Олександру Калуцькому, депутату Полтавської міської ради, висунули підозру в незаконному збагаченні через спробу приховати незадекларовані 340 мільйонів гривень, використовуючи криптовалютні транзакції. Він є підприємцем і представляє партію “За майбутнє”. За допомогою підставних осіб депутат переводив кошти на свої криптогаманці, не відображаючи їх у податкових звітах та електронних деклараціях. Правоохоронці виявили, що ці активи мають невідоме походження і перевищують 340 мільйонів гривень. У жовтні 2025 року депутату вже оголошували підозру за надання недостовірних даних. Після проведення повної перевірки НАЗК змінило кваліфікацію підозри на частину 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що в деклараціях за 2022–2024 роки депутат не вказав віртуальні активи та операції з ними на суму понад 200 мільйонів гривень, включаючи ті, що оформлені на родичів.
Автор: redaktor
Фінансові успіхи компанії Валерія Копійки у будівельній сфері
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВіВа Карл ЛТД” задекларувало дохід у розмірі майже 7 млн грн за 2025 рік. Цю інформацію підтверджують дані аналітичної системи Opendatabot, про що повідомляє “Викривач”. Бенефіціаром компанії є Валерій Копійка, директор Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, а директоркою підприємства є Ольга Сухомлинова, співробітниця цього ж вишу. Згідно з офіційним сайтом компанії, “ViVa Carl LTD” спеціалізується на постачанні EPDM-мембрани та супутніх матеріалів американського виробника Carlisle, які використовуються у будівництві та гідроізоляційних роботах. Інформація з сайту Інституту міжнародних відносин свідчить, що Ольга Сухомлинова працює на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин, де її обов’язки включають контроль за навчальним процесом, ведення обліку успішності студентів, підготовку документів для екзаменаційних сесій та оформлення дипломів випускників. ТОВ “ВіВа Карл ЛТД” асоціюється з Валерієм Копійкою як засновником компанії. Відкриті джерела також зазначають, що він вже потрапляв під увагу журналістських розслідувань, зокрема в контексті активів родини та його діяльності в університеті. Окрему увагу журналістів привертає відсутність у публічному доступі декларації керівника інституту, незважаючи на його статус керівника державної освітньої установи. Копійка фігурує не лише як освітній управлінець, а й як учасник або пов’язана особа ряду організацій — благодійних фондів, громадських об’єднань і комерційних структур, частина з яких, згідно з публікаціями, може бути пов’язана з імпортом техніки та матеріалів.
Суддя Посохов під підозрою у хабарництві: деталі справи
Суддю Івана Посохова з Сіверськодонецького суду Луганської області підозрюють у підбуренні адвоката до надання коштів судді з Києва. Це сталося під час його участі в конкурсі на посаду судді ВАКС. У справі судді Солом’янського райсуду Києва Олександра Воронкіна, який раніше працював у Луганській області, розглядається кримінальне провадження щодо обвинувачення в службовій недбалості колишнього виконувача обов’язків голови ПАТ «Аграрний фонд» Івана Баришева. У квітні 2024 року Баришев звернувся за правовою допомогою до адвоката Крістіни Горянської. Оскільки Горянська не мала досвіду в таких справах, вона вирішила звернутися за консультацією до знайомих юристів. Під час допиту вона повідомила слідчим, що знала адвоката Олексія Білозьорова, який раніше працював суддею в Луганській області. Вона спробувала зв’язатися з ним, але безуспішно. Згадуючи, що Білозьоров дав їй контакти судді Посохова, вона зателефонувала йому та домовилася про зустріч у Чернівцях. Це стало першим моментом, який викликав критику з боку захисту. Горянська подолала 500 км, щоб зустрітися з Посоховим, оскільки не змогла знайти фахівця в Києві. З травня 2024 року суддя Посохов був відряджений до Сторожинецького райсуду Чернівецької області. Під час зустрічі Посохов нібито зазначив, що добре знайомий з суддею Воронкіним і порадив Горянській взяти участь у справі. Незабаром після зустрічі Горянська звернулася до СБУ зі скаргою на злочин. Справу передали до НАБУ, де Горянська розповіла детективам, що суддя Посохов створив умови для підбурення її та її клієнта до надання неправомірної вигоди судді Воронкіну за ухвалення виправдувального вироку. За матеріалами справи, Посохов далі інформував Горянську про своє спілкування з Воронкіним. Згодом він повідомив, що суддя Воронкін, нібито, пропонує «вирішити» питання. Під час наступної зустрічі в кав’ярні Посохов, за словами Горянської, запропонував самостійно визначити суму хабаря: «… З чогось треба починати нам… 5,10,20… Ви там обговоріть, а я вже буду з ним…». Він також радив подумати про можливість закриття справи через строки давності, поки це ще можливо. Проте Горянська зазначила, що її клієнт хоче розгляду справи по суті. Через кілька днів Посохов повідомив, що спілкувався з Воронкіним, і той не закриє справу, а продовжить її розгляд. Посохов і Горянська зустрічалися кілька разів з червня до жовтня 2024 року в Чернівцях та Києві, проте між ними, за словами Горянської, нічого не відбувалося. Лише в жовтні 2024 року, після тривалої паузи, Посохов самостійно зв’язався з Горянською і повідомив, що має новини від судді Воронкіна. У Києві він розповів, що до Воронкіна зверталися, ймовірно, конкуренти її клієнта з пропозицією хабаря за ухвалення обвинувального вироку. «Звертався до нього один високопосадовець. Він був у нас начальником обласного управління, а зараз він начальник усієї служби по Україні. Отак би вони знайомі. Він каже, що пропонує гроші, щоб я його засудив… Сказав будь-які гроші. Він збирається туди на посаду йти, щоб не сильно від вітру…».
Корупційні схеми в Полтавській області: нові обличчя, старі методи
Після призначення Віталія Дяківнича на посаду голови Полтавської ОВА на початку 2026 року, в регіоні не спостерігається відмови від сумнівних підрядників. Натомість, відбувається зміна кураторів та перерозподіл тіньових доходів. Компанії, які вже були замішані в кримінальних справах, зберігають свої позиції та навіть збільшують фінансування. ТОВ «Преміум Актив» та ТОВ «Энки констракшн» продовжують освоювати бюджет Полтавської області, незважаючи на скандал, пов’язаний із можливим розкраданням близько 200 млн грн під час будівництва фортифікацій на Донеччині. Народний депутат Ярослав Железняк публічно заявляв про це, а НАБУ відкрило кримінальне провадження, але це не вплинуло на рішення ОВА. У січні 2026 року без тендеру продовжується договір з ТОВ «Преміум Актив», за яким компанія повинна освоїти понад 700 млн грн. У проєкті з’являються нові субпідрядники, пов’язані із заступником директора КП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Анатолієм Зорькіним, який раніше очолював аналогічне підприємство в Кіровоградській області і був звільнений після відкриття кримінальних справ. ТОВ «Энки констракшн» отримує збільшення контракту на 33 млн грн для реконструкції обласного кардіоваскулярного центру, посилаючись на «додаткові роботи» по об’єкту, що вже став предметом розслідувань через завищення вартості та обшуків НАБУ. У цій справі згадувався колишній перший заступник голови ОВА Богдан Корольчук. Ключові напрямки в регіоні переходять під контроль оточення заступника голови ОВА Максима Калініна, який має родинні зв’язки з Олегом Татаровим. Команда Калініна раніше працювала в Кіровоградській ОДА, але залишила регіон після корупційного скандалу. Виконувачем обов’язків керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Полтавської області призначено Дана Деружинського, представника тієї ж групи, чий прізвище фігурувало в справах, пов’язаних із ТОВ «НІЮНА», де Агентство місцевих доріг під керівництвом Зорькіна звинувачували в завищенні вартості робіт. Контракти на ремонт доріг державного значення отримує «Ростдорстрой», компанія, пов’язана з народним депутатом Костянтином Касай. Одночасно ТОВ «Авто-М», також пов’язане з Касай, отримує тендери на сотні мільйонів гривень від КП «Полтававодоканал». У цій системі раніше працював Антон Кій, колишній заступник директора водоканалу, а тепер директор департаменту ЖКГ Полтавської ОВА, який також родом з Кіровоградської області. Заступником голови ОВА призначено Ірину Салогуб, яка понад 10 років очолювала регіональний офіс Держаудитслужби, що відповідає за моніторинг державних закупівель. У регіоні сформувалася управлінська структура, в рамках якої одні й ті ж особи відповідають за розподіл бюджетних коштів, вибір підрядників, виконання робіт та контроль за ними, при цьому ключові підрядники з кримінальним бекграундом продовжують отримувати контракти та нарощувати фінансування.
Уряд блокує прозорість у відборі керівництва правоохоронних органів
Уряд Свириденко заважає проведенню конкурсів на керівництво Національною поліцією та Державним бюро розслідувань в рамках Антикорупційної стратегії. У розпорядження МЕЖІ потрапив протокол засідання Урядового комітету з питань євроінтеграції, що під головуванням Віцепремʼєра Качки. Документ підтверджує, що Уряд виключає пункт 2.2.7.1, який стосується прозорої, меритократичної та передбачуваної процедури відбору керівництва Національної поліції та ДБР з проєкту Антикорстратегії на 2026-2030 роки. Це рішення було прийнято за пропозицією заступника міністра МВС Сергєєва. Очікувано, що правоохоронна система сама чинитиме опір перезавантаженню. Наступним небезпечним кроком Уряду є виключення з Антикорстратегії пункту, що стосується конкурсу на Генерального прокурора. Представник Секретаріату КМУ вже зазначив, що в Україні законодавчо визначено підстави для звільнення Генпрокурора. Такі дії виглядають як консолідована позиція Уряду проти прозорого відбору та очищення правоохоронного сектору. Раніше Уряд також блокував призначення переможців конкурсів на керівників БЕБ та митниці. Нагадаємо, що у грудні Україна підписала документ, що містить 10 найважливіших пунктів для вступу в Європейський Союз, серед яких реформування правоохоронного блоку.
Фінансові зміни Ольги Попіки: нова квартира та зростання доходів
Ольга Попіка, генеральна директорка КНП «Нововолинський центр первинної медико-санітарної допомоги», оприлюднила свою декларацію за 2025 рік, яка свідчить про значні фінансові успіхи її родини. Відзначається, що цей рік приніс суттєве підвищення доходів та нову нерухомість. Журналісти продовжують слідкувати за фінансовим становищем керівників комунальних підприємств Прибужжя в рамках серії публікацій про доходи посадовців. Цього разу увага зосереджена на декларації Ольги Попіки за 2025 рік. Зарплата: зростання на 11 тисяч щомісяця. Згідно з даними НАЗК, доходи Ольги Попіки від основної роботи значно зросли. У 2025 році, на посаді генеральної директорки, вона заробила 875 264 грн (включаючи податки). Для порівняння, у 2024 році її зарплата становила 675 272 грн (близько 45 000 грн «на руки»). У 2025 році середня виплата «чистими» досягла приблизно 56 000 грн на місяць. Важливо зазначити, що Ольга Олександрівна не обмежується лише адміністративною діяльністю; вона також працює лікарем загальної практики та лікарем-психотерапевтом у Центрі ПМСД. Проте конкретна сума винагороди за ці додаткові посади в декларації не зазначена, ймовірно, загальний розмір оплати праці включає як основну, так і сумісну роботу. Нерухомість: нове поповнення в родині. Найзначнішою зміною в майновому стані родини стало придбання квартири наприкінці року. 28 листопада 2025 року чоловік Ольги Попіки, Геннадій Попіка, став власником квартири площею 70,2 м². Вартість об’єкта на момент придбання становила 1 мільйон 105 тисяч гривень. Окрім нової квартири, у власності чоловіка залишається квартира площею 31 м² (набута у 2002 році) та 75% частки квартири площею 43,5 м² (спільна власність з Ларисою Попікою). Ольга Попіка, згідно з декларацією, не має власної нерухомості. Страховий бізнес у родині. Цікавою особливістю декларації родини Попік є активна співпраця зі страховими компаніями (ПрАТ «СК «ТАС», ТОВ «Еулайф Груп»). Це не лише виплати, а й отримання додаткових благ та заробітної плати. Геннадій Попіка, окрім пенсії у розмірі 147,7 тис. грн на рік та доходу від підприємництва у 308,5 тис. грн, отримав понад 123 тис. грн страхових виплат від Фонду соцстраху та невеликі бонуси від «Еулайф Груп». Син Юрій Попіка, працюючи у ТОВ «СМ КВІН», також має роботу за сумісництвом у ТОВ «Еулайф Груп», де заробив 41 332 грн та отримав 6 317 грн бонусів. Донька Юлія Попіка, працюючи секретарем судового засідання, отримала 35 959 грн страхових виплат від СК «ТАС». Крім того, троє членів родини (Ольга, Геннадій та Юлія) скористалися Програмою державної допомоги «Зимова єПідтримка» у розмірі 1000 грн. Згідно з інформацією з її соцмереж, Ольга Попіка є активним страховиком, але оплати за цю діяльність в декларації не вказано. Готівка та транспорт: стабільна відсутність. Незважаючи на значні доходи та придбання нерухомості, у розділі «Грошові активи» декларації відсутні готівкові заощадження. У 2024 році було задекларовано 37 тисяч 800 доларів, які, ймовірно, родина використала для купівлі квартири. Члени сім’ї мають 8 рахунків у чотирьох банківських установах (Приватбанк, Універсал Банк, А-Банк, ПУМБ). Ситуація з транспортом аналогічна: офіційно ані Ольга Попіка, ані її рідні не мають жодного автомобіля.
Відсторонення начальника внутрішнього контролю Львівської митниці
Начальника відділу внутрішнього контролю Львівської митниці усунули від виконання обов’язків. Керівник Львівської митниці видав наказ про початок дисциплінарного провадження щодо начальника відділу внутрішнього контролю (Юрій Пшеничний) для об’єктивної перевірки інформації, викладеної в журналістському розслідуванні. На період проведення дисциплінарного провадження його відсторонили від виконання посадових обов’язків.
Фінансові схеми на страхуванні пасажирів «Укрзалізниці»
На «Укрзалізниці» існують проблеми з крадіжками у сфері страхування. При купівлі квитків пасажири сплачують за обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків. Зазвичай це становить 0,12-0,17% від вартості квитка, але враховуючи, що пасажирські перевезення складають приблизно 24 млрд грн на рік, сума страхових зборів досягає 35-40 млн грн щорічно. Протягом року застраховано 112,75 млн осіб, а кількість страхових випадків становить 96, що є лише 0,00000085% від загальної кількості застрахованих. Хто ж отримує прибуток від цього? Укрзалізниця передала ці кошти страховій компанії «Інтер-поліс». Бенефіціарами є регіонал Єдін, Черняк (підконтрольний Добкіну) та Укрзалізниця (в особі Перцовського). Конкурс на вибір страховика проводився кулуарно, без використання системи Прозорро. Один з конкурентів подав скаргу, але АМКУ майже не відреагував, обмежившись лише зауваженням. У 2026 році держава вперше компенсує 16 млрд грн на пасажирські перевезення.
Секрети життя Юрія Пшеничного на Львівській митниці
Начальник відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Юрій Пшеничний мешкає в розкішному будинку та користується автомобілем із «лівими» номерами. У своїх деклараціях він зазначає старий будинок, оформлений на батька, де, за його словами, і проживає. Проте журналісти виявили, що насправді Пшеничний живе в розкішному будинку під Львовом, який зареєстрований на його цивільну дружину. Вона кілька років тому зникла з його декларацій. Крім того, журналісти «Хапуга.UA» помітили, що Пшеничний їздить на Škoda з підробленими номерами, тому викликали поліцію. Правоохоронці підтвердили, що номери на автомобілі є «лівими», і виписали штраф. Сам Пшеничний стверджує, що вперше сів за кермо цього авто і не знає, хто прикріпив до нього ці номери. Також, як автомобіль супроводу, за Юрієм Пшеничним на роботу їхав автомобіль, зареєстрований на Митну службу.
Зарплата керівника Карпатського лісового офісу перевищила 10 мільйонів
Ігор Чебан, керівник Карпатського лісового офісу, задекларував доходи у розмірі 10,63 мільйона гривень. У 2025 році він інвестував у будівництво квартири та паркомісця в Івано-Франківську. Разом із дружиною Чебан реалізував електроенергію, отриману від сонячної електростанції, на суму понад 630 тисяч гривень. Дружина Ігоря також отримала зарплату від компанії «Ліси України», яка склала 911 тисяч гривень, а також 92,5 тисячі гривень.