Декларація Олександра Бульвінського: доходи й майно сім’ї

Заступник начальника відділу криптоаналізу Нацполіції Олександр Бульвінський упродовж кількох років послідовно зазначає у деклараціях, що не має автомобілів ні у власності, ні в користуванні.

Посадовець працює у 5-му управлінні (аналітичної розвідки) департаменту боротьби з наркотиками. У декларації він вказав 622 тис. грн зарплати та 4 тис. грн «Зимової підтримки».

Його дружина, Вікторія Шлапак, яка працює в департаменті патрульної поліції, задекларувала 283,6 тис. грн зарплати.

Нерухомість порівняно з деклараціями 2019–2024 років не змінилася. З 1 квітня 2016 року дружина володіє будинком площею 135,9 м² і земельною ділянкою 1908 м² у селі Красне Скадовського району Херсонської області. Квартира площею 50,6 м² у Києві з 1 січня 2015 року оформлена на громадянку Наталію Андріївну Бульвінську (ймовірно, матір посадовця), а сім’я Бульвінського користується нею як місцем проживання.

Транспортні засоби, цінне рухоме майно, цінні папери, корпоративні права та інші активи не задекларовані. Готівкою Олександр Бульвінський вказав 3 тис. доларів.

Майже всі декларації за 2021–2025 роки подавалися з виправленнями: іноді в той самий день, іноді через місяць.

Що задекларували миколаївські нардепи у 2025 році

Народні депутати від Миколаївщини подали декларації про зміни у майновому стані за 2025 рік. У документах фігурують нові об’єкти нерухомості, оренда житла, доходи, компенсаційні виплати та грошові подарунки.

Артем Чорноморов у 2025 році став власником земельної ділянки площею 635 квадратів у Миколаєві. Також він орендував кімнату в готельному комплексі столиці. Згідно з декларацією, його родина проживає у Німеччині: колишня дружина орендує там житловий будинок і квартиру. Витрати на оренду та вартість житла депутат не вказав. За рік у парламенті Чорноморов заробив 628 тисяч гривень, а також отримав понад 1 мільйон гривень компенсаційних виплат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.

Ігор Негулевський є одним із п’ятьох нардепів, які фігурують у справі про хабарі за «потрібні» голосування у Раді. За новою декларацією, за два тижні до отримання підозри він орендував маєток площею майже 800 квадратів у Козині на Київщині та орендовану земельну ділянку. Серед його доходів за 2025 рік зазначено 807 тисяч гривень зарплати у Верховній Раді. Наприкінці січня 2026 року він отримав понад 400 тисяч гривень компенсації за невикористану відпустку, а також задекларував грошовий подарунок 300 тисяч гривень від матері та близько 5 тисяч гривень різних виплат, зокрема «зимову підтримку».

У родини Максима Дирдіна у 2025 році з’явилися квартира та гараж у Софіївській Борщагівці під Києвом. Обидва об’єкти не добудовані, але оформлені на дружину нардепа Ірину. Торік Ірина Дирдіна також придбала Nissan Qashqai 2023 року випуску за 1 мільйон гривень. Сукупний дохід родини становив 3,8 мільйона гривень: 881 тисячу гривень Максим Дирдін заробив у Верховній Раді, Ірина Дирдіна отримала 2,3 мільйона гривень від підприємницької діяльності та 584 тисячі гривень від продажу рухомого майна.

У декларації Ігоря Копитіна в переліку нерухомості залишається квартира в Миколаєві площею 72 квадрати. Із 2021 року родина користується квартирою у столиці площею 145 кв. м, яка офіційно належить брату нардепа. За минулий рік Копитін отримав 788 тисяч гривень зарплати, його дружина Катерина — 121 тисячу гривень від підприємницької діяльності та 24 тисячі гривень соцвиплат. Готівкові заощадження Копитіна становлять 73 тисячі доларів і 11 тисяч євро, дружини — 72 тисячі гривень і 9 тисяч євро. Ще 250 тисяч гривень подружжя тримає на банківських рахунках.

Олександр Гайду у розділі доходів за 2025 рік задекларував 800 тисяч гривень заробітної плати. Готівкою він зберігає 168 тисяч доларів і 34 тисячі євро заощаджень. Із нерухомості торік у нього додалася лише орендована квартира в Києві.

Доходи Олександра Пасічного складаються із 713 тисяч гривень зарплати та 947 тисяч гривень, отриманих від надання майна в оренду. Також він отримав 56 тисяч гривень пенсії. Його дружина-підприємиця Наталія за рік заробила 2,8 мільйона гривень і ще 400 тисяч гривень отримала від продажу майна.

ВРП остаточно звільнила суддю Артимовича у справі хабаря

Вища рада правосуддя ухвалила остаточне рішення про звільнення судді Господарського суду Львівської області Василя Артимовича.

Артимович є фігурантом справи про масштабну корупційну схему в господарських судах Львівщини. За версією слідства, колишні голови судів запропонували підприємцю за $1 млн «вирішити питання» у справах в апеляції. Одним з організаторів цієї схеми, разом з іншими суддями, називають саме Артимовича. Отримані кошти, за даними слідства, планували поділити між собою. Детективи задокументували передачу $75 тис. у межах цієї схеми.

У справі також фігурують колишній голова Господарського суду Львівської області Михайло Юркевич, ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький і суддя Західного апеляційного госпсуду Ірина Малех.

Це перше остаточне звільнення в межах цієї справи. Інші фігуранти наразі залишаються на посадах, а перебіг кримінальної справи триває.

Як ритейлер ухилявся від податків через 3,5 тис. ФОПів

Офіс Генерального прокурора спільно з БЕБ викрили масштабну схему ухилення від податків, яку роками використовувала група компаній із продажу споживчих товарів у кількох регіонах України.

За даними слідства, бізнес штучно «дробили»: замість однієї великої компанії його формально розподілили на тисячі ФОПів, щоб мінімізувати податкове навантаження. У 2022-2024 роках до схеми залучили понад 3,5 тис. підприємців.

Частину учасників становили працівники магазинів, оформлені як ФОПи. Іншими були підставні особи із соціально вразливих груп населення, на яких реєстрували бізнес і банківські рахунки.

Фактично ця структура діяла як єдина мережа з централізованим управлінням: організатори контролювали обороти, щоб не перевищувати ліміти спрощеної системи. Уже у 2023 році мережа входила до топ-10 продуктових ритейлерів України за кількістю магазинів.

За попередніми оцінками, податок на прибуток занижено на понад 386 млн грн. До схеми залучили десятки осіб, які реєстрували ФОПів, вели «тіньову» бухгалтерію та координували роботу мережі.

Під час обшуків вилучено документи, банківські картки, техніку, чорнові записи та необліковану готівку. Розслідування триває.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.

Суддю Максима Леська звільнили через справу про 94 га землі

Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Максима Леська.

Раніше судді повідомили про підозру у пособництві шахрайству та службовому підробленні у провадженні щодо заволодіння 94 га землі.

За версією слідства, у 2021–2023 роках він ухвалював рішення про визнання права власності на землю за людьми, які не мали для цього підстав. Ідеться щонайменше про 27 рішень щодо 32 земельних ділянок.

Слідство вважає, що схема працювала через позови про «спадкування» або невикористані права на паї, після чого ділянки переоформлювали на осіб, пов’язаних з агропідприємством.

Декларація Наталії Геляс: доходи без нерухомого майна

Головна державна інспекторка Тернопільської митниці Наталія Геляс у декларації вказала, що не має нерухомості у власності. Також жодного об’єкта нерухомості не задекларував її чоловік Сергій Ігорович Геляс.

Водночас у документі зазначено, що подружжя зареєстроване та проживає у селі Росохуватець Тернопільської області. За наявності адреси проживання та відсутності житла у власності чи користуванні це може викликати запитання щодо фактичних умов проживання сім’ї.

Єдиним задекларованим майном є автомобіль SsangYong Kyron (2011 р.), який належить Сергію Гелясу. Вартість автомобіля в декларації не вказана.

За 2025 рік Наталія Геляс отримала 546 тис. грн зарплати на Тернопільській митниці. Сергій Геляс задекларував 504 тис. грн доходу від ТОВ «Контінентал Сервіс», а також додаткові надходження, зокрема від цінних паперів, державну допомогу та інші виплати. Водночас декларація не містить значних витрат або придбань, що підлягають обов’язковому декларуванню.

Окремо задекларовано готівку: у Наталії Геляс — 7 тис. доларів і 3 тис. євро, у Сергія Геляса — 10 тис. доларів.

Наталія Геляс також зазначила рахунки в кількох банках, зокрема «ПриватБанк», «Універсал Банк» і «Акцент-Банк». Її чоловік вказав рахунки у «Райффайзен Банку», «Сенс Банку» та інших банках. Залишки коштів на цих рахунках у декларації не наведені.

Також у звітному періоді Наталія Геляс повідомила про зміну прізвища: раніше вона носила прізвище Наталія Анатоліївна Лазарчук.

Справу «Оазіс Інтернешнл Груп» розслідує БЕБ

Бюро економічної безпеки розслідує кримінальне провадження щодо можливого ухилення від сплати податків на 10,5 млн грн одеським ТОВ «Оазіс Інтернешнл Груп».

Компанію зареєстрували в Одесі 19 вересня 2023 року та оформили на номінальну особу — Ольгу Вікторівну Капуру. Основний вид діяльності фірми — оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

За версією слідства, упродовж 2026 року службові особи «Оазіс Інтернешнл Груп» занизили податок на прибуток підприємства, не відобразивши у звітності вартість безоплатно отриманої сільськогосподарської продукції — соєвих бобів, походження яких не підтверджене документально.

У період із 2 до 7 квітня 2026 року компанія подала 38 експортних митних декларацій типу «ЕК 10 РР» у Чорноморському морському порту. До експорту заявили 7,6 тис. тонн соєвих бобів на адресу компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів — QFK TRADE FZ LLC. Заявлена фактурна вартість товару становила 127,3 млн грн.

Основним постачальником сої для «Оазіс Інтернешнл Груп» слідство називає ТОВ «Зернікс» (Одеса). У ланцюгу постачання також фігурують ТОВ «Вестлайф», ТОВ «Блюменфельд», ТОВ «Фонерід Кор» і ТОВ «Майком Лтд».

Детективи БЕБ вважають, що значна частина продукції не має підтвердженого законного походження: компанії-постачальники не є реальними сільгоспвиробниками, не мають відповідних земельних ділянок, техніки, трудових ресурсів і необхідної податкової історії для виробництва таких обсягів сої.

Слідство підозрює використання схеми з «фіктивним» ланцюгом постачання для заниження податкових зобов’язань. Товар завантажували на судно ZEKO Y (ІМО 8027573), яке перебувало в Чорноморському порту.

Досудове розслідування триває. 10 квітня слідчий суддя Хаджибейського районного суду Одеси відмовив у задоволенні клопотання детективів про огляд території та приміщень ПрАТ «Іллічівський судноремонтний завод», де перевалювали продукцію, визнавши такі дії передчасними.

Схема на 447 млн: як розкрадали кошти «Укренерго»

Правоохоронці викрили схему розкрадання коштів ПрАТ НЕК «Укренерго», яка діяла у 2022–2024 роках. П’ятьом учасникам повідомлено про підозру.

За даними слідства, організатором був засновник і фактичний контролер приватних енергопостачальних компаній, через які продавали електроенергію. До схеми він залучив ще чотирьох учасників ринку та створив мережу підконтрольних фірм.

Через ці компанії електроенергію постачали кінцевим споживачам і систематично маніпулювали прогнозами споживання: умисно занижували потреби, знаючи, що фактичне споживання буде значно вищим. На папері декларували мінімальні обсяги, а фактично продавали значно більше.

У результаті виникав дефіцит між заявленими та реальними обсягами, який держава автоматично покривала, щоб споживачі не залишилися без електрики. Водночас учасники схеми отримували від споживачів повну оплату за електроенергію, але замість погашення боргів перед державою виводили кошти через підконтрольні компанії та ФОПів і привласнювали їх.

Борг перед «Укренерго» не сплачували, а штучно накопичували, доводячи компанії до безнадійної заборгованості та ініціюючи банкрутство. Після цього схему повторювали з новими фірмами.

Загальні збитки становлять понад 447 мільйонів гривень. Усім п’ятьом учасникам повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, а організатору додатково інкриміновано ч. 3 ст. 27 КК України. Наразі вирішується питання обрання запобіжних заходів.

Правоохоронці також перевіряють інші епізоди та можливі аналогічні збитки за 2025–2026 роки. Слідство триває, встановлюється коло всіх причетних.

Кадрові зміни на ВМО «Ужгород» і тінь валютних схем

На Закарпатській митниці відбулися кадрові перестановки, повідомляють джерела. Напередодні перевели начальника ВМО № 1 ПП «Ужгород» Кугаївського Анатолія та начальника ВМО №2 ПП «Ужгород» Пулика Віктора, які понад 10 років працювали на одному місці.

За даними джерел, переведення з «смачних» для них посад пов’язане з незаконним пропуском валюти у великих обсягах, до чого ці особи могли бути причетні, попри загальнонаціональний «СТОП» на цю тему.

Сама інформація та ці особи фактично no name, і, найімовірніше, про них взагалі не йшлося б, якби не одне серйозне «але».

Паралельно з цими переведеннями почали надходити численні анонімні листи, що дискредитують Закарпатську митницю. Можливо, це збіг обставин. Але виглядає так, що через це окремі «ображені» митники хочуть зробити медійний реванш і поливати брудом усю Закарпатську митницю.

Цю історію вирішили винести публічно, бо вона показова. За даними джерел, зараз активно готують «потрібні тексти» та шукають майданчики для їх публікації з метою дискредитації чинного керівництва митниці.

Нікого не захищаючи й ні на кого «не наїжджаючи», варто розуміти контекст того, що найближчим часом може з’являтися в інформаційному просторі.

Проблеми на митниці були, є і будуть, адже це складна система. Але зараз важливо враховувати: частина інформаційних вкидів може стосуватися не боротьби з порушеннями, а боротьби за посади і потоки.

Як депутат Матвєєв втратив майно перед екстрадицією

Журналісти «Антикорупційного виміру» повідомили, що депутата Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» Олександра Матвєєва підозрюють в організації схеми на 11 млн грн. Поки правоохоронці готують його екстрадицію, задеклароване майно депутата стрімко зменшилося.

За даними слідства, Матвєєв, який входив до постійної комісії Одеської міськради з комунальної власності, організував схему незаконного збагачення через оформлення права власності на нерухомість, що прямо або опосередковано належала територіальним громадам. До реалізації плану він залучив знайомого адвоката та виконавців із кола довірених осіб.

Спільники знаходили комунальні приміщення на першому та другому поверхах у центрі Одеси, орендували їх через підконтрольні громадські організації та підприємства, а потім викуповували на неконкурентній основі. Далі площу викуплених об’єктів збільшували за рахунок горищ і підвалів, після чого на підставі сфальсифікованих документів реєстрували право власності на підставних осіб. Частину незаконно отриманих нежитлових приміщень переобладнали під житлові квартири та продавали людям, які нічого не підозрювали.

У червні 2024 року Матвєєв виїхав за кордон. Одразу після цього його дружина Тетяна подала на розлучення і поділ майна. Суд передав їй три квартири, офіс-магазин, два паркомісця, дачний будинок, Toyota Land Cruiser 2018 року випуску та іншу нерухомість.

Це було не перше розлучення пари. У серпні 2017 року вони вже розривали шлюб після запровадження обов’язкових електронних декларацій у 2016 році, однак продовжували публікувати спільні фото з подорожей, а пізніше знову одружилися.

Порівняння декларацій показує різке скорочення активів депутата. У 2023 році він декларував квартиру в Одесі на 50 кв. м, житловий будинок на 185 кв. м, земельну ділянку 175 кв. м, квартиру майже на 160 кв. м, нежитлове приміщення, два гаражі, офіс-магазин, домоволодіння та земельну ділянку в Іспанії, придбану у 2021 році за 40 млн грн. У 2025 році, за декларацією, майже нічого не залишилося: лише 20 тис. євро готівкою і трохи більше 700 євро на рахунку, без доходів; зникла навіть квартира в Одесі на 50 кв. м.

Влітку 2025 року Матвєєва затримали в ЄС, ймовірно в Греції. Прокуратура намагається повернути його в Україну. Експерти застерігають, що навіть у разі обвинувального вироку конфісковувати може бути майже нічого, оскільки майно завчасно перейшло до родичів.

Автор: Ганна Кислякова, «Наші гроші».