Одеська лікарня в Одеській області здійснила закупівлю ліків на суму 37 мільйонів гривень. Цей процес був організований через ТОВ “СМ-ФАРМ”, що постачало медикаменти за значно завищеними цінами. За чотири місяці ця компанія уклала контракти на 817 млн грн, забезпечуючи роботу лише шести осіб. ТОВ “СМ-ФАРМ” належить узбецькому громадянину Уміджону Тешабоєву, на якого припадає власність у понад 120 компаній в Україні, а також виявлено зв’язки з представниками Росії.
Категорія: Корупція
Поліцейська Кулик: Квартири та Фінанси
Слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності поліції в Полтавській області, Єлизавета Кулик, отримала нерухомість. У лютому 2025 року, вона стала власницею квартири площею 78,5 м² у Полтаві, придбаної за 2,67 млн гривень від ТОВ з додатковою відповідальністю “Полтавтрансбуд”. У той же рік, 801 тис. грн було виділено на купівлю-продаж майнових прав на нерухоме майно в Україні.
Медведчук та схема з магістральною трубою: розслідування та обвинувачення
Офіс Генерального прокурора порушив справу щодо Віктора Медведчука, який організував масштабну схему незаконного заволодіння державним майном. Слідство показало, що у період з 2015 по 2018 роки екснардеп створив та очолив групу, яка фактично вкрала у держави частину магістрального нафтопродуктопроводу. Вартість об’єкта на той час склала 1,4 мільярда гривень.
Для реалізації схеми організатори, на чолі з колишнім парламентарем, залучали експертів для надання неправдивих висновків у судах і зловживали повноваженнями на різних рівнях. Після отримання контролю над об’єктом, учасники групи використовували його для особистого збагачення, легалізувавши понад 29,9 мільйони євро доходів, отриманих від експлуатації трубопроводу злочинним шляхом.
Колишньому депутату висунуто звинувачення в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах, відмиванні коштів, зловживанні повноваженнями та підробці експертних висновків. Оскільки він перебуває на території РФ, розслідування проводилось заочно. Матеріали щодо інших учасників схеми виділені в окреме провадження – вони перебувають у розшуку. Держава залишається на позиції, що кожен факт зловживань стратегічними активами України потребує належної правової оцінки. Правоохоронні органи продовжують дії щодо розшуку, арешту та конфіскації активів осіб, підозрюваних у злочинах проти держави та корупції. Це стосується майна як в Україні, так і за кордоном, яке має слугувати компенсацією за завдані державі збитки.
Офтальмолог у Хмельницькому отримав вирок за хабар
У січні 2025 року батько семирічного хлопчика з вродженими вадами зору звернувся до лікаря-офтальмолога КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» Олександра Тарамбули для консультації щодо можливості надання сину статусу дитини з інвалідністю. Під час зустрічі офтальмолог повідомив, що може посприяти в оформленні необхідних медичних документів і вплинути на директора лікарні та членів лікарської комісії. За це він попросив 1500 доларів. У разі відмови, за його словами, рішення про встановлення інвалідності могли не ухвалити.
29 січня батько знову прийшов на прийом, де лікар підтвердив суму хабаря. Наступного дня, після засідання комісії, дитині видали медичний висновок та індивідуальну програму реабілітації.
Того ж дня в ординаторській хірургічного відділення лікар отримав усю суму хабаря. Тоді його і затримали.
У суді Олександр Тарамбула визнав факт отримання грошей, однак заперечив вимагання. За його словами, гроші були подякою за лікування та представлення дитини на комісії. Він також заявив, що не мав наміру впливати на членів ЛКК.
Суддя Олександр Дзюбак визнав лікаря винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом) і призначив йому 85 тис. грн штрафу. Вирок можна оскаржити в апеляційному суді.
Олександр Тарамбула навчався у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова (2008–2014, лікувальна справа), пройшов інтернатуру та клінічну ординатуру зі спеціальності «Офтальмологія» (2014–2018) на базі ВНМУ та Хмельницької обласної лікарні. У 2018 році здобув спеціалізацію «Дитяча офтальмологія» у Києві, а в 2020 році – магістерський ступінь з менеджменту в закладах охорони здоров’я у Західноукраїнському національному університеті. У Хмельницькому про нього є згадки як про лікаря у державних і приватних закладах.
Очільник міграційної служби Дніпропетровщини та його родина: мільйони в готівці та використання чужого майна
Начальник головного управління ДМС у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль, яка працює в податковій службі, протягом багатьох років користуються майном, що належить третім особам. Родина міграційного чиновника не володіє власною нерухомістю. Чегіль разом із сім’єю з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 кв. м у Дніпрі (імовірно, це кімната в гуртожитку, надана як службове житло від держави). Починаючи з 2020 року, родина Чегіля користується кількома об’єктами нерухомості, які належать громадянину Менджулу Ярославу Івановичу: квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі. Площа та вартість цих об’єктів не уточнюються. На яких умовах Чегілі користуються майном Менджула та які зв’язки їх об’єднують – невідомо. Минулого року Діана Чегіль придбала преміальний автомобіль AUDI Q7 (2018 року випуску) за майже 1,3 млн грн. Богдан Чегіль не має власного автомобіля, тому користується машиною дружини. Сама ж Діана їздить на VOLKSWAGEN JETTA (2016 року), що належить громадянину Баринову Сергію Геннадійовичу. Вартість цього авто не вказана, але така модель коштує приблизно 400 тис. грн. Діана Чегіль зазначила, що користується автомобілем третьої особи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. За минулий рік Богдан Чегіль отримав заробітну плату в розмірі 731 тис. грн. Діана Чегіль займає посаду головного державного інспектора відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. За 2024 рік вона заробила 407 тис. грн. Готівкою Богдан Чегіль зберігає 52 тис. доларів, на банківських рахунках – 86 тис. грн та 2,5 тис. доларів. Його дружина має готівкою 66 тис. доларів, а на банківських рахунках – трохи більше 20 тис. грн. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн грн. Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обійняв у 2020 році. До цього він працював заступником директора – начальником слідчого управління управління ДБР у місті Мелітополі (з 2018 по 2020 рік). Перед роботою в ДБР Чегіль обіймав посаду прокурора на Дніпропетровщині. У 2021 році Чегіль висував свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки. У мотиваційному листі він зазначав, що прагне побудувати “правове та демократичне суспільство”, проте вже через рік скористався хитрою схемою під час воєнного стану.
Командира ВПС викрили у привласненні військової техніки
На Київщині правоохоронці викрили командира взводу однієї з військових частин Повітряних сил ЗСУ, що привласнив техніку, яку використовували для бойового чергування та охорони повітряного простору Київської області. Про це повідомляють Державне бюро розслідувань, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону. За даними слідства, військовослужбовець, який обіймав посаду командира взводу зв’язку та був матеріально відповідальною особою, протягом 2024–2025 років незаконно заволодів технікою, що перебувала на обліку військової частини та використовувалася під час виконання завдань із охорони повітряного простору Київщини. Йдеться про комп’ютерну техніку та засоби зв’язку, серед яких стаціонарні комп’ютери, монітори різних моделей, планшети. Підозрюваний виокремлював зі складу і вивозив за межі військової частини зазначене військове майно та в подальшому реалізовував його до ломбардів. Отримані кошти використовував на власний розсуд. Наразі військовослужбовцю повідомили про підозру у заволодінні військовим майном із зловживанням службовим становищем в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.
Суд арештував активи депутата Маєрчика
Ужгородський міськрайонний суд арештував нерухомість, елітні автомобілі та корпоративні права у низці фірм підозрюваного у брехні в декларації та легалізації майна депутата міської ради від партії ОПЗЖ Павла Маєрчика. Депутат вийшов з СІЗО після того, як вніс 11,5 млн грн застави.Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі у понеділок, 2 березня, в межах розслідування кримінальної справи арештовано дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок на вулицях Минайській та Високій, корпоративні права у приватних підприємствах і товариствах, а також авто люкс-класу. Окрім цього, арештовано 9 картин відомих закарпатських митців, вилучених під час обшуків у помешканні депутата. «Правоохоронці перевіряють джерела походження активів, а також можливу їх належність третім особам з метою приховування реального майнового стану депутата», – зазначили у прокуратурі.
Справа Мельниченко: Суд повернув завідувачку медичного центру
В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.
Судовий процес: В. Сученко отримав компенсацію в 4,3 млн грн
Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.
Квартира в Одесі: Зміна Власника та Ціни
Перша заступниця начальника Головного управління — начальниця слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області Інна Власова у лютому 2026 року стала власницею квартири в Одесі, яку раніше декларувала як службове житло. Об’єкт площею 88,4 кв. м оформлений у власність 13 лютого 2026 року. Джерело походження — Одеська міська рада. Зазначена вартість — 191 310 грн. Ця цифра не змінилася з 2018 року, коли квартира вперше з’явилася в декларації Власової як службова. Тоді площа становила 91,1 кв. м, а власником вказувалося ГУНП в Одеській області. Вартість — ті ж 191 310 грн. У декларації за 2025 рік та ж квартира (91,1 кв. м, 191 310 грн) вже значиться власністю Хаджибейської районної адміністрації Одеської міськради. При цьому Власова з 2023 року працює поза Одесою, однак службова квартира залишалася місцем її реєстрації у 2025 році. У лютому 2026 року житло переходить у приватну власність Власової і одночасно «втрачає» кілька квадратних метрів — площа зменшується з 91,1 до 88,4 кв. м. Грошова оцінка при цьому залишається незмінною — 191 310 грн, що для квартири такої площі в Одесі виглядає заниженою сумою. Кар’єрна динаміка Власової супроводжує цю майнову історію. В органах внутрішніх справ вона служить майже 20 років, останні роки обіймає керівні посади. З 2017 по 2023 рік працювала в одеській поліції — заступницею начальника слідчого управління ГУНП в Одеській області. У 2023 році отримала посаду заступниці начальника ГУНП — начальниці слідчого управління в Рівненській області, де пропрацювала лише кілька місяців, після чого була переведена до Дніпра на аналогічну посаду. Публічний образ будується навколо заяв про відданість службі. У 2018 році на офіційному сайті одеської поліції виходив матеріал про її професійні досягнення, де Власова говорила про нестачу часу і про те, що встигала б більше, якби доба тривала довше 24 годин. У 2023 році в Рівному вона дала інтерв’ю про «роботу як стиль життя», любов до професії та здійснену мрію. Інформаційний супровід кар’єри виглядав системним. За роки служби Власова не декларувала власного житла чи автомобіля. Після переведення до Дніпра з 2023 року вона проживає в квартирі площею 56,2 кв. м, що належить громадянці Березіній Олені Геннадіївні. Умови користування цим житлом у декларації не розкриті. Транспортні засоби — ні у власності, ні в користуванні — не вказані. Дохід за 2025 рік склав 927 тис. грн заробітної плати в ГУНП Дніпропетровської області. Готівкою задекларовано 10 тис. доларів і 900 тис. грн, на банківських рахунках — трохи більше 3 тис. грн. Сукупні заощадження перевищують 1,3 млн грн.