Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подали до суду обвинувальний акт проти трьох чиновників міської ради та директора товариства. Їх звинувачують у розкраданні бюджетних коштів під час закупівлі квадрокоптерів для оборонних потреб. Згідно з матеріалами слідства, у 2023 році директор департаменту спільно з підлеглими та керівником товариства організували схему, в якій дрони були придбані за завищеними цінами в рамках місцевої програми підтримки обороноздатності. Посадовці заздалегідь обрали постачальника та штучно підвищили очікувану вартість закупівлі. Для цього вони провели формальний аналіз ринку, використовуючи недостовірні комерційні пропозиції від компаній, які насправді не займалися продажем такої техніки, що створило ілюзію ринкової ціни. Тендерну документацію, за версією слідства, підготували спеціально для одного учасника, формулюючи вимоги так, щоб інші компанії не могли взяти участь у тендері. В результаті перемогу отримало заздалегідь обране товариство, з яким уклали договір на постачання 90 квадрокоптерів на суму 14,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, учасники схеми внесли до офіційних документів неправдиві дані про нібито повну поставку товару, хоча на той момент квадрокоптери фактично не були доставлені. На основі цих документів з місцевого бюджету була перерахована вся сума за договором, хоча реальна вартість техніки була значно нижчою. Отримані кошти, згідно зі слідством, директор товариства легалізував, перерахувавши їх на рахунок іншого підприємства під виглядом оплати допоміжних послуг. Внаслідок цих дій бюджету завдано збитків на суму 2,6 млн грн. У січні 2026 року учасникам схеми було повідомлено про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. У рамках провадження було подано цивільний позов про відшкодування збитків. Оскільки міська рада не визнала шкоду, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади. Досудове розслідування проводилося Територіальним управлінням БЕБ в Полтавській області за оперативного супроводу Департаменту військової контррозвідки СБ України та УСР в Полтавській області. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в суді.
Фінансові аномалії ексзаступника командувача НГУ Олександра Білоуса
Олександр Білоус, колишній заступник командувача Нацгвардії з тилу, став об’єктом перевірки НАЗК та кримінальної справи, пов’язаної з можливими фінансовими зловживаннями на суму 199 млн грн. Ці події вказують на невідповідність між задекларованими доходами його родини та реальними активами. НАЗК виявило, що у декларації за 2024 рік було вказано недостовірні дані на 16,7 млн грн, що підпадає під статтю 366-2 КК України, яка передбачає штраф або обмеження волі.
Фінансові невідповідності почали з’являтися ще у 2020 році, коли витрати перевищили доходи на 672 тис. грн. У 2021 році, при офіційних доходах близько 1,47 млн грн, сім’я придбала активи на суму 7,32 млн грн, зокрема автомобіль Hyundai Santa Fe за 1,566 млн грн, квартиру у Львові в ЖК «Forum Apartments» з ринковою вартістю близько 4,33 млн грн, але задекларовану за 1,136 млн грн, а також квартиру у Фонтанці, де ринкова вартість становила не менше 1,065 млн грн, при задекларованих 442 тис. грн.
За підрахунками НАЗК, до кінця 2021 року сім’я могла накопичити максимум 1,66 млн грн, але задекларувала понад 7,2 млн грн. У 2022 році розрив зріс: було заявлено 11,58 млн грн, включаючи готівку — 500 тис. грн, $70 тис. та 100 тис. євро у Білоуса, плюс $20 тис. та 100 тис. євро у дружини. НАЗК оцінює, що реально можна було накопичити близько 3,37 млн грн, що створює різницю понад 8,2 млн грн.
У 2023 році, після призначення заступником командувача НГУ з тилу, сім’я придбала елітну нерухомість. Дружина оформила два апартаменти в «Апартель Сходниця»: 33,1 м² за 493 тис. грн при ринковій вартості близько 3,95 млн грн та 66,4 м² за 996 тис. грн при реальній ціні понад 8 млн грн. Загальна реальна вартість становить близько 12,05 млн грн при задекларованих 1,49 млн грн. У тому ж році було придбано автомобіль DS 7 Crossback за 1,79 млн грн з оплатою 179 тис. грн. Загальні витрати перевищили 12,2 млн грн при доступних близько 7,3 млн грн, що створює дефіцит майже 5 млн грн без пояснень.
До кінця 2023 року активи сім’ї становили 16,65 млн грн, які, за оцінкою НАЗК, не могли бути накопичені з офіційних джерел. У 2024 році додалося ще 1,6 млн грн. Одночасно Білоус фігурує у справі НАБУ про розтрату 199 млн грн на закупівлі бронетехніки через приватні фірми, зокрема ТОВ «БП “ЕКСІМ Світова оборона”». Судові документи вказують, що Білоус курирував постачання та контакти з військовою частиною, і розслідується змова з бізнесом та переплата за закупівлі.
Після обшуків навесні 2025 року Білоус був звільнений указом президента. Це публічно назвали «деморалізуючим» для системи, але питання щодо грошей та активів залишилися без відповіді. Зараз очевидно, що офіцер, відповідальний за тил і ресурси НГУ під час війни, за короткий час накопичив активи, які не відповідають його зарплаті, придбав елітну нерухомість за цінами, що в десятки разів нижчі за ринкові, і опинився у справі про мільярди на оборонку. Це вже не просто деклараційні помилки; це прірва між паперовими цифрами та реальністю, яку неможливо ігнорувати.
Викриття корупційних схем: Неля Цибульник під прицілом НАЗК
Неля Цибульник, заступниця мера Харкова, депутатка Харківської облради та голова адміністрації Холодногірського району, була викрита за недостовірне декларування майна на суму 7 млн гривень. Перевірки проводилися з вересня 2025 по березень 2026 року, з можливим продовженням термінів. НАЗК проаналізувало дані з понад 20 державних реєстрів, банківські виписки з 20 фінансових установ, а також матеріали кримінальних проваджень та пояснення самої Цибульник і третіх осіб. Відповіді від криптобіржі WhiteBIT не були отримані, тому перевірка проводилася на основі наявних даних.
Цибульник не вказала у деклараціях свою другу посаду — депутатку Харківської обласної ради. Найбільші неточності, виявлені НАЗК, стосуються будинку площею 299,3 м² у Харкові, право на який вона отримала у 2021 році. Цибульник зазначила «Не застосовується» щодо вартості та не вказала право користування донькою, яка фактично проживає в будинку. Реальна кошторисна вартість будівництва, згідно з реєстром, становить лише 300 тис. гривень. НАЗК відхилило пояснення Цибульник про те, що «кошторис не є реальною вартістю, бо роботи не завершені».
Крім того, жінка внесла неточності щодо двох торгових павільйонів по 16 м² у Харкові, які були задекларовані як власність з 28.12.2016 за 320 000 грн кожен. Насправді це оренда за договорами 2016 року (орендна плата 10 тис. грн/місяць). НАЗК зазначає, що вартість оренди береться з правовстановлюючих документів, і підтверджень сплати 320 тис. грн за кожен павільйон не надано.
Ювелірні вироби, що фігурували у кримінальному провадженні проти матері Цибульник, Тетяни Цибульник, були оцінені експертизою у 614 тис. грн. Неля Цибульник раніше визнавала, що деякі з цих виробів належать їй, але у деклараціях за 2023-2024 роки стверджувала, що «не мала у власності, вироби втрачені». НАЗК не підтвердило наявність або вартість у 2023-2024 роках, але зафіксувало невідповідність.
Основні порушення, які призвели до кримінальної кваліфікації, включають:
– 2023 рік – 180 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,36 млн грн).
– 2024 рік – 170 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,69 млн грн).
Ці суми повторюються з 2019 року, коли були задекларовані 70 тис. доларів, 50 тис. євро та 600 тис. гривень. Однак загальний офіційний дохід Цибульник за період з 1998 по 2019 рік становить лише 2,89 млн грн, враховуючи підприємницьку діяльність, зарплату та продаж авто. За цей період вона придбала кілька квартир і автомобілів (Toyota Highlander, Corolla, ГАЗ тощо), погасила частину кредиту на 49,1 тис. доларів, отриманого у 2018 році в TBC Bank на будівництво в Грузії, та сплатила оренду павільйонів — усе на суму, що значно перевищує її доходи. Рух коштів на рахунках у ПриватБанку та Укргазбанку під час ФОП-діяльності (роздрібна торгівля, оренда) був практично відсутній.
Цибульник стверджувала, що великі суми — це «подарунки» від Сергія Муфазалова, які він надав у 2016 та 2018 роках (200 тис. доларів та 60 тис. євро). Жінка надала нотаріальні заяви 2025 року. Однак НАЗК встановило, що Муфазалов сам заробив за 1998-2016 роки лише 3,125 млн грн і купував квартиру та авто. Частина «подарунка» — позика від Ігоря Когута, запит до якого повернувся. Родинних зв’язків між Цибульник і Муфазаловим реєстри не виявили, оскільки він одружений і має дітей.
Цибульник подала декларацію про «подарунок» за 2016 рік лише у листопаді 2025 року, після запиту НАЗК, сплативши 355 тис. грн податку. За 2018 рік вона не вказувала ці дані.
НАЗК вважає, що ці пояснення мають «узгоджений характер» і спрямовані на уникнення відповідальності. Фінансової спроможності ні в Цибульник, ні в Муфазалова не підтверджено. Сума недостовірних даних у кожній декларації становить:
– За 2023 рік — 6,3 млн гривень.
– За 2024 рік — 6,96 млн гривень.
У діях Неллі Цибульник встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Це вже не перша перевірка її декларацій — НАЗК фіксує системність порушень з 2019 року.
Аудит як інструмент розвитку: готовність НАБУ до нової перевірки
У Національному антикорупційному бюро висловили зацікавленість у проведенні детального аудиту, аналогічно до минулого року. Про це повідомила заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко в коментарі до УП. “НАБУ максимально зацікавлене в тому, щоб Бюро стало більш ефективним і прозорим, а кожен крок наближав країну до нашої спільної мети: нульової толерантності до корупції. Призначення аудиту НАБУ – це не проблема і не ризик. Це – інструмент. По-перше, аудит є нормальною, здоровою управлінською практикою. Він дозволяє чесно оцінити результати, виявити слабкі місця та зміцнити інституцію. По-друге, це пряма норма закону, яку потрібно виконувати. По-третє, важливо зазначити, що проведення першого в історії Бюро аудиту було однією з ключових вимог чинного директора НАБУ Семена Кривоноса під час відкритого конкурсу. І минулого року цей аудит відбувся”, – зазначила Лисенко. Вона підкреслила, що аудит “повинен бути інструментом розвитку, а не формальністю заради галочки”. “Більше того, попередній аудит містив не лише внутрішні висновки, а й чіткі рекомендації для зовнішніх стейкхолдерів – Уряду та Парламенту. Зокрема, йшлося про необхідність змін до профільного законодавства, включаючи періодичність проведення аудиту. Ми відкриті до цієї роботи. Ми вже почали працювати разом з премʼєр-міністром та урядом над пропозиціями щодо виконання рекомендацій попереднього аудиту, а також готові до конструктивної взаємодії з парламентом для реалізації цих рішень”, – додала Лисенко.
Кандидат у митниці Бойко про корупційні схеми в Одесі
Кандидат на посаду в митниці Олександр Бойко ухилився від відповіді про свою участь у корупційних схемах на Одеській митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У 2022 році Бойко очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, коли там були зафіксовані випадки тіньового експорту, “чорного зерна” та проводились обшуки ДБР. Цю інформацію було надіслано комісії з добору керівника Держмитслужби, і саме це питання виникло під час співбесіди. У відповідь кандидат заявив, що сприймає це як “інформаційну атаку” проти себе, хоча факти підтверджують наявність негативних корупційних явищ під час його роботи в Одеській області. Бойко прокоментував лише один випадок із контейнерами, зазначивши, що товари не були подані для митного оформлення, тому митниця “не мала права діяти”. Він стверджує, що документи щодо знищення контейнерів були передані керівництву, а частину вантажу згодом передали на потреби ЗСУ. Замість того, щоб надати детальну відповідь про роль свого відділу, кандидат зосередився на репутаційній шкоді.
Зміна фігур у справі забудовників Ірпеня: нові деталі
Кримінальне провадження №72024111400000009, яке розслідується в ТУ БЕБ Київської області, почалося з чітких даних і конкретних компаній. У центрі уваги опинилися забудовники Ірпеня, зокрема проекти «Green Life-3» та «GL Club». За оцінками аналітиків БЕБ, ТОВ «Ірпінь Альянс Буд» разом із Дмитром Чавою та Михайлом Бокочем занижували податки приблизно на 48 млн грн, а також мали борг близько 9 млн грн від фізичної особи. Загальна сума шкоди, зафіксована в документах, становила близько 57 млн грн. Проте подальший розвиток справи суттєво змінив її зміст. Заступник голови відділу детективів ТУ БЕБ Київської області Андрій Безушко ввів нового підозрюваного — Дмитра Вдовенка, чия причетність до будівельних проектів не була відображена в первинних фінансових звітах і не пов’язувалася з тими суб’єктами, у яких виявлено податковий дефіцит. Пізніше в документах з’явилася нова версія: Вдовенко був оголошений «виконавцем робіт». Для цього ретроспективно були складені договори, які покладали на нього відповідальність за операції, раніше з ним не пов’язані. Наступним кроком стало висунення підозри Вдовенку, який визнав свою провину і погодився компенсувати шкоду. У бюджет надійшло близько 6 млн грн, що становить приблизно 12% від початкових 57 млн грн. Водночас основні фігуранти, згадані в аналітиці БЕБ — ТОВ «Ірпінь Альянс Буд», Дмитро Чава та Михайло Бокоч — не несуть ключової кримінальної відповідальності у фінальному варіанті справи. Фінансовий тягар перекладається на особу, яка не була включена в початкові оцінки шкоди. В результаті, справа, що почалася з опису схеми несплати податків на десятки мільйонів гривень, завершується визнанням провини однією особою та частковою компенсацією у 6 млн грн. Більше 50 млн грн, згідно з аналітикою БЕБ, не надходять до бюджету. Формально провадження виглядає успішним: є підозра, визнання, компенсація. Однак насправді структура справи трансформується — від перевірки податкових зобов’язань конкретних компаній до процедури з заміною фігуранта та різким зниженням суми шкоди.
Фінансові досягнення митника: Ігор Качмар та його статки
Ігор Качмар, начальник відділу аналізу та контролю митної вартості, задекларував прибуток у розмірі 134 мільйони гривень від продажу державних облігацій, а також новий будинок вартістю понад 14 мільйонів гривень, придбаний для доньки. Загальний дохід Качмара та його родини за минулий рік перевищив 140 мільйонів гривень. Основна частина цього доходу, а саме 134,2 мільйона гривень, походить від продажу облігацій внутрішньої державної позики Міністерства фінансів України. Окрім того, Качмар отримав близько 5,93 мільйона гривень у вигляді відсотків від державних облігацій. Заробітна плата митника у Львівській митниці склала 786 тисяч 810 гривень, а його дружина Світлана, яка також працює в митниці, задекларувала 509,5 тисячі гривень. Ще 216 тисяч гривень родина отримала від продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, а також понад 86 тисяч гривень у вигляді банківських відсотків. У вересні 2025 року донька Марія Качмар стала власницею житлового будинку площею 349 квадратних метрів у селі Зимна Вода під Львовом, вартість якого на момент покупки становила 14,2 мільйона гривень. Тоді ж їй також перейшла земельна ділянка площею 1101 квадратний метр у тому ж селі, вартістю 1 мільйон 491,35 тисячі гривень. Родина володіє: – квартирою у Львові (68 м², з 2002 року, спільна власність); – ще одним будинком у Зимній Воді (202 м², з 2022 року, спільна власність); – двома земельними ділянками (спільна власність); – нежитловим приміщенням у Львові (48,8 м², з 2020 року). Автопарк родини поповнився електромобілем Jaguar I-Pace (2020 року випуску), вартість якого становить 1,2 мільйона гривень, що є спільною власністю. Також у Качмара є Audi A6 (2016 року), Nissan Leaf (2018 року) та мотоцикл Honda VFR (2014 року). На банківських рахунках у ПриватБанку та Кредобанку станом на кінець 2025 року розміщено понад 1,17 мільйона доларів, майже 299 тисяч євро та десятки тисяч гривень. Готівкою посадовець задекларував 17 тисяч доларів. Ігор Качмар працює на Львівській митниці вже більше десяти років. Раніше його декларації привертали увагу ЗМІ через значні інвестиції в державні облігації та спадщину, отриману від батька. Цього разу акцент зроблено на рекордному прибутку від операцій з державними облігаціями.
Виявлені порушення в декларації водія ДСНС Сергія Ковбасюка
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило порушення в декларації водія-санітара частини центру забезпечення діяльності ДСНС у Вінницькій області Сергія Ковбасюка на загальну суму 4,86 мільйона гривень. Нерухомість його дружини, Ковбасюк Наталії Василівни, залишилася повністю «забутою». Незважаючи на те, що дружина є суб’єктом декларування і подала свою декларацію раніше того ж дня, Ковбасюк не згадав про це у своїй декларації. Зокрема, йдеться про: – квартиру площею 46,6 м² у Вінниці (спільна сумісна власність дружини та сина з 04.12.2008); – будинок площею 88,7 м² у селі Тиманівка Тульчинської громади (25 % частки дружини з 09.11.2018); – земельну ділянку площею 5001 м² — 50 % частки дружини; – земельну ділянку площею 9785 м² — 50 % частки дружини. За оцінкою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мін’юсту, ринкова вартість цього майна становить приблизно 4,2 мільйона гривень. Ковбасюк пояснив, що його дружина вже вказала це у своїй декларації, тому він вважав, що повторювати не потрібно. Однак НАЗК відхилило таке обґрунтування, оскільки закон не допускає подібних «винятків». Крім того, Ковбасюк не вказав вартість свого автомобіля Toyota Avensis (2006 року випуску), який був придбаний у 2022 році за 63 тисячі гривень. Він також не згадав про зарплату дружини в ДСНС у розмірі 602 тисячі гривень та 5,3 тисячі доларів на банківському рахунку. НАЗК прямо зазначає, що в діях Сергія Ковбасюка вбачаються ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України.
Корупційні схеми в Косові: розслідування діяльності мера
Косів став об’єктом антикорупційного розслідування, зосередженого на діяльності міського голови Юрія Плосконоса. Підозри стосуються тендерів, якості інфраструктурних робіт та можливого приховування статків через родичів. Місто, відоме своїми карпатськими краєвидами, має й іншу сторону, що потребує уваги. У статті розглядаються тендери з підозрами на завищені ціни, неефективне використання бюджетних коштів та ім’я мера, яке вже неодноразово згадувалося у скандалах. Юрій Плосконос, який обіймає посаду міського голови з жовтня 2015 року, раніше працював депутатом Косівської міської ради та головою фракції ВО “Свобода”. До 2000 року він працював онкологом та хірургом у Косівській ЦРЛ, а останні 15 років займався підприємництвом. У нього є дружина Оксана та двоє дітей: син Олег і дочка Ксенія. Косівська міська рада стала учасником численних тендерних скандалів, пов’язаних із завищенням вартості будівельних робіт. У 2023 році повідомлялося, що міська рада планувала витратити 500 000 гривень на ремонт зупинки з мозаїчним оздобленням, викликавши сумніви щодо доцільності таких витрат. У 2024 році з’явилися запити на висвітлення можливих корупційних схем, зокрема щодо нового спортивного майданчика, який почав руйнуватися через пів року після здачі. Вартість робіт становила 2 мільйони гривень, хоча існував ще один майданчик, який можна було реконструювати дешевше. Також викликали питання якість ремонту мосту в селі Снідавка та реконструкція школи в селі Яворів. Відділ освіти Косівської міської ради без електронного аукціону закупив комп’ютери та ноутбуки Lenovo, частина з яких була знята з виробництва, а ціни виглядали близькими до ринкових. З 2017 року по березень 2026 року було проведено понад дві тисячі тендерів на суму майже 250 мільйонів гривень. Найбільше отримала ТОВ “Промбудсервіс-Косів”. У деклараціях Юрія Плосконоса раніше фігурували дружина та син, але з 2024 року їх дані зникли, а також квартира в Іспанії площею 82 квадратних метри. Дружина мера має кілька квартир у Косові, які здаються в оренду. У декларації за 2025 рік Плосконос зазначив житловий будинок, земельні ділянки та автомобілі, але без зайвої розкоші. У його біографії є кілька судових справ, але вони не є гучними. Висновки свідчать про тривожну тенденцію: бюджетні кошти витрачаються без належної конкуренції, а ключові підряди отримують одні й ті ж компанії. Наша редакція звернулася до НАЗК з запитом щодо декларування та можливого прихованого майна Юрія Плосконоса.
Завершення розслідування справи Кулика та махінацій у ДФС
Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування стосовно Костянтина Кулика, колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України. Його підозрюють у сприянні зловживанням посадовців Державної фіскальної служби, що призвели до втрат бюджету на понад 641 мільйон гривень, повідомляє САП. За даними слідства, підприємство оскаржило податкове рішення ДФС. Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити рішення за результатами розгляду скарги, в інтересах цього підприємства, за допомоги підозрюваного, не підписав готовий проєкт у визначений термін. У день закінчення терміну розгляду прокурор витребував матеріали перевірки, що, за версією слідства, унеможливило ухвалення рішення через відсутність документів. Як наслідок, скарга була автоматично задоволена, а бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Дії експосадовця кваліфіковано за частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Матеріали провадження відкриті для ознайомлення стороні захисту. За версією слідства, “Ощадбанк” звернувся до ДФС зі скаргою на рішення про стягнення податків. Підозрюваний, на той час перший заступник голови ДФС Сергій Білан, маючи виключне право підпису рішень за результатами розгляду скарг, навмисно не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений термін. Внаслідок цього скарга була автоматично задоволена, а бюджет упустив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Антикорупційний суд відмовився заарештувати Білана, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді застави в 10 мільйонів гривень. Пізніше Костянтин Кулик оскаржив свій заочний арешт у справі про зловживання на 641 мільйон гривень. Напередодні повномасштабного вторгнення він виїхав за кордон і, ймовірно, переховується в Німеччині. У 2024 році, відповідно до рішення РНБО, Кулика позбавили державних нагород. Того ж року ДБР завершило розслідування щодо державної зради учасників злочинної організації, до складу якої входив Кулик під позивним “Птічка”. Слідство встановило, що він, екснардеп Андрій Деркач та нардеп Олександр Дубінський за вказівкою російських спецслужб організували заходи з дискредитації іміджу України на міжнародній арені, що ускладнило дипломатичні відносини з США та вступ України до ЄС і НАТО. У 2023 році Костянтин Кулик отримав підозру в державній зраді. Слідство встановило, що він входив до злочинної організації разом з Дубінським під керівництвом Ігоря Колеснікова, займаючись публічним просуванням фейків на користь Росії. У 2020 році “Слідство.Інфо” повідомило, що Офіс Генерального прокурора виплатив майже 20,5 мільйонів гривень компенсацій своїм колишнім працівникам, зокрема, підсанкційному Костянтину Кулику – майже 1,4 мільйона гривень. У 2020 році Кулик балотувався до Харківської обласної та міської ради від політичної партії “Наш Край”, але не був обраний. У 2019 році Костянтин Кулик підготував англомовне досьє про корупцію Хантера Байдена, сина колишнього президента США, що сприяло розслідуванню щодо президента Дональда Трампа. У березні 2019 року Кулик висунув підозри представникам оточення президента Петра Порошенка, але звинувачення були пізніше спростовані Генеральною прокуратурою України. У 2016 році САП і НАБУ направили до суду справу про незаконне збагачення Кулика. У 2015 році він очолив Військову прокуратуру сил АТО. У 2014 році подав документи на посаду в САП, щоб стати антикорупційним прокурором, але не досяг успіху. У 2004 році обійняв посаду прокурора нагляду за дотриманням законів у транспортній сфері прокуратури Київської області, працюючи на аналогічній посаді на Миколаївщині. У 1999 році розпочав свою кар’єру слідчого в органах прокуратури в Харкові.