Суд оштрафував виконувача обов’язків міського голови за мобінг

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі № 564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу (цькування) щодо двох своїх заступників. Посадовицю оштрафували за систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих, яких вона позбавила посадових обов’язків і майже повністю залишила без премій через їхню політичну приналежність.

Суть конфлікту: премії 200% для «своїх» та 10% для «чужих»

Як встановила перевірка Державної служби з питань праці, протягом 2025 року у Костопільській міській раді відбувався цілеспрямований тиск на двох заступників міського голови. Мобінг здійснювався групою осіб: секретарем ради та в.о. міського голови Лілією Шульжук.

Економічний тиск проявлявся у безпрецедентній різниці в оплаті праці. У той час як двоє інших заступників щомісяця отримували премії у розмірі від 150% до 200% від окладу, двоє «небажаних» заступників з березня по листопад 2025 року отримували премію лише у розмірі 10%. А до Дня місцевого самоврядування у грудні «фаворитам» виплатили по 7 506 грн премії, тоді як постраждалих заступників взагалі не преміювали. Жодних обґрунтувань чи документальних підтверджень такого розподілу коштів керівництво не надало.

Крім того, ще у травні 2025 року був виданий офіційний документ про розподіл функціональних обов’язків у міськраді. Згідно з ним, двох заступників-потерпілих просто «забули» включити до документа — їх позбавили будь-яких повноважень, координації роботи відділів та права заміщення керівництва.

Виправдання в суді: «Вони з опозиції, я їм не довіряла»

У суді Лілія Шульжук свою вину не визнала. Вона пояснила, що такий розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона, очоливши місто в липні, не стала нічого змінювати. Свої дії посадовиця обґрунтувала політичними мотивами: за її словами, ці двоє заступників належать до опозиційних партій, тому вона не могла довірити їм роботу і давала лише «усні доручення», які ті, за її твердженням, ігнорували. Саме тому вони отримували мінімальні премії.

Її адвокат також просив закрити справу, стверджуючи, що у кожного заступника різна продуктивність праці, від чого й залежали премії.

Самі постраждалі в суді заявили про систематичний і свідомий психологічний та економічний тиск з боку керівництва, яке позбавило їх роботи та стабільного доходу, даючи завідомо нездійсненні доручення.

Рішення суду

Вислухавши сторони та дослідивши докази, суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук присутній прямий склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-5 КУпАП (мобінг, вчинений групою осіб).

Суд зазначив, що керівниця мала всі повноваження для врегулювання навантаження між заступниками, але не зробила цього. Також суд звернув увагу, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував, що постраждалі заступники погано працювали, не виконували доручень чи отримували догани — отже, позбавлення їх премій було абсолютно безпідставним.

Суд постановив:Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти на неї штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.Посадовиця має 10 днів на оскарження цього рішення в апеляційному суді. Якщо штраф не буде сплачено добровільно, його сума подвоїться.

Фінансові втрати через бездіяльність прокуратури

Бездіяльність керівництва Запорізької обласної прокуратури призвела до стягнення понад пів мільйона гривень з рахунків прокуратури. Це сталося на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 (справа № 280/7363/23), яке визнало незаконними дії посадових осіб у зв’язку з умисним невиконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 (справа № 280/3609/20) щодо поновлення на посаді колишнього працівника (Маміч Андрій Іванович) на посаді прокурора відділу прокуратури Запорізької області. Протягом 2021-2023 років посадовці свідомо не виконували рішення суду про поновлення на посаді, що спричинило фінансові втрати. Відсутність службового розслідування щодо причетних осіб та відсутність кримінальної оцінки їхніх дій зумовлена приховуванням факту зловживання службовими повноваженнями. У результаті, не було пред’явлено позовну заяву про відшкодування збитків державному бюджету з вимогами про відшкодування до винних посадових осіб, що порушувало вимоги закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Бізнес-Зрада: Посадовець ДПС та Син Уникають Санкцій Завдяки Російському Партнеру

Син посадовиці ДПС Олени Мальчевої, яку викрили на неправдивому декларуванні компанії чоловіка, має бізнес зі зрадником України, що працює в окупованому Криму та сплачує податки до держбюджету РФ. Син державної службовки Максим Кривенко веде спільний бізнес із росіянином. Йдеться про ТОВ “Кривенко” (44104226). Компанію заснували у грудні 2020 року, основний вид діяльності – “Комп’ютерне програмування”. Частка Кривенка становить 55%. Решта належить громадянину РФ Денису Ковунову, який навіть після повномасштабного вторгнення залишається бізнес-партнером сина Мальчевої. Раніше Ковунов був громадянином України, а місцем його реєстрації був нині окупований Донецьк. Імовірно, після окупації Донецька російськими силами він отримав паспорт РФ. Наразі Ковунов, з яким співпрацює син посадовиці ДПС, веде бізнес в окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в окупованій Ялті за законами РФ (тобто російською окупаційною владою). Дохід ТОВ “КМД-Групп” за 2024 рік становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). Крім того, компанія Ковунова за 2024 рік сплатила 247 тис. рублів (майже 140 тис. грн) податків до держбюджету РФ.

Щорічні доходи та майно нового керівника БЕБ Кіровоградщини

Начальник відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ Кіровоградської обласної прокуратури Денис Куцелепа задекларував доходи. У 2025 році він отримав дохід у розмірі 820,5 тис. гривень у Харківській обласній прокуратурі та 503,3 тис. гривень у Кіровоградській обласній прокуратурі. Дружина отримала заробітну плату від управління Пенсійного фонду в Луганській області — 317 тис. грн, а також соціальні виплати, благодійну допомогу, кешбек та інші незначні надходження. Аліменти на сина, Богдана Длінного, становили 162 тис. грн. Готівкові кошти: 6 тис. доларів та 2 тис. євро (спільна сумісна власність із дружиною). Куцелепа офіційно зареєстрований у Сіверськодонецьку Луганської області, але був переведений із Харківської обласної прокуратури. Його дружина Ганна Куцелепа працює в Пенсійному фонді Луганської області. Серед задекларованого майна є квартири: 48,4 м² (1996 рік, спільна сумісна власність із батьками та, ймовірно, іншими родичами), 64,8 м² (2007 рік, спільна часткова власність із дружиною та іншими особами), а також дві квартири меншої площі (35,8 м² у Кропивницькому та 35 м² у Харкові), які використовуються для фактичного проживання. Також посадовець зазначив Volkswagen Passat B6 (2010) вартістю 240 тис. гривень, право керування яким належить декларанту, а власність — матері.

Звинувачення військового у незаконному збагаченні та відмиванні коштів

Майор тилу ЗСУ Костянтин Свірідов підозрюється у незаконному збагаченні та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом у великих розмірах. Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону оголосили нову підозру начальнику продовольчої служби тилу 25-ї бригади ДШВ ЗСУ.

Vійськовослужбовцю закидають порушення статті 368-5 та 209 Кримінального кодексу України.

З 23 грудня 2023 року по 9 жовтня 2024 року майор придбав активи на суму понад 10,3 млн грн.

Лише на розкішний одяг та аксесуари він витратив: у грудні 2023 — понад 500 тис. грн; протягом 2024 — ще понад 2 млн грн. Загальна сума покупок люксових речей становить 2,5 млн грн.

9 жовтня 2024 року підозрюваний придбав право на довгострокову оренду земельної ділянки на острові Балі в Індонезії вартістю 187,3 тис. доларів.

У деклараціях за 2022–2024 роки військовий вказував лише незначні заощадження та офіційні доходи. Інформації про дорогі активи чи фінансові зобов’язання він не зазначав.

Витрати майора перевищують його офіційні доходи більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів.

За клопотанням прокурора суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі майже 10 млн грн.

Раніше майору вже було повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди, шахрайстві та ухиленні від військової служби (ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368 ККУ).

У червні 2025 року він отримав 10 тис. доларів за сприяння у підміні товарних позицій під час закупівель продуктів для військових.

Також виявлено факти оформлення актів на повний обсяг продукції за умови фактичної поставки лише частини товарів, привласнення решти через підконтрольних осіб, а також постачання неякісної чи зіпсованої продукції.

У 2025 році майор систематично ухилявся від служби, використовуючи відпустки для відпочинку за кордоном та вводячи командування в оману. Протягом року він «десантувався» до Аргентини, Австрії, Швейцарії, Франції, Італії, Японії, Чехії, Туреччини, Єгипту та Антарктиди.

Слідство встановило, що він був відсутній на службі 16 днів за межами України та ще 22 дні — в Україні, але поза місцем служби. Загалом він ухилявся від виконання обов’язків щонайменше 38 днів, продовжуючи отримувати премії на суму близько 156 тис. грн.

Під час обшуків у підозрюваного вилучено 51 тис. доларів, 2,1 тис. євро, 201 тис. гривень, автомобіль, документи на елітну нерухомість, колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів орієнтовною вартістю понад 8 млн грн, а також боргові розписки на 120 тис. доларів.

Розслідування щодо спроби захоплення землі в Галерній бухті

У березні 2025 року поліція відкрила кримінальне провадження № 42025102100000049 за фактом можливого незаконного заволодіння земельною ділянкою в Галерній бухті Києва. У центрі розслідування — компанія «Галіон ЛТД Плюс», яка зареєструвала в державному реєстрі два об’єкти нерухомості площею 156,5 кв. м і 109,2 кв. м за адресою Набережно-Корчуватська, 37. На підставі цих записів фірма звернулася до Київради із заявою про відвід 1 гектара землі — зеленої зони та пляжу з кадастровим номером 8000000000:90:019:0149. Слідство перевіряє, чи існували зазначені об’єкти фактично, чи йдеться про так звану «реєстрову» нерухомість — конструкцію, яка дозволяє отримати пріоритетне право на оформлення землі під нібито вже наявними будівлями. Така модель давно відома на столичному ринку: спочатку в реєстрі з’являється будівля, потім під неї оформляється ділянка. Особливість нинішнього випадку — у відкритості бенефіціарів. «ГАЛІОН ЛТД ПЛЮС» оформлена на Анну Віталіївну Крамаренко (1990 р. н.). Її чоловік, Олександр Олександрович Крамаренко (1983 р. н.), відомий у бізнес-середовищі, зокрема серед великих платників податків. У 2018 році Київрада вже передала пов’язаній з ним компанії «РК Галера» сусідню ділянку площею 0,6 га (кадастровий номер 8000000000:90:019:0129). Підставою тоді стало наявність дебаркадера, відображеного в документації. Таким чином, нинішня спроба стосується території, що прилягає до вже отриманої ділянки. Питання, яке належить встановити слідству, — чи були нові об’єкти капітального будівництва реальними, чи стали юридичним інструментом для розширення контролю над прибережною зоною. Йдеться про гектар громадського простору — частину зеленої зони та пляжу на березі Дніпра. Якщо слідство підтвердить фіктивність споруд, справа стане прикладом використання реєстрових записів для перерозподілу землі в межах столиці. Якщо ж об’єкти виявляться законними, місту доведеться пояснити, на яких підставах громадська територія змінює статус.

Криптовалюти та відпочинок: Фінансова діяльність компанії Contra Drone

Український виробник засобів РЕБ під брендом Contra Drone використовує криптогаманці та криптовалюти для операцій. Ідеться про ФОП Яковчук Андрій Юрійович та ТОВ “Флай-Груп Україна”. В останньому власниками зазначені Юрков Тимофій Олександрович з Києва та Яковчук Андрій Юрійович з Нетішина. Статутний капітал компанії, яка перемагає в державних тендерах, становить лише кілька тисяч гривень. Яковчук бере участь у численних тендерах на закупівлю обладнання РЕБ для Сил оборони України. Кошти виводяться через підконтрольні ФОП за послуги за допомогою криптогаманців. Яковчук отримує суми, які дозволяють здійснювати витрати на відпочинок. Згідно з опублікованими документами, родина підрядника витратила 1 млн гривень, а на відпочинок у Європі було витрачено ще 932 тис. гривень.

Арифметика потоків: звинувачення у зборі до 150 тисяч доларів щомісяця

Два коментарі про керівника внутрішньої безпеки Львівської митниці, прізвище якого — Пшеничний, розійшлися в професійному середовищі як ілюстрація того, як у системі сприймають роботу цього підрозділу. Йдеться не про зовнішнє розслідування, а про прямі звинувачення зсередини — з конкретними сумами, ставками та розрахунками щомісячних потоків.Про це повідомляє Середич.У першому коментарі стверджується, що внутрішня безпека Львівської митниці «повністю інтегрована в процес сприяння проходженню контрабанди та кришування цього процесу». Далі наводиться арифметика. За словами автора, кожна зміна «відкашлює» керівнику по 2000 доларів, «модні» зміни — по 3000–4000 доларів. Таких змін на кордоні — 28. Тільки з прикордонних постів, за цими розрахунками, виходить близько 60 тисяч доларів.Окремим рядком — «всім відомі бусики»: такса нібито 50 доларів з кожного. В середньому проходить близько 800 мікроавтобусів — ще близько 40 тисяч доларів. Далі — внутрішні пости та розмитнення автомобілів: по 5 доларів з авто, близько 3000 машин — мінімум 15 тисяч доларів. Плюс призначення на посади та перевірки. Підсумкова оцінка автора — від 120 до 150 тисяч доларів щомісяця.Це — виклад звинувачень із коментаря. Офіційних підтверджень цим цифрам не надано. Однак сам масштаб заявлених сум і деталізація схеми — з розбивкою за напрямами та обсягами — свідчать про те, що всередині системи такі розмови сприймаються як щось буденне.Другий коментар стосується вже не потоків, а зовнішніх ознак достатку. Автор з іронією описує форму та гардероб керівника внутрішньої безпеки Львівської митниці: згадуються STEFANO RICCI, LORO PIANA, колаборації MARC JACOBS і LOUIS VUITTON. Контраст проводиться з попередніми часами, коли форма закуповувалася централізовано і за державний кошт.Якщо порівняти публічно відомий рівень офіційної заробітної плати працівника митниці з цінами на одяг перелічених брендів, виникає просте питання про співвідношення доходів і способу життя. Костюм Loro Piana або Stefano Ricci коштує тисячі євро. Колекційні позиції Louis Vuitton — порівнянні суми. При офіційній зарплаті держслужбовця подібний гардероб вимагає пояснюваних джерел коштів.У цих двох коментарях — звинувачення в системній корупції та демонстративній розкоші. Жодне з тверджень не підтверджено судовим рішенням. Але сама формула «орган називається — значить, і кришує» та розрахунок імовірних щомісячних зборів у 120–150 тисяч доларів формують репутаційний фон, який вже виходить за рамки побутових розмов.Коли підрозділ внутрішньої безпеки стає об’єктом звинувачень в участі у схемах, а його керівника обговорюють через призму люксових брендів, йдеться не про плітки, а про кризу довіри. І ця криза вимагає не коментарів у соцмережах, а офіційної перевірки з фінансовою та процесуальною оцінкою викладених фактів.

Прокурор Запорізької області придбав автомобіль

Під час війни начальник управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Запорізької області Роман Колодій придбав новий автомобіль. Колодій 27 грудня задекларував Nissan Qashqai (2025), придбаний у ТОВ «НАСК Авто» за 1,48 млн гривень. Одноразова витрата склала 891 тис. гривень. Попередня щорічна декларація за 2024 рік була подана 21 березня 2025 року. У ній серед основних пунктів — заробітна плата в прокуратурі 1,36 млн грн, готівка 30 тис. доларів, квартира в Харцизьку (користування), земельна ділянка в Амвросіївському районі Донецької області (власність) та Kia Rio (2004) у користуванні.

Радник міністра: Скрипаль та оточення Бідного

Матвій Бідний публічно створює образ реформатора, але навколо нього — 15 радників на громадських засадах з доступом до внутрішніх процесів без чітко визначених повноважень і відповідальності. Один із ключових — Юрій Скрипаль. З 2017 року в Шевченківському районному суді Києва розглядається провадження №12016100100014536, де Скрипаль обвинувачується за ч.4 ст.189 КК України (вимагання, вчинене організованою групою) та ч.3 ст.289 КК України (незаконне заводіння транспортним засобом, вчинене організованою групою). Майже дев’ять років — без вироку. Засідання переносилися через неявку обвинувачених, захист заперечував проти приводу, одна із суддів заявляла самовідвід після повідомлень про тиск і пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року на парковці гіпермаркету в Києві завершилося виправданням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони. У 2020 році Скрипаль балотувався до Київради від партії «Наш край», співголовою якої у 2021 році був Сергій Шахов — фігурант справ НАБУ про недекларування майна та який перебував за кордоном. У 2024 році діяльність «Нашого краю» була заборонена судом у зв’язку з установленими фактами підривної діяльності її представників, після чого партія самоліквідувалася. Паралельно Скрипаль — віцепрезидент Федерації самбо України, структури, що впливає на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, людина з багаторічним кримінальним провадженням і політичними зв’язками із забороненою партією отримує статус радника міністра та управлінську роль у профільній федерації. Фактична картина проста: дев’ятирічна кримінальна справа за тяжкими статтями, політична орбіта забороненої партії, управлінський доступ до міністерства через статус радника. Питання вже не до минулого Скрипаля, а до кадрового вибору Матвія Бідного — і до того, за якими правилами реально функціонує відомство.