Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом, основаним на матеріалах моніторингу способу життя від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У позові йдеться про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на суму понад 7,5 мільйонів гривень, які були набуті колишнім керівником окружної прокуратури в Харкові. Зокрема, мова йде про активи, придбані членами сім’ї посадовця в період з 2022 по 2024 роки. Аналіз доходів і витрат сім’ї вказує на те, що вартість активів перевищує легальні доходи на 7,5 мільйонів гривень. У зв’язку з цим прокурор САП подав до суду позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Для забезпечення позову суд наклав арешт на майно відповідача в межах суми вимог.
Автор: redaktor
Фінансові активи подружжя поліцейських: деталі декларації
Старший слідчий Головного управління Національної поліції України Людмила Скора та її чоловік В’ячеслав Дутий, старший оперуповноважений Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, мають 112,7 тисяч доларів готівкою. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”. Щодо нерухомості, Людмила Скора володіє двома об’єктами: з 2020 року вона зареєстрована у квартирі площею 80,4 кв. м у Києві, що належить її свекрусі, Дутої Олені Іванівні. З 2021 року поліціянтка проживає в іншій квартирі свекрухи, яка трохи більша – 112,1 кв. м. Її чоловік, В’ячеслав Дутий, має право користування квартирою площею 27,8 кв. м у Києві, власником якої є Деснянська райдержадміністрація (ймовірно, службове житло). У грудні 2025 року Людмила Скора придбала Honda CRV 2015 року випуску у свекрухи за 410 тисяч грн, хоча ринкова вартість такого авто становить близько 700 тисяч грн. В’ячеслав Дутий не має власного автомобіля і користується Acura TLX 2017 року випуску, що належить його матері. Вартість цього транспортного засобу не вказується, але сьогодні така модель може коштувати понад 700 тисяч грн. Щодо доходів, у минулому році Людмила Скора отримала 633 тисячі грн зарплати у Нацполіції, а В’ячеслав Дутий – 694 тисячі грн у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції. Родина також отримала 4 тисячі грн у рамках програми “Зимова підтримка” (по 1 тисячі грн на кожного з подружжя та двох їхніх дітей). На правах спільної сумісної власності подружжя має 112,7 тисяч доларів готівкою. В’ячеслав Дутий також має власні заощадження у розмірі 210 тисяч грн готівкою, що в сумі становить понад 5,1 мільйона грн. Грошові активи на банківських рахунках подружжя не декларуються.
Андрій Авдієвський під арештом: нові деталі корупційної справи
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо Андрія Авдієвського, якого слідство вважає посередником у корупційній схемі, пов’язаній з двома високопосадовцями СБУ. Про це повідомляє Центр протидії корупції. Слідчий суддя вирішив взяти підозрюваного під варту, дозволивши внесення застави у розмірі 998 400 грн. За інформацією Центру протидії корупції, Авдієвський фігурує у справі заступника начальника управління СБУ у Києві та області Олега Токарчука, а також заступника голови СБУ Рівненщини Ігоря Бріка. ЦПК зазначив, що роль Авдієвського полягала в комунікації з бізнесом та координації передачі готівки. Зокрема, через нього нібито проходили кошти за так званий «тариф на спокійну роботу» підприємства, яке займається видобутком бурштину. Прокурори наполягали на значно більшій заставі у розмірі 25 млн грн, тоді як захист просив про домашній арешт. Розгляд клопотань щодо інших фігурантів справи, зокрема самих посадовців СБУ, продовжується.
Схема фінансування комунальних підприємств Полтавщини
У Полтавській області бюджетні підприємства стали джерелом фінансування та кар’єрних можливостей. Розслідування компанії «Стар Енерджі Трейд» виявило не поодинокі випадки, а цілу систему, що базується на контролі комунальних підприємств та перерозподілі фінансових ресурсів. Ця схема формувалася задовго до останнього скандалу, але нові деталі дозволяють побачити її в повному обсязі. Все починається з Олега Кулініча, лідера парламентської групи «Довіра», який став ключовою фігурою в регіоні. Після того як Полтававодоканал і Полтаватеплоенерго потрапили під його контроль, на керівні посади були призначені лояльні особи. У 2023 році директором Полтававодоканала став Олег Мізик, раніше звільнений з «Запоріжжягазу» через звинувачення у розкраданнях. Незважаючи на це, його призначення було схвалено, а Кулініч активно лобіював виділення додаткових коштів з обласного бюджету для погашення боргів підприємства. Після призначення Мізик перенаправляє контракти, і постачальником електроенергії для водоканалу стає «Стар Енерджі Трейд», суми контрактів сягають мільярдів гривень. У 2024 році Мізик переходить на посаду директора Полтаватеплоенерго, а тимчасовим виконувачем обов’язків керівника Полтававодоканала стає його родич Юрій Заставський, брат дружини. Схема продовжується: «Стар Енерджі Трейд» починає постачати електроенергію й для теплоенерго. До кінця 2025 року загальний обсяг контрактів компанії в Полтавській області досягає 1,7 мільярда гривень. Комунальні підприємства фактично перетворюються на фінансове джерело для політичної групи «Довіра», яка контролює більшість в обласній раді. Паралельно змінюється розстановка сил у регіоні. Після домовленостей з центральною владою контроль над Полтавською областю переходить до команди Кулініча. Полтавська обласна військова адміністрація опиняється під його впливом через губернатора Віталія Дяківнича. Одним з перших кроків стає передача Полтававодоканала і Полтаватеплоенерго в оперативне управління адміністрації. Ключовою фігурою схеми стає Олег Мізик, який отримує статус радника губернатора з питань ЖКГ, зберігаючи вплив на обидва підприємства. Тим часом Кулініч просуває його на посаду заступника голови обласної адміністрації, і ця кандидатура проходить узгодження в Кабміні. Після скандалу з контрактами з «Стар Енерджі Трейд» губернатор оголошує про перевірку та обіцяє вжити заходів. Проте перевірку фактично доручають самому Мізику, що створює конфлікт інтересів. Фінансова сторона схеми стає очевидною за внутрішніми оцінками. За даними джерел у Полтававодоканалі, на кожен кіловат-годину електроенергії закладається близько 30 копійок відкатів. При загальному обсязі контрактів це становить близько 68 мільйонів гривень. І це лише один з напрямків. Система замкнена: політичний вплив забезпечує призначення, призначення — контроль над фінансовими потоками, а контроль — захист від перевірок. В результаті комунальні підприємства перестають працювати на благо громадян і стають джерелом доходу для обмеженого кола осіб.
Скандал з ліцензіями: як сімейні інтереси впливають на медицину
Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні витрати на медикаменти: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні закиди стосуються не його публічних виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичну галузь. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким 64 суб’єкти отримали ліцензії на медичну практику. Серед них — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це рішення викликає очевидний конфлікт інтересів через сімейні зв’язки. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча закон передбачає, що процедура може тривати до десяти робочих днів, у цьому випадку все було вирішено за два календарні дні. В той же час звичайні лікарі та підприємці змушені чекати місяцями на перевірки та погодження. Для одних це бюрократичні перепони, для інших — рішення того ж чиновника за два дні. Цей випадок вписується в загальну картину. Під керівництвом МОЗ та НСЗУ, очолюваного Наталією Гусак, сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому стабільний збут, особливо в оборонній медицині — постачання йдуть до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС. Фінансові показники підтверджують це: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» становив 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не закінчився. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» та «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет відзначав їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція практично відсутня, а ціни визначаються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. В результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких бракує інформації про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом. Закон зобов’язує зазначати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Варто також згадати приміщення понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
Ексдиректора будівельної компанії підозрюють у розкраданні коштів
На Київщині викрили колишнього директора будівельної компанії, якого підозрюють в ухиленні від податків та відмиванні коштів. За даними слідства, підприємство виконувало відновлювальні роботи за бюджетні кошти, проте керівник свідомо не відображав ПДВ у звітності. Внаслідок цього держава недоотримала понад 7,7 мільйона гривень. Правоохоронці з’ясували, що ці кошти виводилися через рахунки під виглядом оплати товарів і послуг. Колишньому посадовцю вже повідомили про підозру.
Суддю з Луганщини спіймали на хабарі у 30 тисяч доларів
Спільними зусиллями НАБУ, САП та СБУ було викрито суддю з Луганської області, який працює в суді Чернівецької області, за підбурювання до дачі хабаря. Підозрюваний, що бере участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, спонукав адвоката передати 30 тисяч доларів судді Солом’янського районного суду Києва. За ці гроші суддя мав винести виправдувальний вирок у справі про обвинувачення особи в кримінальному правопорушенні у сфері службової діяльності.
Скандал навколо ліцензій: сімейний бізнес міністра Ляшка
Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні обсяги продажів медикаментів: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність на публіці, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні зауваження стосуються не його виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичний сектор. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким ліцензії на медичну практику отримали 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це створює очевидний конфлікт інтересів, оскільки міністр ухвалює рішення, що стосуються бізнесу, тісно пов’язаного з його сім’єю. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча за законом процедура може тривати до десяти робочих днів, тут все вирішено за два календарні дні. У той час як звичайні лікарі та бізнесмени змушені чекати місяцями на перевірки та погодження, для деяких — бюрократичні перепони, а для інших — рішення того ж посадовця за дві доби. Цей випадок вписується в загальну схему: під керівництвом МОЗ і НСЗУ на чолі з Наталією Гусак сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому надійний збут, особливо в сфері оборонної медицини — постачання йдуть у військові частини, госпіталі Міноборони та підрозділи МВС. Фінансові показники свідчать про значний обсяг: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» досяг 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не завершений. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет зазначав про їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція зведена до нуля, а ціни формуються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. У результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких відсутні відомості про доходи та активи дружини, що займається стоматологічним бізнесом. Закон вимагає вказувати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Окремо варто згадати приміщення площею понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
Елітний автомобіль за ціною старого смартфона: декларація Намоченка
Олександр Намоченко, начальник територіального сервісного центру МВС № 3247 у Бучі, користується двома автомобілями, що належать його родичам. Його річна заробітна плата становила 717 тисяч гривень, а дружина Віталіна Володимирівна, яка працює в поліції Київщини, заробила 489 тисяч гривень. Крім того, Намоченко отримує пенсію в розмірі 168,7 тисяч гривень. Найбільший одноразовий дохід — 1,1 мільйона гривень, отриманий від продажу нерухомого майна (цю суму Олександр Намоченко отримав від громадянина Удода Олександра Петровича). Щодо нерухомості (власність та користування): – Земельна ділянка площею 1200 м² у селі Буда-Бабинецька Бучанського району — 100% власність Олександра Намоченка з 2012 року. – Земельна ділянка площею 1200 м² у селі Требухів Броварського району — 100% власність його дружини Віталіни Володимирівни з 2013 року. – Квартира площею 46,6 м² у місті Вишневе — спільна власність Олександра Намоченка та інших родичів: Григорія Васильовича, Миколи Григоровича, Ольги Анатоліївни Намоченко, з 22.07.2011. – Житловий будинок площею 166,5 м² у селі Любимівка Бучанського району — безкоштовне користування для Олександра Намоченка, його дружини Віталіни та сина Іллі; власниця — Домашенко Галина Онисимівна. Дружина посадовця задекларувала мопед Honda TACT (1990 року випуску), придбаний у 2019 році. Вона також володіє Lexus RX 350 (2010 року), який була придбаний у 2023 році, але ним користується її чоловік. Вартість цього автомобіля вказана в 20 тисяч гривень, тоді як орієнтовна ринкова ціна в Україні у 2023 році становить 350-550 тисяч гривень. Намоченко також має квадроцикл ADLY ATV 300 sport (2012 року), який він придбав у 2020 році, вказавши його вартість на момент покупки в 30 тисяч гривень. У родички Ольги Намоченко є Ford Mondeo (2015 року), який також використовується посадовцем, але його вартість не зазначена. Орієнтовна ринкова ціна в Україні у 2025 році становитиме 350-500 тисяч гривень. Олександр Намоченко зберігає 1,65 мільйона гривень готівкою.
Суд дозволив користування санаторієм в Одесі: нові деталі справи
Печерський районний суд Києва у лютому частково задовольнив клопотання адвоката, скасувавши арешт на користування двома основними будівлями клінічного санаторію в Одесі, відомого раніше як санаторій ім. Горького, а тепер — ДП «Клінічний санаторій ‘Перший’» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Це рішення стосується резонансної справи ОЗУ з Федерації профспілок України №62019100000001170, зареєстрованої 20 серпня 2019 року. Суд скасував арешт лише щодо заборони на користування двома об’єктами нерухомості, які належать ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та перебувають на балансі ДП «Клінічний санаторій ‘Перший’»: будівлею санаторію ім. Горького за адресою Одеса, Фонтанська дорога, 165, та медично-реабілітаційним центром за адресою Одеса, Фонтанська дорога, 163. Заборона на відчуження та розпорядження цим майном залишилася в силі, оскільки ці об’єкти продовжують вважатися речовими доказами у справі. Санаторій наразі надає реабілітаційні послуги відповідно до програм НСЗУ та функціонує за рахунок бюджетних асигнувань НСЗУ. Прокурор висловив заперечення, зазначаючи, що майно є речовим доказом, розслідування триває, а об’єкти входять до схеми незаконного заволодіння державним майном профспілок. Це справа стосується розтрати майна профспілок (Федерація профспілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та пов’язані структури), яке повинно було стати державним після 1991 року. Обвинувачення включає створення злочинної організації, розтрату в особливо великих розмірах, легалізацію коштів, зловживання владою та інші злочини. Санаторій ім. Горького (тепер ‘Перший’) на Фонтанській дорозі, 165 є одним із найвідоміших оздоровчих закладів Одеси, має власний пляж, мінеральні води зі свердловин і спеціалізується на лікуванні дихальних шляхів, серцево-судинних захворювань, шлунково-кишкового тракту та інших. Заклад продовжує обслуговувати пацієнтів, зокрема, за державними програмами реабілітації.