Кадрові зміни на ВМО «Ужгород» і тінь валютних схем

На Закарпатській митниці відбулися кадрові перестановки, повідомляють джерела. Напередодні перевели начальника ВМО № 1 ПП «Ужгород» Кугаївського Анатолія та начальника ВМО №2 ПП «Ужгород» Пулика Віктора, які понад 10 років працювали на одному місці.

За даними джерел, переведення з «смачних» для них посад пов’язане з незаконним пропуском валюти у великих обсягах, до чого ці особи могли бути причетні, попри загальнонаціональний «СТОП» на цю тему.

Сама інформація та ці особи фактично no name, і, найімовірніше, про них взагалі не йшлося б, якби не одне серйозне «але».

Паралельно з цими переведеннями почали надходити численні анонімні листи, що дискредитують Закарпатську митницю. Можливо, це збіг обставин. Але виглядає так, що через це окремі «ображені» митники хочуть зробити медійний реванш і поливати брудом усю Закарпатську митницю.

Цю історію вирішили винести публічно, бо вона показова. За даними джерел, зараз активно готують «потрібні тексти» та шукають майданчики для їх публікації з метою дискредитації чинного керівництва митниці.

Нікого не захищаючи й ні на кого «не наїжджаючи», варто розуміти контекст того, що найближчим часом може з’являтися в інформаційному просторі.

Проблеми на митниці були, є і будуть, адже це складна система. Але зараз важливо враховувати: частина інформаційних вкидів може стосуватися не боротьби з порушеннями, а боротьби за посади і потоки.

Кадрові зміни в Ужгороді і хвиля анонімних вкидів

Джерела повідомляють про кадрові перестановки на Закарпатській митниці.

Напередодні перевели начальника ВМО № 1 ПП «Ужгород» Кугаївського Анатолія та начальника ВМО №2 ПП «Ужгород» Пулика Віктора, які понад 10 років працювали на одному місці.

За даними джерел, переведення з «смачних» для них посад пов’язане з незаконним пропуском валюти у великих обсягах, чим могли грішити ці особи, незважаючи на загальнонаціональний «СТОП» за цією темою.

Сама інформація та ці особи фактично “no name”, і, найімовірніше, я б про них не писав, якби не одне серйозне «але».

Паралельно з цими переведеннями мені почали надходити численні анонімні листи, які дискредитують Закарпатську митницю.

Можливо, це збіг обставин. Але виглядає так, що моїми руками окремі «ображені» митники хочуть зробити медійний реванш і поливати брудом всю Закарпатську митницю.

Я вирішив винести це публічно, бо історія показова. За даними джерел, зараз активно триває підготовка «потрібних текстів» і пошук майданчиків, де їх хочуть опублікувати з метою дискредитації чинного керівництва митниці.

Нікого не захищаю і ні на кого «не наїжджаю», але варто розуміти контекст того, що найближчим часом може з’являтися в інформаційному просторі.

Проблеми на митниці були, є і будуть — це складна система. Але зараз важливо враховувати: частина інформаційних вкидів може бути не про боротьбу з порушеннями, а про боротьбу за посади і потоки.

Декларація Марії Шевченко: подарунки та власність

Головна митна інспекторка Закарпатської митниці, Марія Шевченко, задекларувала 450 тисяч гривень, отриманих у вигляді подарунків від родичів. Вона працює в відділі оформлення №5 на митному посту «Ужгород-вантажний». За даними декларації, її зареєстроване місце проживання знаходиться у селищі Вільча, що належить до Вовчанської територіальної громади в Чугуївському районі Харківської області, тоді як фактично жінка мешкає в Ужгороді. У декларації не вказані члени її сім’ї, проте вона зазначає, що володіє часткою в будинку загальною площею 87,1 м² у Вільчі, що є спільною власністю з ймовірними родичами: Юрієм Анатолійовичем Шевченком, Оленою Валентинівною Шевченко та Павлом Юрійовичем Шевченком. У Ужгороді Марія проживає в квартирі площею 35 м², частина якої є в оренді, а частина – у спільній власності з Юрієм Івановичем Даном. Також вона володіє автомобілем Volkswagen Passat 2013 року, придбаним у 2024 році за 212 тисяч гривень. Загальний дохід жінки становить 544,7 тисяч гривень. Вона також задекларувала подарунки від родичів, серед яких готівка: 8 тисяч доларів, 4,5 тисячі євро та 450 тисяч гривень.

Декларації митників: мільйонні статки та низька вартість землі

У деклараціях митників вказані значні суми в доларах та нерухомість на мільйони. Наприклад, заступник керівника Львівської митниці Віталій Хомутянський задекларував 289 295 доларів. У свою чергу, митник з Закарпаття Василь Пупена вказав право користування будинком матері, вартість якого становить 9,5 млн грн (приблизно 230 тис. доларів), тоді як земельна ділянка під цим будинком оцінена всього у 40 161 грн.

Конфлікти на митниці: контроль над контрабандними потоками

Конфлікт між керівництвом Львівської митниці та Службою безпеки України став яскравим прикладом боротьби за контроль над імпортними потоками на західному кордоні. Протистояння між начальником Львівської митниці Андрієм Кузником та керівником 4-го управління СБУ Тарасом Тимощуком виникло через різні підходи до умов ввезення товарів і тарифної політики. За інформацією джерел, представники СБУ пропонували митниці певні умови співпраці для компаній, які імпортують товари через польський напрямок, фактично узгоджуючи правила оформлення вантажів і тарифні умови для окремих учасників ринку. Однак керівництво митниці відмовилося прийняти ці умови, що призвело до блокування частини схем оформлення вантажів і створило серйозні проблеми для бізнесу, який працює на польському напрямку. Згодом сторони все ж досягли компромісу, але він означав фактичний перерозподіл впливу на митні процеси. За даними джерел, ключові рішення щодо контролю та супроводу вантажів поступово перейшли під контроль структури, пов’язаної з Тарасом Тимощуком. Завершальним етапом цієї історії стало кадрове рішення — у вересні 2025 року Андрій Кузник був звільнений з посади керівника Львівської митниці. Після його відставки інституційні перешкоди для такого впливу фактично зникли. Подібні схеми почали реалізовуватися і на Закарпатській митниці після призначення її новим керівником Іллі Нежнікова. Практично відразу після візиту представників СБУ там почалася серія гучних операцій: демонстративні викриття контрабанди, затримання низових співробітників митниці, кадрові зміни та публічні заяви про боротьбу з тіньовими схемами. Проте, за словами учасників ринку, ці дії стосувалися переважно дрібних перевізників і невеликих партій техніки. Основні контрабандні канали, через які проходять великі товарні потоки, продовжували функціонувати практично без змін. В результаті статистика боротьби з контрабандою формується на основі відносно невеликих справ, тоді як ключові схеми залишаються поза публічною увагою. Такий підхід до боротьби з контрабандою має прямі фінансові наслідки для держави. За різними оцінками, втрати бюджету України від тіньової економіки можуть становити від 375 до 603 млрд грн щорічно, значна частина з яких припадає на контрабанду та так званий «сірий імпорт». За експертними підрахунками, тільки цей сегмент може коштувати державі 120–185 млрд грн на рік. На цьому фоні конфлікти між митними керівниками та силовими структурами дедалі частіше виглядають не як боротьба за прозорість торгівлі, а як боротьба за контроль над потоками. Коли гучні затримання обмежуються низовим рівнем системи, а великі канали продовжують працювати, складається враження, що йдеться не про ліквідацію схем, а про зміну тих, хто їх адмініструє.