Пластичний хірург та державний службовець незаконно заволоділи коштами, призначеними для гуманітарного розмінування. Сума перевищує 6 млн грн, отриманих за роботи, які насправді не були виконані. За інформацією слідства, у травні 2025 року приватна компанія виграла тендери та уклала два контракти на розмінування приблизно 122 гектарів у Херсонській області. Ці території були очищені від вибухонебезпечних предметів ще у 2023–2024 роках і використовувалися аграріями. Незважаючи на це, підрядник організував фальшиве «розмінування» за бюджетні кошти. Схема полягала в тому, що сапери виїжджали на поля, створювали видимість виконання робіт, розкопували ґрунт, підкладали предмети, схожі на боєприпаси, і «виявляли» їх під час обстеження. Після цього оформляли акти з неправдивими даними. У розмові фігурантів, оприлюдненій генпрокурором, звучить: «Ці все одно барани не розуміють, що ми робимо… головне робити видимість». Крім того, наразі перевіряються епізоди на Миколаївщині та Чернігівщині, де йдеться про понад 600 гектарів і потенційні збитки, що перевищують 53 млн грн. Тендери на Херсонщині виграло ТОВ «Міжнародна служба розмінування». Роботи мали виконати для ФОП Квітка Сергія та ФОП Квітка Віктора. У реєстрі є вирок щодо одного з цих ФОПів, який уклав угоду з прокуратурою, де також згадуються тендери з «Міжнародною службою розмінування». Він визнав свою провину і отримав 2 роки ув’язнення з забороною працювати у сфері розмінування протягом року та штраф у 8,5 тис. грн. ТОВ «Міжнародна служба розмінування», зареєстроване у Києві у вересні 2024 року, було засноване ТОВ «Кепітал Менеджмент Холдінг», яке належить Тер-Нікогосяну Клим Грігоровичу. З квітня 2025 року директором компанії є Віталій Караваєв. Караваєв раніше обіймав посаду головного спеціаліста відділу пунктів пропуску через кордон у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України, а також був директором департаменту розвитку територій Херсонської ОДА. Йому оголошено підозру. Караваєв здобув всеукраїнську популярність 20 серпня 2021 року, коли величезний флагшток у Херсоні розчавив його Lexus, який не був зазначений у декларації. Тер-Нікогосян Клим Грігорович також володіє ТОВ «Українська школа розмінування» та ТОВ «Розумні системи розмінування», його ФОП займається спеціалізованою медичною практикою, а також він має частку в ТОВ «Клініка естетичної медицини «Фігура». Як пластичний хірург, він спеціалізується на мамопластиці, абдомінопластиці, боділіфті та блефаропластиці. У той час, коли його «Міжнародна служба розмінування» отримувала підряди, він розповідав про відмінності текстур імплантів. Компанія почала брати участь у тендерах з 2025 року і вже має 8 підрядів на загальну суму 42,85 млн грн.
Категорія: Корупція
ВАКС продовжив обов’язки Чернишова до 8 червня
Вищий антикорупційний суд України продовжив до 8 червня термін дії процесуальних обов’язків для колишнього міністра національної єдності Олексія Чернишова. Суд встановив ряд обмежень, серед яких заборона на спілкування з особами, вказаними в ухвалі слідчого судді. Також Чернишов зобов’язаний не залишати територію України без дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, він повинен з’являтися на кожен виклик детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора або суду. Суд також зобов’язав колишнього міністра своєчасно повідомляти правоохоронні органи та суд про зміни у своєму місці проживання чи роботи.
Запобіжний захід для експосадовця Київської митниці Тупальського
ВАКС обрав запобіжний захід для експосадовця Київської митниці Сергія Тупальського, якого підозрюють у легалізації понад 2 мільйонів доларів США. За інформацією ЗМІ, слідчий суддя ВАКС ухвалив рішення на основі клопотання детективів НАБУ, яке було погоджене прокурором САП. Тупальський, колишній заступник начальника Київської митниці, інвестував ці кошти у будівництво готельного комплексу в Буковелі. Суд встановив запобіжний захід у вигляді застави на суму 20 мільйонів гривень, а також поклав на підозрюваного відповідні процесуальні обов’язки.
Схема вимагання хабарів прокурорами Дніпропетровщини
НАБУ розпочало кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів у Дніпропетровській області. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили схему, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, за можливого сприяння свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому як прокурору службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин повідомив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, згідно з позицією обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить суворе покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово підкреслював, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Вимагання хабаря прокурорами Дніпропетровщини: деталі справи
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження №52026000000000047 від 24 січня за ознаками ч. 4 ст. 368 ККУ щодо кількох прокурорів Дніпропетровщини. Все почалося з кримінального провадження №42024042150000082 від 10 вересня 2024 року, яке розслідує Слобожанська окружна прокуратура. Встановлено, що земельні ділянки були виведені з комунальної власності Підгородненської міської ради у приватну власність на основі договорів дарування, посвідчених приватним нотаріусом. Однак правоохоронці запідозрили наявність схеми, оскільки договори були підписані за грошову винагороду. У цій схемі фігурує нотаріус Ольга Щетілова. Детектив зазначає, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Максим Пахучин, можливо, за участю свого керівника Володимира Кондратова та начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Дніпропетровської обласної прокуратури Алана Цховребова, вимагає неправомірну вигоду від нотаріуски Щетілової Ольги Валеріївни за вчинення або невчинення дій в її інтересах, використовуючи своє службове становище. За версією детективів, 5 січня прокурор Пахучин під час зустрічі з адвокатом Гудименком В.Г. неподалік адміністративної будівлі окружної прокуратури висловив вимогу про надання йому коштів за повідомлення Щетіловій про підозру з менш тяжкою кримінально-правовою кваліфікацією та не за всіма епізодами протиправних дій, а також за укладення з нею угоди про визнання винуватості з мінімальним розміром покарання. Це стало можливим завдяки наданим йому службовим повноваженням. Детектив зазначає, що 21 січня прокурор знову зустрівся з адвокатом і повторно висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів. У разі відмови прокурор Пахучин попередив, що Щетіловій інкримінують 15 епізодів кримінальних правопорушень, тобто за кожним безпідставним фактом реєстрації нею права власності на відповідні ділянки, на думку сторони обвинувачення. Обвинувальний акт буде направлено до суду, і за результатами його розгляду суд призначить тяжке покарання, включаючи додаткове покарання у вигляді заборони займатися нотаріальною діяльністю. Під час зазначених зустрічей прокурор неодноразово наголошував, що такі дії узгоджені з керівництвом.
Корупційні схеми в ювелірному бізнесі: позиція Лесі Карнаух
Леся Карнаух, керівниця податкової служби, підтримує корупційні схеми Дмитра Градоблянського, що стосуються “Столичної ювелірної фабрики”. Кожен магазин цієї мережі є окремим фізичною особою-підприємцем. Нещодавно ми зустрілися з представниками двох великих ювелірних мереж, під час перевірок яких виявили ознаки зменшення податкових зобов’язань через дроблення бізнесу. У 253 магазинах одночасно працює щонайменше 100 фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування. Всі ознаки вказують на єдиний бізнес: спільна інфраструктура, постачальники, персонал, однакові ціни та бренди. Ці мережі неодноразово привертали увагу податківців. Протягом 2025 – 2026 років ДПС провела понад 50 фактичних перевірок, виявила порушення, а штрафи склали майже 70 млн грн. Типові порушення включають продаж товарів без РРО/ПРРО, неналежний облік товарних запасів, неоформлену найману працю та розрахунки негрошовими формами оплати, такими як подарункові сертифікати платниками єдиного податку. Існують також ризики виплати зарплати в «конвертах»: офіційно нараховують 8 – 9 тис. грн, тоді як у вакансіях шукають фахівців на 20 – 40 тис. грн. Карнаух стверджує, що вона “домовилася”: мережі відмовляться від дроблення, працюватимуть через єдину юридичну особу – платника ПДВ, врегулюють зарплати та фіскалізують усі операції. Чи домовилася вона також із БЕБ? Нагадаємо, що БЕБ викрило схему ухилення від податків, легалізації злочинних доходів на 1,78 млрд грн та підробки документів за участю “Столичної ювелірної фабрики” Дмитра Градоблянського та інших підприємств.
Підозра чиновникам «Укрзалізниці» за розтрату 4,4 млн грн
Двом посадовцям «Укрзалізниці» у Києві оголосили підозру у розтраті 4,4 млн грн, пов’язаній із закупівлею обладнання для локомотивів. У 2023 році ці чиновники уклали угоду з приватним товариством на постачання необхідного обладнання для залізничних локомотивів. Проте закупівлю було здійснено за значно завищеною вартістю. Згідно з даними слідства, сума завданих збитків перевищує 4,4 млн гривень.
Суд над ексначальником міграційної служби за приховування майна
Прокуратура направила до суду обвинувальний акт проти колишнього начальника управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Він не вказав у декларації майно дружини, вартість якого перевищує 30 млн грн. За інформацією Офісу Генерального прокурора, у декларації за 2023 рік посадовець свідомо не вказав частину майна родини, оформленого на дружину та набутого під час шлюбу, на суму понад 30 млн грн. Серед цього майна є магазин елітних меблів та три автомобілі — два Audi Q5 і Audi Q8. Після викриття він залишив свою посаду. Хоча прокуратура не розкриває прізвище колишнього чиновника, за даними ЗМІ, йдеться про Олега Панькова, який отримав підозру від детективів Державного бюро розслідувань.
Скандал із статками інструктора Бучанського РТЦК
Старший інструктор відділення рекрутингу й комплектування 1 відділу Бучанського РТЦК та СП Олег Коломієць заявив, що володіє 1 кілограмом 120 грамами золота вищої проби в злитках. Під час засідання слідчої комісії військовослужбовець висловив незрозумілість щодо свого статусу та зазначив, що зіткнувся з хвилею негативних коментарів стосовно своїх статків.
Дисциплінарні заходи проти прокурора Криворучка за бездіяльність
Дисциплінарна комісія КДКП ухвалила рішення про накладення стягнення на Андрія Криворучка, начальника відділу протидії порушенням прав людини в Чернігівській обласній прокуратурі. Комісія виявила, що з 2017 по 2020 рік Криворучко отримав безстрокову ІІ групу інвалідності через загальне захворювання. При цьому він вже отримував пенсію за вислугу років і ніколи не звертався за пенсією з інвалідності. Центральна МСЕК повинна була перевірити законність призначення інвалідності, включаючи випадок Криворучка. 22 вересня 2025 року він отримав офіційний лист від керівництва прокуратури з вимогою з’явитися до 30 вересня в спеціалізовану установу МОЗ для повторного обстеження. Прокурор не з’явився, пояснивши, що з 25 вересня по 6 жовтня перебував на лікарняному в Чернігівській міській лікарні №2. Після виписки він не вжив жодних заходів для узгодження нової дати обстеження, заявивши, що не користується пільгами за інвалідністю і не вважає за потрібне проходити перевірку. Комісія визнала таку бездіяльність неприйнятною. Навіть без прямих згадок про нього в медіа, Криворучко, маючи понад 27 років досвіду, повинен був активно працювати над розвіюванням суспільних сумнівів щодо законності свого статусу інваліда, щоб не підривати авторитет прокуратури. Криворучка характеризують позитивно, раніше він не мав дисциплінарних стягнень і неодноразово отримував заохочення. Він не отримував пенсійних виплат за інвалідністю. Враховуючи характер порушення, суспільний резонанс та особу прокурора, КДКП вирішила накласти стягнення у вигляді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в його органі. Це рішення може бути оскаржене в адміністративному суді або у Вищій раді правосуддя протягом одного місяця.