Заяви Дениса Штілермана про масштаби виробництва компанії Fire Point викликали серйозні запитання. За його словами, компанія виготовляє «сотні» далекобійних дронів щодня, кожен з яких коштує близько 50 тисяч євро. Навіть за мінімального підрахунку отримуються вражаючі цифри: 200 дронів на день — це 10 млн євро щоденного обороту і до 3 млрд євро на рік. Це становить майже половину всього українського ринку дронів, який оцінюється приблизно у 6,3 млрд доларів. За чинними правилами, рентабельність може сягати до 25%. Таким чином, потенційний прибуток може становити близько 750 млн євро на рік. Тут виникає ключове питання: де податки з таких сум і чому держава не помічає цього масштабу? Якщо ці цифри відповідають дійсності, то йдеться про формування нового олігарха воєнного часу. Якщо ж ні — це відверте маніпулювання цифрами для міжнародних медіа та потенційних партнерів. Додатковий резонанс викликають згадки про зв’язки виробника ракет «Фламінго» з фігурантами так званого «Міндичгейту». У підсумку — або публічна брехня, або мільярдний бізнес, який працює поза належною увагою держави. Обидва варіанти виглядають однаково токсично.
Скандали навколо «Фаєр Поїнта» та корупційні зв’язки Штілермана
Денис Штілерман, конструктор компанії «Фаєр Поїнт», після серйозних викриттів намагається приховати свої зв’язки з Міндічем — центральною фігурою у схемах освоєння бюджетів на дрони. Неприємні факти зникають з інформаційного простору, тоді як сам Штілерман плутається в поясненнях, що лише підтверджує свою причетність до цих зв’язків. Ми публікуємо розслідування з деталями, фактами та свідченнями, які намагаються стерти, адже вони показують реальну роль учасників цієї схеми.
Штілерман заперечував, що Міндіч має стосунок до його фірми, яка освоює значну частину бюджету України на дрони, і навіть переписав компанію на себе. Проте його слова лише погіршили ситуацію.
По-перше, він підтвердив, що в «Фаєр Поїнті» працював адміністратор Ігор Фурсенко, який на плівках Міндіча скаржився на труднощі з перенесенням $1,6 млн. Здається, що він займався обналом і легалізацією грошей, а також мав бронь від мобілізації.
По-друге, Штілерман визнав, що його особистим банкіром є Михайло Цукерман, брат Олександра Цукермана, відомого з плівок як «Шугерман». Цукерман також займався нелегальними грошима і втік до Ізраїлю перед затриманням НАБУ. Штілерман також фігурує на плівках як «Електронік» і визнає, що давно знає Олександра Цукермана, що свідчить про їхнє спільне середовище.
По-третє, Штілерман багато років мав російське громадянство і до недавнього часу мав легальний бізнес у Росії. Його колишня дружина та діти залишилися в Москві, що не є секретом для російських спецслужб. Виявилося, що він вирішив вивезти їх лише влітку 2025 року, коли почалися скандали навколо Міндіча, а вивозом займався Фурсенко.
По-четверте, Штілерман сам назвав себе конструктором ракети «Фламінго», яку Зеленський і «Фаєр Поїнт» рекламували як здатну знищувати рашистські заводи. Проте ракета не стала серійною, і чутки свідчать, що її легко збивають. Дрони не змогли завдати необхідних руйнувань на заводах, що призвело до дефіциту пального в Україні.
Богдан Мірошниченко, головний редактор «Оборонки», підтвердив, що на зустрічі з журналістами представник Генштабу визнав, що «фламінго» — це експериментальна зброя, яка ще не довела свою ефективність. Таким чином, «Фаєр Поїнт» не змогла надати те, що могло б врятувати ситуацію, коли Зеленський говорить про вибір між гідністю та важкою зимою.
З огляду на це, постає питання: наскільки страх Штілермана міг впливати на його рішення, коли від нього залежав результат у війні? Які зв’язки з ворогом мали б перевірятися у людей, призначених Зеленським ключовими у війні? В результаті, ми отримали найгірший варіант з можливих, і наразі вже неможливо дізнатися, що могло бути, якби ситуація була іншою.
Затримання посадовця Укрзалізниці за хабар у 100 000 доларів
Правоохоронці затримали посадовця одного з департаментів «Укрзалізниці» за хабар у розмірі 100 000 доларів. За ці кошти він обіцяв вирішити питання щодо отримання дозволу на демонтаж залізничних колій для підприємства. Про це повідомили у Національній поліції України та Офісі генпрокурора. Згідно з даними слідства, підприємство, що займається видобутком надр, звернулося до «Укрзалізниці» з проханням про демонтаж та оформлення документів на резервну об’їзну колію, що належить АТ «Укрзалізниця». Однак заступник керівника одного з департаментів оцінив свою допомогу у 100 000 доларів. Генеральний прокурор Руслан Кравченко розповів, що схема була ретельно спланована: спочатку ініціювався «сезонний об’їзд», щоб комісія визнала колію нерентабельною, після чого відбувався демонтаж, списання та виключення з реєстрів. Також обговорювалася передача ділянки під колією громаді для потреб кар’єру. Посадовець запевняв підприємця, що процедура є складною та вимагатиме погоджень з керівництвом «УЗ», Мінінфраструктури та профільними підрозділами. Водночас він обіцяв організувати весь процес «під ключ» за 3-6 місяців, посилаючись на досвід подібної роботи на Львівській залізниці. 8 квітня оперативники ДСР Нацполіції та слідчі ДБР затримали посадовця під час обміну розписки на гроші. Йому висунули підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі). Санкція цієї статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. До суду подали клопотання про взяття під варту, а також перевіряються інші можливі епізоди та причетні особи.
Скандали навколо “Фаєр Пойнт”: корупційні зв’язки та дрони
Денис Штілерман, конструктор компанії “Фаєр поїнт”, після численних викриттів намагається знищити сліди та згадки про свої зв’язки з Міндічем — ключовою фігурою у схемах освоєння бюджетів на дрони. Незручні факти зникають з інформаційного простору, а сам Штілерман плутається у поясненнях, що лише підтверджує його причетність до цих зв’язків. Ми публікуємо розслідування з деталями, фактами та свідченнями, які намагаються стерти, адже вони показують реальну роль учасників цієї схеми.
Штілерман заперечує, що Міндіч має стосунок до фірми, яка освоює левову частку бюджету України на дрони, і навіть переписав цю фірму на себе. Проте він визнав, що в “Фаєр поїнті” працював адміністратор Ігор Фурсенко, який на плівках Міндіча скаржився, що йому важко нести $1,6 млн. Виглядає, що він займався обналом і легалізацією грошей, а також мав бронь від мобілізації.
Штілерман також визнав, що його банкір — Михайло Цукерман, рідний брат Олександра Цукермана, відомого з плівок як «Шугерман», який також займався нелегальними грошима і втік до Ізраїлю до затримання НАБУ. Сам Штілерман фігурує на плівках як «Електронік» і визнає, що знає Олександра Цукермана давно, вони є представниками одного середовища.
Крім того, Штілерман довгі роки мав російське громадянство і легальний бізнес у Росії, що робило його помітним для ФСБ. У Москві залишилась його колишня дружина з двома дітьми. Він вирішив вивезти їх лише влітку 2025 року, коли почалися проблеми з Міндічем, а вивозом займався Фурсенко.
Штілерман також назвав себе конструктором ракети «Фламінго», яку Зеленський і “Фаєр поїнт” рекламували як здатну знищувати рашистські заводи. Проте ракета не стала серійною, і з фронту надходять чутки про її низьку ефективність. Богдан Мірошниченко, головний редактор «Оборонки», підтвердив, що представник Генштабу визнав, що “фламінго” — це експериментальна зброя, яка ще не довела свою ефективність.
Таким чином, “Фаєр поїнт” не зміг надати те, що могло б змінити ситуацію, коли Зеленський говорить про вибір між гідністю та важкою зимою. Штілерман, знаючи про ризики для своєї родини, продовжував працювати над проектами, які не виправдали сподівань. Це ставить під сумнів його здатність приймати рішення, які впливають на хід війни. Питання про зв’язки з ворогом у людей, призначених Зеленським ключовими фігурами у війні, залишається відкритим.
Фінансування іпотеки: Укрфінжитло уклало угоду з польським радником
26 березня ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» підписало контракт з польською компанією «Alvarez & Marsal European Growth Markets Sp. z o.o.» на суму $5,80 млн, що еквівалентно 254,45 млн грн. Цю інформацію оприлюднено в системі «Прозорро». Протягом наступних шести років, до кінця 2029 року, компанія надаватиме послуги, пов’язані зі створенням або залученням фінансових інструментів, кредитів, грантів та гарантій. Винагорода компанії не перевищить $5,80 млн і буде виплачена лише у разі успішного залучення фінансування. Для перших $300 млн залучених коштів, винагорода «A&M» становитиме 0,7%, для наступних $200 млн – 0,6%, а для всього, що перевищує $500 млн, – 0,5%. У поясненні зазначено, що одним із основних джерел фінансування іпотечних кредитів у період з 2025 по 2029 роки є залучення коштів від міжнародних фінансових установ та банківських груп. Загальний обсяг такого фінансування може досягати $1 млрд, що приблизно дорівнює 42 млрд грн, і це забезпечить доступ до житла для близько 25 тисяч сімей. «Укрфінжитло» запросило комерційні пропозиції у семи компаній, з яких відповіли три: польська «A&M», «J.P. Morgan Securities plc» з Великої Британії та «Bain & Company» зі США. Перша компанія надала інформацію, що відповідала вимогам, тоді як інші – ні. «J.P. Morgan Securities plc» запропонувала ціну від 0,5% до 2% залежно від суми залученого фінансування, а «Bain & Company» не вказала ціну. В результаті було обрано «A&M», яка відповідала всім критеріям і запропонувала ставку від 0,5% до 0,75% в залежності від суми. Після подальших переговорів компанія знизила комісію до 0,5-0,7%. «A&M» виконала значну підготовчу роботу, включаючи комплексну перевірку (Due Diligence) «Укрфінжитла», розробку продукту боргового фінансування (Bridge Financing) у вигляді гарантій від міжнародних фінансових установ, що дозволить «Укрфінжитлу» отримати кредити в національній валюті. Крім того, було проведено ринкове дослідження та тестування продукту боргового фінансування з міжнародними фінансовими установами та банками. Компанія визначила кілька міжнародних контрагентів, зацікавлених у фінансуванні «пілотного» проекту «Укрфінжитла», серед яких: Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC), AT «Сітібанк» з групи Citigroup (США), АТ «Райффайзен Банк» з Raiffeisen Bank International (Австрія), Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) та АТ «ОТП Банк» з OTP Group (Угорщина). Закупівлю було проведено без торгів, оскільки у 2023-2024 роках Кабмін додав нову підставу для прямих закупівель: «здійснюється закупівля послуг, пов’язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, гарантій, кредитів або грантів…». «Укрфінжитло» підпорядковується Мінекономіки і є державною компанією, створеною для реалізації програм доступного іпотечного кредитування в Україні. Вона є основним оператором програми пільгової іпотеки «єОселя». Керівником компанії є Євген Мецгер, колишній голова ради директорів АТ «Укрексімбанк», який фігурує у справі про напад на журналістів програми «Схеми». Польська компанія «Alvarez & Marsal European Growth Markets Sp. z o.o.» належить «Alvarez & Marsal Europe Limited» (Велика Британія), яка, в свою чергу, є частиною «Alvarez & Marsal Europe Holdings Limited» (Велика Британія), заснованої Браяном Маршалом та Антоніо Альварезом ІІ.
Власюк задекларував мільйонні гонорари від фонду Милованова
Владислав Власюк, уповноважений президента з санкцій, задекларував отримання гонорарів у розмірі майже 3 мільйони гривень від фонду, очолюваного Тимофієм Миловановим. У 2025 році Власюк отримав 2,84 мільйона гривень від благодійного фонду «Київська школа економіки», де, згідно з його декларацією, займається науковою діяльністю. Загалом, з 2022 по 2025 рік, сума виплат склала 5,05 мільйона гривень. Фонд, який очолює ексміністр економіки Тимофій Милованов, вже потрапляв у центр скандалу через автоматичне списання 1 гривні з посилок «Укрпошти» на благодійні внески. У березні 2026 року поліція розпочала кримінальне провадження щодо можливого зловживання службовим становищем з боку Милованова та генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського — розслідування триває.
Протокол про правопорушення щодо Юрія Корецького від НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підготувало та направило до суду протокол про адміністративне правопорушення стосовно Юрія Корецького, начальника Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області. Посадовцю закидають порушення вимог фінансового контролю, що передбачене частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За інформацією слідства, правопорушення пов’язане з несвоєчасним поданням повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Відповідно до антикорупційного законодавства, державні службовці зобов’язані протягом 10 днів повідомляти НАЗК про придбання майна або отримання доходу, якщо його сума перевищує 50 прожиткових мінімумів. Юрій Корецький, який очолює обласне управління з грудня 2022 року, поки що не надав жодних публічних коментарів щодо цієї ситуації.
Тендер на трансформатори для Укрзалізниці: перемога італійського виробника
Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» 1 квітня оголосила про результати тендеру, в рамках якого замовила ТОВ «В.І.П.-Навігатор» трансформатори на суму 47,74 млн грн. Інформація про це доступна у системі «Прозорро». У 2023 році на Закарпаття планується постачання трьох сухих силових трансформаторів, виготовлених компанією «MF Trasformatori S.R.L.» з Італії. Зокрема, один трансформатор типу 11000 TR 35/2,63 Yy0 для трифазного випрямляча коштує 14,74 млн грн, а два інших трансформатори типу 11000 TR 35/2,63/3,31 Dy11 для трифазного випрямляча/інвертора – по 16,50 млн грн за одиницю. Потужність усіх замовлених трансформаторів становить 11 МегаВольтАмпер (МВА). Таким чином, їхня питома вартість складає відповідно $30,5 тис та $34,2 тис за один МВА. Інші закупівлі подібних сухих трансформаторів у системі «Прозорро» не були виявлені. Анонімні компанії висловлювали занепокоєння щодо вимоги, що учасник тендеру повинен пропонувати трансформатори лише тих виробників, чиї сухі силові трансформатори з напругою на вторинній стороні без навантаження 2630 та/або 3310В або нижче вже експлуатувалися на об’єктах інфраструктури чи енергетичних об’єктах України або Європи. Деякі учасники нарікали на обмеження кола учасників тими виробниками, чиє обладнання вже встановлено в цих країнах, інші ж зазначали, що клас напруги 35 не є типовим у Європі, пропонуючи свої альтернативи. Замовник відповів, що вимагає лише досвіду виробника та можливості виготовлення, а також реальної експлуатації обладнання в умовах, подібних до тих, де працюватиме закуплене обладнання. Анонімні учасники також просили збільшити аванс і прив’язати ціну до курсу валют, але їхні прохання залишилися без відповіді. ТОВ «Енерджигруп» пропонувало власні трансформатори ТС-11000 35/2,63/3,31 У3 і ТС-11000 35/2,63 У3 на 20% дешевше – за 38,20 млн грн. При цьому компанія надала довідку про наявність своїх товарів у Переліку локалізованих товарів зі ступенем локалізації 25-26%. Однак замовник виявив, що на веб-порталі Переліку ці товари мають статус «Неактивний», що означає відсутність підтвердженого ступеня локалізації виробництва. Замовник надав фірмі добу для усунення недоліку, зокрема для завантаження довідки на товар зі статусом «Активний». Після подачі нової довідки про локалізацію на 30% фірму було обрано переможцем. Проте Держаудитслужба, провівши моніторинг тендеру, з’ясувала, що нові пропоновані трансформатори також мають статус «Неактивний». Їх виключили з переліку через невідповідність виробника вимогам «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів», зокрема через неподання документів, згідно з пунктом 4, що стосується калькуляції собівартості з зазначенням митної вартості імпортних компонентів, підтвердження виробництва не менше одного з елементів в Україні, копій сертифікатів тощо. Після висновку ДАСУ замовник відхилив «Енерджигруп» за недостовірну інформацію та визначив переможцем «В.І.П.-Навігатор». Дорожчим конкурентом стало ТОВ «Еліз» зі своїми трансформаторами ТСЗЛУ-11000 35/2,63 У3 і ТСЗЛУ-11000 35/2,63/3,31 У3, які були локалізовані на 35% і 40%, але на порталі вони також неактивні. Київською компанією «В.І.П.-Навігатор» володіє та керує Сергій Талавера з Вінниці. Згідно з даними сайту, фірма займається виробництвом шинних опор та продажем високовольтного обладнання світових виробників. З 2019 року компанія отримала підрядів на загальну суму 140,56 млн грн, серед яких нинішній є найбільшим.
Походження золота: пояснення Олега Коломійця
Олег Коломієць, представник ТЦК Бучанського району Київської області, роз’яснив, що золото в його декларації, оцінене в 7,7 млн грн, не пов’язане зі службовими обов’язками і було придбане задовго до мобілізації. За його словами, він володіє 1 кілограмом 120 грамами банківського золота у злитках проби 999,9. Коломієць підкреслив, що всі активи, зазначені в декларації, були накопичені ним та його сім’єю в період з 1993 по 2021 рік. “Це накопичення від відкладених зарплат та інвестицій за багато років. Я вмію економити”, — зазначив він.
Знижка на елітний автомобіль: новини з декларації Оксани Кваші
Оксана Кваша, членкиня Вищої ради правосуддя, задекларувала елітний автомобіль, вартість якого виявилася вдвічі нижчою за ринкову. Автомобіль оформлений на її чоловіка, який має мінімальні доходи. За основним місцем роботи Оксана Кваша отримала 3,94 мільйона гривень зарплати, а також додатково задекларувала 261 тисячу гривень з Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та 11 тисяч гривень з Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Її чоловік, Сергій Кваша, отримав 278 тисяч гривень в Національній академії СБУ. Серед майна родини є квартира в Києві площею 92,5 м², яку Оксана Кваша придбала ще у 2002 році, дві земельні ділянки в селі Стайки Обухівського району (2481 м² та 1171 м²), а також ділянка в селі Любарці Бориспільського району. У листопаді 2025 року родина придбала будинок садибного типу в Стайках площею 294,8 м², який належить чоловікові, а Оксана Кваша має право користування ним. Найбільшу увагу привертає новий автомобіль: 21 червня 2025 року Сергій Кваша придбав легковий електромобіль Mercedes-Benz EQB 250+ (2024) за задекларованою ціною 752,5 тисяч гривень. Для порівняння, на червень 2025 року подібні нові Mercedes-Benz EQB 250+ (2024–2025 років, пробіг до 15 тисяч км, ввезені та розмитнені в Україні) продавалися за ціною від 30 до 39 тисяч доларів. За курсом Національного банку України того часу (близько 41,6–41,8 гривні за долар) це становило від 1,25 до 1,63 мільйона гривень, що робить задекларовану ціну майже вдвічі нижчою за середню ринкову вартість аналогічних автомобілів у хорошому стані. Родина також володіє старішим Mitsubishi Outlander (2008). Серед цінного рухомого майна Оксана Кваша задекларувала наручний годинник Omega з дорогоцінним камінням та комплект ювелірних виробів Київського ювелірного заводу (золото з камінням), які були набуті до першої декларації відповідно до закону про запобігання корупції. На банківських рахунках подружжя знаходиться близько 55 тисяч гривень та 658 євро в ПриватБанку, 40,78 тисяч в Ощадбанку, а також готівкою 25 тисяч доларів та 22 тисячі гривень (спільна сумісна власність). У декларації не вказано фінансових зобов’язань чи видатків, що підлягають декларуванню.