У Белзькій громаді виявили свій спосіб пережити зиму. Поки школи та садки чекали на належне опалення, бюджетні кошти використовувалися для зовсім іншого «обігріву». У центрі цієї історії — мер Оксана Береза, яка з освітянської сфери перейшла до управління сумнівними рішеннями. Як повідомляє “Викривач”, підряд отримувала компанія, пов’язана з мерією, а в котельні 11 навчальних закладів постачалося неякісне вугілля без документів. 214 тонн «чогось чорного» замість нормального пального. Підписи під накладними ставилися, кошти списувалися, і близько 2,3 млн грн тихо зникали. Але це ще не все. За версією слідства, в міськраді діяла ще одна схема. Премії для працівників видавалися, але частину з них потрібно було «повертати» назад. Діти мерзли, документи «теплішали», а гроші використовувалися зовсім не за призначенням. Тепер головне питання не вугілля, а хто і як понесе відповідальність за це.
Позначка: Коррупция
Бухгалтерка ліцею на Вінниччині привласнила 2,7 мільйона гривень
У Вінницькій області було викрито посадовицю, яка протягом трьох років використовувала бюджет навчального закладу для власного збагачення. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Поки ліцей функціонував, бухгалтерка вміло маніпулювала фінансовими даними. Як саме працював її «кешбек»? Підозрювана мала повний доступ до рахунків ліцею Тростянецької громади. У період з 2021 по 2024 рік вона вносила фальшиві дані у фінансові звіти: * Завищувала заробітні плати працівників. * Маніпулювала податковими нарахуваннями. * «Коригувала» профспілкові внески. Різниця між фактичними звітами та реальністю осідала на її особистому банківському рахунку. Загальна сума збитків становить 2,7 млн грн. Щодо завершення її кар’єри, Гайсинська окружна прокуратура вже висунула жінці підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення майна в особливо великих розмірах). Наразі вона перебуває під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту. Її перспектива – від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.
Кандидат у митницю Бойко ухилився від відповідей про корупцію
Кандидат на посаду в митниці Олександр Бойко не зміг відповісти на питання щодо своєї участі в корупційних схемах на Одеській митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У 2022 році Бойко очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, коли там були зафіксовані випадки тіньового експорту, “чорного зерна” та проводилися обшуки ДБР. Інформацію про це було надіслано комісії з добору керівника Держмитслужби, і це питання піднімалося під час співбесіди. У відповідь кандидат охарактеризував це як “інформаційну атаку” на свою адресу, хоча факти підтверджують наявність корупційних явищ під час його роботи в Одеській митниці. Бойко прокоментував лише один випадок з контейнерами, зазначивши, що товари не були подані на митне оформлення, тому митниця “не мала права діяти”. Він стверджує, що документи щодо знищення контейнерів були передані керівництву, а частину вантажу згодом передали на потреби ЗСУ. Замість того, щоб надати чіткі відповіді та пояснити роль свого відділу, кандидат зосередився на репутаційній шкоді.
Можливе кримінальне переслідування Арахамії через зарплати в конвертах
ЗМІ, пов’язані з НАБУ і САП, вказують на можливе відкриття кримінальної справи проти Давида Арахамії, лідера фракції «Слуга народу», у зв’язку з виплатами зарплат у конвертах депутатам. Як повідомляє «Дзеркало тижня», громадська організація «Межа» звернулася до генерального прокурора з заявою, в якій стверджується, що Арахамія, як відповідальний за збір голосів, не міг не знати про механізми їх «стимулювання». Генпрокурор відмовився реєструвати правопорушення, але це не виключає можливості виклику Арахамії на допит у НАБУ у справі Киселя. У статті не йдеться про конкретні претензії до Арахамії, які могли б призвести до кримінальної справи, проте звернення «Межі» підкреслює його причетність до корупційних схем. За інформацією видання, НАБУ ще не встановило джерело «каси» для виплат зарплат у «конвертах». В окремих випадках фінансування здійснював Міндіч, але «гаманець» для розподілу коштів був явно не єдиним. Варто зазначити, що «Дзеркало тижня» є одним із видань, які підтримують так звану «антизеленську коаліцію», де ключову роль відіграють НАБУ і САП. Раніше повідомлялося, що у «коаліції» до Арахамії є дві вимоги: розблокувати роботу Ради для голосування за законопроекти, необхідні МВФ і ЄС, і схилити Арахамію до збору голосів за відставку уряду Свириденко з подальшим формуванням нового Кабміну, на який президент не зможе впливати. Можливо, натяки на потенційне кримінальне переслідування мають на меті спонукати Арахамію погодитися на ці пункти. При цьому, як видно з тієї ж статті, у НАБУ поки що немає достатньої доказової бази проти лідера фракції СН.
Суд над посадовцями за завищені ціни на дрони у Полтавщині
Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подали до суду обвинувальний акт проти трьох чиновників міської ради та директора товариства. Їх звинувачують у розкраданні бюджетних коштів під час закупівлі квадрокоптерів для оборонних потреб. Згідно з матеріалами слідства, у 2023 році директор департаменту спільно з підлеглими та керівником товариства організували схему, в якій дрони були придбані за завищеними цінами в рамках місцевої програми підтримки обороноздатності. Посадовці заздалегідь обрали постачальника та штучно підвищили очікувану вартість закупівлі. Для цього вони провели формальний аналіз ринку, використовуючи недостовірні комерційні пропозиції від компаній, які насправді не займалися продажем такої техніки, що створило ілюзію ринкової ціни. Тендерну документацію, за версією слідства, підготували спеціально для одного учасника, формулюючи вимоги так, щоб інші компанії не могли взяти участь у тендері. В результаті перемогу отримало заздалегідь обране товариство, з яким уклали договір на постачання 90 квадрокоптерів на суму 14,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, учасники схеми внесли до офіційних документів неправдиві дані про нібито повну поставку товару, хоча на той момент квадрокоптери фактично не були доставлені. На основі цих документів з місцевого бюджету була перерахована вся сума за договором, хоча реальна вартість техніки була значно нижчою. Отримані кошти, згідно зі слідством, директор товариства легалізував, перерахувавши їх на рахунок іншого підприємства під виглядом оплати допоміжних послуг. Внаслідок цих дій бюджету завдано збитків на суму 2,6 млн грн. У січні 2026 року учасникам схеми було повідомлено про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. У рамках провадження було подано цивільний позов про відшкодування збитків. Оскільки міська рада не визнала шкоду, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади. Досудове розслідування проводилося Територіальним управлінням БЕБ в Полтавській області за оперативного супроводу Департаменту військової контррозвідки СБ України та УСР в Полтавській області. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в суді.
Бухгалтерка ліцею на Вінниччині привласнила 2,7 мільйона гривень
У Вінницькій області виявлено посадовицю, яка протягом трьох років використовувала бюджет навчального закладу для особистого збагачення. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Поки ліцей функціонував, бухгалтерка вміло маніпулювала фінансовими даними. Як саме працював її «кешбек»? Підозрювана мала повний доступ до рахунків ліцею Тростянецької громади. У період з 2021 по 2024 рік вона вносила неправдиві дані у фінансові звіти: * Завищувала виплати працівникам. * Маніпулювала податковими нарахуваннями. * «Коригувала» профспілкові внески. Різниця між реальною звітністю та фактичними даними осідала на її особистому банківському рахунку. Загальна сума збитків становить 2,7 млн грн. Щодо кар’єри підозрюваної, Гайсинська окружна прокуратура вже повідомила їй про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення майна в особливо великих розмірах). Наразі жінка перебуває під запобіжним заходом: цілодобовий домашній арешт. Їй загрожує покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.
Аудит як інструмент розвитку: готовність НАБУ до нової перевірки
У Національному антикорупційному бюро висловили зацікавленість у проведенні детального аудиту, аналогічно до минулого року. Про це повідомила заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко в коментарі до УП. “НАБУ максимально зацікавлене в тому, щоб Бюро стало більш ефективним і прозорим, а кожен крок наближав країну до нашої спільної мети: нульової толерантності до корупції. Призначення аудиту НАБУ – це не проблема і не ризик. Це – інструмент. По-перше, аудит є нормальною, здоровою управлінською практикою. Він дозволяє чесно оцінити результати, виявити слабкі місця та зміцнити інституцію. По-друге, це пряма норма закону, яку потрібно виконувати. По-третє, важливо зазначити, що проведення першого в історії Бюро аудиту було однією з ключових вимог чинного директора НАБУ Семена Кривоноса під час відкритого конкурсу. І минулого року цей аудит відбувся”, – зазначила Лисенко. Вона підкреслила, що аудит “повинен бути інструментом розвитку, а не формальністю заради галочки”. “Більше того, попередній аудит містив не лише внутрішні висновки, а й чіткі рекомендації для зовнішніх стейкхолдерів – Уряду та Парламенту. Зокрема, йшлося про необхідність змін до профільного законодавства, включаючи періодичність проведення аудиту. Ми відкриті до цієї роботи. Ми вже почали працювати разом з премʼєр-міністром та урядом над пропозиціями щодо виконання рекомендацій попереднього аудиту, а також готові до конструктивної взаємодії з парламентом для реалізації цих рішень”, – додала Лисенко.
Кандидат у митниці Бойко про корупційні схеми в Одесі
Кандидат на посаду в митниці Олександр Бойко ухилився від відповіді про свою участь у корупційних схемах на Одеській митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У 2022 році Бойко очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, коли там були зафіксовані випадки тіньового експорту, “чорного зерна” та проводились обшуки ДБР. Цю інформацію було надіслано комісії з добору керівника Держмитслужби, і саме це питання виникло під час співбесіди. У відповідь кандидат заявив, що сприймає це як “інформаційну атаку” проти себе, хоча факти підтверджують наявність негативних корупційних явищ під час його роботи в Одеській області. Бойко прокоментував лише один випадок із контейнерами, зазначивши, що товари не були подані для митного оформлення, тому митниця “не мала права діяти”. Він стверджує, що документи щодо знищення контейнерів були передані керівництву, а частину вантажу згодом передали на потреби ЗСУ. Замість того, щоб надати детальну відповідь про роль свого відділу, кандидат зосередився на репутаційній шкоді.
Завершення розслідування справи Кулика та махінацій у ДФС
Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування стосовно Костянтина Кулика, колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України. Його підозрюють у сприянні зловживанням посадовців Державної фіскальної служби, що призвели до втрат бюджету на понад 641 мільйон гривень, повідомляє САП. За даними слідства, підприємство оскаржило податкове рішення ДФС. Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити рішення за результатами розгляду скарги, в інтересах цього підприємства, за допомоги підозрюваного, не підписав готовий проєкт у визначений термін. У день закінчення терміну розгляду прокурор витребував матеріали перевірки, що, за версією слідства, унеможливило ухвалення рішення через відсутність документів. Як наслідок, скарга була автоматично задоволена, а бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Дії експосадовця кваліфіковано за частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Матеріали провадження відкриті для ознайомлення стороні захисту. За версією слідства, “Ощадбанк” звернувся до ДФС зі скаргою на рішення про стягнення податків. Підозрюваний, на той час перший заступник голови ДФС Сергій Білан, маючи виключне право підпису рішень за результатами розгляду скарг, навмисно не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений термін. Внаслідок цього скарга була автоматично задоволена, а бюджет упустив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 мільйон гривень. Антикорупційний суд відмовився заарештувати Білана, застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді застави в 10 мільйонів гривень. Пізніше Костянтин Кулик оскаржив свій заочний арешт у справі про зловживання на 641 мільйон гривень. Напередодні повномасштабного вторгнення він виїхав за кордон і, ймовірно, переховується в Німеччині. У 2024 році, відповідно до рішення РНБО, Кулика позбавили державних нагород. Того ж року ДБР завершило розслідування щодо державної зради учасників злочинної організації, до складу якої входив Кулик під позивним “Птічка”. Слідство встановило, що він, екснардеп Андрій Деркач та нардеп Олександр Дубінський за вказівкою російських спецслужб організували заходи з дискредитації іміджу України на міжнародній арені, що ускладнило дипломатичні відносини з США та вступ України до ЄС і НАТО. У 2023 році Костянтин Кулик отримав підозру в державній зраді. Слідство встановило, що він входив до злочинної організації разом з Дубінським під керівництвом Ігоря Колеснікова, займаючись публічним просуванням фейків на користь Росії. У 2020 році “Слідство.Інфо” повідомило, що Офіс Генерального прокурора виплатив майже 20,5 мільйонів гривень компенсацій своїм колишнім працівникам, зокрема, підсанкційному Костянтину Кулику – майже 1,4 мільйона гривень. У 2020 році Кулик балотувався до Харківської обласної та міської ради від політичної партії “Наш Край”, але не був обраний. У 2019 році Костянтин Кулик підготував англомовне досьє про корупцію Хантера Байдена, сина колишнього президента США, що сприяло розслідуванню щодо президента Дональда Трампа. У березні 2019 року Кулик висунув підозри представникам оточення президента Петра Порошенка, але звинувачення були пізніше спростовані Генеральною прокуратурою України. У 2016 році САП і НАБУ направили до суду справу про незаконне збагачення Кулика. У 2015 році він очолив Військову прокуратуру сил АТО. У 2014 році подав документи на посаду в САП, щоб стати антикорупційним прокурором, але не досяг успіху. У 2004 році обійняв посаду прокурора нагляду за дотриманням законів у транспортній сфері прокуратури Київської області, працюючи на аналогічній посаді на Миколаївщині. У 1999 році розпочав свою кар’єру слідчого в органах прокуратури в Харкові.
Схема продажу інвалідності на Полтавщині: деталі справи
У Полтавській області було виявлено схему, що передбачала продаж інвалідності для ухилення від мобілізації. Лікарю-ортопеду та двом посередникам оголошено підозру. Згідно з даними слідства, вони за винагороду допомагали призовникам оформлювати інвалідність. Посередники займалися пошуком «клієнтів» і передавали гроші лікарю за необхідне рішення. Оплата проводилася поетапно: 3 тисячі доларів за підготовку документів та ще 10 тисяч — за призначення групи. Після цього чоловіку була надана III група інвалідності. Лікарю інкримінують отримання хабаря з вимаганням, а іншим фігурантам — співучасть.