Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області за надання завідомо неправдивих свідчень детективам НАБУ та за декларування недостовірної інформації. Цю інформацію підтвердила пресслужба НАБУ та САП. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, підозрюваним є Володимир Ковальчук, депутат Сокальської міської ради Львівської області. У коментарі журналістам Ковальчук висловив думку, що підозра є необґрунтованою. У повідомленні НАБУ зазначається, що в рамках розслідування справи про незаконне збагачення високопосадовця, яку розглядає Вищий антикорупційний суд, детективи неодноразово допитували депутата, оскільки він нібито надав позику родині чиновника, щоб виправдати походження активів. Йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Зокрема, під час обрання запобіжного заходу для Кириленка влітку 2024 року, коли на засіданні була присутня знімальна група, тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснив у суді походження коштів для придбання елітної нерухомості, зазначивши, що отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Ковальчука. Ці кошти, за його словами, були використані для придбання нерухомості в Києві, зокрема офісних приміщень, квартир та паркомісць у житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ та САП вважають, що ці активи насправді належать Кириленку. “Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли, і вони запропонували розглянути можливість інвестицій у нові будинки в Києві. Коли ми дізналися про ціни в «Оболонь плаза», ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт”, – розповідав у суді Матієнко. На запитання прокурора САП про вигоду для Ковальчука від угоди, Матієнко зазначив, що вони планували зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити прибуток. “Нам потрібно було поїхати в Київ і все дізнатися”, – додав тесть Кириленка. Він також зазначив, що до цього не займався продажем нерухомості і не пам’ятав, скільки коштувала нерухомість у ЖК «Оболонь плаза», оскільки цими питаннями займалася його дружина. За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення про укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів родини Кириленка, фактично створивши штучні докази захисту. Крім того, депутат вніс недостовірні дані до своєї декларації за 2024 рік, вказавши «фіктивну позику третій особі» (Олександру Матієнку) і використавши підроблений договір для звернення до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу. Журналісти підтвердили, що навесні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США. Під час судового засідання прокурор САП озвучив результати експертизи договору позики, датованого 10 липня 2021 року, яка показала, що записи з прізвищами позикодавця та позичальника були виконані значно пізніше – у період з квітня по липень 2024 року. Експерт також дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд задовольнив позов Ковальчука і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд, перше засідання призначене на 24 березня. Дії Ковальчука кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду), ч. 4 ст. 358 (використання підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації). Ковальчук у коментарі ЗМІ зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, стверджуючи, що це тиск на нього, оскільки він є свідком у справі. На запитання про експертизу угоди про надання позики він сказав: “Не бачив я такої експертизи ні разу”. Депутат також зазначив, що на момент надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови АМКУ. 5 червня НАБУ і САП повідомили про нову підозру Кириленку в недекларуванні майна. Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко за пособництво в незаконному збагаченні. Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, зареєстровані на родичів його дружини. Серед них: шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, дві земельні ділянки, два гаражні бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль BMW X3. Це майно стало причиною попередньої підозри Кириленка в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Кримінальне провадження в НАБУ розпочали на основі фактів з розслідування. У березні 2024 року ЗМІ опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автомобілі та ряд об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. У коментарі ЗМІ Кириленко зазначав, що джерело статків – це стартовий капітал родини, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці. Журналісти не змогли знайти офіційне підтвердження цим операціям. Після розслідування ЗМІ Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Однак у декларації Кириленко не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ. 7 липня 2025 року справу щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. У серпні 2025 року САП ініціювала відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того як він підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких. Вищий антикорупційний суд не задовольнив це клопотання.
Автор: redaktor
Суд закрив справу прокурора Задирієнка щодо криптовалютних доходів
Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Виправдання у справі про зупинки: суд Дніпра ухвалив рішення
Судова справа щодо зупинок у Дніпрі завершилася виправданням посадовців міськради та підрядника. 6 березня 2026 року Соборний районний суд Дніпра закрив кримінальну справу № 201/1073/21, що стосувалася можливого розтрачування бюджетних коштів на встановлення зупинок громадського транспорту у 2017–2018 роках. Директора Департаменту транспорту Дніпровської міськради, керівника КП «Дніпротранскомплекс» та директора приватної фірми-підрядника визнали невинними за всіма епізодами обвинувачення.
Обвинувачення стверджувало, що у 2017 році керівники транспортної сфери міста змовилися з підрядником для розкрадання бюджетних коштів. Це стосувалося тендерів на монтаж сучасних зупинкових комплексів на Набережній Заводській, Січеславській Набережній та площі Соборній. Прокуратура вказувала, що умови тендерів були адаптовані під певну компанію, а монтажні роботи оформлювалися як “поставка товару”, щоб обійти строгий будівельний нагляд. Вартість зупинок була завищена, і за оцінками обвинувачення, з 8 мільйонів гривень, сплачених підряднику, понад 3,2 мільйона гривень становили переплати. Дії учасників кваліфікували як розтрату майна в особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем.
Суд виправдав обвинувачених через відсутність доказів та суперечливі експертизи. Суддя Кирило Шелестов вказав на кілька ключових недоліків у позиції обвинувачення:
1. Сумнівні експертизи: Обвинувачення щодо “завищених цін” базувалося на товарознавчій експертизі, де експерт використовував ціни з довідок трьох приватних компаній. Суд викликав їхніх директорів на допит, але ніхто не з’явився.
2. Контрекспертиза захисту: Захист подав альтернативний висновок експертизи, що підтвердив відповідність зупинок вимогам і ринкову вартість.
3. Потерпілі не визнали збитків: Представник Дніпровської міськради заявив, що збитків не завдано, ціни були ринковими, а зупинки працюють.
4. Немає доказів “відкатів”: Слідство не надало підтверджень повернення коштів чиновникам.
Суд встановив, що прокуратура не довела вину посадовців “поза розумним сумнівом”. Усі троє обвинувачених заперечували провину, посилаючись на виконання службових обов’язків. Суд виправдав їх на підставі недоведеної вини. Також суд скасував запобіжний захід для ключового фігуранта, повернувши заставу в 175 760 гривень. Потерпілою стороною виступала Територіальна громада м. Дніпра в особі Філатова Бориса Альбертовича.
Консультаційні послуги для «Запоріжжяобленерго» на 1 млн гривень
АТ «Запоріжжяобленерго», яке очолює Андрій Стасевський, оголосило про проведення закупівлі UA-2025-12-08-019299-a на «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва». Оголошена вартість закупівлі становить 1 млн гривень з ПДВ. За результатами цієї закупівлі було укладено договір №390126 з АТ «УРМ» на надання послуг, який був підписаний 7 січня. Виконавець зобов’язується надати консультаційні послуги у зазначених галузях. Договір з боку «УРМ» підписав в.о. гендиректора Олександр Похилко. Таким чином, договір укладено між «УРМ», що управляє державними акціями у статутному капіталі замовника. Варто зазначити, що на момент оголошення та проведення закупівлі Похилко також обіймав посаду голови наглядової ради замовника.
Нардепка Марченко отримала 2 роки ув’язнення за хабар
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок народній депутатці від «Слуга народу» Людмилі Марченко, засудивши її до двох років позбавлення волі. У 2023 році Марченко намагалася перекинути гроші через огорожу. Прокуратура змогла довести, що вона отримала 11 тисяч доларів як хабар за сприяння у виїзді чоловіків за кордон через систему «Шлях». Саме ж Марченко заперечує свою провину, стверджуючи, що це була «провокація з боку правоохоронців». Крім того, вирок передбачає заборону займати певні посади протягом трьох років.
Сімейний бізнес Смірнових: корупційні схеми в освіті
Сьогоднішня аналітика вражає, адже в цій історії фігурують одразу два представники родини Смірнових — батько Сергій та син Антон. Обидва працюють в освітній сфері, і за ними тягнеться шлейф корупційних та кримінальних справ. У цьому переліку — ймовірні хабарі від студентів, які, за даними медіа, передавали гроші прямо в автомобілі Смірнова молодшого, а також історії з нелегальною міграцією вихідців з країн Африки та Близького Сходу. З жовтня 2021 року Смірнов-старший разом із ексдружиною та сином заснував приватний заклад вищої освіти, що, здається, дублює державний ЛДМУ, на фоні значних грошових і майнових активів. Про це повідомляє “Стопкор”. Цікаво? Безперечно. Розглянемо детальніше особу Смірнова-старшого — Сергія Миколайовича, який нині є ректором Луганського державного медичного університету. Відомо, що він народився у Луганській області у 1960 році, навчався у Луганському медуніверситеті та після кількох років роботи лікарем повернувся до рідного вишу, де пройшов шлях від старшого лаборанта до ректора. Членство у “Партії регіонів” з 2010 року також характеризує його біографію. Луганський медуніверситет, під керівництвом Смірнова, неодноразово згадувався у медіа через ймовірні корупційні схеми, пов’язані з вимаганням коштів у студентів. У 2013 році, будучи проректором з міжнародних зв’язків, Смірнов разом із ректором нібито безпідставно позбавили близько 70 іноземців дипломів, незважаючи на повну оплату навчання та успішні іспити. Студенти повідомляли про вимагання 7 тисяч доларів за видачу диплома, а керівництво вишу цинічно сприяло їхній депортації. Щодо депортації, то з родиною Смірнова пов’язана кримінальна справа, що стосується діяльності групи осіб, які організували канал нелегальної міграції вихідців з країн Африки та Близького Сходу. Студенти ЛДМУ також заявляли про масштабну корупційну схему, в якій фігурували Сергій Смірнов, його син Антон, який працював заступником декана Факультету іноземних студентів, та декан Дмитро Болгов. За їхніми словами, Смірнов начебто отримував від 400 до 1000 доларів у своєму кабінеті за відпрацювання пропусків, тоді як Болгов вимагав від 200 до 1000 доларів за іспити. Антон Смірнов, як повідомляли студенти, збирав по 150–300 доларів за заліки, часто проводячи ці транзакції у власному автомобілі. Студенти порівнювали роботу деканату з “ринком”, де за кожну послугу відкрито вимагали гроші. Родина Смірнових також пов’язана з приватним закладом вищої освіти “Університет медицини та соціальних наук” у Харкові, де Антон є президентом, а колишня дружина Марина — кінцевим бенефіціаром. З жовтня 2021 року Сергій Смірнов, будучи ректором державного університету, фактично перебуває у змові зі своєю колишньою дружиною та сином. Разом вони створили приватний навчальний заклад, який використовує матеріально-технічну базу Луганського державного медичного університету. Під час перевірок обладнання та документи привозяться з ЛДМУ, після чого повертаються назад. Частина співробітників ПЗВО “УМСН” фактично працює у ЛДМУ. Смірнов старший нібито використовує корупційні зв’язки в МОЗ і МОН для швидкого оформлення нових освітніх ліцензій. Студенти з країн, таких як Індія та Пакистан, звертаються до компаній-посередників, які сплачують частину грошей за “фіктивний” навчальний процес. За офіційною фінансовою звітністю, Смірнов отримує прибуток від ПЗВО “УМСН” близько 10 млн гривень щорічно. Для залучення нових студентів використовуються схеми та порушення ліцензійних умов. Існують підозри, що ПЗВО “УМСН” створює лише видимість освітнього процесу. Можливі маніпуляції в ЄДЕБО також викликають занепокоєння. Студенти повідомляють про створення академічних карток “заднім числом” та переведення між спеціальностями без належної академічної основи. Антон Смірнов, використовуючи махінації, ймовірно, отримав до 1 млн доларів, частину яких переховує в різних країнах. Сім’я Смірнових має значні фінансові активи, які почали з’являтися під час розвитку їхнього приватного навчального закладу. У деклараціях Сергій Смірнов вказував значні суми грошових активів, а також нерухомість. Однак, починаючи з 2018 року, у деклараціях про членів сім’ї зазначається, що “члени сім’ї не зазначені”. Це може свідчити про спроби приховати протиправну діяльність. Родина регулярно подорожує за кордон, купує нерухомість та автомобілі. Отже, маємо показову картину: батько керує державним університетом, а син будує власну бізнесову інфраструктуру навколо іноземних студентів. Чи є у цих історіях склад злочину — мають встановити правоохоронні органи.
Фінансові зв’язки: підрядник з департаменту благоустрою
В Івано-Франківську розпочали розслідування щодо витрат на благоустрій міста. Мене зацікавили ці витрати, тому я звернувся до мера Руслана Марцінківа, але поки що не отримав відповіді. Проте з’явилися цікаві деталі. Виявилося, що за благоустрій відповідає заступник мера Тарас Полатайко. Все виглядало б звичайно, якби не один нюанс: підприємство, яке раніше належало Полатайку, отримало від його ж департаменту майже 5 мільйонів гривень. Це викликає питання, адже посада, департамент і підряди виявляються тісно пов’язаними. За декларацією, Полатайко живе без бідності: його річна зарплата перевищує пів мільйона гривень, він має готівку в доларах і гривнях, кілька будинків, земельні ділянки та автомобіль рівня Land Cruiser Prado. Усе це задекларовано. Але основне питання полягає в тому, чому фірма колишнього посадовця отримує бюджетні кошти від структури, яку він нині очолює.
Запобіжні заходи для посадовців СБУ у справі про хабар
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжних заходів для високопосадовців регіональних управлінь СБУ, які причетні до справи про хабар у розмірі 600 тисяч доларів. Зокрема, під варту взяли заступника начальника Управління СБУ в Рівненській області Ігоря Бріку, з альтернативною заставою у 998 тисяч гривень. Заступнику начальника Управління СБУ у Києві та Київській області Олегу Токарчуку призначили заставу у такому ж розмірі, але без взяття під варту. Посередника у цій справі Андрія Авдієвського також взяли під варту з можливістю внесення застави у 998 тисяч гривень. Під час засідання прозвучала фраза «єслі сєйчас отнесут котлєту в Генку», що, ймовірно, стосується Офісу Генерального прокурора. Сподіваємось, що Генеральний прокурор Руслан Кравченко призначить службове розслідування, щоб з’ясувати, кому ж планували передати «котлету». Проте, враховуючи, як Кравченко захищає «своїх» прокурорів, є сумніви, що це відбудеться.
Фінансові зв’язки: підрядник заступника мера отримав мільйони
В Івано-Франківську розпочали розслідування щодо витрат на благоустрій міста. Мене зацікавили ці витрати, тому я звернувся до мера Руслана Марцінківа, але поки що не отримав відповіді. Проте з’явилися цікаві деталі. Виявилося, що за благоустрій відповідає заступник мера Тарас Полатайко. І тут виникає один нюанс: підприємство, яке раніше належало Полатайку, отримало від його ж департаменту майже 5 мільйонів гривень. Це означає, що посада, департамент і підряди перетинаються в досить незвичний спосіб. За декларацією, Полатайко живе без бідності: його річна зарплата перевищує пів мільйона, він має готівку в доларах та гривнях, кілька будинків, земельні ділянки та автомобіль класу Land Cruiser Prado. Усе це офіційно задекларовано. Але питання залишається: як так сталося, що фірма колишнього посадовця отримує бюджетні кошти від структури, яку він тепер очолює?
Корупційні схеми Олега Балагури в ДП «Шевченківське»
Олег Балагура очолює державне дослідне господарство «Шевченківське» на Київщині вже 29 років. Така тривала каденція на посаді є очевидним свідченням корупційних практик. Підприємство, яке було створене для селекції та наукових досліджень цукрових буряків, стало центром численних скандалів. За результатами розслідування, навколо ДП «Шевченківське» розвивається сімейний бізнес родини Балагур. Приватні компанії, пов’язані з ним та його дружиною Галиною, отримували значні обсяги робіт та послуг від державного господарства. Журналісти виявили, що на майже 4000 га державних земель наукові дослідження проводяться лише на приблизно 20 га. Інші ділянки, ймовірно, використовувалися для комерційного вирощування зернових культур, які продавалися без офіційної звітності. Орієнтовний річний прибуток від цієї діяльності становить не менше 4 млн доларів. ДП «Шевченківське» має значні податкові пільги: воно звільнене від орендної плати за землю та земельного податку. Ці переваги роблять співпрацю з ДП вигідною для родинних компаній. У 2020 році проти Олега Балагури, його дружини та сина Богдана було відкрито кримінальне провадження за підозрою в ухиленні від сплати податків та можливому розкраданні коштів. Слідство досліджувало фінансові операції між ДП «Шевченківське» та ТОВ «Агро-Дібрівка» на десятки мільйонів гривень. Державний аудит виявив ризиковані операції та порушення на 93,8 млн грн, а також прямі збитки понад 3 млн грн. У 2019 році контракт із Балагурою було продовжено з порушенням закону, а йому нарахували понад 141 тис. грн незаконних доплат. Станом на березень 2026 року ДП «Шевченківське» перебуває на стадії ліквідації. Балагура також є депутатом Київської обласної ради від «Європейської солідарності». Він працює директором з 1997 року. У декларації родина вказала понад 100 земельних ділянок, 4 будинки, 3 квартири, нежитлові приміщення, автомобілі Toyota Land Cruiser та Toyota Camry, а також понад 43 млн грн на банківських рахунках. Балагура заперечує всі звинувачення та стверджує, що підприємство щороку сплачує близько 30 млн грн податків.