Вища рада правосуддя остаточно звільнила Валентина Заверюху, голову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. За даними слідства, він разом із суддями Олександром Боярським та Сергієм Савицьким організував масштабну корупційну схему, що стосувалася рішень про «самостійне виховання дитини батьком». Це дозволяло чоловікам уникати мобілізації, а деякі з них після цього виїжджали за кордон. У деяких випадках матері позбавляли батьківських прав без обґрунтованих причин. В інших ситуаціях суд визначав місце проживання дитини з батьком без розлучення та без позбавлення прав матері. Схема функціонувала як конвеєр, а вартість одного рішення становила $3500. За даними слідства, таких рішень було близько 1040. Заверюха також втручався у справи інших суддів і не інформував про спроби вирішення питань. Для координації дій вони створили окремий «бек-офіс» в адвокатському бюро та рекламували свої послуги в соцмережах. Раніше спроба Заверюхи оскаржити подання на звільнення провалилася — ВРП залишила рішення 3 ДП без змін. Справа Заверюхи вже слухається у суді. Схема в Білгород-Дністровському суді не є поодиноким випадком, а вже стала практикою, де «батьківство» використовується як інструмент уникнення мобілізації. Більше про такі ситуації в інших судах України ми описували у нашому блозі.
Позначка: Судьи
Вирок ексголові суду Сумщини: 8,5 років за корупцію
Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Коваленка, суддю Господарського суду Сумської області, винним у отриманні неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», Коваленко очолював суд з 2011 року. 5 листопада 2017 року йому було оголошено підозру в отриманні $26,6 тис. хабаря від забудовника за вигідне судове рішення. Компанія АТ «Сумбуд» будувала на орендованій земельній ділянці площею 15,6 га багатоквартирні житлові будинки. У 2015 році у забудовника виник конфлікт із ТОВ «Сенс», яке орендувало 95 кв.м. на цій ділянці для міні-магазину. Власник магазину звернувся до суду, стверджуючи, що «Сумбуд» перешкоджає йому у користуванні землею, і що міська рада насправді передала в оренду забудовнику ще й їхню ділянку. Через цей судовий спір «Сумбуд» ризикувало втратити право на будівництво. Представник компанії Олександр Бритов звернувся за допомогою до юриста Олександра Мальованого, який знав голову суду Коваленка. Суддя Коваленко, за інформацією, вирішив скористатися ситуацією і попросив за потрібне рішення виділити йому двокімнатну квартиру. Для приховування факту отримання неправомірної вигоди майнові права на квартиру зареєстрували на Мальованого. Через чотири дні після цього колегія Господарського суду Сумської області, до складу якої входив Коваленко, відмовила у позові про визнання недійсним договору оренди 15,6 га. У 2017 році суддя Коваленко, за версією обвинувачення, попросив переоформити квартиру на свою знайому. Фахівці «Сумбуду» підготували документи, але жінка несподівано поїхала за кордон, і план не вдався. Тоді квартиру вирішили продати, а гроші, нібито, віддати судді. Мальований діяв під контролем правоохоронних органів. Перед передачею Коваленко попросив обміняти гроші, ймовірно, остерігаючись викриття. Коваленко не визнавав вину. На засіданні Вищого антикорупційного суду він розповів, що під час розгляду справи з ним спілкувався працівник СБУ Шкумат, який передавав вітання від начальника Управління і говорив про необхідність прийняти рішення на користь «Сумбуду». Коваленко запевняв, що діятиме згідно з законодавством, на що есбівець відповідав: «Ну, ти подивись». Потім, за словами Коваленка, зателефонував голова Сумської ОДА з аналогічним проханням від начальника СБУ. Суддя знову відповів, що розглядатиме справу в межах законодавства. Коваленко зізнався, що мав бажання вирішити ситуацію мирним шляхом, щоб уникнути проблем з керівництвом СБУ. Він допомагав знайомій купити квартиру, погодившись докласти свої 9 тисяч доларів, оскільки жінка не мала достатньо коштів. Пізніше жінка відмовилася від покупки, і квартиру вирішили продати. Мальований повідомив, що знайшов покупця і готовий віддати гроші Коваленкові. Коваленко вважає, що це була операція СБУ, щоб усунути його від розгляду справи, яка була невигідна АТ «Сумбуд». ВАКС у вироку зазначив, що обставини, встановлені під час судового розгляду, виключають будь-яке інше розумне пояснення подій, окрім того, що злочин було вчинено і обвинувачений є винним. Доказами стали свідчення очевидців і матеріали негласних слідчих дій. Рішення ухвалювалося суддею Коваленком лише після спілкування з Мальованим у позапроцесуальний спосіб та після висловлення прохання надати неправомірну вигоду. Версія захисту не підтверджується матеріалами справи. Суд засудив Коваленка до 8 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений. Обвинувачений залишається на свободі під заставою. Коваленко досі займає посаду судді і отримує зарплату, хоча справ не розглядає, оскільки відсторонений від здійснення правосуддя.
Суддя Коваленко: Вимагання квартири за рішення у земельному спорі
Вищий антикорупційний суд розглянув справу судді Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка. Згідно з інформацією ВАКС, справа стосується вимагання неправомірної вигоди у вигляді двокімнатної квартири за ухвалення рішення у земельному спорі площею 15,6 гектара, як повідомляє Bankova Mail. Схема передачі вигоди здійснювалася через посередника. Спочатку майнові права на квартиру були оформлені на юриста, що мав зв’язок із суддею. Після цього об’єкт нерухомості був проданий, а отримані кошти передані Коваленку. Таким чином, замість прямої передачі активу використовувався ланцюг цивільно-правових операцій за участю третьої особи. ВАКС встановив, що рішення у справі ухвалювалося після позапроцесуального спілкування судді з посередником. Ці контакти не входили до судового процесу, але передували винесенню рішення у спорі. Суд зазначив, що зібрані докази не залишають іншого розумного пояснення послідовності подій. У справі зафіксовані ключові елементи: предмет неправомірної вигоди — квартира, механізм оформлення — через пов’язаного юриста, подальший продаж об’єкта, передача грошових коштів судді та винесення рішення після неформальних контактів. Сам Коваленко не визнав своєї вини. Під час розгляду він заявив про нібито отримані «указівки» з боку СБУ, а також про контакти з боку керівництва області, які, за його словами, свідчать про тиск. Ці твердження були перевірені в суді. ВАКС не виявив підтверджень втручання чи зовнішнього впливу, зазначивши на достатність доказової бази по суті обвинувачення. Справа базується на зафіксованій послідовності дій: земельний спір на 15,6 гектара, вимагання квартири як умови ухвалення рішення, оформлення прав через третю особу, відчуження об’єкта та передача коштів, а також позапроцесуальні контакти перед винесенням судового акта.
Справи АМКУ: зміни у складі суддів ВАКС
Троє суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду переходять на роботу до Апеляційного суду ВАКС. Це призведе до призначення нових суддів, що стане підставою для розгляду деяких справ спочатку. Зокрема, йдеться про справу голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Ймовірно, що судді не встигнуть розглянути цю справу до свого переходу до апеляції. Хоча строки давності у справі спливають нескоро, Кириленко може виграти щонайменше пів року через зміну суддів. Важливим є ще один момент: хоча роль Президента у призначенні суддів ВАКС є суто церемоніальною, практика демонструє, що ці призначення можуть затягуватись. Тому важливо, щоб такі чутливі справи не стали розмінною монетою в процесі призначення. Якщо ж резонансні справи роками рухаються по колу, суспільство отримує сигнал не про невинуватість обвинувачених, а про неспроможність держави забезпечити відповідальність.
Верховний Суд вирішить долю Павла Вовка: повернення на посаду
9 квітня Велика Палата Верховного Суду має ухвалити остаточне рішення щодо можливого повернення на посаду колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Він оскаржує своє звільнення, яке було ухвалене Вищою радою правосуддя. Рішення Верховного Суду очікували ще в січні, але тоді його відклали. Завтра ж ми чекаємо на фінал, і ймовірність поновлення Вовка є досить високою. Суть справи полягає в тому, що Вовк стверджує, що його звільнення було незаконним, оскільки в дисциплінарній справі не можна було використовувати матеріали кримінального провадження, зокрема записи з його кабінету (так звані «плівки Вовка»), які були зібрані в межах справи. На цих записах він обговорює, як впливати на інших суддів і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також встановити контроль над судовою системою. ОАСК під керівництвом Вовка фігурував у багатьох скандалах: ухвалення рішень на користь політиків, втручання в діяльність інших органів, блокування реформ. Саме через ці обставини та записи з його кабінету його звільнили. До цього моменту позиція Верховного Суду залишалася незмінною: матеріали негласних слідчих дій можуть використовуватися в дисциплінарних справах. Проте, якщо суд стане на бік Вовка, це означатиме, що такі записи більше не можуть бути використані як доказ для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема для звільнення. У такому разі десятки суддів, яких звільнили за подібними матеріалами, отримають можливість оскаржити рішення ВРП та повернутися на посади. Йдеться про більше 50 недоброчесних суддів. 9 квітня стане зрозуміло, чи залишиться це рішення в силі, чи його скасують. Якщо рішення буде скасоване, це стосуватиметься не лише Вовка, а й багатьох інших суддів, які зможуть уникнути відповідальності.
ВРП не покарала суддю Щасну за закриття справи про п’яне водіння
Суддя Дарницького районного суду Києва Тетяна Щасна, яка закрила справу про п’яне водіння колеги-судді, не була притягнута до дисциплінарної відповідальності. Вища рада правосуддя (ВРП) не задовольнила скаргу на рішення Третьої Дисциплінарної палати, яка відмовила у притягненні Щасної. Справу, що сталася у 2020 році, стосувалася судді ОАСКу Любові Маруліної, яку зупинили патрульні за кермом Lexus із ознаками сп’яніння. Маруліна відмовилася проходити огляд, а Щасна закрила провадження через нібито відсутність складу правопорушення. Протягом більше ніж двох місяців протокол не розподілявся між суддями, попереднього суддю безпідставно відвели, а справу штучно віднесли до «ювенальної» спеціалізації, що дозволило передати її саме Щасній. У своїй скарзі Роман Маселко зазначав, що суддя не викликала поліцейських і свідків, не врахувала письмові пояснення та оприлюднила рішення лише через три місяці після його ухвалення. Під час розгляду справи сама Щасна не з’явилася на засідання. Дисциплінарна інспекторка запропонувала скасувати рішення 3ДП та притягнути суддю до відповідальності з попередженням. Проте доповідачка у справі Оксана Кваша запропонувала залишити скаргу без задоволення, а рішення дисциплінарної палати — без змін. За це проголосували 12 членів ВРП, проти — лише Максим Сав’юк. Таким чином, суддя, яка закрила справу про п’яне водіння колеги за підозрілих обставин, уникне будь-якої відповідальності та продовжить виконувати свої обов’язки.
Вирок ексголові суду: 8,5 років тюрми за хабар
Олександр Коваленко, колишній голова Господарського суду Сумської області, отримав 8,5 років ув’язнення за хабар у розмірі $26 600. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав його винним у отриманні хабаря та замаху на злочин — за даними САП, він вимагав $26 600. Суд призначив покарання у вигляді 8 років і 6 місяців позбавлення волі, а також заборонив обіймати посади судді на 3 роки. Додатково, суд ухвалив рішення про конфіскацію всього майна засудженого.
Суддю з Києва звинувачують у незаконному збагаченні
Перед судом постане суддя з Києва, яку звинувачують у незаконному збагаченні та поданні недостовірної інформації в деклараціях. Про це повідомила пресслужба НАБУ 6 квітня. Слідство встановило, що наприкінці 2021 року обвинувачена придбала дві земельні ділянки та житловий будинок на Київщині. Вартість цих активів перевищувала її законні доходи на понад 16 млн грн. Крім того, суддя занизила вартість цього майна на цю ж суму у своїх деклараціях за 2021–2024 роки. У вересні 2025 року особі було повідомлено про підозру. Дії судді кваліфікували за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Справи проти ексочільників ДФС: Насіров і Верланов
Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок ексголові ДФС Роману Насірову, призначивши йому 6 років ув’язнення. У той же час, справа щодо ексочільника ДФС Сергія Верланова, у якій йдеться про збитки в 2,2 млрд грн, фактично зникла. Про це повідомив Ростислав Кравець. Він зазначив, що жоден активіст не піднімає це питання, оскільки пан Верланов був членом Громадської ради доброчесності, яка займалася добором суддів Верховного суду.
Затримання подружжя в Києві за пропозицію хабара судді
Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення про запобіжний захід для чоловіка та жінки, яких підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення особи, що виконує функції держави. Як повідомляє «Судовий репортер», інформація про це з’явилася у ухвалах від 25 березня. Згідно з матеріалами справи, в період з серпня 2025 до березня 2026 року обвинуваченому, який займався незаконним переправленням людей через кордон, було запропоновано 24 тисячі доларів США за вплив на суддю Шевченківського районного суду Києва для отримання виправдувального вироку. Гроші, під контролем правоохоронців, двічі передавалися жінці. Її спільник створював видимість реального впливу на суд та можливості уникнення кримінальної відповідальності для «клієнта». 24 березня 2026 року, після передачі 23 тисяч доларів, чоловіка та жінку затримали. З ухвали про запобіжний захід відомо, що жінці інкримінується ще один випадок. Вона нібито пропонувала тому ж заявнику за 7 тисяч доларів допомогти фіктивно працевлаштувати знайомого в Департамент молоді та спорту Київської міської ради для бронювання на період мобілізації. В результаті вимагання вона отримала частину коштів у розмірі 3000 доларів. Підозрюваним загрожує позбавлення волі на термін від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Під час обрання запобіжного заходу адвокати стверджували, що підозри є необґрунтованими. Відомо, що поліція спирається на свідчення заявника та результати негласних слідчих дій. Слідчий суддя ухвалив рішення про тримання під вартою з можливістю внесення застави — 266 тисяч гривень для жінки та 665 тисяч для чоловіка. Професія та рід занять підозрюваних у судових рішеннях не вказуються. Проте під час обшуку автомобіля чоловіка були вилучені примірники судових рішень, адвокатські запити, клопотання про укладання угоди про визнання винуватості в іншій кримінальній справі, договори дарування нерухомості, довіреність та інші документи.