Автор: redaktor

Мільярдні збитки Укрнафти: нові підозри від НАБУ та САП

Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національним антикорупційним бюро викрили масштабну корупційну схему, пов’язану з паливом компанії «Укрнафта». Згідно з інформацією слідства, організатори та керівники впливової бізнес-групи налагодили протиправний механізм, через який вдалося заволодіти нафтопродуктами загальним обсягом 100 тисяч тонн. Загальна вартість виведеного майна перевищує 2,88 мільярда гривень.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Михайло Кіперман
  • 🏛️ Структура / Відомство: НАБУ і САП
  • 💰 Фігуруюча сума: 2,88 млрд грн

У Конотопі на ремонт укриття за кошти ЄС витрачають мільйони

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Конотопське вище професійне училище» уклав угоду з фірмою «Коста-проект» на суму 38,90 млн грн щодо реконструкції підвалу під укриття. Відповідні дані з’явилися в системі Prozorro після завершення тендеру 7 вересня. Проєкт підготувало товариство «Крокус інжиниринг» ще у 2024 році. Самі будівельні роботи як споруди подвійного призначення стартували у 2025 році, і на момент коригування проєкту вже було виконано п’яту частину запланованого обсягу. Поточного року документація пройшла оновлення та отримала схвальний експертний висновок від компанії «УК Експертиза». Планується створити захисну споруду розрахунком на 300 осіб, укріпивши стінові перекриття, занизивши рівень підлоги та встановивши необхідні двері й аварійний тунель. Також кошторис передбачає оновлення систем опалення, електропостачання, вентиляції, водопроводу, каналізації, протипожежної сигналізації та монтаж підйомника для маломобільних груп населення. Фінансування здійснюється європейськими партнерами за допомогою програми Ukraine Facility, а ціна в договорі зафіксована як тверда. Під час перевірки кошторисної документації виявлено суттєві переплати на будівельних матеріалах. Зокрема, вогнезахисна суміш Defens M вписана по 797 грн за кілограм, тоді як інші постачальники пропонують її значно дешевше: «Пожежний захист України» та «Пожежна безпека України» реалізують її по 615 грн, а «Пожсервіс» — по 624 грн, що нижче приблизно на п’яту частину. Одинарна повнотіла цегла М75 оцінена в 20,4 грн за штуку, в той час як компанія «Альтана буд» продає її по 8,5 грн, «Київбуд» — по 12 грн, а «Вікібуд» — по 14,5 грн, що дешевше на чверть. Арматурна сталь періодичного профілю класу А-III діаметром 12 мм коштує в кошторисі 55 999 грн за тонну. Водночас «Ironworld» пропонує її по 43 323 грн, «Метінвест СМЦ» — по 43 600 грн, а сумське підприємство «Гера» — по 40 699 грн, що забезпечило б економію у 20 відсотків. Двотаврові балки IPE 300 заклали за ціною 67 378 грн за тонну, хоча ринкові пропозиції від «Метінвест СМЦ», «Блізард Метал» та «Стальміра» становлять відповідно 51 090 грн, 42 550 грн та 39 232 грн, що щонайменше на п’яту частину дешевше. Вологостійкий гіпсокартон порахували по 267 грн за квадратний метр, тоді як будівельна база «Куб» у Сумах продає його по 145–155 грн, а місцевий гіпермаркет «Епіцентр» — по 157–197 грн, що дешевше мінімум на чверть. Сукупна переплата лише на зазначених позиціях може перевищувати один мільйон гривень. До участі в закупівлі долучалися інші претенденти, зокрема «Приватбудсервіс», «Тірада» та «Сумбуд», проте замовник відхилив усі їхні пропозиції через виявлені документальні невідповідності. Щодо компанії «Сумбуд», яка починала початкові ремонтні роботи, додатковою причиною відмови стало те, що влітку 2026 року її притягнули до відповідальності за узгоджені антиконкурентні дії. Замовник вимагав від учасників підтвердити кваліфікацію інженерно-технічних працівників та надати виконані аналогічні договори з класом наслідків СС2 за період 2024–2026 років. Потенційні підрядники звертали увагу на вкрай стислі терміни виконання робіт — до 25 серпня 2026 року при кінцевій даті подачі пропозицій до 20 липня 2026 року. Представники училища пояснили це вимогами урядової постанови щодо виділення коштів, зазначивши, що строки можуть коригуватися. У підписаній 7 вересня угоді зазначено, що підрядник повинен виконати роботи «Впродовж серпня 2026 року», тобто формальний термін завершення робіт передує даті укладення самого контракту. При цьому в графіку фінансування передбачено виплату всієї суми протягом вересня-грудня. Очолює навчальний заклад Ганна Фатюшина. Столична компанія «Коста-проект», створена у 2007 році, перебуває під керівництвом та володінням Валентина Цвілюка і використовує спільний номер телефону з іншою фірмою — «Проектно-інжинірингова компанія «Генезіс». Загальна сума державних контрактів підприємства з 2016 року сягнула 1,05 млрд грн.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Ганна Фатюшина
  • 🏛️ Структура / Відомство: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Конотопське вище професійне училище»
  • 📍 Геолокація: Сумська область, Конотопський район, Конотоп
  • 💰 Фігуруюча сума: 38,90 млн грн

Фігурант справи «Карфаген» Кропива просить зменшити заставу

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглядає скаргу захисту Сергія Кропиви, який є фігурантом справи про «кришування» кол-центрів у межах спецоперації «Карфаген». Наразі Кропива перебуває під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 млн грн, проте адвокати просять зменшити цю суму до 2 млн грн. Прокурор рішення суду першої інстанції не оскаржував. Під час судового засідання Кропива заявив про своє бажання довести власну невинуватість. Він підкреслив, що протягом усього життя працював у правоохоронній системі, при цьому не згадуючи епізод із плівок, де він заявляв про можливість «насовать всем правоохранителям и делать всё, что захочу». Натомість Кропива стверджує, що частина аудіозаписів із матеріалів справи йому не належить, а інші свої висловлювання пояснив «одеським жаргоном» та побутовим лексиконом. Крім того, підозрюваний поставив під сумнів реальне існування злочинної організації, охарактеризувавши її учасників наступним чином: «Дівчина-підприємець, водій, родич, адвокат по напрямку інвестицій і помічник, який зі знаннями IT та AI розуміє різноманітні технології. От і вся злочинна організація». Нагадаємо, Сергій Кропива обіймає посаду співробітника міжнародного департаменту Офісу генпрокурора та у матеріалах Національного антикорупційного бюро фігурує під псевдонімом «Канцлер». Суд першої інстанції обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 6 вересня. Наступне засідання апеляційної інстанції призначено на 16 вересня о 14:30.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Сергій Кропива
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генпрокурора
  • 💰 Фігуруюча сума: 120 млн грн

ДБР розслідує закупівлі «Укрзалізниці» на мільярди гривень

Державне бюро розслідувань у місті Полтава відкрило кримінальне провадження за фактом імовірного привласнення держшвидкостей під час проведення тендерів акціонерним товариством «Укрзалізниця». Мова йде про договори на постачання пасажирських вагонів, мастил, трансформаторів, коліс та різноманітних деталей на суму, що перевищує 5,36 мільярда гривень. Відповідна інформація була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером 62026170010003190, а дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Згідно з матеріалами, що стали причиною початку розслідування, перевірка стосується кількох посадовців та компаній. Серед фігурантів значаться очільник правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський, керівник напряму закупівель Олександр Наход, директор з питань економіки, планування й бюджету Євген Федотов, а також Володимир Приходько і Сергій Талеваров. Правоохоронці досліджують процедури, де могли створюватися штучні перешкоди для конкуренції, прописуватися дискримінаційні умови під конкретних комерційних суб’єктів, завищуватися очікувані ціни та передбачатися великі суми авансів. Окрему увагу слідства привертає епізод із закупівлею вагонів для пасажирських перевезень. Протягом травня та липня 2025 року держкомпанія підписала угоди на 4,47 млрд грн та 398,3 млн грн, причому єдиним учасником тендерів виступило ПрАТ «КВБЗ». Аналіз показує, що ціна за один вагон піднялася з 44,08 млн грн у 2023 році до 56,27 млн грн у 2025 році, тобто приблизно на 28 відсотків, а самі контракти передбачали 58 відсотків передплати. Ще один напрямок перевірки стосується придбання трансформаторів для забезпечення енергопостачання вартістю 50,8 мільйона гривень у фірми «VIP-NAVIGATOR», де тендерна комісія відкинула дешевшу на 20% пропозицію конкурента. Крім того, аналізується закупівля коліс і запасних частин на 337,1 млн грн через фірму «Gaztron Trade», де переможцем визначено АТ «Дніпровський стрілочний завод», а в документації виявили специфікації внутрішніх проєктів залізничного монополіста, що могло обмежити коло інших претендентів. Під сумнів слідчих також потрапив тендер на придбання моторної оливи сумою 101,9 млн грн, який реалізовувався через компанію «Gaztron Trade» за умовами, що могли завадити виходу на ринок альтернативних постачальників. Наразі розслідування триває за ч. 5 ст. 191 КК України, а також вивчається можливість додаткової кваліфікації за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України стосовно легалізації активів, здобутих злочинним шляхом.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Олександр Перцовський
  • 🏛️ Структура / Відомство: Укрзалізниця
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 5,36 млрд грн

Мільярдні закупівлі Міноборони: як розслідують тендери Мітрохіна

У період повномасштабної війни, коли держава гостро потребує озброєння та військового спорядження, значні кошти з оборонного бюджету спрямовувалися на контракти з ознаками обмеженої конкуренції. Зокрема, йдеться про угоди на загальну суму 1,277 мільярда гривень, пов’язані з діяльністю підприємств, котрі відносять до сфери впливу Мітрохіна. За наявними відомостями, під час воєнного стану була сформована мережа з 11 фірм, які залучалися до державних оборонних тендерів. Одне з таких підприємств — МІК — лише протягом 2024 року задекларувало 3,7 мільярда гривень чистого доходу. Серед фігурантів, яких пов’язують із цією системою, також згадуються Євтушенко, Плєхов та Дангадзе. Показовим прикладом є тендер на придбання зимових курток. У торгах брали участь шість претендентів, проте ціну під час аукціону ніхто не знижував. Чотири компанії запропонували суми, максимально близькі до очікуваної вартості у 122 мільйони гривень, при цьому різниця між їхніми пропозиціями становила всього 3 214 гривні. Найнижчу ціну виставив «ПАКОПТТОРГ», але 7 січня його заявку відхилили через відсутність гарантії, а вже на наступний день переможцем затвердили МІК. Антимонопольний комітет України виявив низку збігів між МІК та «ПАКОПТТОРГ»: учасники виходили в модуль аукціону з однієї IP-адреси, користувалися послугами одного банку «Кредит Дніпро» та залучали однакових інтернет-провайдерів — «ТЕЛЗА», «К-ЛІНК» та «ТВОПТИМУМ». Крім того, в іншій процедурі «ПАКОПТТОРГ» подав пропозицію, яка перевищувала ціну лідера рівно на 10 гривень. Попри те, що 14 січня закупівлю скасували через порушення, 17 січня з МІК підписали договір на майже 122 мільйони гривень. Переплата порівняно з найнижчою початковою пропозицією склала 12,2 мільйона гривень. Аналогічні питання виникли під час придбання 126 екскаваторів моделі JCB 3CX. Дешевші альтернативи від марок Bobcat орієнтовно за 403 мільйони гривень та Caterpillar приблизно за 470 мільйонів гривень були відхилені, оскільки замовнику знадобилася виключно техніка бренду JCB. У результаті компанія «Констракшн Машинері» отримала контракт на 477,54 мільйона гривень на поставку всієї партії машин протягом п’яти місяців без розбивки на лоти. Ще 280,4 мільйона гривень спрямували на закупівлю автопаливозаправників для «Торгового дому Техкомплект». Тендерна документація містила велику кількість детальних технічних вимог до шасі, цистерн, насосів, систем роздачі пального та сервісу. Формально наявність еквівалента допускалася, проте він повинен був одночасно відповідати кожному з численних критеріїв, що, на думку скаржників, обмежувало коло потенційних виробників. Крім того, закупівля універсальних польових тентів для компанії «ЕКВІПТОРГ» на суму 74,97 мільйона гривень супроводжувалася умовами, які також могли створити переваги для конкретного переможця та звузити конкуренцію. Згадані фірми — «ЕКВІПТОРГ», «Констракшн Машинері», «Торговий дім Техкомплект», «ТОП-ТЕКС» і «ТС Трейд Україна» — фігурують у перевірках щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій. Загальна сума за всіма цими контрактами сягає 1,277 мільярда гривень. Ситуація набула подальшого розвитку після звернення до судових інстанцій. Згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2026 року, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру зобов’язали відкрити досудове розслідування за поданою скаргою. Водночас ініціатори звернень зазначають, що фігуранти продовжують отримувати фінансування з оборонного бюджету через нові тендери. За їхніми словами, на численні запити до контролюючих органів та державних структур, зокрема до ДП «Агенція оборонних закупівель» та Міністерства оборони, надходили відповіді про те, що необхідною інформацією вони нібито не володіють. Усі наведені факти потребують ретельної перевірки правоохоронними органами, а остаточний висновок щодо винуватості конкретних осіб може ухвалити виключно суд.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Мітрохін Олег
  • 🏛️ Структура / Відомство: Міністерство оборони України
  • 🚗 Автомобілі: JCB 3CX, Bobcat, Caterpillar
  • 💰 Фігуруюча сума: 1,277 млрд грн

У Полтаві замість укриття рік зимує котлован: мільйони на вітер

На території полтавської гімназії №19 замість проєктного протирадіаційного укриття досі видніється лише глибокий котлован. Будівельні роботи зупинили на початковому етапі, проте міське управління капітального будівництва вирішило замовити чергову корекцію проєктної документації. Спорудження захисної споруди для освітнього закладу на вулиці Івана Мазепи, 8 перетворилося на приклад неефективного використання місцевого бюджету. Діти залишилися без безпечного простору та футбольного поля, натомість місто витратило кошти на нескінченні паперові зміни. Процес стартував наприкінці 2023 року, коли міське УКБ доручило розробку проєкту захисної споруди на 450 осіб ФОПу Юрію Дрижируку, сплативши за це майже 1 млн грн. Згодом чиновники вирішили об’єднати укриття для гімназії № 19 та сусідньої початкової школи № 45, збільшивши місткість до 800 людей. Первинну документацію фактично анулювали, а той самий ФОП Дрижирук підготував коригування за додаткові 890 тис. грн. Через це загальний кошторис зріс із 58 млн грн до майже 87 млн грн. Оскільки міська скарбниця не могла самостійно покрити такі витрати, проєкт подали на платформу Dream задля отримання 70% державної субвенції, проте фінансування від держави не надійшло. Попри відсутність гарантій із держбюджету, у квітні 2025 року управління уклало договір на суму 86,9 млн грн із єдиним учасником тендеру — ТОВ «ОПТСТРОЙ+». На місцевому футбольному полі розпочалися земляні роботи, а перший заступник міського голови Валерій Пархоменко записував відеозвіти про контроль процесу. Проте на цьому активність завершилася. Бюджетні витрати на цьому етапі склали: 2,24 млн грн за риття котловану ТОВ «ОПТСТРОЙ+», 543 тис. грн за демонтаж господарських будівель тим же підрядником, 1,9 млн грн за попередні проєкти та авторський нагляд ФОПу Юрію Дрижируку, а також 250 тис. грн на експертизи й геодезію. Загалом на ділянці освоїли близько 5 мільйонів гривень, після чого робота зупинилася на рік. Шкільний стадіон було знищено, а розритий майданчик почав перетворюватися на стихійне сміттєзвалище. Як з’ясувалося, будівельна компанія виявилася формальною структурою. Фірму «ОПТСТРОЙ+» заснували наприкінці 2023 року під назвою «ЗЕНЛЕК ЛАЙТ», а у 2024 році переписали на Павла Миколайовича Ніколаєнка із київською адресою реєстрації на вулиці Глибочицькій, 13, подавши на тендер лише чотирьох працівників. Водночас контактний номер директора підприємства у месенджерах ідентифікується як «ЄВРОБУД-ГАРАНТ», власником якого є Михайло Олександрович Немировський — син підприємця Олександра Немировського, відомого іншими коштовними міськими проєктами. Успіх структур родини Немировських пов’язують із впливом представників партії «За майбутнє» Євгена Диканя та Валерія Пархоменка на керівництво міського УКБ. 28 серпня 2026 року керівник ТОВ «ОПТСТРОЙ+» Павло Ніколаєнко звернувся до начальника УКБ Максима Медведева з листом про припинення діяльності через мобілізацію та нестачу кадрів, попросивши розірвати угоду за згодою сторін. Управління договір розірвало, але вже 3 вересня 2026 року замовило ФОПу Юрію Дрижируку нове коригування проєкту вартістю 1,5 млн грн. Загалом лише на проєктні послуги Дрижирук отримає близько 3,4 млн грн. За інформацією джерел у міській раді, справжньою причиною розірвання попереднього договору була відсутність фінансування. Станом на середину вересня 2026 року жодного нового укриття для шкіл Полтави не здано в експлуатацію. На завершальній стадії перебувають роботи у школах №11 (вартість 31.1 млн грн, оплачено 24.7 млн грн) та №25 (вартість 58 млн грн, оплачено 46.9 млн грн), які пройшли відбір на платформі Dream і виконуються ТОВ «ДОБРОБУД ІНВЕСТ». У школі №30 захисну споруду зводить ТОВ «РЕМТЕХНАЛАДКА» (вартість 49.5 млн грн, оплачено 27.4 млн грн). Проєкт у ліцеї №3 вартістю понад 56 млн грн також не пройшов державний відбір, проте там коштів на підготовчі роботи витрачати не стали. Витрачання мільйонів на нереалізовані ініціативи залишається поширеною практикою у місті, а тимчасово виконуюча обов’язки міського голови Катерина Ямщикова не перешкоджає цим процесам заради підтримки депутатської фракції.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Юрій Дрижирук
  • 🏛️ Структура / Відомство: Управління капітального будівництва Полтавської міської ради
  • 📍 Геолокація: Полтавська область, Полтава
  • 💰 Фігуруюча сума: 86,9 млн грн

Мільйонні доходи та скандали: що відомо про дружину Руслана Кравченка

Восени 2026 року дружина генерального опинилася в епіцентрі суспільної уваги через відставку чоловіка та резонансні події навколо Офісу генерального прокурора. Обраницею Руслана Кравченка є Олександра Кравченко, яка раніше носила прізвище Паровишник, а у своєму першому шлюбі — Шовкопляс. Вона має науковий ступінь кандидатки юридичних наук та обіймає посаду асистентки кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. За інформацією медіа, майбутнє подружжя знало одне одного ще зі студентських років, причому в мережі ходили чутки про давню прихильність майбутнього очільника відомства. До стосунків із Кравченком Олександра була одружена з Максимом Шовкоплясом, який працював прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області. У 2025 році детективне бюро НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили йому підозру в межах кримінального провадження щодо розкрадання зернових запасів Держрезерву на суму 12 млн грн. Ближче до кінця 2025 року Руслан Кравченко, керуючи на той момент Офісом генерального прокурора, відвідав Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Під час цього візиту він особисто нагородив Почесною грамотою генерального прокурора свою майбутню дружину, яка тоді ще була зареєстрована під прізвищем Шовкопляс. Весілля пари відбулося навесні 2026 року, а про зміну сімейного стану громадськість дізналася завдяки оновленням у реєстрах фізичних осіб-підприємців, де жінка взяла прізвище Кравченко. Представники Центру протидії корупції звернули пильну увагу на прибутки Олександри Кравченко від її підприємницької діяльності. Вона зареєструвала ФОП у липні 2020 року і майже одразу почала звітувати про мільйонні надходження, які становили від 4,5 до 6,5 млн грн щорічно. Згідно з матеріалами журналістських розслідувань, такі значні доходи могли слугувати способом легалізації коштів або обґрунтуванням для оренди елітного будинку площею 280 кв. м у селищі Козин, де мешкав Руслан Кравченко. Як зазначали журналісти Bihus.Info, йшлося про великий особняк із просторою прибудинковою ділянкою. Зважаючи на схожість цієї ситуації з іншими кейсами фігурантів розслідувань НАБУ, в інтернет-просторі Олександру Кравченко іронічно охрестили черговою прокурорською «Музою».

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Олександра Кравченко
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора
  • 📍 Геолокація: Київська область, Козин
  • 💰 Фігуруюча сума: 12 млн грн

НАБУ викрило схему розкрадання нафтопродуктів «Укрнафти» на 3 млрд грн

Національне антикорупційне бюро України оприлюднило інформацію про викриття масштабної корупційної схеми, пов’язаної з розкраданням близько 100 тисяч тонн нафтопродуктів. Загальна сума збитків, завданих державному підприємству «Укрнафта», оцінюється майже у 3 мільярди гривень. Згідно з матеріалами слідства, до організації злочинної діяльності причетний один із лідерів впливової бізнес-групи, яка тривалий час фактично контролювала нафтовий сектор української економіки. Механізм оборудки полягав у передачі нафтопродуктів підконтрольній компанії на основі договорів комісії. Надалі пальне реалізовували через розгалужену мережу автозаправних станцій. За підрахунками правоохоронців, у межах цієї схеми було продано близько 20% від загального обсягу пального «Укрнафти». Крім того, детективи НАБУ заочно повідомили про підозру колишньому віцепрезиденту «Укрнафти», який є громадянином іноземної держави. Відповідні процесуальні документи були направлені йому за кордон. Своєю чергою, народний депутат Ярослав Железняк висловив припущення, що чергову підозру у цій справі міг отримати Ігор Коломойський, який наразі перебуває під вартою.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Ігор Коломойський
  • 🏛️ Структура / Відомство: Укрнафта, НАБУ
  • 💰 Фігуруюча сума: 3 млрд грн

Масштабна схема криптошахрайства: відмито понад 2,5 млрд грн

Державна служба фінансового моніторингу викрила масштабну мережу, через яку було відмито понад 2,5 млрд грн, отриманих злочинним шляхом. Як повідомив голова відомства Філіп Пронін, кошти надходили від шахрайських дій, зокрема у сфері криптовалют, вчинених на території європейських країн. Злочинну схему вдалося розкрити завдяки спільній роботі з підрозділами фінансової розвідки інших держав. Аналіз міжнародних транзакцій у поєднанні з українськими даними дозволив відстежити зв’язки між компаніями, джерела походження грошей та шляхи їх подальшого переказу. Зокрема, було встановлено, що рахунок однієї з компаній у європейському банку був пов’язаний з електронною адресою громадянки України. Іншу компанію-нерезидента, яка отримувала кошти від європейських фіктивних структур у межах інвестиційного шахрайства, очолює громадянин України. За інформацією фінансового моніторингу, управління обома рахунками здійснювалося безпосередньо з Києва. Під час перевірки даних щодо фігуранта з’ясувалося, що раніше банк розірвав із ним ділові відносини через наявність боргу у розмірі 250 тис. грн, право вимоги за яким згодом було продано колекторській компанії. На цей час, за словами Філіпа Проніна, вказаний чоловік переховується від слідства у справі про незаконне переправлення осіб через державний кордон. Усіх фігурантів пов’язують із великою організацією, що спеціалізується на шахрайстві з криптовалютами. Зібрані матеріали вже передано до правоохоронних органів. Голова Держфінмоніторингу наголосив, що операції з віртуальними активами залишаються складними для відстеження через відсутність належного регулювання ринку в Україні та прозорих механізмів контролю. Попри це, відомство продовжує виявляти подібні схеми шляхом аналізу фінансових потоків, зв’язків між компаніями та цифрових слідів їхніх власників.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Філіп Пронін
  • 🏛️ Структура / Відомство: Державна служба фінансового моніторингу
  • 📍 Геолокація: Київська область, Київ
  • 💰 Фігуруюча сума: 2,5 млрд грн

Активи та зв’язки Данила Сліпчука у справі про шахрайські кол-центри

Данило Сліпчук, син очільника поліції Волині Олега Сліпчука, фігурує у матеріалах НАБУ та САП, що стосуються ймовірного «кришування» діяльності шахрайських кол-центрів. Згідно з даними розслідувачів, Данило Сліпчук міг відповідати за перевірку приналежності кол-центрів до «своїх», здійснювати облік грошових потоків та виконувати вказівки посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви. Аналіз активів Данила Сліпчука виявив наявність у його деклараціях криптовалюти, оціночна вартість якої становить 2,75 млн грн, а також значних обсягів готівки та нерухомого майна у Києві. Крім того, у червні 2026 року особа з ідентичним ПІБ стала власником автомобіля Volkswagen Arteon 2024 року випуску, проте в матеріалах не підтверджено остаточно, чи йдеться саме про сина начальника поліції. Щодо бізнес-зв’язків, то у період 2023–2025 років Сліпчук володів часткою у 25% у ТОВ «Кволітіл». Наразі 50% цієї компанії належить Іллі Гаврилюку, чий повний тезка є сином колишнього керівника кіберполіції Дніпропетровщини. Також у Одеській обласній федерації кіберспорту, яку задекларував Сліпчук, керівником вказано особу, чиє ім’я повністю збігається з іменем Сергія Кропиви. Зазначена інформація була зібрана в межах дослідження справи «Карфаген».

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Сліпчук Данило Олегович
  • 🏛️ Структура / Відомство: Офіс генерального прокурора, ТОВ «Кволітіл», Одеська обласна федерація кіберспорту
  • 📍 Геолокація: Волинська область, Київська область, Одеська область, Київ
  • 🚗 Автомобілі: Volkswagen Arteon
  • 💰 Фігуруюча сума: 2,75 млн грн