Олександр Рибак став новим керівником західного кордону. У 2025 році його дружина придбала Toyota Highlander вартістю понад мільйон гривень, що виглядає вельми показово на фоні офіційних доходів. Крім того, у їхній родині з’явилася додаткова нерухомість, зокрема квартира та ще одна частка в житлі. Грошові активи також вражають: на рахунках майже мільйон гривень і понад 20 тисяч доларів готівкою. У декларації також зазначені земельні ділянки в Київській області та біля Шацька.
Автор: redaktor
Схема розтрати вугілля: підозри щодо помічника нардепа та депутата
Помічник народного депутата від партії «Слуга народу» Юрій Камельчука отримав підозру у справі про розтрату. На Львівщині виявлено трьох керівників вугледобувного підприємства, які організували схему вивезення вугілля без належного обліку, що призвело до його подальшого продажу. Серед них — начальник дільниці (організатор), виконуючий обов’язки начальника дільниці (виконавець) та начальник охорони підприємства, який також є депутатом міської ради (пособник). У період з серпня по вересень 2025 року вони діяли як організована група з чітким розподілом ролей. Суть схеми полягала в заниженні обсягів вугілля у документації: фактично з шахти вивозили більше, ніж зазначалося. Організатор координував дії, визначав залучених осіб та розподіляв фінансові ресурси. Виконавець систематично вносив неправдиві дані до товарно-транспортних накладних і звітів. Пособник забезпечував безперешкодне вивезення необлікованого вугілля та фальсифікував інформацію в облікових журналах. В результаті незаконно вивезено близько 440 тонн вугілля, а збитки для підприємства перевищили 2,2 мільйона гривень. За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури всім трьом особам було повідомлено про підозру: 44-річний Дмитро Даренський є депутатом Шептицької міськради, головою фракції «Слуга народу», а також помічником на громадських засадах народного депутата Юрія Камельчука.
Скандал з паливними талонами в прокуратурі Харкова
Дмитро Вербицький, керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, зіткнувся з проблемою неправдивого декларування своїх паливних схем. Перевірка, проведена Миколою Синельниковим, керівником спецпрокуратури Східного регіону, стосовно талонів на Toyota Sequoia, не дала результатів. Інформація не підтвердилася, оскільки гарнізон надсилає всі путівки та чеки через систему СЕД, що унеможливило внесення змін заднім числом. Всі номерні чеки були вписані в путівки службових автомобілів регіону, зокрема з міста Дніпро. Висновок: Синельников викликав сумніви.
Податківець у Чернівцях допомагав знайомим уникати сплати податків
Державне бюро розслідувань оголосило підозру співробітнику Вижницького відділення податкової служби в Чернівецькій області. Цей податківець протягом тривалого часу надавав допомогу знайомим підприємцям у «економії» на податках, що завдало значних збитків бюджету. За інформацією телеграм-каналу “Судом по схемах”, схема функціонувала наступним чином: протягом приблизно трьох років посадовець маніпулював електронними реєстрами. Він вносив зміни до податкових декларацій, щоб уникнути загального контролю за помилками. В результаті цього підприємці уникали сплати обов’язкового єдиного податку. Наразі посадовець звільнений з посади, а розслідування триває.
Обшуки у Київському університеті культури: розслідування корупції
Офіс генпрокурора повідомив про проведення 20 обшуків у рамках розслідування розкрадання бюджетних коштів у Київському університеті культури, де до нещодавнього часу працював екснардеп Михайло Поплавський. Чутки про існування приватного вишу на базі державного університету культури ходили вже давно, але обшуки відбулися лише зараз. На опублікованих фото Офісу генпрокурора видно Михайла Поплавського в спортивному костюмі під час обшуку у себе вдома. За інформацією правоохоронців, хоча Поплавський формально відійшов від справ у «кульці», ключові посади там займали його лояльні кадри, які контролювали всі процеси. Під час обшуків вилучали документи тіньової бухгалтерії, пов’язані з розподілом коштів між учасниками схеми. Основне джерело доходу «тіньовиків» — розкрадання коштів за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їхніх баз практики». У 2022–2023 роках університет отримав з держбюджету близько 760 млн грн за цією програмою. Слідство з’ясувало, що заява на фінансування базувалася на «липових» даних про кількість студентів, співробітників та аспірантів. У офіційних документах вносилися недостовірні відомості про контингент студентів і науково-педагогічних працівників, що дозволяло необґрунтовано завищувати обсяги фінансування. Фактично до звітів включали «мертві душі», на яких виділялися бюджетні гроші, а залишок осідав у кишенях схеми. В аферу були залучені й чиновники Міносвіти. Також перевіряється інформація про включення до звітів осіб, які насправді навчалися та працювали в приватному виші, заснованому Поплавським. Поки що самому «співочому ректору» підозру не оголосили, і його оточення стверджує, що він особисто не підписував фінансові документи, що ускладнює доведення провини.
Корупційні схеми: легалізація мільйонів через Буковель
НАБУ та САП оголосили про підозру колишньому заступнику начальника Київської митниці у легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. За інформацією НАБУ, підозрюваним є Сергій Тупальський. Слідство з’ясувало, що під час роботи в митних органах він незаконно набув значні кошти. Щоб легалізувати ці статки, у 2020-2021 роках він інвестував понад 2 мільйони доларів готівкою у будівництво ресторанно-готельного комплексу на території гірськолижного курорту «Буковель» у селі Поляниця Івано-Франківської області. Після завершення будівництва Тупальський користувався цим активом та отримував прибуток від його діяльності. Для приховування цього, комплекс був оформлений на близького родича.
Елітна нерухомість прокурора Химинця та його дружини Качмар
Олексій Химинець, перший заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, був затриманий за хабар у розмірі 50 тисяч доларів. Його дружина, Оксана Качмар, має значні доходи. Протягом минулого року прокурор задекларував 769,5 тисяч гривень зарплати в Київській обласній прокуратурі, а також 56 тисяч гривень витрат на відрядження. Раніше він отримував зарплату в Закарпатській обласній прокуратурі, яка становила 556 тисяч гривень. Оксана Качмар отримала 333 тисячі гривень зарплати в Агентстві регіонального розвитку Закарпатської області, 304 тисячі гривень від підприємницької діяльності, 151 тисячу гривень гонорарів від департаменту інфраструктури Ужгородської міської ради, 67 тисяч гривень у БФ «Едельвейс», а також 450 тисяч гривень від продажу рухомого майна. Загальний дохід дружини перевищує 1,2 мільйона гривень. Сім’я володіє квартирою площею 49,2 м² в Ужгороді, яка є спільною власністю з 2011 року, та новою квартирою площею 105,8 м² в Ужгороді, придбаною у 2024 році з грошовою оцінкою 5,61 мільйона гривень. Вони також орендують квартиру площею 41,7 м² у селі Зазим’я Броварського району Київської області. Найзначніша покупка — Audi A3 Sportback e-tron (2018), яку дружина придбала 26 лютого 2025 року за 719,6 тисяч гривень. На момент купівлі вживані автомобілі пропонувалися за ціною від 800 до 900 тисяч гривень залежно від пробігу та стану, тому задекларована ціна виглядає дещо нижчою за середню ринкову для добре збереженого екземпляра. Грошові активи Олексія Химинця складають 27 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках в «ПриватБанку» та Монобанку — відносно невеликі суми.
Конкурс на митницю: проблеми залишаються без уваги
Сьогодні у фінал конкурсу на посаду голови митниці вийшли керівники підрозділів НАБУ Руслан Даменцов та Орест Мандзій. Остаточний вибір належить міністру фінансів Сергію Марченку. Але ключове питання, яке варто розглянути в контексті цього конкурсу, — яка його глобальна мета? Чому ми його проводимо? Шукаючи відповідь на це, ми швидко доходимо до суті. Насправді конкурсу та реформ немає. Це не через фізичну відсутність подій, а тому, що, по-перше, неможливо впроваджувати зміни в окремих державних інституціях без стратегії розвитку країни. По-друге, влада не має наміру змінювати корупційно-кримінальну систему управління. Митниця з її схемами є лише яскравим елементом цієї системи, яка всім влаштовує. Що ж відбувається навколо так званого перезавантаження митниці? Давайте розглянемо це питання. Формальною підставою для відбору стала угода між Україною та МВФ, де призначення постійного голови митниці через прозорий конкурс визначено як структурний маяк. Хоча первісний термін виконання був до кінця 2025 року, його перенесли на кінець березня 2026-го. Конкурс на посаду голови митниці — це виконання міжнародних зобов’язань. Але чи потрібен цей конкурс владі? Звісно, потрібен! Але не для вирішення проблем, а для розподілу відповідальності за подальший хаос у цій структурі з міжнародними партнерами. Влада може сказати: “Ви ж хотіли конкурс? Ми його провели”. Тепер відповідальність за митницю розділена. Якщо говорити про реальне бажання влади щось змінити, то можливості для цього були в 2019–2020 роках. Тоді дійсно було бажання, яке швидко змінилося корупційним контролем. Восени 2024 року я опублікував статтю «Розконтрабанднення країни», де описав причини невдач у боротьбі з контрабандою. Ініційований міжнародниками конкурс не вписується в існуючу систему управління, але підтримується владою для зняття напруги у стосунках із партнерами. Влада може сказати: “Ви хотіли конкурс? Тримайте. Але ми впевнені, що він нам не загрожує”. Якою ж загрозою може бути конкурс, якщо ніхто не може чітко сформулювати його завдання? Чи це боротьба з корупцією? Це абстрактна рамка. Яка глобальна стратегія країни? Які реформи відбуваються в інших структурах? Митницю неможливо відірвати від економічної архітектури країни. Відповідь може бути: “Який може бути план, коли війна в країні? Все після перемоги”. Але що робити з митницею зараз? Неможливість сформулювати ключове завдання реформи робить її безпечною для влади. Якщо зміни обіцяють після перемоги, то вікно можливостей для перезавантаження буде після зміни влади. Зараз ми просто демонструємо шоу. Члени конкурсної комісії під час співбесід зосереджувалися на доброчесності, а не на складних проблемах. Питання про продажі автомобілів хвилювали комісію більше, ніж факти корупції. Обговорення декларацій займало більше часу, ніж презентація бачення розвитку митниці. Ситуаційні задачі були дивними. Відсутність спроб зірвати конкурс свідчить про те, що він не становить загрози для системи. Конкурс виявився таким. Кандидати вважали, що після вступу до ЄС проблеми зникнуть. Але ніхто не ставив запитань про реальну перспективу членства в ЄС. Завдання конкурсу — знайти доброчесну людину, але це не єдине мірило. Уявіть, що комісія обирає кандидата, готового боротися з корупцією. Яким є джерело його легітимності? Це не президент, не парламент, не уряд. Легітимність — це рандомно зібрані члени комісії, які зникають після голосування. Після призначення кандидат залишиться сам на сам із системою, яка генерує мільйони доларів злочинних зборів. Він постане перед вибором: конфлікт із системою або контакт із нею. Яку таблетку оберете ви? Червону з реальністю чи синю з забуттям? Якщо ви вибрали червону таблетку, якими інструментами для реформ вас наділила комісія? Невже є зобов’язання виділяти бюджет на це? Немає. Як вирішувати питання команди? Митниця потребує професіоналів, і система запропонує підтримку. Неможливо реформувати ключовий орган без загального перезавантаження країни. Від корупції мають відмовитися всі або ніхто. Таке вікно можливостей чекає лише після війни. Водночас вихід у фінал конкурсу людей з антикорупційної системи — це сигнал. Можливо, не про зміну системи, але про появу альтернативи. Новий керівник митниці заходить у ворожу середу. Без політичної волі змінити цю модель він обмежений у можливостях. Але зміни починаються з людей, готових ставити під сумнів правила. Конкурси залишаються одним із небагатьох інструментів, через які такі люди можуть потрапити в систему.
Фінансові активи та нерухомість Віктора Лук’яненка
Віктор Лук’яненко, керівник Броварської окружної прокуратури, задекларував значний дохід від своєї роботи в прокуратурі, який склав 1,56 млн гривень. Його дружина, Інна Лук’яненко, що працює в Офісі Генерального прокурора, отримала 998 тис. гривень зарплати. Також Віктор отримав від дружини подарунок у грошовій формі на суму 208 тис. гривень, а дохід від оренди майна становив 32,4 тис. гривень. Сім’я частково проживає в Києві, орендуючи квартиру, але основне майно розташоване на Миколаївщині. Віктор Лук’яненко володіє будинком площею 117 м² у селищі Врадіївка, який він придбав у 2006 році, а також двома гаражами та земельними ділянками загальною площею понад 5 гектарів у Врадіївській та Веселинівській громадах. У травні 2024 року він купив новий будинок площею 53,4 м² у селищі Веселинове за 315,6 тис. гривень, а також кілька земельних ділянок там же (620 м², 600 м² та велику ділянку площею 50 362 м² за 170 тис. гривень). Щодо транспортних засобів, то на момент купівлі вживані Mazda CX-5 в Україні коштували в середньому від 22 до 27 тис. доларів (приблизно від 900 тис. до 1,15 млн гривень залежно від пробігу, комплектації та стану). Задекларована ціна на автомобіль виглядає значно нижчою за ринкову для цього року та моделі, що може бути пояснено технічним станом, комплектацією чи умовами угоди. Серед грошових активів у Віктора Лук’яненка є 7 тис. доларів готівкою, а у його дружини — 100 тис. гривень.
Затримання головного лісника Полтавщини Олександра Лисенка
Головний лісник Полтавщини Олександр Лисенко був затриманий співробітниками СБУ у Харкові з великою кількістю готівки. Він виконував обов’язки керівника філії «Слобожанський лісовий офіс» державного підприємства «Ліси України» з грудня минулого року. Згідно з інформацією, 25 березня його затримали в Харкові, після чого доправили до Києва. Під час затримання у Лисенка була виявлена значна сума готівки. Правоохоронці також провели обшуки у філії, яку він очолював. Попередні дані свідчать, що підозри стосуються діяльності Лисенка поза межами Полтавської області. Офіційних коментарів з цього приводу наразі немає. Відомо, що Олександр Лисенко родом із Харківщини та працює у лісовій сфері з 2004 року. Перед призначенням на нову посаду він очолював Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.