НАБУ та САП оголосили про підозру колишньому заступнику начальника Київської митниці у легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. За інформацією НАБУ, підозрюваним є Сергій Тупальський. Слідство з’ясувало, що під час роботи в митних органах він незаконно набув значні кошти. Щоб легалізувати ці статки, у 2020-2021 роках він інвестував понад 2 мільйони доларів готівкою у будівництво ресторанно-готельного комплексу на території гірськолижного курорту «Буковель» у селі Поляниця Івано-Франківської області. Після завершення будівництва Тупальський користувався цим активом та отримував прибуток від його діяльності. Для приховування цього, комплекс був оформлений на близького родича.
Позначка: Коррупция
Елітна нерухомість прокурора Химинця та його дружини Качмар
Олексій Химинець, перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, був затриманий за хабар у розмірі 50 тисяч доларів. Його дружина, Оксана Качмар, має значні доходи. Протягом минулого року прокурор задекларував 769,5 тисяч гривень зарплати в Київській обласній прокуратурі, а також 56 тисяч гривень витрат на відрядження. Раніше він отримував зарплату в Закарпатській обласній прокуратурі, яка становила 556 тисяч гривень. Оксана Качмар отримала 333 тисячі гривень зарплати в Агентстві регіонального розвитку Закарпатської області, 304 тисячі гривень від підприємницької діяльності, 151 тисячу гривень гонорарів від департаменту інфраструктури Ужгородської міської ради, 67 тисяч гривень у БФ «Едельвейс», а також 450 тисяч гривень від продажу рухомого майна. Загальний дохід дружини перевищує 1,2 мільйона гривень. Сім’я володіє квартирою площею 49,2 м² в Ужгороді, яка є спільною власністю з 2011 року, та новою квартирою площею 105,8 м² в Ужгороді, придбаною у 2024 році з грошовою оцінкою 5,61 мільйона гривень. Вони також орендують квартиру площею 41,7 м² у селі Зазим’я Броварського району Київської області. Найзначніша покупка — Audi A3 Sportback e-tron (2018), яку дружина придбала 26 лютого 2025 року за 719,6 тисяч гривень. На момент купівлі вживані автомобілі пропонувалися за ціною від 800 до 900 тисяч гривень залежно від пробігу та стану, тому задекларована ціна виглядає дещо нижчою за середню ринкову для добре збереженого екземпляра. Грошові активи Олексія Химинця складають 27 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках в «ПриватБанку» та Монобанку — відносно невеликі суми.
Втікач з України: як Юрій Корявченков облаштовує життя в Іспанії
Народний депутат Юрій Корявченков, відомий як «Юзік» і представник партії «Слуга народу», залишив Україну одразу після допиту в НАБУ. Він провів кілька днів в Іспанії разом із родиною, яка постійно проживає там. Це сталося незважаючи на офіційні заяви уряду про заборону виїзду чиновників з країни без службової необхідності під час війни. Про це повідомляє розслідування УП. За інформацією журналістів, 13 березня Корявченков проходив допит в антикорупційному бюро, а вже 14 березня перетнув кордон через пункт «Краківець». Офіційно депутатам дозволено виїжджати лише у відрядження, але він пояснив свою поїздку як «відпустку за власний рахунок». У Іспанії журналісти знайшли його в курортному містечку на узбережжі Коста-Брава, де проживає його сім’я — дружина та діти. Більше того, сім’я вже придбала квартиру там за приблизно 150 тисяч євро в кредит, після того як раніше орендувала житло. Депутат регулярно відвідує їх, за інформацією джерел, практично щомісяця. Під час розмови Корявченков уникав конкретних відповідей: не зміг згадати, де був на Новий рік, не назвав вартість житла і відмовився коментувати можливу причетність до справи про «зарплати в конвертах». Проте підтвердив, що подорожує за кордон у відпустки і вважає це законним. Спікер парламенту Руслан Стефанчук зазначив, що депутат перебуває у відпустці без збереження зарплати, але питання законності такого виїзду фактично переклав на прикордонників. Це виглядає як відкрита лазівка: формально — відпустка, фактично — можливість регулярно залишати країну навіть під час війни. На цьому фоні у Верховній Раді вже обговорюють кризу — десятки депутатів бажають скласти мандати, а голосів для ухвалення ключових рішень не вистачає. Частина політиків боїться антикорупційних справ, але, як показує ситуація з Корявченковим, не всі відчувають однакові правила гри.
Виїзд нардепа Корявченкова до Іспанії під час війни
Народний депутат від партії «Слуга народу» Юрій Корявченков, відомий як «Юзік», залишив Україну одразу після допиту в НАБУ і провів кілька днів в Іспанії разом із родиною, яка постійно проживає там. Це сталося, незважаючи на публічні заяви влади про заборону виїзду чиновників з країни без службової необхідності під час війни, про що повідомляє розслідування УП. За інформацією журналістів, 13 березня Корявченков пройшов допит в антикорупційному бюро, а вже 14 березня перетнув кордон через пункт «Краківець». Офіційно депутатам дозволено виїжджати лише у відрядження, але сам Корявченков пояснив свою поїздку як «відпустку за власний рахунок». У Іспанії журналісти виявили депутата в курортному містечку на узбережжі Коста-Брава, де проживає його родина — дружина та діти. Більше того, сім’я вже придбала там квартиру приблизно за 150 тисяч євро в кредит, до цього орендуючи житло. Сам депутат регулярно відвідує їх — за інформацією джерел, практично щомісяця. Під час розмови Корявченков уникнув конкретних відповідей: не зміг згадати, де був на Новий рік, не назвав вартість житла та відмовився коментувати можливу причетність до справи про «зарплати в конвертах». Водночас він підтвердив, що виїжджає за кордон у відпустки і вважає це законним. Спікер парламенту Руслан Стефанчук зазначив, що депутат перебуває у відпустці без збереження зарплати, але питання законності такого виїзду фактично залишив на розсуд прикордонників. Це виглядає як відкрита лазівка: формально — відпустка, фактично — можливість регулярно залишати країну навіть під час війни. На цьому фоні у Верховній Раді вже обговорюють кризу — десятки депутатів бажають скласти мандати, а голосів для ухвалення ключових рішень не вистачає. Частина політиків боїться антикорупційних розслідувань, але, як показує ситуація з Корявченковим, не всі відчувають однакові правила гри.
Депутатка з Пологівського району намагалася вкрасти 2,8 млн грн
У Запорізькій області правоохоронці підозрюють депутатку в спробі незаконного заволодіння понад 2,8 млн грн компенсації за зруйноване житло. Депутатка з однієї з рад Пологівського району подала підроблені документи, щоб штучно завищити площу свого будинку з 69 до 210 кв. м. Ці змінені дані вона використала для реєстрації права власності. Після цього жінка звернулася за компенсацією за житло, знищене внаслідок збройної агресії рф. Оскільки розмір виплат залежить від площі об’єкта, вона планувала отримати понад 2,8 млн грн із бюджету. Слідчі вчасно виявили аферу та зупинили протиправні дії, запобігши значним збиткам для держави.
Масштабна схема втечі за кордон на пункті пропуску ‘Краковець’
Журналіст Віталій Глагола повідомив, що на пункті пропуску «Краківець» існувала можливість виїзду за кордон за 30 тисяч доларів. За його інформацією, головний сержант відділу «Краківець» Богдан Зінько організував схему виїзду за кордон для бажаючих за 30 тисяч доларів. Як зазначив журналіст, Зінько був затриманий під час передачі чергової партії грошей, з яких лише 600 доларів виявилися справжніми.
Корупційні схеми на митниці: розкриття Руслана Даменцова
Це ще один важливий фрагмент співбесіди з кандидатом Русланом Даменцовим, який є чинним співробітником НАБУ та добре обізнаний з проблемами митниці. Даменцов нагадав претендентам-«митникам», які стверджують, що на митниці все добре, про те, як у 2024 році НАБУ викрило схему продажу посад. Зокрема, місце начальника Львівської митниці коштує 1 000 000 $, Волинської митниці – 500 000 $, а Чернівецької митниці – 200 000 $. Заява Ореста Мандзія підкреслює, що НАБУ передає привіт конкурсантам, які, розповідаючи про доброчесність та плани реформ, можуть бути причетні як до продажу посад, так і до розподілу «каси» на Волині. Повертаючись до співбесіди Даменцова, він виглядає як потенційний кандидат на вихід у фінал разом із Суворовим або Меньшиковим. Хоча міністр фінансів Марченко навряд чи підпише призначення детектива НАБУ на посаду голови митниці, його вихід у фінал виглядає реальним для певного балансу та картинки для міжнародних партнерів.
Конфіскація застави: Суд ухвалив рішення щодо Луківа
Суд ухвалив рішення про конфіскацію понад мільйона гривень застави, внесеної за колишнього першого заступника мера Пустомит Андрія Луківа. Його підозрюють в отриманні 100 тисяч гривень хабаря від волонтера за передачу автобуса військовій частині. Про це повідомляє Львівська облпрокуратура. Згідно з матеріалами справи, посадовець на початку повномасштабного вторгнення організував схему використання транспортних засобів, які міська рада отримала як гуманітарну допомогу від однієї з асоціацій Фінляндії. Проте, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, без поважних причин не з’являвся на судові засідання і не повідомив про причини своєї відсутності. У зв’язку з цим прокурори ініціювали питання про звернення застави в дохід держави. Суд підтримав позицію обвинувачення та задовольнив відповідне клопотання. В результаті понад мільйон гривень буде зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Виявлення незадекларованих активів у директора КП Черкаси
У директора КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради Григорія Заїчка виявлено ознаки неправдивого декларування на суму 14,18 млн гривень. Перевірка тривала майже чотири місяці — з 12 травня до 5 вересня 2025 року. Під час дослідження фахівці НАЗК виявили численні порушення. По-перше, Заїчко не задекларував нерухомість — будинок площею 239 м² у смт Лисянка, де він був зареєстрований і проживав на кінець 2022 року. Експерти оцінили цей об’єкт щонайменше в 585 тис. гривень. Крім того, посадовець значно зменшив площі двох земельних ділянок у цьому ж регіоні — замість 113 і 491 м² вказав 0,01 і 0,05 м². У розділі доходів також виявлено порушення: Заїчко не відобразив продаж автомобіля Mercedes-Benz S 350 CDI (2015) за 972 тис. грн, помилково вказав рік отримання страхових виплат і задекларував подарунок від профспілки, який не підлягає обов’язковому декларуванню. На 31 грудня 2022 року посадовець задекларував готівкою 2 млн грн, 300 тис. доларів і 40 тис. євро, що в сумі перевищує 14,5 млн гривень. Офіційні доходи Заїчка за все життя (1999-2021) становлять лише 296 тисяч гривень, без значних надходжень у 2021-2022 роках, за винятком продажу Mercedes. Решту 13,5 млн гривень НАЗК не вдалося підтвердити жодними документами. Пояснення Заїчка про «подарунки від друзів» і «позики під відсотки» визнано необґрунтованими. Також виявлено ряд інших недоліків: не вказані корпоративні права у двох компаніях, неточні дані про кінцевого бенефіціара, незадекларовані банківські рахунки, а також помилки в ідентифікації доньки за кордоном. Загальна сума недостовірних відомостей становить 14,18 млн грн. Заїчко надав пояснення і намагався виправити декларацію 30 грудня 2024 року, але НАЗК вважає, що це не усуває факт порушення.
Судова справа Насірова: чи врятують строки давності?
Справу Романа Насірова, колишнього голови Державної фіскальної служби, яка стала символом антикорупційної реформи в Україні з 2017 року, наближається до завершення. 18 березня в Апеляційній палаті ВАКС відбулися судові дебати, які є останнім етапом перед винесенням вироку. Ситуація критична для обвинувачення, адже термін притягнення Насірова до відповідальності за зловживання владою закінчується наприкінці квітня 2026 року. Прокурори наводять докази системної змови для надання незаконних розстрочок компаніям Олександра Онищенка, в той час як сам Насіров називає звинувачення «абсурдними» і апелює до порушень, що мали місце під час розгляду справи в першій інстанції. Чи стане цей процес тріумфом правосуддя, чи ж черговим випадком, коли строки давності «поховали» справу — читайте у детальному аналізі видання Watchers.
18 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду провела дебати у справі Насірова, що є передостаннім етапом судового розгляду. Термін притягнення Насірова до відповідальності завершується наприкінці квітня цього року. На засіданні прокурорка виступила проти доводів адвокатів щодо порушення Кримінального процесуального кодексу під час судового процесу в першій інстанції. Насіров заперечив свою причетність до злочину, стверджуючи про відсутність шкоди державі та вигоди для фігурантів справи.
Насірова обвинувачують у зловживанні службовим становищем: за даними слідства, він видав незаконний наказ, який надав розстрочку на рентну плату за видобування корисних копалин компаніям ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», пов’язаним з колишнім нардепом Олександром Онищенком, який перебуває за межами України та проти якого введені санкції. Згідно з матеріалами слідства, Насіров дав вказівку своїм підлеглим розтермінувати податкові борги підприємств, а керівники головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях подавали неправдиву інформацію про загрозу банкрутства компаній. Обвинувачення стверджує, що ризиків для цього не було: підприємства купували газ у держави за собівартістю, а податковий борг зростав. У звітності не відображали вже отримані розстрочення та строки сплати податкових зобов’язань, що суперечило законодавству.
У цьому ж провадженні обвинувачувався ексголова Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков як пособник Насірова. Суд першої інстанції не виявив у його діях складу злочину. Також до схеми могла бути залучена екскерівниця одного з відділів ДФС Людмила Солотва, справу проти якої розглядають окремо.
Насірову оголосили підозру у зловживанні службовим становищем 2 березня 2017 року, коли він був госпіталізований до лікарні «Феофанія» нібито через інфаркт. Пізніше Солом’янський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 млн гривень. У листопаді того ж року досудове розслідування завершили, і справу передали до Шевченківського районного суду Києва.
Справу розглядали два роки, захисники наполягали на тому, щоб сторона обвинувачення повністю зачитувала обвинувальний акт. У вересні 2023 року Насірова звільнили від відповідальності за службове підроблення через закінчення строку давності, залишивши обвинувачення щодо зловживання службовим становищем. У вересні 2019 року Касаційний адміністративний суд скасував два рішення на користь Насірова, після чого справа перейшла до Вищого антикорупційного суду.
На стадії судових дебатів у 2025 році стало відомо, що Насіров добровільно мобілізувався до Збройних Сил України, однак Військова служба правопорядку ЗСУ визнала наказ про його призов протиправним. Прокурорка Ольга Малик подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, просячи взяти Насірова під варту з альтернативою застави у розмірі 75 млн гривень. Вона назвала бажання ексголови ДФС мобілізуватися спробою ухилитися від вироку.
31 жовтня 2025 року ВАКС визнав Насірова винним у зловживанні владою та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, 17 тис гривень штрафу та заборону обіймати посади в органах державної влади на 3 роки. Володимира Новікова суд виправдав, не виявивши складу злочину. Справу розглядали в судах першої інстанції протягом восьми років, адвокати Насірова оскаржили вирок в апеляції.
Прокурорка Ольга Малик під час дебатів наголосила на тому, що завдана шкода державі від реалізованої схеми оцінюється в близько 2 млрд гривень, а вигоду отримав власник компаній — Олександр Онищенко. Вона також зупинилася на показаннях 15 свідків, які підтвердили, що процедура продовження терміну виплати розстрочки не була звичною, а вказівки надавалися з вищого керівництва. Працівники надсилали листи про розірвання договорів, але їх ігнорували.
Малик також посилалася на речові докази: вилучені файли, ноутбук і блокнот із записами, які свідчили про надання вказівок працівникам обласних управлінь. Вона підкреслила, що без рішень Насірова обласне управління не могло укладати договори, оскільки спочатку має бути ухвалене рішення про надання розстрочки.
Прокурорка спростувала доводи захисту про порушення Кримінального процесуального кодексу, зазначивши, що обмеження часу виступу Насірова не є порушенням його права на останнє слово. Вона також звернула увагу на те, що компанії, які перебували під управлінням Онищенка, не мали можливості виплатити заборгованість через відсутність майна для стягнення.
Володимир Новіков, виступаючи, зазначив, що вартість газу на момент продовження розстрочки була меншою, тому завдані збитки оцінені неправильно. Адвокатка Насірова Вікторія Козаченко підкреслила, що сторона обвинувачення не спростувала аргументи захисту, а адвокат Костянтин Дорошенко наголосив на невідповідності експертизи. Насіров, у свою чергу, стверджував, що не отримував вигоду від розстрочень, а звинувачення є абсурдним.
На цьому Апеляційна палата ВАКС закінчила засідання, а останнє слово Насірова, що є фінальною стадією судового розгляду перед оголошенням вироку, заплановане на наступний раз.