Андрій Савчук, колишній керівник Закарпатського обласного ТЦК, ініціював кримінальну справу проти Героя України Влада Стоцького, який оприлюднив «прайс» у місцевому ТЦК. За словами Стоцького, від нього вимагали публічного вибачення перед Савчуком за озвучення розцінок, які той раніше зробив у публічному просторі. Оскільки вибачення не було надано, проти Стоцького було відкрито кримінальне провадження. Під час обшуку у Савчука було виявлено 100 тисяч доларів. Минуло вже понад два місяці після резонансних обшуків, але підозру Андрію Савчуку досі не оголосили. Владислав Стоцький родом із Житомирської області, а нині проживає в Ірпені на Київщині. З 10 липня до 16 вересня 2024 року він разом із побратимами стримував російський наступ у Сіверську Донецької області, перебуваючи в оточенні протягом 67 діб. 16 вересня ворожий штурмовий підрозділ намагався захопити позицію, яку тримав Владислав, але йому та ще двом товаришам вдалося успішно відкинути ворога. У цьому бою загинув один із захисників. За мужність і героїзм Владислав Стоцький, Роман Омеляненко та Олександр Хомяк отримали звання Героя України.
Судді ОАСК: Уникнення відповідальності та нові справи
Суддя ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Тетяна Скочок уникла дисциплінарної відповідальності. Перша Дисциплінарна палата ВРП відмовила у її притягненні та закрила провадження. Скарга стосувалася її неявки на кваліфікаційне оцінювання у 2019 році. Тоді судді ОАСК масово не з’явилися на іспит до ВККС, серед них була й Скочок. Офіційна причина — раптова короткострокова непрацездатність через хворобу. Проте у липні 2019 року НАБУ оприлюднило записи розмов із кабінетів ОАСК, які свідчили про можливу узгодженість і заздалегідь сплановану неявку суддів. Суддя не з’явилася на засідання Палати, але подала письмові пояснення, в яких зазначила, що строки притягнення до дисциплінарної відповідальності вже сплинули, що вона повідомляла ВККС про причини своєї неявки, а також що успішно пройшла інші етапи оцінювання. Вона заперечила будь-який зв’язок із розмовами, зафіксованими НАБУ. В результаті дисциплінарна палата вирішила закрити справу. Це не перший випадок. Раніше ВРП закрила справу щодо іншої судді ОАСКу — Марини Бояринцевої, яка також брала участь у спробах зриву кваліфікаційного оцінювання. Крім того, Перша ДП почала розгляд скарги щодо ще одного судді ОАСКу — Сергія Каракашьяна. Після часткового розгляду справу вирішили відкласти до 13 квітня. Слідкуватимемо за розвитком цієї справи. Детальніше про те, як судді ОАСК та Печерського суду затягують кваліфікаційне оцінювання і чому процедура досі не завершена — читайте у нашому новому матеріалі на УП.
Фінансові аспекти життя віцемера Миколаєва Віталія Лукова
Заступник мера Миколаєва Віталій Луков проживає в квартирі, що належить іншим особам, в той час як його дружина активно скуповує земельні ділянки. Згідно з декларацією, за минулий рік подружжя Лукових заробило близько 1,6 мільйона гривень. Основні активи сім’ї оформлені на дружину чиновника, яка володіє земельними ділянками, житловим будинком та іншим майном, придбаними за відносно невелику ціну. На Віталія Лукова оформлені лише автомобіль Nissan Note та причіп «Турист». Згідно з декларацією, заощадження сім’ї становлять 540 тисяч гривень. Незважаючи на задекларовані доходи, у 2024 році Віталій Луков отримав понад 141 тисячу гривень матеріальної допомоги, що викликало питання щодо підстав для її нарахування.
Державі повернули 9,5 га лісу на Київщині
Державі повернули землі лісогосподарського призначення на Київщині. Мова йде про 9,5 га лісу, розташованого на території Циблівської громади Бориспільського району, які тривалий час використовувалися приватними компаніями. Згідно з відкритими реєстрами, ці ділянки пов’язані з колишнім народним депутатом Віктором Медведчуком та ексміністром доходів і зборів часів Януковича Олександром Клименком. Зокрема, кінцевим бенефіціаром однієї з компаній є дружина підсанкційного проросійського політика, як зазначають у пресслужбі. Прокурори довели у судах, що у 2004 році Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, перевищивши свої повноваження, незаконно передала ці землі у приватну власність та користування. Подальше їх використання під забудову суперечило вимогам законодавства. Господарський суд Київської області задовольнив позов прокуратури, а у лютому 2024 року апеляційний суд залишив це рішення без змін, визнавши договори оренди та суборенди незаконними. У березні 2026 року державний реєстратор виконав судове рішення, і до Державного реєстру речових прав були внесені відомості про припинення приватних прав та реєстрацію власності на ці ділянки за державою.
Скандали навколо Володимира Саєнка та його погляди на війну
Володимир Саєнко, заступник голови Федерації профспілок України, був засуджений Вищим антикорупційним судом у травні 2025 року до чотирьох років позбавлення волі за спробу підкупу суддів. Незважаючи на це, він продовжує займати свою посаду та висловлює позитивні оцінки радянської окупації Афганістану. У лютому цього року Саєнко опублікував пост, в якому вихваляє цю війну і висловлює співчуття загиблим, але не згадує про агресивну політику СРСР в Афганістані. Він служив у складі окупаційного контингенту з 1985 по 1987 рік. Хоча деталі його діяльності та можливі військові злочини залишаються невідомими, сам факт його вихваляння участі в цій війні викликає обурення.
Розкішне життя Аліни Адубецької: годинник Rolex та поїздки до Парижа
Аліна Адубецька, яка виконує обов’язки директора державної установи «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», відома в медичних колах під прізвиськом «Пінгвін». Її помітили з годинником Rolex Day-Date President, вартість якого може досягати приблизно 23 тисяч доларів. Важливо зазначити, що йдеться про державний науково-медичний інститут, який фінансується з бюджету, а не про приватну клініку. У соціальних мережах Адубецької можна побачити її поїздки на модні покази в Парижі, якими вона ділиться з підписниками. У медичному середовищі активно обговорюють її кар’єрний шлях. Співробітники зазначають, що професійне зростання Адубецької пов’язане зі стосунками з одним із колишніх завідувачів відділення щелепно-лицевої хірургії. Після його відходу на керівну посаду прийшла вона. Також у кулуарах згадують про її тісні зв’язки з народним депутатом Олексієм Леоновим. У різних історіях навколо інституту фігурують й інші особи, зокрема Наталія Одарій-Захар’єва та батько керівниці Юрій Адубецький. Ці ж люди згадуються в контексті реорганізації санаторіїв «Сонячний» в Одесі та «Приморський» у Курортному. Щодо роботи інституту, медики зазначають, що після зміни керівництва запровадили нову систему внутрішніх зборів, яку неофіційно називають «обілечуванням» — регулярними грошовими внесками з персоналу. Це відбувається на фоні постійних розмов про брак фінансування установи. Таким чином, деталі говорять про систему не менше, ніж офіційні звіти.
Коригування проєкту мосту Метро: нові витрати та підрядники
Комунальна корпорація “Київавтодор” вирішила внести зміни до проєкту протиаварійних робіт на мосту Метро, що призвело до додаткових витрат у розмірі 10,7 млн гривень. У корпорації пояснили, що зміни викликані складністю та унікальністю робіт, які неможливо було передбачити заздалегідь. Коригування документації доручили ТОВ “Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія”, яка також розробляла первинний проєкт. Цю компанію заснував колишній керівник Служби автомобільних доріг Львівщини, а тепер вона належить громадянину Туреччини. Генпідрядником протиаварійних робіт на мосту Метро є компанія з бізнес-групи “Онур”, що свідчить про певну пов’язаність між цими підприємствами. Як стало відомо з оголошення в системі публічних закупівель Prozorro, 2 березня 2026 року “Київавтодор” уклав договір з ТОВ “Сінкс Плюс” на коригування проєктно-кошторисної документації з реставрації мосту. Вартість договору становить 10,72 млн гривень, а підрядник зобов’язується завершити коригування до вересня 2026 року. Важливо зазначити, що ця компанія також розробляла первинний проєкт за 22,5 млн гривень у 2023 році. Під час підготовки документації не вдалося врахувати всі особливості об’єкта, що стало причиною необхідності коригування. Зокрема, потрібно внести зміни до розташування пальового фундаменту та будмайданчика, а також забезпечити антикорозійний захист металоконструкцій. Протиаварійні роботи на мосту Метро, замовлені за 1,99 млрд гривень, були укладені у липні 2024 року з турецькою компанією “Onur Taahhut Tasimacilik İnsaat Ticaret Ve Sanayi Anonim Sirket”, яка делегувала більшість робіт вітчизняним субпідрядникам. Міст потребує капітального ремонту через дефекти у прогонових будовах. Роботи стартували у серпні 2024 року, а в листопаді 2025 року розпочалося встановлення підтримуючих конструкцій, що є унікальним для київського мостобудування. ТОВ “Сінкс Плюс” було зареєстровано у 2017 році, а на момент заснування компанія належала Ігорю Завійському. Наразі її власником є Ертан Матараджи, колишній керівник проєктних робіт компанії “Онур”. За даними Clarity Project, “Сінкс Плюс” підписала 111 договорів на загальну суму понад 245 млн гривень. Протиаварійні роботи на мосту Метро не є єдиним випадком, коли компанії з групи “Онур” отримували підряди після розробки документації “Сінкс Плюс”. Міст Метро, відкритий у 1965 році, має статус пам’ятки архітектури, але його стан викликає занепокоєння експертів. У 2021 році Київрада затвердила угоду про підготовку фінансування на капремонт мосту, але війна призупинила ці плани. Генеральним директором “Київавтодору” є Олександр Федоренко, а департаментом транспортної інфраструктури КМДА керує Сергій Підгайний.
Скандали навколо міського голови Чернівців Романа Клічука
Міський голова Чернівців Роман Клічук, вважаючи себе одним із найбагатших мерів країни, опинився в центрі скандалу через свої багатомільйонні статки, накопичені під час війни, а також фінансові інтереси його заступників. На фоні розслідувань про збагачення Клічука в інтернеті почалася “зачистка” інформації про його статки. Ми публікуємо розслідування, яке намагаються стерти з публічного простору, і яке демонструє реальні масштаби статків, нажитих у воєнний час. Чернівці – місто, де журналісти стикаються не з пресбрифінгами, а з зачиненими дверима, а посадовці уникають спілкування, посилаючись на “відпустки” чи “відрядження”. Чому мер Клічук не знайшов часу для діалогу з медіа? Які таємниці приховують його декларації? І як пов’язані його родинний бізнес і мільярдні тендери? “Немає бажання спілкуватись” – саме так характеризувався перший контакт журналістів з чернівецькою міською владою в розслідуванні Анастасії Василенко, яке порушує кілька чутливих тем: поєднання бізнесу і влади, мільйонні статки посадовців, закупівлі з ознаками переплат та ігнорування важливих запитань. Чернівці, як тиловий обласний центр, декларують європейські цінності, відкритість влади та підзвітність громадам. Проте реальність, з якою стикаються журналісти, відкриває зовсім іншу картину. Роман Клічук, який з 30 листопада 2020 року є міським головою, раніше заявляв: “Не хочу бути політиком. Не моє це”. Сьогодні ці слова сприймаються інакше, адже він входить до неофіційного списку “мерів-мільйонерів”. Клічук, який 20 років займався бізнесом, є засновником компаній ТОВ “РОМА”, ТОВ “Гойра Груп” та ТЗОВ “Брусницька Мацеста”. Закон забороняє міському голові вести підприємницьку діяльність, але Клічук стверджує, що передав бізнес в управління. Проте це не зняло запитань, а навпаки, їх стало більше. Згідно з інформацією, оприлюдненою компанією Клічука, ТОВ “РОМА” стало найбільшим платником податків в Чернівцях за підсумками 2024 і 2025 років. Однак у реєстрі він досі зазначений як кінцевий бенефіціар товариства, що може контролювати бізнес і отримувати дохід. Активи компанії також викликають питання: автомобіль Land Rover Velar 2019 року вартістю близько 2 мільйонів гривень належить ТОВ “РОМА”, але, за даними журналістів, фактично ним користується дружина міського голови. Друге місце серед найбільших платників податків займає ТОВ “Тайстра Груп”, власником якого є син мера – Богдан Клічук. Родина мера володіє від 40 до 100% корпоративних прав у трьох компаніях, загальна задекларована вартість яких перевищує 77 мільйонів гривень. У власності ТОВ “Гойра Груп” фігурує автомобіль Jaguar, а основний вид діяльності компанії – ресторани та мобільне харчування, що викликає питання щодо призначення люксового авто. Згідно з декларацією Клічука за 2025 рік, його родина має понад 6 мільйонів гривень, 209 тисяч євро та 177 тисяч доларів готівкою – разом понад 24 мільйони гривень. Родина проживає у будинку площею понад 500 квадратних метрів у Чернівцях. У декларації за 2019 рік фігурувала яхта вартістю близько 7 мільйонів гривень, яка зникла з декларацій наступного року. Серед задекларованого майна – годинник IWC Schaffhausen вартістю 323 тисячі гривень та Mercedes-Benz S 350 2017 року вартістю 2,3 мільйона гривень. У 2018 році племінниця Клічука придбала дві квартири та автомобіль на суму близько 7 мільйонів гривень. Редакція ЗМІ направила запит до НАЗК щодо перевірки декларації міського голови. За даними проєкту “Слово і Діло”, Роман Клічук дав 119 обіцянок перед виборами, з яких виконано лише 13. Знімальна група намагалася отримати коментарі від міського голови та його заступників, але журналістів зустріли як “надзвичайну ситуацію”. На запитання про можливість спілкування з радниками або заступниками, журналістам відповіли, що “мер не має бажання”. Ігор Крохмаль, заступник міського голови, потрапив до переліку НАЗК за порушення антикорупційного законодавства. У деклараціях Крохмаля за 2025 рік зазначено дарування на суму 2 мільйони 780 тисяч гривень. Заступники мера також мають значні статки. Юрій Лисюк задекларував 905 тисяч гривень заробітної плати, а його дружина – 280 тисяч гривень без вказання джерела доходу. Заступник Маховік задекларував 97 тисяч доларів готівкою. Чернівецька обласна прокуратура повідомила про підозру двом посадовцям міськради у справі про ремонт доріг з переплатою майже у 3,5 мільйони гривень. Один із фігурантів – Григорій Прохоренко, який на момент ймовірного злочину був директором департаменту. Міський голова Клічук особисто коментував тендери на капітальний ремонт вулиць, які сягали майже 170 мільйонів гривень. У іншому кримінальному провадженні повідомлено про підозру директору комунального підприємства за розтрату бюджетних коштів під час закупівлі освітлювального обладнання. Мер Клічук вважає підозри “перебором” і зазначає, що чиновник і бізнесмен не є автоматично злодієм. Однак, ситуація з безкоштовним паркуванням для учасників бойових дій викликала резонанс, і після критики мер почав зустрічі з ветеранами. Редакція ЗМІ направила офіційні запити до міської ради та інших органів. Наразі отримано відповіді про продовження строку розгляду запитів. Авторка розслідування Анастасія Василенко резюмує, що ситуація з підозрами та мільярдними тендерами вказує на системний корупційний ризик, який потребує перевірки.
Переплата на будівництві укриття в Василькові: деталі тендеру
Департамент регіонального розвитку Київської ОДА 6 березня оголосив про тендер на будівництво укриття для Васильківської гімназії №8, вартість якого становить 118,94 млн грн. Замовником виступила ТОВ «Архітектурно будівельна компанія «Укрбуд». У 2023 році планується збудувати підземне укриття на 600 осіб, яке включатиме фундамент, стіни, перекриття, гідроізоляцію, вентиляцію, утеплення, водопровід і каналізацію, а також внутрішнє оздоблення приміщень. Проєкт виконало ТОВ «Укр-проєкт», а експертизу здійснило ТОВ «Рембудконсалтінг». Фінансування робіт здійснюватиметься з місцевого бюджету. Ціна договору є динамічною і включає 2,27 млн грн на інфляцію (всі суми з ПДВ). Арматуру періодичного профілю класу А-ІІІ врахували по 57 833 грн/т, тоді як «Метінвест СМЦ» у Києві пропонує її за 34 700 грн/т, а «Залізний Світ» – за 34 675 грн/т, що на 40% дешевше. Бетон B25 оцінено в 4 620 грн/куб. м, тоді як «ПромБудЦентр» пропонує його за 3 460-4 370 грн/куб. м. Керамзитобетон В7,5 М100 закладено по 6 690 грн/куб. м, тоді як «ПромБудЦентр» пропонує його за 5 065–5 796 грн/куб. м. Гідроізоляційну суміш Ceresit CR 65 врахували по 48 грн/кг, тоді як «Нова Лінія» та «Епіцентр» у Василькові продають її по 31 грн/кг, що на 35% нижче. Поліуретанове зв’язуюче Tetrapur 144 закладено по 416 грн/кг, тоді як «Майстерфайбр» пропонує його за 230 грн/кг, а «ТНП Груп Юкрейн» – за 270 грн/кг, що на 35-40% менше. На десяти перевірених позиціях потенційна переплата може становити 5,5 млн грн. Також понад 7 млн грн припадає на поліуретановий компаунд Pyramis PU, пропозиції по якому на ринку відсутні. Середня заробітна плата на одного робітника в режимі повної зайнятості та розряді робіт 3,8 становить 35 200 грн. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії значно нижчий – 20 653 грн, а середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі на порталі «Work.ua» у Києві трохи вища – 40 600 грн. ТОВ «Автомагістраль-Захід» запропонувало ціну на 3,77 млн грн нижчу, але замовник відхилив його пропозицію через відсутність розрахунків для підтвердження загальновиробничих витрат та помилкове врахування інфляції на три роки вперед, хоча будівництво планується до кінця 2026 року. Учасники тендеру мали підтвердити наявність щонайменше восьми одиниць техніки та дев’яти фахівців із допусками до небезпечних робіт. Середньорічний дохід учасника за чотири роки мав бути не менше 30% очікуваної вартості закупівлі, а також вимагалися мінімум два аналогічні договори за останні чотири роки. Окремо слід було надати договір на вивезення сміття та довідку про дотримання екологічних норм. Наразі закупівля перебуває під моніторингом Держаудитслужби через ознаки порушень. Департамент регіонального розвитку Київської ОДА очолює Олег Кравченко, а обладміністрацію – Микола Калашник. За даними аналітичної системи «YouControl», «АБК «Укрбуд» зареєстрована в 2022 році як «Будівельна компанія «Стокрес Інвест». Володіє фірмою Юрій Нагорний, а керує Сергій Нагорний. З 2023 року фірма отримала підрядів на 618,44 млн грн.
Декларація Кім: Купівля квартир за помірні суми
Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім у своїй декларації вказав, що у 2018–2019 роках купив у Миколаєві дві квартири. Одна квартира вартувала 50 тисяч гривень, а інша – 49,1 тисяч гривень. Ці квартири мають площу 115,7 кв. м і 49,1 кв. м відповідно. Задекларована сума за двох квартир становить 100 тисяч гривень, що за тодішнім курсом приблизно дорівнює 5 тисячам доларів.