У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало розслідування щодо постачання Міністерству оборони України безпілотників, які виявилися непридатними для використання. Ці дрони були надані словацькою компанією aMartini s.r.o., що має зв’язки з родиною екснардепа Борислава Розенблата. Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував ексклюзивний договір між aMartini s.r.o. та німецькою компанією Lemontronix GmbH, яка, в свою чергу, пов’язана з Жанною Розенблат. Договір стосується продажу компонентів для дронів, зокрема 33 зарядних станцій і 5000 акумуляторів на загальну суму 26 561 євро. Відзначається, що аналогічне обладнання в відкритому доступі коштує близько 18 тисяч євро, що свідчить про різницю в ціні приблизно 8 тисяч євро або близько 45% націнки. Відомо, що ця продукція з додатковою маржею була перепродана Міністерству оборони України у складі безпілотників, які не виконували свої функції.
Позначка: Корупція
Андрій Авдієвський під арештом: нові деталі корупційної справи
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо Андрія Авдієвського, якого слідство вважає посередником у корупційній схемі, пов’язаній з двома високопосадовцями СБУ. Про це повідомляє Центр протидії корупції. Слідчий суддя вирішив взяти підозрюваного під варту, дозволивши внесення застави у розмірі 998 400 грн. За інформацією Центру протидії корупції, Авдієвський фігурує у справі заступника начальника управління СБУ у Києві та області Олега Токарчука, а також заступника голови СБУ Рівненщини Ігоря Бріка. ЦПК зазначив, що роль Авдієвського полягала в комунікації з бізнесом та координації передачі готівки. Зокрема, через нього нібито проходили кошти за так званий «тариф на спокійну роботу» підприємства, яке займається видобутком бурштину. Прокурори наполягали на значно більшій заставі у розмірі 25 млн грн, тоді як захист просив про домашній арешт. Розгляд клопотань щодо інших фігурантів справи, зокрема самих посадовців СБУ, продовжується.
Судова справа Олександра Пелиха: нові деталі та рішення
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи судді Воловецького районного суду Закарпатської області Олександра Пелиха. Раніше суд відмовив у поверненні обвинувального акта та не зменшив заставу в 4 млн грн. Пелих мобілізувався і повідомив про намір укласти угоду про визнання винуватості. Його звинувачують у вимаганні та отриманні $1300 за скасування арешту на лісоматеріали. За даними слідства, неправомірну вигоду вони називали «конфетками». На вчорашньому засіданні захист вимагав повернення обвинувального акта, посилаючись на неточності в анкетних даних, зокрема, ігнорування відставки з посади судді та служби у військовій частині, неправильну кваліфікацію статті та помилки в розшифровці розмов, оскільки викривач говорив русинською мовою. Адвокат також стверджував, що слово «конфетки» не є хабарем, а просто жувальною гумкою, якою викривач пригощав Пелиха. Пелих зазначив, що сам звертався до прокурора з пропозицією укласти угоду про визнання винуватості ще на початку розслідування, стверджуючи, що під час служби в ЗСУ у нього «переналаштувалось всьо». Він також зауважив, що його можуть передати на поруки військовій частині — це питання розглянуть пізніше. Суд відмовив у поверненні обвинувального акта. Далі захист просив знизити заставу з 4 млн грн, аргументуючи це належною поведінкою Пелиха, його службою та внесенням частини суми адвокатським об’єднанням. Останні не є родичами і мусять виплачувати зарплату працівникам. Дружина Пелиха, яка також виступила заставодавцем, потребує лікування. Захист наголошував, що гроші спочатку слід повернути об’єднанню, а не хворій дружині судді. Прокурорка вказала на суперечності з мобілізацією Пелиха: як суддя він не підлягає призову, а раніше визнавався непридатним до служби через серйозні проблеми зі здоров’ям. Пелих мобілізувався за кілька днів після викриття. Суд також відмовив у зміні запобіжного заходу.
Корупційний скандал: податківиця з Сум вимагала 2 мільйони гривень
Людмила Дяченко, керівниця управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області, була затримана за вимагання хабаря від підприємства, що розташоване на прифронтовій території. Спільно з НАБУ та САП, правоохоронці викрили начальницю одного з підрозділів Головного управління Державної податкової служби в Сумській області у справі про вимагання та отримання неправомірної вигоди. За даними слідства, посадовиця за попередньою змовою вимагала від представника приватної компанії, яка працює в прифронтовій зоні, 2 мільйони гривень за успішне проходження перевірки та відсутність штучних перешкод у господарській діяльності. Після отримання 1,5 мільйона гривень, чиновницю затримали та повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України. Встановлюються обставини злочину та коло осіб, які можуть бути причетні до цієї справи.
Корупційна схема в СБУ: Токарчук, Брік та Авдієвський
Заступнику керівника СБУ в Києві та Київській області Олегу Токарчуку, заступнику керівника СБУ в Рівненській області Ігорю Бріку та цивільному посереднику Андрію Авдієвському оголошено підозру. Підозри були вручено за ч. 4 ст. 368 ККУ, а Авдієвському додатково висунуто обвинувачення у співучасті в одержанні хабаря (ч. 5 ст. 27 ККУ). Співробітники СБУ встановили схему тиску на підприємців. Токарчук використовував кримінальну справу для особистого збагачення, залучивши Авдієвського для ведення переговорів та організації передачі коштів. Під час зустрічей на Рівненщині підприємцям було озвучено суму у 600 тис. доларів за так званий тариф на спокійну роботу, в обмін на закриття кримінальної справи та захист бізнесу. Хабар передавався частинами: – 6 березня в Києві вручено перший транш у 50 тис. доларів як аванс на підтвердження намірів, після чого підприємцям видали «дорожню карту» з планом вирішення проблем у кримінальній справі. – 16 березня в одному з ресторанів Київщини передано другий транш у 250 тис. доларів. Також викрито співробітника СБУ Бріка, який через Авдієвського отримав від підприємця понад 22 тис. доларів за гарантії безперешкодного видобутку бурштину. Загалом задокументовано отримання понад 322 тис. доларів.
Розслідування НАБУ щодо начальника Тячівської міграційної служби
НАБУ розширює розслідування стосовно Дмитра Сойми, начальника Тячівського відділу міграційної служби на Закарпатті. У справі фігурує його колишня дружина Рената Шелевер, мільйон гривень готівкою та хабарі за паспорти. Детективи НАБУ розглядають адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 172-8 КУпАП) щодо можливого конфлікту інтересів у 2025 році (з 1 січня до 31 грудня). Сойма понад рік не повідомляв керівництво про спільне проживання з підлеглою Шелевер, з якою він розлучився у 2013 році, але у них є спільна донька. Сойма регулярно відвозив дитину до дитсадка, іноді підвозив Шелевер на роботу та разом їздили до Угорщини на лікування дитини, що могло створити конфлікт інтересів, оскільки Шелевер є головною спеціалісткою того ж відділу. Суд першої інстанції визнав Сойму винним у конфлікті інтересів і наклав штраф у 500 грн. Однак апеляційний суд скасував рішення та закрив справу через недостатність доказів спільного проживання, побутових зв’язків та взаємних прав/обов’язків. Сойма пояснював свої дії батьківськими обов’язками, зазначивши, що з середини 2013 року живе з іншою жінкою в селі Чумалево. Детективи НАБУ направили запити до банків для повного розкриття банківської таємниці Сойми, включаючи перелік рахунків, дати відкриття/закриття, рух коштів та контрагентів. Особливу увагу приділено Шелевер, яка продовжує працювати в Тячівському відділі ДМС. У її декларації за 2025 рік зазначено 1 млн гривень готівкою (власник — батько). У 2024 році вона придбала Audi A6 (2013) за 149 тис. грн, хоча ринкова ціна значно вища. У серпні 2025 року отримала в подарунок половину будинку площею понад 303 м². У 2025 році поліція викрила схему в Тячівському відділі, де Шелевер створювала штучні перешкоди для оформлення закордонних паспортів і «допомагала» за хабарі. У червні 2025 року в її помешканні провели обшуки, а також за місцем проживання Сойми, де вилучили зброю та набої. Слідство перевіряє можливу причетність Сойми до цієї схеми.
Суд над жінкою, яка пропонувала хабар за групу інвалідності
У Хмельницькому судили жінку на ім’я Леся Черніюк, яка намагалася “вирішити” питання призначення групи інвалідності за 22 тисячі доларів. Її викрила спільниця Оксана Герасимчук, яка отримала цю суму від неназваного чоловіка за надання послуги з призначення групи інвалідності, що також передбачало звільнення від мобілізації. Гроші мали бути передані Лесі Черніюк, але Герасимчук звернулася до правоохоронців. Під час зустрічі Черніюк повідомила Герасимчук, що їй потрібно передати 15 тисяч доларів за призначення групи інвалідності “клієнту”, що було меншою сумою, ніж та, яку отримала Герасимчук. Після отримання коштів Черніюк планувала вплинути на членів експертної комісії, які вирішують питання призначення групи інвалідності. Пізніше жінки зустрілися знову, і Герасимчук передала Черніюк частину грошей – 7 тисяч доларів. Після цього правоохоронці затримали Черніюк. У суді вона повністю визнала свою провину, пояснивши, що через борги звернулася до Герасимчук, яка шукала спосіб призначити групу інвалідності для свого знайомого. Вони домовилися, що призначення II групи інвалідності на три роки коштуватиме 15 тисяч доларів. Черніюк визнали винною та оштрафували на 291 465 гривень. Крім того, 50 000 гривень із застави, внесеної за неї, перерахували на потреби ЗСУ.
Підозра на неправомірну вигоду у Держслужбі аудиту Чернігівщини
З’явилася інформація про можливе викриття одного з працівників Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Чернігівській області, який підозрюється в отриманні неправомірної вигоди. Про це повідомляє видання “Викривач”. За попередніми даними, мова йде про заступника начальника управління. Для перевірки цієї інформації журналісти надіслали офіційні запити до Служби безпеки України та її регіонального підрозділу в Чернігівській області. У запиті журналісти просять підтвердити або спростувати можливість затримання посадовця, а також надати деталі щодо обставин інциденту. Зокрема, їх цікавить, чи були внесені відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за якими статтями Кримінального кодексу України триває розслідування та на якому етапі знаходиться досудове слідство. Крім того, у запиті піднімається питання про можливу суму неправомірної вигоди, а також про те, чи перевіряється причетність інших осіб до цього правопорушення. На даний момент офіційних підтверджень або спростувань цієї інформації від правоохоронних органів не надійшло. Тож, чекаємо на новини.
Корупційна схема в Запоріжжі: хабар за підключення кіоску
У Запоріжжі правоохоронні органи виявили корупційну схему, організовану начальником Запорізького району електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго» та його підлеглими. За даними слідства, у період з листопада 2025 по січень 2026 року посадовець разом із заступником і інженером створили механізм вимагання хабаря від підприємця за укладення договору на постачання електроенергії для вуличного кіоску, що продає продукти в смт Кушугум Запорізького району.Історія почалася влітку 2025 року, коли підприємець придбав павільйон на Центральній/Соборній і звернувся до «Запоріжжяобленерго» для зміни договору. Після огляду об’єкта йому відмовили, посилаючись на порушення правил охорони електромереж. Тоді через посередників, зокрема головного інженера району, йому «порадили» звернутися до керівництва, озвучивши ціну за «вирішення питання».Спочатку сума становила 20 тисяч гривень, але згодом її підвищили до 30 тисяч. Гроші мали бути передані інженеру безпосередньо біля кіоску. Підприємець, обурений такою ситуацією, звернувся до правоохоронців. 15 січня 2026 року передача коштів відбулася під контролем правоохоронців, після чого договір на постачання електроенергії був швидко підписаний.У березні посадовець та його підлеглі отримали підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу. Вознесенівський районний суд Запоріжжя обрав для начальника Запорізького району електричних мереж запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання замість застави. Нагадаємо, що керівником АТ «Запоріжжяобленерго» є Андрій Стасевський, а його довірена особа – комерційний директор Володимир Каревін, який контролює цю корупційну схему.
Конфлікти на митниці: контроль над контрабандними потоками
Конфлікт між керівництвом Львівської митниці та Службою безпеки України став яскравим прикладом боротьби за контроль над імпортними потоками на західному кордоні. Протистояння між начальником Львівської митниці Андрієм Кузником та керівником 4-го управління СБУ Тарасом Тимощуком виникло через різні підходи до умов ввезення товарів і тарифної політики. За інформацією джерел, представники СБУ пропонували митниці певні умови співпраці для компаній, які імпортують товари через польський напрямок, фактично узгоджуючи правила оформлення вантажів і тарифні умови для окремих учасників ринку. Однак керівництво митниці відмовилося прийняти ці умови, що призвело до блокування частини схем оформлення вантажів і створило серйозні проблеми для бізнесу, який працює на польському напрямку. Згодом сторони все ж досягли компромісу, але він означав фактичний перерозподіл впливу на митні процеси. За даними джерел, ключові рішення щодо контролю та супроводу вантажів поступово перейшли під контроль структури, пов’язаної з Тарасом Тимощуком. Завершальним етапом цієї історії стало кадрове рішення — у вересні 2025 року Андрій Кузник був звільнений з посади керівника Львівської митниці. Після його відставки інституційні перешкоди для такого впливу фактично зникли. Подібні схеми почали реалізовуватися і на Закарпатській митниці після призначення її новим керівником Іллі Нежнікова. Практично відразу після візиту представників СБУ там почалася серія гучних операцій: демонстративні викриття контрабанди, затримання низових співробітників митниці, кадрові зміни та публічні заяви про боротьбу з тіньовими схемами. Проте, за словами учасників ринку, ці дії стосувалися переважно дрібних перевізників і невеликих партій техніки. Основні контрабандні канали, через які проходять великі товарні потоки, продовжували функціонувати практично без змін. В результаті статистика боротьби з контрабандою формується на основі відносно невеликих справ, тоді як ключові схеми залишаються поза публічною увагою. Такий підхід до боротьби з контрабандою має прямі фінансові наслідки для держави. За різними оцінками, втрати бюджету України від тіньової економіки можуть становити від 375 до 603 млрд грн щорічно, значна частина з яких припадає на контрабанду та так званий «сірий імпорт». За експертними підрахунками, тільки цей сегмент може коштувати державі 120–185 млрд грн на рік. На цьому фоні конфлікти між митними керівниками та силовими структурами дедалі частіше виглядають не як боротьба за прозорість торгівлі, а як боротьба за контроль над потоками. Коли гучні затримання обмежуються низовим рівнем системи, а великі канали продовжують працювати, складається враження, що йдеться не про ліквідацію схем, а про зміну тих, хто їх адмініструє.