Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило недостовірні дані в декларації Світлани Водяницької, члена військово-лікарської та лікарсько-льотної комісій Житомирського об’єднаного міського ТЦК та СП. Загальна сума недостовірних відомостей перевищує 3,9 мільйона гривень. За результатами перевірки НАЗК встановило, що посадовиця подала декларацію з недостовірними даними на суму 3,91 мільйона гривень. У діях Водяницької вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Зокрема, вона не вказала: – квартиру у Житомирі, де фактично проживає; – житловий будинок площею 492,4 квадратних метри у селі Вереси Житомирського району (25% частки); – три земельні ділянки у Вересах та Коростені; – гараж і ще одну квартиру в Коростені (по 50% частки в спільній власності). Також не були задекларовані: – доходи від банків (відсотки, кешбек, інші надходження) на суму понад 119 тисяч гривень; – залишки коштів на рахунках у чотирьох банках на суму понад 741 тисячу гривень (включаючи валюту); – самі банківські рахунки. Наразі триває подальше реагування правоохоронних органів щодо Водяницької.
Справи проти ексочільників ДФС: Насіров і Верланов
Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок ексголові ДФС Роману Насірову, призначивши йому 6 років ув’язнення. У той же час, справа щодо ексочільника ДФС Сергія Верланова, у якій йдеться про збитки в 2,2 млрд грн, фактично зникла. Про це повідомив Ростислав Кравець. Він зазначив, що жоден активіст не піднімає це питання, оскільки пан Верланов був членом Громадської ради доброчесності, яка займалася добором суддів Верховного суду.
Василь Гончар: зарплата 9,5 мільйона гривень за 2025 рік
Директор Подільського лісового офісу ДП “Ліси України” та депутат Чернівецької обласної ради від “Аграрної партії України” Василь Гончар отримав 9,5 мільйона гривень зарплати за 2025 рік. Цю інформацію містить декларація, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі декларацій. Родина Гончара володіє численними земельними ділянками та нерухомістю в колишньому Сокирянському районі. Зокрема, Василь Гончар є власником 13 земельних ділянок у селі Олексіївка, придбаних у різні роки. Також він має два житлові будинки в цьому ж селі, які були придбані у 2022 році. Його дружина, Мирослава Гончар, орендує землі в селах Олексіївка та Гвіздівці. З 2024 року вона є власницею торговельного центру в місті Сокиряни площею майже 500 квадратних метрів. У декларації за 2025 рік Василь Гончар вказав квартиру в Чернівцях площею 66 квадратних метрів, але власником зазначена Гончар Любов Петрівна. Також на дружині з 2025 року зареєстровано об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 46 квадратних метрів. Родина Гончар має три сонячні електростанції, встановлені у 2022 році, і отримала дохід від продажу електроенергії у 2025 році в розмірі майже 920 тисяч гривень. Василь Гончар володіє автомобілем AUDІ Q7 2011 року випуску, а його дружина – MERCEDES-BENZ A 180 CDI 2009 року випуску. Зарплата Василя Гончара за 2025 рік становить 9 575 317 гривень, що дорівнює майже 800 тисяч гривень на місяць. Дохід дружини від підприємницької діяльності складає 3,5 мільйона гривень. Готівкою Василь Гончар зберігає 3 000 000 гривень, а його дружина – 2 500 000 гривень. На банківських рахунках Василь Гончар має 2,2 мільйона гривень, а його дружина – 4,3 мільйона гривень. Також вказано 100 000 доларів готівки як спільну власність з дружиною.
Фінансові операції директора «Луцькводоканалу» викликають підозри
Декларація Віктора Гуменюка, директора КП «Луцькводоканал» за 2025 рік, викликає серйозні питання щодо фінансових операцій. Основний момент — 4,3 млн грн роялті, отримані від київської IT-компанії «Телеметрікор». Причини отримання таких коштів не розкриваються, а компанія не відповідає на запити, що повідомляє GunDolla. Наступним кроком стало інвестування цих коштів у нерухомість: у червні 2025 року дружина Гуменюка, державний реєстратор, придбала апартаменти в Болгарії за ту ж суму — 4,3 млн грн. Це виглядає не як випадковість, а як пряма схема: отримав — вивів — зафіксував в активі за кордоном. У осінній період відбулася ще одна покупка — нерухомість у Поляниці (Буковель) за 1,4 млн грн. Ця угода стала предметом кримінального провадження, яке розслідують Офіс генпрокурора та Нацполіція через можливе приховування активів. Фінансова ситуація родини виглядає цинічно: у декларації вказані десятки тисяч доларів і євро готівкою, кошти на рахунках, а також отримання державної допомоги — понад 25 тисяч гривень соціальних виплат і близько 8 тисяч за держпрограмами. Формально це виглядає допустимо, але фактично демонструє, як система дозволяє отримувати бюджетні кошти тим, хто в них не потребує. Гуменюк вже потрапляв у скандали, зокрема, пов’язані з тиском на місцеве медіа «Сила правди», що підкреслює контроль не лише над фінансами, але й над інформацією. Підсумок простий: декларація демонструє ланцюг непрозорих джерел мільйонів, швидкий вивід в закордонну нерухомість, додаткові покупки в Україні та відкриті кримінальні провадження. Це не випадковості, а класична схема — гроші надходять з невідомих джерел і швидко перетворюються в активи, поки держава продовжує виплачувати соціальну допомогу цим людям.
Запобіжний захід депутату Ковальчуку: деталі справи
Соломʼянський районний суд, за ініціативою детектива, ухвалив рішення про запобіжний захід для депутата Сокальської міської ради Львівської області Володимира Ковальчука. Його підозрює Національне антикорупційне бюро у наданні неправдивих свідчень. Інформацію про це оприлюднив «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 18 березня. У серпні 2024 року підозру в незаконному збагаченні отримав голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. Детективи НАБУ виявили у родичів його дружини 21 об’єкт нерухомості та розкішний автомобіль. Офіційно Кириленком почали займатися після публікації журналістського розслідування програми «Схеми». У липні 2025 року НАБУ і САП передали справу Кириленка до Вищого антикорупційного суду для розгляду. У справі про незаконне збагачення його судять разом із дружиною. Різниця між вартістю спірного майна та офіційними доходами посадовця і його дружини становить 72 млн грн. Кириленко свою провину не визнає. Захист стверджує, що родичі його дружини заробили кошти через бізнес та інвестиції. Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, свідчив, що позичив 800 тис. доларів для купівлі елітної нерухомості в Києві. Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка стало відомо, що суддя Печерського суду Києва у відставці Віта Бортницька листувалася з невідомою особою щодо кримінальної справи. У листуванні обговорювалися плани щодо приховування злочину та створення версій захисту. Прокурор зачитував проект свідчень, які має дати тесть Кириленка, а також обговорювалося, хто може виступити позикодавцем. На мобільному телефоні тещі Кириленка виявили листування з контактом «Берча Саша», який у липні 2024 року надсилав фото договору позики. Теща запитувала про контактні дані цього позикодавця. 6 грудня 2024 року та 30 червня 2025 року Володимир Ковальчук під час допиту в НАБУ заявив, що у липні 2021 року позичив тестю Кириленка 800 тисяч доларів. У березні 2025 року Ковальчук подав щорічну декларацію до НАЗК, вказавши цю позичку, хоча раніше не декларував такого боргу. У квітні 2025 року він звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 800 тисяч доларів з тестя та тещі Кириленка, подавши, за версією НАБУ, підроблений договір позики. У серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Кириленка, постановивши стягнути кошти. Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення, заперечуючи дійсність договору. Подружжя Матієнків визнало існування боргу, підтвердивши, що позичило гроші на інвестиції в нерухомість з метою подальшого продажу. Вони просили відмовити у задоволенні позову та подали апеляцію, оскільки не можуть повернути кошти, вкладені в арештовану нерухомість. У березні 2026 року Ковальчуку було повідомлено про підозру у наданні завідомо неправдивих свідчень, створенні фальшивих доказів захисту, використанні підробленого документа та внесенні недостовірних даних до декларацій. Ковальчук свою провину не визнає, а його адвокат вважає підозру необґрунтованою. У матеріалах справи немає висновку експерта, що підтверджує підробку договору. Раніше в Ужгородському міськрайонному суді прокурор надавав висновок експерта Одеського НДІСЕ, який стверджував, що рукописні записи на договорі не відповідають даті, а підписи мають ознаки штучного старіння. Проте під час судового засідання з’ясувалося, що експерт, який проводив дослідження, втратив свідоцтво на момент видачі висновку. Також печатка Одеського НДІСЕ на документі була неналежної якості, тому суд відмовився приймати цей доказ. У кримінальному провадженні Соломʼянський райсуд Києва, за клопотанням прокурора, призначив Ковальчуку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 гривень. У декларації за 2025 рік Ковальчук, окрім позики тестеві Кириленка, вказав інші значні активи, що належать йому та членам його сімʼї: 3,2 млн грн, 1,1 млн євро, 1,6 млн доларів США, внесок до житлово-будівельного кооперативу на 20,9 млн грн та інше майно.
Монополізація ринку систем оповіщення в Україні: виклики та наслідки
У 2025–2026 роках модернізація систем оповіщення в Україні перетворилася на закритий клуб для обраних. Поєднання політичного лобізму з дискримінаційними вимогами призвело до формування монополії, де конкуренція мала б забезпечити кращу ціну та якість. Якщо органи контролю не звернуть увагу на метадані «шаблонних» тендерів, бюджет продовжить переплачувати за безпеку під диктування одного постачальника. У 2025 році сирени повітряної тривоги звучали в Україні понад 19 тисяч разів, ставши питанням виживання для багатьох. Водночас бюджетні витрати на модернізацію систем оповіщення зросли до 528 мільйонів гривень за один рік. Аналіз проєкту DOZORRO показав, що за фасадом державної безпеки ховається ринок з фактично нульовою конкуренцією, де три чверті всіх замовлень отримує одна компанія — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Дослідження виявило системне використання «загороджувальних» вимог у тендерній документації, що обмежують участь інших компаній. Ситуацію ускладнює ймовірний зв’язок компанії з народним депутатом Сергієм Шаховим, який перебуває у розшуку НАБУ. У 2025 році сирена повітряної тривоги звучала щонайменше 19 033 рази, а швидкість її спрацювання безпосередньо впливає на життя людей. Державні витрати на модернізацію систем зросли з 10 млн грн у 2021 році до 150 млн грн у 2024 році, а пік фінансування припав на 2025 рік. DOZORRO аналізує, як у 2025 році в Україні закуповували системи оповіщення та з якими труднощами стикалися учасники закупівель. Загальна очікувана вартість закупівель у 2025 році становила 1,4 млрд грн, але 42% з них були неуспішними або скасованими. У 90% випадків замовники проводили закупівлі через відкриті торги. Найбільше коштів у 2025 році законтрактувала Київська область — 139 млн грн, за нею йдуть Черкаська та Миколаївська області. У чотирьох із п’яти найбільших закупівель переможцем стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Водночас виявлено, що тендери містять дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію. У 2023 році компанія намагалася зайти на ринок Житомирської області, але безуспішно. Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Це викликає питання про реальну конкуренцію на ринку.
Монополізація ринку систем оповіщення в Україні: виклики та наслідки
У 2025–2026 роках модернізація систем оповіщення в Україні перетворилася на закритий клуб для обраних. Поєднання політичного лобізму з дискримінаційними вимогами призвело до формування монополії, де конкуренція мала б забезпечити кращу ціну та якість. Якщо органи контролю не звернуть увагу на метадані «шаблонних» тендерів, бюджет продовжить переплачувати за безпеку під диктування одного постачальника. У 2025 році сирени повітряної тривоги звучали в Україні понад 19 тисяч разів, ставши питанням виживання для багатьох. Водночас бюджетні витрати на модернізацію систем оповіщення зросли до 528 мільйонів гривень за один рік. Аналіз проєкту DOZORRO показав, що за фасадом державної безпеки ховається ринок з фактично нульовою конкуренцією, де три чверті всіх замовлень отримує одна компанія — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Дослідження виявило системне використання «загороджувальних» вимог у тендерній документації, що обмежують участь інших компаній. Ситуацію ускладнює ймовірний зв’язок компанії з народним депутатом Сергієм Шаховим, який перебуває у розшуку НАБУ. У 2025 році сирена повітряної тривоги звучала щонайменше 19 033 рази, а швидкість її спрацювання безпосередньо впливає на життя людей. Державні витрати на модернізацію систем зросли з 10 млн грн у 2021 році до 150 млн грн у 2024 році, а пік фінансування припав на 2025 рік. DOZORRO аналізує, як у 2025 році в Україні закуповували системи оповіщення та з якими труднощами стикалися учасники закупівель. Загальна очікувана вартість закупівель у 2025 році становила 1,4 млрд грн, але 42% з них були неуспішними або скасованими. У 90% випадків замовники проводили закупівлі через відкриті торги. Найбільше коштів у 2025 році законтрактувала Київська область — 139 млн грн, за нею йдуть Черкаська та Миколаївська області. У чотирьох із п’яти найбільших закупівель переможцем стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Водночас виявлено, що тендери містять дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію. У 2023 році компанія намагалася зайти на ринок Житомирської області, але безуспішно. Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Це викликає питання про реальну конкуренцію на ринку.
Суд зобов’язав ПФУ перерахувати пенсію екс-прокурору Купецькому
У 2020 році Восьмий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Володимира Купецького, який на той час був екс-працівником прокуратури та вже обіймав посаду керівника Шептицької окружної прокуратури. Він звернувся до Пенсійного фонду з проханням про перерахунок пенсії по інвалідності. Купецький, який з 2015 року отримує пенсію по інвалідності II групи як колишній працівник органів прокуратури, обґрунтував своє прохання підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, що підтверджується довідкою прокуратури Львівської області № 18/937вих-19 від 08.11.2019. Проте Головне управління Пенсійного фонду України відмовило в перерахунку (рішення № 5732/814 від 22.11.2019), посилаючись на те, що Кабінет Міністрів на той момент не затвердив порядок такого перерахунку, як це передбачено частиною 20 статті 86 закону «Про прокуратуру». Суд першої інстанції повністю задовольнив позов, зобов’язавши провести перерахунок з 22 листопада 2019 року, виходячи з 90% середньомісячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії. Апеляційний суд частково погодився з позицією позивача, але змінив дату початку перерахунку та обсяг задоволених вимог. Він зобов’язав Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності Купецькому. В решті позовних вимог, зокрема щодо перерахунку з 22.11.2019 та без обмеження максимального розміру пенсії, було відмовлено.
Фінансова декларація прокурора Одеської області Максима Капустіна
Прокурор відділу представництва інтересів держави у земельних відносинах Одеської обласної прокуратури Максим Вячеславович Капустін 11 березня 2026 року подав щорічну декларацію за 2025 рік. Хоча посадовець зареєстрований у Каховці Херсонської області, він фактично проживає та отримує кореспонденцію в Одесі. У декларації зазначені його дружина Юлія Олегівна та двоє синів — Ярослав і Мирослав. Родина володіє квартирою площею 49,1 м² у Каховці, яка є спільною частковою власністю (Максим має 25 %, його батько Вячеслав — 25 %, бабуся Людмила — 50 %). Дружина також має право проживання в іншій квартирі площею 47,3 м² у Каховці. В Одесі родина орендує квартиру площею 34,3 м² з правом проживання для всіх членів сім’ї. Транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права та криптовалюта не були задекларовані. Щодо доходів за 2025 рік, Максим Капустін заробив 1 млн гривень зарплати в Одеській обласній прокуратурі та 69,5 тис. гривень пенсії. Дружина зазначила 4 тис. гривень соціальних виплат і 555 гривень національного кешбеку. Прокурор також отримав 2000 гривень зимової допомоги, 1919 гривень кешбеку «Зроблено в Україні» та 691 гривню відсотків від Райффайзен Банку. Загальний дохід родини становить близько 1,11 мільйона гривень. Що стосується грошових активів, родина зберігає 10 тис. доларів готівкою у спільній сумісній власності та 32 тис. гривень.
ВАКС підтвердив конфіскацію автомобілів екскерівника ТЦК Харкова
Апеляційна палата ВАКС підтвердила рішення про конфіскацію активів родини колишнього виконуючого обов’язки начальника Харківського обласного ТЦК. 3 квітня 2026 року суд заслухав аргументи сторін і залишив без змін постанову ВАКС від 9 січня 2026 року, згідно з якою активи, що належали родині екскерівника, визнані необґрунтованими. Мова йде про автомобілі «BMW X6» 2023 року випуску та «Toyota Camry Hybrid» 2022 року випуску. Суд підтримав позицію прокурора і відмовив у задоволенні апеляційної скарги відповідачів. Відповідно до рішення суду, один з автомобілів та вартість іншого, що перевищує 4 млн грн, будуть стягнуті на користь держави. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту оголошення. Встановлено, що протягом 2023–2024 років близькі особи військового, який на момент придбання активів обіймав посади начальника районного ТЦК та виконувача обов’язків начальника Харківського обласного ТЦК, отримали у власність автомобілі «BMW X6» 2023 року та «Toyota Camry Hybrid» 2022 року загальною вартістю 4 850 170 грн. Проте аналіз доходів і витрат посадовця та його родини показав, що придбання цього майна не могло бути здійснене за рахунок законних доходів. У травні 2025 року прокурор САП подав до суду позов на основі матеріалів ДБР та НАЗК.