У середині березня Кабінет Міністрів мав намір ініціювати незалежний аудит Національного антикорупційного бюро, але проєкт відповідної постанови так і не був розглянутий. Про це повідомляє УП у публікації “Переговорна ‘Санта-Барбара’ без фіналу. Як у Зеленського готуються до нового етапу війни”. Паралельно з намаганнями врятувати “Верховну Раду” спостерігаються неоднозначні дії щодо НАБУ і САП, які можна розглядати як спробу продемонструвати депутатам, що з їхнім найбільшим страхом “працюють”. Журналісти дізналися від джерел у НАБУ, що всередині березня віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без пояснень ініціював проєкт постанови про створення комісії для проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, оскільки негативний висновок аудиту може стати підставою для звільнення директора НАБУ. “Торік був аудит. Експерти надали нам рекомендації щодо поліпшення роботи – ми почали їх виконувати. Проєкт постанови, який хотів внести Качка, став для нас великим сюрпризом. Врешті-решт, все закінчилося нічим – уряд так і не розглянув цей документ, але невідомо, що буде далі”, – зізнається один зі співрозмовників УП в Бюро. Крім того, внутрішні медійні моніторинги антикорупційних органів показують, що в мережі активізувалися кампанії дискредитації керівництва НАБУ/САП, які явно модеруються провладними силами. “З середини січня в телеграм-каналах масово почали писати, що директор НАБУ – козел, детективи – козли. Нібито хтось має проблеми з декларуванням, незаконно збагатився. У той же час у соцмережах стартувала кампанія про те, що антикорупційні органи занадто під американцями”, – розповів УП співрозмовник в Бюро. Представники влади в комунікаціях з іноземними партнерами відкрито скаржаться, що “через підозри НАБУ і САП” народні депутати не хочуть ухвалювати закони з євроінтеграції, зобов’язань перед МВФ і Ukraine Facility, зазначається в матеріалі. Наразі це не виглядає як системна атака на антикорупційні органи, але точно тримає співробітників НАБУ і САП у “токсичному тонусі”, резюмують журналісти УП.
Позначка: Коррупция
Кандидат на голову митниці Мірошніченко уникає відповідей
На відкритих співбесідах на посаду керівника митної служби кандидат Михайло Мірошніченко не зміг продемонструвати професіоналізм, на відміну від свого колеги Суворова. Під час співбесіди Мірошніченко п’ять разів просив перейти до закритого режиму, незважаючи на те, що заявляв про необхідність відкритості митниці для громадського контролю. Він стверджував, що став об’єктом нападів з боку розслідувачів, зазначаючи, що «якби вони копнули глибше, то знайшли б відповіді на запитання». Проте, коли йшлося про його майно та статки, він відмовився публічно відповідати, знову наполягаючи на закритому режимі. Комісія запитала про доходи його тещі, які становлять 4 тисячі євро за понад 20 років, а також про наявність чотирьох квартир і автомобіля. Мірошніченко відповів: «Це тригерне питання… я підготував аналітичний матеріал… хочу перейти до закритої частини». В кінці він повторив, що митниця повинна залишатися відкритою для громадського моніторингу.
Суд над посадовцем за недбалість на 1,9 млн гривень у Києві
У Києві розпочато судове провадження проти посадовця комунального закладу культури, який через свою службову недбалість призвів до того, що 1,9 мільйона гривень за оренду землі було сплачено з бюджету столиці замість приватної компанії. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Прокурори Київської міської прокуратури подали до суду обвинувальний акт проти керівника “Муніципального академічного камерного хору ‘Київ'”, якого звинувачують у службовій недбалісті. Протягом більше ніж чотирьох років комунальний концертний заклад сплачував за землю, якою користувалася приватна компанія. Встановлено, що обвинувачений не вжив жодних заходів для виправлення недоліків у додатковій угоді до інвестиційної угоди, що передбачала будівництво офісного приміщення з паркінгом на ділянці комунального закладу по вулиці Лабораторній. Згідно з угодою, орендну плату за землю мав сплачувати інвестор. Однак пізніше була підписана додаткова угода до інвестиційного договору, в якій пункт про сплату оренди інвестором було виключено. Прокуратура зазначає: “Посадовець повинен був вжити заходів для зміни цього пункту угоди та врегулювання питання оплати землі, щоб комунальне підприємство не сплачувало за ділянку, якою не користується. Проте жодних дій з його боку не було вчинено”. Бюджету столиці завдано матеріальної шкоди на суму майже 1,9 мільйона гривень – саме стільки комунальне підприємство витратило на оренду землі за кілька років. Дії обвинуваченого кваліфікуються як службова недбалість, що є неналежним виконанням службових обов’язків через недбале ставлення, що призвело до серйозних наслідків для охоронюваних законом державних інтересів. Санкції за цими статтями передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін від двох до п’яти років, а також позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з можливим штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Водночас, завдяки активній позиції обвинувачення під час досудового розслідування, інвестор частково відшкодував кошти, які не були сплачені за оренду землі, а саме 1,71 мільйона гривень. Разом з обвинувальним актом прокурор подав до суду цивільний позов на суму збитків, яка ще не була відшкодована.
Викриття корупції: посадовець ЗСУ на Кіровоградщині під слідством
Співробітники Державного бюро розслідувань, за підтримки Служби безпеки України, висунули обвинувачення начальнику квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин у Кіровоградській області. Цей чиновник організував закупівлю паливних брикетів за завищеними цінами. Під час укладання договору він звертався до компаній, які пропонували вищі розцінки, що дало можливість заздалегідь визначити конкретного постачальника. Компанія придбала паливо за значно нижчою ціною, а військовій частині продала його за значно завищеною вартістю. За результатами експертизи, ці дії призвели до переплати з боку держави на суму понад 1 мільйон 100 тисяч гривень. Посадовцю висунуто звинувачення у халатності, що призвела до тяжких наслідків (ч. 4 ст. 425 КК України). Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Процесуальний нагляд здійснює Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Корупційні схеми в ІнФізі: виведення 150 мільйонів гривень
У Київському ІнФізі (НУФВСУ) виявлено великі корупційні схеми, що перевищують 150 млн грн. Інститут володіє фітнес-центрами, басейнами, клінікою, гімнастичним клубом, а також гірськолижною базою в Голосіївському районі. Проте, керівництво університету закрило доступ до цих об’єктів для викладачів та студентів, використовуючи їх для власного бізнесу. В.о. ректора НУФВСУ Олександр Пижов, директор клініки Михайло Риган та кілька заступників ректора щорічно виводять близько 150 млн грн поза бюджетом. Михайло Риган часто в приватних бесідах згадує, що його «криша» — це СБУ. Щодо виведених мільйонів, Риган надає перевагу інвестиціям у нерухомість. Зокрема, на свою 76-річну тещу Тетяну Паламарчук він зареєстрував дві квартири та одне паркомісце в елітному житловому комплексі «Бульвар фонтанів» у Києві.
ВАКС може закрити понад 70 справ НАБУ через порушення термінів
Невдовзі Вищий антикорупційний суд (ВАКС) може закрити більше 70 кримінальних справ, які розслідує Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Причиною цього є пропущені терміни досудового розслідування детективами та прокурорами. Зокрема, зафіксовані випадки, коли суд остаточно закрив три кримінальні провадження через закінчення строків слідства. У понад 70 справах захист подав клопотання про закриття через сплив термінів досудового розслідування.
Депутат Черкаської міськради під судом за приховані активи
Депутат Черкаської міськради Араік Мкртчян, якого підозрюють у корупційних діях, отримав обвинувальний акт, що направлений до суду. Його звинувачують у прихованні активів на суму 10 мільйонів гривень, а також у тому, що його дружина придбала розкішний автомобіль за формальні 10 тисяч гривень. Офіс Генерального прокурора разом із Національною поліцією подали до суду обвинувальний акт щодо депутата, якого звинувачують у навмисному поданні неправдивих даних у декларації. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час повної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості про грошові активи декларанта та його дружини на суму 9,7 мільйона гривень, включаючи готівку. Ці кошти у 2023 році були використані, зокрема, на придбання BMW X6 (2023 року випуску) вартістю понад 123 тисячі доларів та Mercedes-Benz S350D 2021 року випуску вартістю понад 100 тисяч доларів. Дружина депутата, згідно з документами, придбала ще один автомобіль — BMW M3 (2022 року випуску) ринковою вартістю понад 100 тисяч доларів, нібито лише за 10 тисяч гривень. Крім того, у декларації не було вказано 300 тисяч гривень на банківських рахунках.
Нардеп Корявченков повернувся в Україну та отримав виклик до НАБУ
Народний депутат Юрій Корявченков, відомий як Юзик, який має зв’язки з президентом, повернувся в Україну та отримав повістку на допит від НАБУ у справі, пов’язаній з виплатами депутатам за голосування. За інформацією ZN, він запевнив детективів, що з’явиться на допит. Корявченков є одним із шести нардепів, які фігурують у цій справі, разом з Ігорем Негулевським, Михайлом Лабою, Євгеном Пивоваровим та Ольгою Савченко. Юзик залишив Україну перед врученням підозр своїм колегам. Окрім них, близько 20 осіб вже проходили допити у цій справі. Один із учасників схеми уклав угоду зі слідством і дав свідчення. ЗМІ повідомляють, що НАБУ задокументувало факти роздачі грошей, а Юрій Кісель вважається організатором цієї схеми.
Підозра директору «Львіввугілля» за розтрату державних коштів
23 березня 2026 року, т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» Павлу Овчіннікову було офіційно вручено підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Ця стаття стосується привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. За цією статтею передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Підозра стала логічним продовженням кримінального провадження, яке тривало навколо «Львіввугілля» протягом останніх місяців. Ключовим моментом слідства є події 3 лютого 2026 року, коли Овчінніков підписав три накази про звільнення топменеджерів підприємства: заступника гендиректора Олексія Жеребка, начальника відділу безпеки Олексія Гончарука та директорки з кадрових питань Катерини Ковалевської. Кожному з них було нараховано вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку, що в сумі перевищило 1,5 мільйона гривень. Юридична проблема полягає в тому, що звільнення відбулося за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП, який стосується лише членів виконавчих органів господарських товариств. Оскільки ДП «Львіввугілля» є державним підприємством, жоден з трьох менеджерів не підпадав під цю підставу. 2 березня 2026 року Сокальський районний суд задовольнив клопотання прокурора Шептицької окружної прокуратури, надавши тимчасовий доступ до фінансової документації підприємства. Слідчий суддя зафіксував ознаки кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК, а кваліфікацію справи було посилено до частини 5, що свідчить про обтяжуючі обставини. Гроші на рахунки звільнених менеджерів надійшли протягом 2–3 робочих днів у першій декаді лютого, тоді як шахтарі Шептицького шахтного регіону отримали зарплату лише наприкінці того ж місяця. Це свідчить про різні пріоритети в розподілі бюджетних коштів. Це не перший випадок кримінального розслідування щодо Овчіннікова. 30 червня 2025 року СБУ та прокуратура провели обшуки на «Львіввугіллі» за статтею 191 КК, під час яких було виявлено схеми фіктивних закупівель та приписки — 4 тисячі тонн неіснуючого вугілля, а також премії для керівництва на фоні 16–18-відсоткового падіння видобутку. Слідство також може розглядати можливий зв’язок виплат із долею ексміністра енергетики Германа Галущенка, який наразі перебуває під вартою та, за даними джерел, співпрацює з правоохоронцями. Відомо, що мільйонні компенсації могли бути способом передачі коштів через підконтрольних осіб. Очікується реакція Міністерства енергетики України, оскільки такі події вимагають відсторонення Павла Овчіннікова з його посади. Кримінальне провадження триває, і редакція дотримується принципу презумпції невинуватості, адже всі обставини має встановити суд. Матеріал підготовлено на основі судових документів у справі №454/692/26, матеріалів кримінального провадження за ст. 191 КК України та відкритих джерел.
Корупційна схема в медицині: лікарі та фальшиві інвалідності
У Вінниці розгортається резонансна справа, пов’язана з “торгівлею інвалідністю”. Нещодавно правоохоронці виявили масштабну корупційну схему у медичній сфері, в якій брали участь дві медикині: сімейна лікарка та завідувачка відділення однієї з міських лікарень. Вони організували продаж фіктивних статусів інвалідності. За даними слідства, одна з лікарок шукала клієнтів, готових платити за підроблені “довідки”, а інша оформлювала фальшиві документи, що підтверджували стаціонарне лікування. Найбільше уваги привернули світлини, оприлюднені після обшуків: сотні тисяч доларів США, гривень, євро та ювелірні вироби. Завідувачці відділення лікарні було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, тоді як сімейну лікарку взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень. Пресслужба Вінницького апеляційного суду повідомила про розгляд апеляційної скарги на запобіжний захід щодо завідувачки неврологічного відділення, яка також входила до складу військово-лікарської комісії. Раніше слідчий суддя обрав для підозрюваної цілодобовий домашній арешт, але прокуратура оскаржила це рішення, наполягаючи на більш суворому обмеженні. Апеляційний суд погодився з доводами обвинувачення та змінив запобіжний захід: підозрювана була взята під варту з альтернативою — заставою у розмірі 332 800 гривень. Якщо ця сума буде внесена, жінка зможе вийти з-під варти, але під контролем з електронним браслетом. Суд зазначив, що прокуратура довела ризики, пов’язані з можливістю впливу на свідків або знищення доказів. Адвокати лікарки наполягали на збереженні домашнього арешту та поверненні до виконання службових обов’язків, але суд залишив рішення про її відсторонення. На початку березня поліція та прокуратура повідомили, що влітку 2025 року лікарки запропонували пацієнту оформити пакет медичних документів для встановлення ІІ групи інвалідності за 4 600 доларів США. У лютому 2026 року, після документування злочинної діяльності, медикинь було затримано. Під час обшуків у їхніх помешканнях та на роботі правоохоронці виявили понад 956 тисяч гривень, 221 тисячу доларів США, 5 740 євро та 87 ювелірних виробів. Також вилучено “чорнові записи” з прізвищами осіб та сумами, що свідчить про значний масштаб оборудки. Правоохоронці вважають, що ці записи підтверджують налагоджений механізм, у якому інвалідність продавалася як товар. Поліція, прокуратура та суд офіційно не назвали прізвищ підозрюваних, але за інформацією “Ми Вінничани”, йдеться про Анжеліку Пилипенко, завідувачку клінічно-неврологічного відділення №2 КНП “Вінницька міська клінічна лікарня №1”, та Олену Козак, лікарку загальної практики. Слідство задокументувало епізод, коли за “допомогу” в оформленні інвалідності спільниця Пилипенко вимагала 4 600 доларів США. Пилипенко затримали 26 лютого 2026 року, їй повідомлено про підозру за службове підроблення та отримання неправомірної вигоди. 27 лютого суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, але 19 березня апеляційний суд посилив цей захід. Щодо Олени Козак, 4 березня Вінницький апеляційний суд залишив її під вартою з альтернативою у вигляді застави в розмірі 266 тисяч гривень. Вона також підозрюється за отримання неправомірної вигоди та зловживання впливом. Водночас у Вінницькому міському суді вже розглядається інше кримінальне провадження щодо Олени Козак, яку обвинувачують у підробленні документів та зловживанні впливом. За версією слідства, лікарка тривалий час налагоджувала “бізнес” на оформленні інвалідності через підкуп посадовців МСЕК.