5 січня 2026 року в Німеччині затриманий колишній народний депутат Верховної Ради VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка» Руслан Демчак, оголошений у міжнародний розшук Державним бюро розслідувань (ДБР).Колишній заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності підозрюється у сприянні маніпуляціям на фондовому ринку та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, через операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). У матеріалах слідства фігурує сума понад 1 млрд грн легалізованих коштів і не менше 20 млн грн особистої вигоди.Ключову роль у схемі, за версією слідства, відігравав АТ «RwS Банк», пов’язаний із групою UBG (Ukrainian Business Group) та ТОВ «Українська бізнес група». Операції будувалися на багаторазовому перепродажу ОВДП протягом одного торговельного дня між пов’язаними структурами через режим «груповий звіт». У результаті фізичні особи отримували формально законний «інвестиційний дохід», а юридичні особи фіксували збитки, які цей дохід забезпечували. Перевірка Національного банку України за період 2015–2018 років виявила 82 порушення вимог фінансового моніторингу під час операцій із публічними діячами. Загальний «прибуток клієнтів» склав 221,8 млн грн, з яких 197,5 млн грн (89,1%) були видані готівкою через касу банку. У грудні 2017 року, згідно з матеріалами, на рахунок Руслана Демчака в «RwS Банку» було зараховано 19,8 млн грн інвестиційного доходу, після чого 5,4 млн грн знято готівкою. У 2018 році банк був переоформлений на Олександра Стецюка — колишнього помічника та партнера Демчака по UBG.У розслідуваннях серед отримувачів значних доходів від операцій з ОВДП називаються Максим Єфімов (446 млн грн), Олександр Фельдман (545 млн грн) та Олександр Фельдман-молодший (121 млн грн), Геннадій Ткачук та Ігор Ткачук (по близько 5 млн грн), Андрій Руденко (понад 15 млн грн), Світлана Чернишова (9,1 млн грн). Також згадуються Віталій Бонк (ТОВ «Нафтогазбуріння»), Віктор Ларченко (Концерн «АВЕК і Ко»), Станіслав Хош (ГК «Укрінмаш»), Василь Андрієнко (ДПЗД «Укрінтеренерго»), Андрій Пісний (Українська асоціація інвестиційного бізнесу). У матеріалах фігурують епізоди видачі великих сум готівкою через каси «RwS Банку», у тому числі в періоди, коли окремі особи, за даними прикордонної служби, перебували за межами України.Сімейні та зарубіжні активи також перебувають у полі зору. У Великобританії зареєстровані UBG Corporation Ltd, Liquid GLD Ltd та Taste of Lifetime Ltd, де фігурують Світлана Барабаш та Дмитро Демчак. У 2023–2025 роках UBG Corporation Ltd зареєструвала в Україні торгову марку SunShine (класи 29–30 МКТП — масла, жири, зернові продукти). Дмитро Демчак пов’язаний із компанією Sense Logistics; у 2025 році у відкритих імпортних базах відображені поставки генераторів сигналів для ТОВ «Сторквей», виробника систем радіоелектронної боротьби «Ай-Петрі», що бере участь у державних закупівлях.Раніше Руслан Демчак фігурував у справах про недостовірне декларування та отримання компенсації за проживання в Києві за наявності власного будинку. У 2025 році Вищий антикорупційний суд призначив йому 3 роки позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік і зобов’язав сплатити 2 млн грн благодійного внеску. У 2023 році Національне антикорупційне бюро України та ДБР повідомили про підозру у справі про маніпуляції з цінними паперами та легалізацію коштів, у 2024 році він був оголошений у розшук.Затримання в Німеччині переводить справу в стадію екстрадиції та судового розгляду. Однак у матеріалах фігурує широкий круг фізичних осіб і компаній, які отримали значні доходи від операцій з ОВДП через АТ «RwS Банк» та структури UBG. Процесуальна оцінка цих епізодів стане ключовим тестом для правоохоронної системи.
Категорія: Корупція
1,584 мільярди в одні руки: ДП «Відновлення критичної інфраструктури» без торгів віддало мегаконтракт «порожній» фірмі
9 лютого 2026 року державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (ЄДРПОУ 38054466) в один день оформило пакет із чотирьох закупівель генераторного обладнання за КПК 3111000 і одразу підписало договори з одним постачальником — ТОВ «РСЕ Груп Україна» (ЄДРПОУ 44971187) — на загальну суму 1 584 332 966,40 грн. Підстава — виняткова процедура за підпунктом 4 пункту 13 постанови КМУ №1178 («невідкладна потреба»). Відкритих торгів не було. Конкуренції не було. Механізму перевірки ринкової ціни не було. Повідомляє НОН – СТОП. Суми розбили на чотири контракти: 435 238 185,60 грн, 261 265 860,00 грн, 522 671 460,00 грн і 365 157 460,80 грн. Усі – 09.02.2026. Це не «раптова аварія», а заздалегідь зрозумілий масштабний попит, який планується бюджетом. Коли йдеться про мільярди і чотири договори в один день, слово «невідкладність» перетворюється на ширму: саме так уникають торгів, порівняння цін, конкурентів і публічної перевірки. Окремий маркер — сам постачальник. До 19 листопада 2025 року компанія називалася ТОВ «АКСИС ТЕХНОЛОДЖІ», після чого змінила назву, керівництво та кінцевого бенефіціара — і майже одразу отримала стратегічні державні контракти. При цьому фінансова звітність за 2022–2024 роки показує 0 грн доходу. Компанія з нульовим задекларованим оборотом стає отримувачем 1,584 млрд грн бюджетних коштів — і це вже не «збіг», а червоний прапорець для аудиту, фінмоніторингу та правоохоронців. Хто відповідає за рішення. ДП «ВКІ» очолює Крамаренко Євгеній Григорович — саме його підпис і управлінські рішення лежать в основі організації закупівель та умов договорів. Підприємство створене Міністерством розвитку громад та територій України, яке здійснює управління. Міністр — Олексій Кулеба. Це вертикаль, де «виняткова процедура» не виникає сама по собі: її погоджують і проводять конкретні посадові особи. Критичні умови контрактів посилюють ризики. Договори передбачають значні аванси без безвідкличної гарантії повернення, а також допускають зміну істотних умов — аж до коригування ціни та комплектації без нової процедури закупівлі. Це відкриває вікно для перезбирання фінансових параметрів вже після підписання. Без детального розрахунку та конкурентного порівняння перевірка «ринковості» ціни перетворюється на формальність, а бюджет — на кормову базу.
Суд обрав запобіжний захід для керівника КП «СМЕП» у Одесі
Директор одеського КП «СМЕП» Петро Стоянов узятий під варту. 22 лютого 2026 року Хаджибейський районний суд Одеси обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою директору комунального підприємства «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підрозділення» Петру Стоянову. Суд задовольнив клопотання слідства і застосував до чинного керівника КП «СМЕП» найсуворіший передбачений кримінально-процесуальним законодавством механізм запобіжного заходу. Стоянов на момент винесення рішення продовжував виконувати обов’язки директора підприємства. Йдеться про чинного керівника міської комунальної структури, яка відповідає за спеціалізовані монтажно-експлуатаційні роботи в Одесі. Таким чином, кримінальне провадження зачіпає діючу управлінську ланку муніципальної системи. Офіційні деталі справи наразі не розголошуються. Слідчі органи не оприлюднили кваліфікацію інкримінованих дій, обсяг ймовірних порушень та можливий розмір збитків. При цьому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою означає, що суд визнав доводи слідства обґрунтованими та вбачив наявність процесуальних ризиків — можливого тиску на свідків, знищення або приховування документації, продовження протиправної діяльності або ухилення від слідства. КП «СМЕП» працює у сфері виконання спеціалізованих робіт і володіє адміністративними та фінансовими ресурсами. Керівник підприємства такого рівня має повноваження щодо підписання договорів, розподілу підрядів та управління бюджетними коштами. У подібних справах предметом аналізу неминуче стають управлінські рішення, контрактна політика та фінансова дисципліна. Розслідування триває. Публічна позиція сторони захисту на даний момент відсутня. Подальший розвиток ситуації залежатиме від результатів слідчих дій та можливого оскарження запобіжного заходу. На поточний момент зафіксовано процесуальний факт: чинний директор одеського комунального підприємства поміщений під варту, кримінальне провадження перебуває в активній фазі.
Інспектор Держаудитслужби придбав позашляховик високої комплектації
Під час війни начальник відділу контролю у сфері будівництва управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Житомирській області Вадим Мотуз придбав автомобіль преміумкласу за 1,01 млн гривень. Чоловік зазначив, що 19 червня 2025 року придбав Volvo XC90 (2023) лише за 1,01 млн гривень. Ціна (≈23–24 тис. доларів за курсом середини 2025 року) є типовою для добре збереженого XC90 з Європи/США після розмитнення, особливо якщо це не топова PHEV-версія, а бензиновий/м’який гібрид B5/B6. У 2023 році посадовець задекларував придбання Honda Clarity (2018) за 349,5 тис. гривень. У Мотуза є квартира в Києві площею 66,6 м² (придбана у 2013 році, вартість на той момент — 546 тис. грн). Посадовець володіє чотирма земельними ділянками у селі Серебрія Гайсинського району Вінницької області (загальною площею понад 73 тисячі м², придбані у 2018 році, нормативна грошова оцінка кожної становить від 116 тис. до 117 тис. грн). У Мотуза є об’єкт незавершеного будівництва — квартира площею 34 м² у Києві (з 2018 року, право власності на земельну ділянку під об’єктом частково належить ТОВ «Інтегралінвест» та громаді Києва). Чоловік декларує військові облігації внутрішньої державної позики (загальна номінальна вартість 3000 грн, придбані у 2025 році через «Укргазбанк» та «Інвестиційний капітал Україна»). Його заробітна плата в Північному офісі Держаудитслужби за неповний період склала 14,5 тис. гривень. До цього він працював у КП КО «Управління споруд» (Київська обласна рада), де заробив 754 тис. гривень. Заробітна плата дружини Віри Мотуз у ТОВ «ІДІС ФАРМ» склала 205,8 тис. грн.
Піраміда «Мідас»: як Галущенко-«Сигізмунд» відмивав мільйони «Енергоатома» через офшори
«Сигізмунд їде у відрядження і заскочить до дружини» — ці зашифровані фрази з прослуховування НАБУ стали фундаментом для арешту ексміністра Германа Галущенка. Слідство розкрило трирівневу піраміду «Мідас», де державний «Енергоатом» перетворився на дійну корову для офшорного Hamilton Fund. Поки понад 425 мільйонів гривень вимивалися на швейцарські рахунки та оплату елітного коледжу для сина міністра, сам Галущенко у СІЗО віджартовувався про «заможних кумів» та ставив «плюсики» під фотографіями жахливих камер для детективів НАБУ. Розбираємося, як працювала «пральня» на Грушевського та хто такий «Тенісист», що забезпечував стабільні притоки доларів у тіньову таблицю «Мангеттен».Як діяла злочинна група, і що на свій захист в суді говорив Галущенко, розповідає Тетяна Ніколаєнко (Цензор.НЕТ), журналістка розкриває технічні деталі того, як працювала «пральня» в енергетичному секторі та які саме докази стали фатальними для ексміністра.Вищий антикорупційний арештував колишнього міністра енергетики Германа Галущенка з правом внести заставу у 200 мільйонів гривень. У неділю НАБУ фактично зняло з поїзда колишнього міністра, а слідом вручили підозру у відмиванні коштів. Згідно з повідомленням Національного антикорупційного бюро у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативи учасників злочинної організації у справі “Мідас”, було зареєстровано фонд, який мав залучити близько $100 млн “інвестицій”. Одним з інвесторів цього фонду виявилась і родина міністра Галущенка (ексдружина та діти). За даними слідства, за період перебування Галущенка на посаді через його довірену особу, відому як “Рокет” (ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк – ред), злочинна організація отримала понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.Як зазначив прокурор у справі Галущенка, слідство виділяє три рівні злочинної організації в рамках відомої справи Міндіча. “Шугермен” — це перший рівень, де діяли власне Тімур Міндіч та Цукерман.На другому рівні працювали підлеглі Цукермана в його таємному офісі, де власне відбувався розподіл коштів та їх відмивання.А третій рівень – це робота радника Галущенка Миронюка та директора з безпеки Енергоатому Басова, які і отримували гроші з компаній в енергетичній сфері.Гроші відмивались через фонд, який очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, Івор Омсон.Основний фонд називався “Hamilton Fund”, з нього гроші переказували також на компанії “Congem ventures” та “Oros ventures”.Зокрема, в інтересах клієнта “Oros” лише в період з 29 березня 2024 року до 1 квітня 2025 року було переміщено коштів в загальній сумі 7 мільйонів 432 тисячі 27 доларів США, що становить понад 294 мільйони гривень. Частина вказаних коштів за дорученням Галущенка була розміщена на депозитних рахунках “Hamilton Fund”, в тому числі від імені фонду, в інтересах компанії “Швейцарський банк”, “UBS Switzerland AG” та “UVP Bank AG”.Крім того, в інтересах компанії “Oros” фондом було розміщено, зокрема, 11 квітня 2024 року депозит 2 мільйони доларів США і 5 серпня 2025 року ще 600 тисяч доларів США. Кошти розміщені в квітні 2024 року на депозитному рахунку через рік у квітні 2025 року були повернуті з отриманим доходом 75 тисяч доларів США як відсотки від депозиту.Також в інтересах компанії “Congem” фондом було розміщено в березні 2024 року депозит на 2 мільйони доларів США і в жовтні 2024 року депозит 700 тисяч доларів США. Кошти розміщені в березні 2024 року на депозитний рахунок у березні наступного року були повернені в сумі 2 мільйони доларів США з утриманим доходом 88 767 доларів США як відсотки по депозиту. І в подальшому також були розміщені 2,5 мільйони доларів США на депозит.Кошти, які були розміщені 12 квітня 2024 року, 12 квітня 2025 року були повернені в сумі 700 тисяч доларів США з доходами від депозиту в вигляді відсотків на суму понад 30 тисяч доларів США і в подальшому 17 квітня було списано 700 тисяч доларів США з повторним розміщенням на депозит.Також частина вказаних коштів були використані на оплату навчання дітей Галущенка в приватних школах у Швейцарії.Як відомо, на початку грудня 2025 журналісти проєкту розслідувань “Схеми” розповіли, що 18-річний син Галущенка Максим вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи – College Alpin Beau Soleil у Швейцарії.Це – міжнародний приватний коледж-пансіон у містечку Віллар-сюр-Оллон.Вартість навчання разом із проживанням, як встановили журналісти, сягає до 200 тисяч доларів на рік. А син Галущенка Максим вчиться там четвертий рік.Гроші отримала дружина Галущенка Ольга Богданова.Загальна сума виведених грошей за відстежені періоди склала понад 425 мільйонів. Тому саме таку заставу і просили детективи в суді при обранні запобіжного заходу.Прокурор у справі також розповів, яким чином було встановлено, що в схемі Міндіча колишній міністр енергетики Галущенко фігурує як Професор та Сигізмунд. Так учасники схеми Міндіча обговорюють між собою розподіл коштів і кажуть: “Это я дам Сигизмунду. Завтра он едет в командировку и заскочит к жене”.Розмова відбулась 5 червня 2025 року. В той же час, відповідно до відомостей щодо перетину державного кордону, Галущенко дійсно виїздив за кордон 7 червня 2025 року.В іншій розмові між собою підозрюваних у справі Миронюка та Басова (організаторів поборів з компаній в енергетичному секторі) вони згадують Галущенка вже як Професора, поряд з цим вживають і його ім’я Герман Валерійович.Серед іншого Миронюк і Басов згадують Галущенка як Професора, коли обговорюють наглядові ради. В розмові вони зазначають, що повного списку кандидатів нема, і Миронюк хоче ще раз про це “поговорити з Професором”.Також зафіксовано зустріч 30 червня 2025 року між Цукерманом і Міндічем, під час якої Міндіч цікавиться у Цукермана Сигізмундом, а також у розмові загадують Чегевару (так називали ексміністра національної єдності Олексія Чернишова).Крім цього, слідчими було зафіксовано розмови від 11 лютого 2025 року між співробітницею “пральні” Устименко та Цукерманом, у яких спочатку обговорюється таблиця “приходів” “Манхеттен” – зокрема чи вносити гроші, де як “постачальників” згадують Тенісиста та Сигізмунда.18 лютого 2025 року вже Цукерман спілкується з Устименко.Устименко: Шура, что-то привез? Расскажи.Цукерман: 560.Устименко. И..Цукерман: Доллары, да, везде доллары.Фурсенко: а кто?Цукерман: Это я дам Сигизмунду.Завтра он едет в командировку и заскочит к жене”.19 березня 2025 року вже Цукерман спілкується з Устименко.Устименко: Шура, что-то привез?Цукерман: 560.Устименко. И..Цукерман: СигизмундуУстименко: Это его лично или как?Цукерман: Лично 560.Під час судового засідання суддя поставив запитання Галущенку: “Якщо я раптом дійду висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, яку суму застави ви готові внести?”.Галущенко відповів посмішкою на цю репліку.“Ну, я не знаю, думаю, що мільйонів 30 би знайшов, 20”, — сказав колишній міністр.Суддя вирішив інакше – він обрав запобіжний захід у 200 мільйонів. За Галущенка їх можуть внести інші особи, але з легальних коштів.Авторка: Тетяна Ніколаєнко
Мільярдні обороти та «кришування» грального бізнесу: деталі справи ексспівробітника БЕБ Ящука
Силові органи розпочали процесуальні дії щодо колишнього детектива Бюро економічної безпеки Ящука — після років публічних фактів про його зв’язки з фінансовими потоками грального бізнесу та структурами Сердюка. За матеріалами, які раніше озвушувалися публічно, йшлося про системну модель: щомісячні виплати у розмірі 15 тисяч доларів, разові передачі по 80 тисяч доларів готівкою та 0,5% від обороту компаній.Ці дані фігурували в заявах та зверненнях задовго до нинішніх процесуальних кроків, повідомляє НОН – СТОП.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами моніторингу способу життя, проведеного НАЗК, подав до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими активами, якими користувалися Ящук та його дружина. Йдеться про цивільну конфіскацію майна — автомобілів Toyota Camry 2023 року та BMW X3 2022 року загальною вартістю майже 4 млн грн. Машини були оформлені на третіх осіб, однак перебували в користуванні сім’ї. У матеріалах зазначається про неможливість їх придбання за рахунок законних доходів.
Публічні матеріали про можливу схему почали оприлюднюватися ще у 2025 році. Було подано шість скарг, три заяви про злочини та чотири інформаційні запити із зазначенням конкретних компаній, адрес та фінансових маршрутів. Серед згаданих структур — ТОВ «Єдиний гаманець», «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна», «ФІНПЕЙМЕНТ», «Діджитал пеймент системс», «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЕКШН ПРОЦЕСІНГ ЦЕНТР», «Пеймент текнолоджис» та інші. За цими каналами проходили платежі за цифровий контент та ставки, у призначенні яких вказувалися «маркетингові послуги», «дизайн», «оплата товарів», що дозволяло маскувати фактичний характер транзакцій.
Далі кошти, згідно з оприлюдненими даними, спрямовувалися через WebMoney, QIWI Wallet, «Яндекс.Деньги» та Wallet One — сервіси, заборонені НБУ. У схемі фігурує понад 50 пов’язаних компаній, включаючи ФК «АП.МІ ФІНАНС» (бренд CASCED) та ТОВ «ЕЛВІКОН», засновником якого є офшор AVERS INTERTRADE LTD. Окремі з цих структур раніше згадувалися у провадженнях, пов’язаних із легалізацією доходів та виведенням коштів до Російської Федерації. Оціночний річний оборот схеми називався на рівні близько 350 млн доларів США, а загальний обсяг виведених коштів — понад 1 млрд грн.
Окремий блок стосується готівкового контуру. У матеріалах зазначалося, що транзит коштів здійснювався через МТБ Банк за адресою вул. Коновальця, 15 у Києві, після чого гроші, за твердженням заявників, передавалися до центрального офісу БЕБ на вул. Шолуденка, 31. Там, як стверджувалося, відбувався розподіл коштів за «прикриття» потоків. Передачі мали регулярний характер.
Позов САП — перший офіційний процесуальний крок щодо Ящука. Однак предмет розгляду поки обмежений питанням активів на суму близько 4 млн грн, тоді як у публічних матеріалах фігурують системні виплати — 15 тисяч доларів щомісяця, разові 80 тисяч готівкою та відсоток від обороту компаній. Питання про те, чому активні слідчі дії розпочалися лише після багаторічного публічного документування фактів, залишається без відповіді.
Керівництво БЕБ на чолі з Цивінським, а також САП і НАЗК раніше не демонстрували помітної процесуальної активності щодо озвучених матеріалів. Зараз справа перейшла в площину судового розгляду у ВАКС. У центрі уваги — не лише автомобілі, а й можлива модель взаємодії між представником правоохоронного органу та комерційними структурами, через які проходили багатомільйонні обороти. Судова стадія має дати оцінку хоча б частині цієї схеми.
У Кам’янець-Подільському Університеті оголошено про підозру виконувачу обов’язків ректора
На Хмельниччині виконувачку обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Наталію Бахмат оголосили підозру в зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. За даними слідства, справа пов’язана із закупівлею зарядних станцій за кошти державного бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.Про це повідомляється в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду.Згідно з інформацією досудового розслідування, у грудні 2025 року університет отримав державне фінансування для придбання генераторів, інверторів та зарядних станцій з метою забезпечення освітнього процесу. Оскільки відкриті торги не відбулися через відсутність учасників, було ухвалено рішення укласти прямий договір із фізичною особою-підприємцем.”Слідство вважає, що виконувач обов’язків ректора, зловживаючи службовим становищем, уклала договір на поставку 12 зарядних станцій вартістю 1 мільйон 261 тисяча 992 гривні, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними даними про поставку товару”, — зазначено в ухвалі.Як вказано в матеріалах справи, на основі цих документів кошти з рахунку Державної казначейської служби були перераховані підприємцю. Слідчі вважають, що це спричинило збитки державному бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.”11 лютого 2026 року Наталії Бахмат було оголошено підозру за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (ККУ) — зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, а також за частиною 1 статті 366 ККУ — службове підроблення”, — вказано в ухвалі.Згідно з документом, правоохоронці також подали до суду клопотання про відсторонення Наталії Бахмат від посади.”Клопотання обґрунтовувалося можливим впливом підозрюваної на свідків та ризиком перешкоджання розслідуванню. Проте суд відмовив у задоволенні цього клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення”, — йдеться в ухвалі.У документі вказано, що Наталія Бахмат та її захист заперечують обґрунтованість підозри. Досудове розслідування продовжується.Суспільне Хмельницький не отримало коментаря від Наталії Бахмат щодо цієї ситуації. Тож кореспонденти надіслали інформаційний запит до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка з проханням передати його виконувачці обов’язків ректора Наталії Бахмат, щоб вона могла пояснити свою позицію в цій справі.
Арешт майна та підозра у розтраті: Розслідування справи Олега Нестеренка у Південноукраїнську
Арешт житла та збитки в розмірі 127 тисяч: справа керівника управління будівництва Південноукраїнська Олега Нестеренка. Керівник Управління будівництва та ремонтів Південноукраїнської міської ради Олег Нестеренко став підозрюваним у кримінальній справі, пов’язаній із можливим розкраданням бюджетних коштів. Суд ухвалив рішення про арешт його квартири, щоб унеможливити відчуження майна в період розслідування — це стандартна, але показова міра в справах, де існує ризик втрати активів.
За даними слідства, починаючи з вересня 2024 року, Нестеренко міг бути організатором схеми розтрати коштів під час проведення капітального ремонту та встановлення вуличного освітлення на вулиці Набережній у селі Бузьке Вознесенського району. Основний епізод пов’язаний із підписанням договору з підрядником, у якому були завищені ціни на матеріали та обсяги робіт.
Після підписання актів про виконані роботи за грудень 2024 року та березень 2025 року підряднику перерахували понад 424 тисячі гривень із бюджету. За оцінками правоохоронців, приблизно 127 тисяч гривень із цієї суми були незаконно розтрачені. Йдеться не про випадкову помилку в кошторисі, а про можливе систематичне завищення вартості з подальшим розподілом коштів.
У грудні 2025 року Олегу Нестеренку оголосили про підозру в розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій повторно в умовах воєнного стану. Кваліфікація «в умовах воєнного стану» значно підвищує суспільну небезпеку злочину та можливі юридичні наслідки.
У січні суд визначив запобіжний захід — тримання під вартою на строк 60 діб до 24 лютого 2026 року з можливістю внесення застави в розмірі 302 800 гривень. Наприкінці того ж місяця Нестеренка було відсторонено від посади.
Сам Нестеренко заперечує висунуті обвинувачення, стверджує, що співпрацює зі слідством і підкреслює, що частину документів підписували інші співробітники управління, оскільки його заступник зараз служить у Збройних силах України. Тим не менш, для слідства головним залишається питання управлінської відповідальності: хто ухвалював рішення про укладення договорів, затвердження кошторисів та підписання актів виконаних робіт.
Ця справа — не лише про суму в 127 тисяч гривень. Це тест на здатність системи протидіяти зловживанням в органах місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, коли кожна бюджетна гривня особливо цінна. Арешт квартири — перший знак серйозності намірів слідства. Попереду — експертизи, збір доказів і відповідь на ключове питання: чи було завищення вартості результатом помилки, чи частиною продуманої схеми?
Звіт Державної служби фінансового моніторингу: Тривалі закордонні відрядження та затримки в розслідуваннях
Тривалі закордонні відрядження лідера Державної служби фінансового моніторингу України, Філіпа Проніна, викликали критику. За трохи більше року він провів за кордоном понад 70 днів — майже два з половиною місяці. Серед напрямків були Париж, Страсбург, Люксембург, Цюрих, Берн, Танзанія та Мексика. Офіційно це були заходи FATF, Egmont Group та міжнародні зустрічі. Однак, за повідомленнями, це також було систематичним ухиленням від питань у контексті розслідувань, пов’язаних з фінансовим моніторингом. 21 січня тимчасова слідча комісія парламенту у справі «Мідас» чекала на Проніна для пояснень щодо підозрілих операцій та походження багатомільйонних застав учасників енергетичного скандалу. Він не з’явився, пославшись на лікарняний. Наступного дня вирушив у закордонне відрядження до Танзанії. Чотириденне засідання Egmont Group розтягнулося на 11-денне відрядження. Незабаром після цього відбулася поїздка до Мексики на засідання FATF. У цей час у Києві проходило засідання комісії. Подібна схема повторювалася протягом року. У лютому, після скандалу з санкціями проти Петра Порошенка, Пронін вирушив до Парижа на засідання FATF. Навесні він проігнорував запрошення депутатів звітувати про діяльність служби. Влітку його маршрути пролягали через Страсбург і Люксембург. Публічні звіти обмежувалися фразою «взяв участь у пленарному засіданні». Конкретних досягнень, включно з прогресом у питанні щодо Росії в FATF, зафіксовано не було. На тлі розслідування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі «Мідас», служба фінансового моніторингу, яка має доступ до даних про фінансові потоки, стикалася з затримками у наданні відповідей на запити. Один із запитів до кінця листопада так і залишився без офіційної відповіді. З 1224 матеріалів до бюро було передано лише 91. За інформацією журналістів, 37 млн гривень за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну внесла компанія зі статутним капіталом у 1000 гривень. Майже 100 млн гривень за Ігоря Фурсенка перерахувала фірма зі статутним капіталом 100 000 гривень. Служба стверджувала, що не бачить порушень і не має права блокувати внесення застави. Однак, після суспільного резонансу застава щодо іншого фігуранта була заблокована. Одночасно антикорупційне бюро розслідує 14 епізодів, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд у період, коли Пронін очолював Полтавську обласну державну адміністрацію. У його заступника Богдана Корольчука вилучили понад 3 млн гривень готівкою та близько 280 тис. доларів. У цей час Пронін перебував у чергових закордонних відрядженнях — у Цюриху, Берні та Парижі.
Відсутність майна чиновника: декларація та виграш у казино
Порожня декларація та 146 635 гривень із казино: як головний спеціаліст Держпродспоживслужби Микола Гундяк роками живе «без майна». Головний спеціаліст Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Гундяк подав декларацію за 2024 рік, у якій заповнено лише розділ про доходи. Усі інші розділи, включно з інформацією про членів сім’ї, нерухомість, незавершене будівництво, цінне рухоме майно, транспортні засоби, грошові активи, цінні папери та корпоративні права, позначені як відсутні. Згідно з декларацією, у 2024 році Гундяк отримав 227 040 гривень заробітної плати від Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40309088) та 1 000 гривень матеріальної допомоги від цього ж органу. Також він зазначив виграш у розмірі 146 635 гривень від ТОВ «ГЕЙМДЕВ» (код ЄДРПОУ 43397203) — компанії, що володіє онлайн-казино Slots City. При цьому в розділі «Грошові активи» вказано, що у декларанта та членів його сім’ї немає об’єктів для декларування. У розділі «Інформація про членів сім’ї» також відсутні будь-які дані. Розділ «Об’єкти нерухомості» порожній, як і розділи про транспорт, цінні папери та корпоративні права. У декларації вказано, що місцем реєстрації та фактичного проживання Миколи Гундяка є місто Яремче Івано-Франківської області. Проте жодного об’єкта нерухомості в Яремчі — ні у власності, ні в оренді, ні в користуванні — він не задекларував. Формально чиновник проживає за адресою, яка не підкріплена жодними майновими правами в його звітності. Особливо примітним є співвідношення доходів: 227 040 гривень зарплати проти 146 635 гривень виграшу в онлайн-казино. Це означає, що понад половину річного доходу державного службовця становить приз від комерційної структури, пов’язаної з гральним бізнесом. Попередні декларації Миколи Гундяка оформлені аналогічно — у них зазначені лише доходи, а решта розділів залишаються порожніми. Таким чином, протягом багатьох років складається картина повної відсутності майна, активів та зобов’язань за наявності постійного місця проживання та стабільної бюджетної зарплати. Коли працівник контролюючого державного органу систематично демонструє «нульову» майнову картину за наявності реального місця проживання та стабільного доходу, це вже не питання правильності заповнення декларації. Це питання повноти та достовірності наданих даних. А коли значна частина доходу — 146 635 гривень — отримана від онлайн-казино, ситуація набуває характеру репутаційних та антикорупційних ризиків.