Олексій Химинець, перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, був затриманий за хабар у розмірі 50 тисяч доларів. Його дружина, Оксана Качмар, має значні доходи. Протягом минулого року прокурор задекларував 769,5 тисяч гривень зарплати в Київській обласній прокуратурі, а також 56 тисяч гривень витрат на відрядження. Раніше він отримував зарплату в Закарпатській обласній прокуратурі, яка становила 556 тисяч гривень. Оксана Качмар отримала 333 тисячі гривень зарплати в Агентстві регіонального розвитку Закарпатської області, 304 тисячі гривень від підприємницької діяльності, 151 тисячу гривень гонорарів від департаменту інфраструктури Ужгородської міської ради, 67 тисяч гривень у БФ «Едельвейс», а також 450 тисяч гривень від продажу рухомого майна. Загальний дохід дружини перевищує 1,2 мільйона гривень. Сім’я володіє квартирою площею 49,2 м² в Ужгороді, яка є спільною власністю з 2011 року, та новою квартирою площею 105,8 м² в Ужгороді, придбаною у 2024 році з грошовою оцінкою 5,61 мільйона гривень. Вони також орендують квартиру площею 41,7 м² у селі Зазим’я Броварського району Київської області. Найзначніша покупка — Audi A3 Sportback e-tron (2018), яку дружина придбала 26 лютого 2025 року за 719,6 тисяч гривень. На момент купівлі вживані автомобілі пропонувалися за ціною від 800 до 900 тисяч гривень залежно від пробігу та стану, тому задекларована ціна виглядає дещо нижчою за середню ринкову для добре збереженого екземпляра. Грошові активи Олексія Химинця складають 27 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках в «ПриватБанку» та Монобанку — відносно невеликі суми.
Категорія: Корупція
Конкурс на митницю: проблеми залишаються без уваги
Сьогодні у фінал конкурсу на посаду голови митниці вийшли керівники підрозділів НАБУ Руслан Даменцов та Орест Мандзій. Остаточний вибір належить міністру фінансів Сергію Марченку. Але ключове питання, яке варто розглянути в контексті цього конкурсу, — яка його глобальна мета? Чому ми його проводимо? Шукаючи відповідь на це, ми швидко доходимо до суті. Насправді конкурсу та реформ немає. Це не через фізичну відсутність подій, а тому, що, по-перше, неможливо впроваджувати зміни в окремих державних інституціях без стратегії розвитку країни. По-друге, влада не має наміру змінювати корупційно-кримінальну систему управління. Митниця з її схемами є лише яскравим елементом цієї системи, яка всім влаштовує. Що ж відбувається навколо так званого перезавантаження митниці? Давайте розглянемо це питання. Формальною підставою для відбору стала угода між Україною та МВФ, де призначення постійного голови митниці через прозорий конкурс визначено як структурний маяк. Хоча первісний термін виконання був до кінця 2025 року, його перенесли на кінець березня 2026-го. Конкурс на посаду голови митниці — це виконання міжнародних зобов’язань. Але чи потрібен цей конкурс владі? Звісно, потрібен! Але не для вирішення проблем, а для розподілу відповідальності за подальший хаос у цій структурі з міжнародними партнерами. Влада може сказати: “Ви ж хотіли конкурс? Ми його провели”. Тепер відповідальність за митницю розділена. Якщо говорити про реальне бажання влади щось змінити, то можливості для цього були в 2019–2020 роках. Тоді дійсно було бажання, яке швидко змінилося корупційним контролем. Восени 2024 року я опублікував статтю «Розконтрабанднення країни», де описав причини невдач у боротьбі з контрабандою. Ініційований міжнародниками конкурс не вписується в існуючу систему управління, але підтримується владою для зняття напруги у стосунках із партнерами. Влада може сказати: “Ви хотіли конкурс? Тримайте. Але ми впевнені, що він нам не загрожує”. Якою ж загрозою може бути конкурс, якщо ніхто не може чітко сформулювати його завдання? Чи це боротьба з корупцією? Це абстрактна рамка. Яка глобальна стратегія країни? Які реформи відбуваються в інших структурах? Митницю неможливо відірвати від економічної архітектури країни. Відповідь може бути: “Який може бути план, коли війна в країні? Все після перемоги”. Але що робити з митницею зараз? Неможливість сформулювати ключове завдання реформи робить її безпечною для влади. Якщо зміни обіцяють після перемоги, то вікно можливостей для перезавантаження буде після зміни влади. Зараз ми просто демонструємо шоу. Члени конкурсної комісії під час співбесід зосереджувалися на доброчесності, а не на складних проблемах. Питання про продажі автомобілів хвилювали комісію більше, ніж факти корупції. Обговорення декларацій займало більше часу, ніж презентація бачення розвитку митниці. Ситуаційні задачі були дивними. Відсутність спроб зірвати конкурс свідчить про те, що він не становить загрози для системи. Конкурс виявився таким. Кандидати вважали, що після вступу до ЄС проблеми зникнуть. Але ніхто не ставив запитань про реальну перспективу членства в ЄС. Завдання конкурсу — знайти доброчесну людину, але це не єдине мірило. Уявіть, що комісія обирає кандидата, готового боротися з корупцією. Яким є джерело його легітимності? Це не президент, не парламент, не уряд. Легітимність — це рандомно зібрані члени комісії, які зникають після голосування. Після призначення кандидат залишиться сам на сам із системою, яка генерує мільйони доларів злочинних зборів. Він постане перед вибором: конфлікт із системою або контакт із нею. Яку таблетку оберете ви? Червону з реальністю чи синю з забуттям? Якщо ви вибрали червону таблетку, якими інструментами для реформ вас наділила комісія? Невже є зобов’язання виділяти бюджет на це? Немає. Як вирішувати питання команди? Митниця потребує професіоналів, і система запропонує підтримку. Неможливо реформувати ключовий орган без загального перезавантаження країни. Від корупції мають відмовитися всі або ніхто. Таке вікно можливостей чекає лише після війни. Водночас вихід у фінал конкурсу людей з антикорупційної системи — це сигнал. Можливо, не про зміну системи, але про появу альтернативи. Новий керівник митниці заходить у ворожу середу. Без політичної волі змінити цю модель він обмежений у можливостях. Але зміни починаються з людей, готових ставити під сумнів правила. Конкурси залишаються одним із небагатьох інструментів, через які такі люди можуть потрапити в систему.
Фінансові активи та нерухомість Віктора Лук’яненка
Віктор Лук’яненко, керівник Броварської окружної прокуратури, задекларував значний дохід від своєї роботи в прокуратурі, який склав 1,56 млн гривень. Його дружина, Інна Лук’яненко, що працює в Офісі Генерального прокурора, отримала 998 тис. гривень зарплати. Також Віктор отримав від дружини подарунок у грошовій формі на суму 208 тис. гривень, а дохід від оренди майна становив 32,4 тис. гривень. Сім’я частково проживає в Києві, орендуючи квартиру, але основне майно розташоване на Миколаївщині. Віктор Лук’яненко володіє будинком площею 117 м² у селищі Врадіївка, який він придбав у 2006 році, а також двома гаражами та земельними ділянками загальною площею понад 5 гектарів у Врадіївській та Веселинівській громадах. У травні 2024 року він купив новий будинок площею 53,4 м² у селищі Веселинове за 315,6 тис. гривень, а також кілька земельних ділянок там же (620 м², 600 м² та велику ділянку площею 50 362 м² за 170 тис. гривень). Щодо транспортних засобів, то на момент купівлі вживані Mazda CX-5 в Україні коштували в середньому від 22 до 27 тис. доларів (приблизно від 900 тис. до 1,15 млн гривень залежно від пробігу, комплектації та стану). Задекларована ціна на автомобіль виглядає значно нижчою за ринкову для цього року та моделі, що може бути пояснено технічним станом, комплектацією чи умовами угоди. Серед грошових активів у Віктора Лук’яненка є 7 тис. доларів готівкою, а у його дружини — 100 тис. гривень.
Затримання головного лісника Полтавщини Олександра Лисенка
Головний лісник Полтавщини Олександр Лисенко був затриманий співробітниками СБУ у Харкові з великою кількістю готівки. Він виконував обов’язки керівника філії «Слобожанський лісовий офіс» державного підприємства «Ліси України» з грудня минулого року. Згідно з інформацією, 25 березня його затримали в Харкові, після чого доправили до Києва. Під час затримання у Лисенка була виявлена значна сума готівки. Правоохоронці також провели обшуки у філії, яку він очолював. Попередні дані свідчать, що підозри стосуються діяльності Лисенка поза межами Полтавської області. Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Відомо, що Олександр Лисенко родом із Харківщини та працює у лісовій сфері з 2004 року. Перед призначенням на нову посаду він очолював Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.
Масштабна крадіжка вугілля на Львівщині: підозри щодо нардепа
У Львівській області троє керівників підрозділів шахти організували масштабну схему вивезення неврахованого вугілля з метою його подальшого перепродажу. Один із них є місцевим депутатом та помічником нардепа Камельчука. За інформацією правоохоронців, з шахти незаконно вивезли 440 тонн вугілля на суму 2,2 мільйона гривень. Підозрювані: – Богдан Стецюк — начальник дільниці ЧАО «Шахта Надежда». – Роман Карпов — в.о. начальника технологічного комплексу ЧАО «Шахта Надежда». – Дмитро Даренський — начальник охорони ЧАО «Шахта Надежда», депутат Шептицької міської ради від фракції «Слуга народу» та помічник нардепа Юрія Камельчука. Цікаво, що зовсім нещодавно з трибуни Верховної Ради Камельчук заявляв про необхідність рятувати шахту «Надежда» від Шмигаля, який нібито хоче її закрити.
Схема шахрайства з продажу зерна на 63 мільйони гривень
Правоохоронні органи виявили схему фіктивного продажу зерна на суму 63 мільйони гривень, в якій підозрюють організаторів на чолі з ексміністром агропромисловості. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора, а також генеральний прокурор Руслан Кравченко. У прокуратурі зазначили, що на початку року посадові особи одного з агропідприємств Київщини організували цю шахрайську схему з продажу кукурудзи. “Організатором є екснардеп та колишній міністр Міністерства агропромислового розвитку України. Співорганізаторами виступили директор агропідприємства та його технічний керівник”, – йдеться у повідомленні. Хоча імена не були розкриті, раніше на зерновому ринку вже з’являлися відомості про виявлені шахрайства на одному з елеваторів у Київській області, пов’язаних з ексміністром агрополітики Миколою Сольським. Згідно з даними Latifundist.com, елеватор міг видавати складські документи на зерно, яке вже було продане іншим покупцям або взагалі не існувало. Видання також повідомляє про кількох відомих трейдерів, які зазнали збитків, оцінюючи нестачу в межах 130-140 тисяч тонн. “Зловмисники уклали угоду на постачання 7 тисяч тонн зерна врожаю 2025 року. Щоб створити видимість законності угоди, покупцеві надали підроблені складські квитанції та акти прийняття-передання”, – розповіла прокуратура. Згідно з документами, зерно нібито зберігалося на елеваторі продавця в Київській області. Проте перевірка через Державні реєстри та залучення спеціалістів показали, що на момент підписання документів зерно на складі відсутнє. Крім того, підприємство-продавець видало складські документи на понад 130 тисяч тонн продукції, що вдвічі перевищує реальну технічну потужність їхнього елеватора (60 тисяч тонн), як зазначено у повідомленні. Експертиза підтвердила, що потерпілій стороні завдано збитків на суму 63,7 мільйона гривень. Кравченко повідомив, що правоохоронці провели 26 обшуків у Києві та Київській області за місцями проживання фігурантів та за адресами ведення бізнесу. Вилучено фінансову документацію, цифрові носії інформації та транспортні засоби. Під час перевірки елеватора факт відсутності заявленого зерна підтвердився. Досудове розслідування триває, зазначили у прокуратурі.
Декларації митників: мільйонні статки та низька вартість землі
У деклараціях митників вказані значні суми в доларах та нерухомість на мільйони. Наприклад, заступник керівника Львівської митниці Віталій Хомутянський задекларував 289 295 доларів. У свою чергу, митник з Закарпаття Василь Пупена вказав право користування будинком матері, вартість якого становить 9,5 млн грн (приблизно 230 тис. доларів), тоді як земельна ділянка під цим будинком оцінена всього у 40 161 грн.
Виграш прокурора: 2 мільйони гривень з онлайн-казино
Протягом двох років прокурор з Одеської області отримав виграш в онлайн-казино, що перевищує 2 мільйони гривень. Ця сума є більшою за його заробітну плату за той же період. Виграші були задекларовані Артемом Співаковим, прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області. Згідно з його деклараціями, у 2024 та 2025 роках він отримав від онлайн-казино ТОВ «Нейтов Аппс» 1 096 299 грн та 1 007 017 грн відповідно. При цьому, його зарплата у 2024 році становила 939 599 грн, а у 2025 році – 1 020 898 грн.
Фінансовий стан родини Купчиків: декларації та витрати
Ярослав Купчик, тимчасово виконуючий обов’язки начальника Хмельницького ТЦК, зберігає значні суми грошей. Його дружина, Інга, має пристрасть до дорогих брендів. Цю інформацію підтверджують річна декларація військового та публікації в місцевих ЗМІ. Журналісти, які дослідили профіль Інги Купчик, зазначають, що її Instagram наразі закритий. Сім’я Купчиків має такі доходи: Ярослав у 2025 році заробив 456 467 гривень у ТЦК, а також отримав близько 60 тисяч гривень соціальних виплат. Інга, у свою чергу, отримала 39 190 гривень пенсії та 200 100 гривень від продажу рухомого майна. ЗМІ припускають, що Інга може мати інвалідність, і користувачі в коментарях висловлюють свої думки щодо джерел доходу подружжя. Щодо заощаджень, Ярослав має 100 тисяч гривень, 12 тисяч доларів (приблизно 520 тисяч гривень) та 10 тисяч євро (близько 500 тисяч гривень). Інга має ще більші заощадження: 150 тисяч гривень та 68 тисяч доларів (приблизно 3 400 000 гривень). Загалом, сім’я має близько 4 670 000 гривень. Щодо транспорту, Інга їздить на Toyota Corolla 2019 року, придбаній у 2022 році (вартість не вказана). На вторинному ринку така машина коштує приблизно 15–20 тисяч доларів (750–1 000 000 гривень). Ярослав, у свою чергу, володіє мотоциклом Yamaha 1996 року, придбаним у 2012 році за 8 тисяч гривень.
Невідображене майно заступника міністра економіки Кіндратіва
Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства, роками користується житлом та автомобілем третіх осіб, не декларуючи свої грошові активи. Він не має власного житла, зареєстрований у квартирі площею 53,4 кв. м у Дніпрі, що належить його родичці, ймовірно, матері Ользі Костянтинівні, вартість якої становить 587 тис. грн. Кіндратів проживає в дачному будинку площею 42,2 кв. м в елітному селищі Козин, користуючись ділянкою площею 6 652 кв. м, яка належить громадянці Мележик Людмилі Миколаївні. Вартість цієї нерухомості Кіндратів не вказав, а також не розкрив умови, на яких користується майном пані Мележик. Згідно з відкритими реєстрами, Мележик є власницею ТОВ “Укр терм”, що займається наданням в оренду та експлуатацією нерухомого майна. Кіндратів орендує будинок і землю в Козині у фірми Мележик, але не зазначає це у своїй декларації, приховуючи витрати на оренду. Козин славиться високими цінами на нерухомість, і земельна ділянка площею 67 соток, якою користується Кіндратів, може коштувати понад 42 млн грн. Віталій Кіндратів також не має власного автомобіля. З 2022 року він, за його словами, користується позашляховиком TOYOTA LAND CRUISER (2004), який належить громадянину Письо Івану Романовичу. Кіндратів не вказав, на яких умовах користується автомобілем пана Письо, який є співвласником кількох бізнесів у Львові. Незважаючи на свою мільйонну зарплату, заступник міністра економіки не декларує жодних заощаджень протягом багатьох років, хоча має 5 банківських рахунків у різних українських банках. Він також не зазначає своїх родичів.