підробка та зловживання фальшивими документами у складі групи. За сукупністю злочинів йому призначили покарання у вигляді 5 років ув’язнення. Однак з урахуванням угоди та щирого каяття суд умовно звільнив його від відбування терміну з іспитовим строком 1 рік. Долю вкраденої ділянки вирішать у цивільному судочинстві — наразі триває процедура її повернення у державну власність.
Тендери на електроенергію для харківського метро: деталі угоди
З 15 по 20 березня в системі «Прозорро» було опубліковано 70 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 21,29 млрд грн. Найзначнішими закупівлями цього тижня стали тендери в Харкові на електроенергію для метрополітену на 1,11 млрд грн. На два тендери подала заявку лише одна компанія — ТОВ «Ел-енерго». Власниками цієї фірми є Олександр Хандрига та Олексій Кірющенко, який відомий як режисер і сценарист серіалу «Слуга народу». Олексій Кірющенко народився в Україні, довгий час жив і працював у Росії. В Україні він співпрацював з проектами студії «Квартал 95», зокрема, з серіалами «Свати», «Папік» та «Слуга народу». Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах у 2019 році Кірющенко долучився до розробки концепції нового телеканалу для окупованих територій «Дім», був членом наглядової ради Українського культурного фонду, а також, за даними журналістів, входив до складу комісії, що обирала кінопроекти для державного фінансування. Згідно з інформацією «Bihus.info», у вересні 2023 року разом з продюсером Артемом Колюбаєвим, який є колишнім бізнес-партнером Андрія Єрмака, Кірющенко став співвласником компанії-виробника БПЛА «Culver». У контрактах на постачання електроенергії для харківського метрополітену зазначено, що «Ел-енерго» отримуватиме 28 копійок за кожну кіловат-годину, незалежно від ринкової ціни електроенергії та інших тарифів. За двома контрактами у 2026 році передбачено постачання 84 млн кВт*год, що може принести фірмі прибуток у розмірі майже 24 млн грн (без ПДВ). Компанія «Ел-енерго» почала брати участь у публічних закупівлях у 2023 році і з того часу отримала підряди на 3,96 млрд грн. Найбільшими з них були замовлення від «Дніпроводоканалу» на 1,65 млрд грн, а друге місце займають замовлення для «Харківського метрополітену» на 1,11 млрд грн. У контрактах, укладених 18 березня, вказано, що фінансування здійснюється за рахунок Європейського банку розвитку та реконструкції. Наступного дня були укладені додаткові угоди, в яких джерелом фінансування визначено кошти бюджету Харкова та власні кошти метрополітену. Попередні контракти на електроенергію для Харківського метрополітену, укладені у грудні 2025 року, передбачали ще більший дохід для постачальників, з торговельною надбавкою 42 і 50 копійок на кВт*год, що майже вдвічі більше, ніж 28 копійок для «Ел-енерго». Запорізьке комунальне підприємство «Запоріжелектротранс» замовило електроенергію з надбавкою 32 копійки. Однак це все ще не є дорогим у порівнянні з закупівлею електроенергії державною установою «Українські гідромеліоративні системи» для її об’єктів у Полтавській області на 101 млн грн, де маржа постачальника ТОВ «Укргазтрейдинг» становила 1,89 гривень на кожну кіловат-годину. Загалом передбачалася поставка 6,6 млн кіловат-годин, що може принести фірмі Віктора Денисовича прибуток, що перевищує 12 млн грн. ДУ «Українські гідромеліоративні системи» очолює Андрій Мишкін, а відповідальним за цю закупівлю був Ігор Жак.