Суддю Івана Посохова з Сіверськодонецького суду Луганської області підозрюють у підбуренні адвоката до надання коштів судді з Києва. Це сталося під час його участі в конкурсі на посаду судді ВАКС. У справі судді Солом’янського райсуду Києва Олександра Воронкіна, який раніше працював у Луганській області, розглядається кримінальне провадження щодо обвинувачення в службовій недбалості колишнього виконувача обов’язків голови ПАТ «Аграрний фонд» Івана Баришева. У квітні 2024 року Баришев звернувся за правовою допомогою до адвоката Крістіни Горянської. Оскільки Горянська не мала досвіду в таких справах, вона вирішила звернутися за консультацією до знайомих юристів. Під час допиту вона повідомила слідчим, що знала адвоката Олексія Білозьорова, який раніше працював суддею в Луганській області. Вона спробувала зв’язатися з ним, але безуспішно. Згадуючи, що Білозьоров дав їй контакти судді Посохова, вона зателефонувала йому та домовилася про зустріч у Чернівцях. Це стало першим моментом, який викликав критику з боку захисту. Горянська подолала 500 км, щоб зустрітися з Посоховим, оскільки не змогла знайти фахівця в Києві. З травня 2024 року суддя Посохов був відряджений до Сторожинецького райсуду Чернівецької області. Під час зустрічі Посохов нібито зазначив, що добре знайомий з суддею Воронкіним і порадив Горянській взяти участь у справі. Незабаром після зустрічі Горянська звернулася до СБУ зі скаргою на злочин. Справу передали до НАБУ, де Горянська розповіла детективам, що суддя Посохов створив умови для підбурення її та її клієнта до надання неправомірної вигоди судді Воронкіну за ухвалення виправдувального вироку. За матеріалами справи, Посохов далі інформував Горянську про своє спілкування з Воронкіним. Згодом він повідомив, що суддя Воронкін, нібито, пропонує «вирішити» питання. Під час наступної зустрічі в кав’ярні Посохов, за словами Горянської, запропонував самостійно визначити суму хабаря: «… З чогось треба починати нам… 5,10,20… Ви там обговоріть, а я вже буду з ним…». Він також радив подумати про можливість закриття справи через строки давності, поки це ще можливо. Проте Горянська зазначила, що її клієнт хоче розгляду справи по суті. Через кілька днів Посохов повідомив, що спілкувався з Воронкіним, і той не закриє справу, а продовжить її розгляд. Посохов і Горянська зустрічалися кілька разів з червня до жовтня 2024 року в Чернівцях та Києві, проте між ними, за словами Горянської, нічого не відбувалося. Лише в жовтні 2024 року, після тривалої паузи, Посохов самостійно зв’язався з Горянською і повідомив, що має новини від судді Воронкіна. У Києві він розповів, що до Воронкіна зверталися, ймовірно, конкуренти її клієнта з пропозицією хабаря за ухвалення обвинувального вироку. «Звертався до нього один високопосадовець. Він був у нас начальником обласного управління, а зараз він начальник усієї служби по Україні. Отак би вони знайомі. Він каже, що пропонує гроші, щоб я його засудив… Сказав будь-які гроші. Він збирається туди на посаду йти, щоб не сильно від вітру…».