На Херсонщині викрили схему, внаслідок якої було вкрадено понад 6 млн грн на фіктивному розмінуванні. Директор приватної компанії разом із керівницею саперської групи підробили документи про нібито розмінування 122 гектарів сільгоспугідь, які насправді були очищені ДСНС у 2023–2024 роках. Для отримання бюджетних коштів вони симулювали знешкодження вибухівки та підробляли акти виконаних робіт. За даними слідства, зловмисники привласнили понад 6 млн грн державних коштів. Їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Позначка: Уголовное дело
Справи корупції на митниці: обвинувачення топпосадовця Кропивницького
Державне бюро розслідувань (ДБР) завершило розслідування щодо посадовця митниці у Кропивницькому. Про це повідомляє видання “Судом по схемах”. Виявлено, що експорт під «відсоток» не обійшовся без корупційних схем. ДБР направило до суду справу заступника начальника управління митниці, який використовував видачу сертифікатів якості для власного бізнесу. Як функціонувала ця схема? Посадовець вимагав гроші від експортерів за «зелене світло» на документи. Сценарій був типовим: платиш — отримуєш сертифікат без затримок. Відмовляєшся — стикаєшся з штучними перевірками, затягуванням термінів та блокуванням експорту. За таку «лояльність» фігурант щомісяця отримував десятки тисяч гривень. У січні 2026 року ДБР затримало його «на гарячому» під час отримання чергового траншу. Які наслідки? Посадовця вже звільнено. Його обвинувачують за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Санкція передбачає до 5 років позбавлення волі.
Службова недбалість: ексчиновницю підозрюють у переплаті за електрику
У Дніпрі колишній посадовій особі міської ради висунули підозру в службовій недбалості під час закупівлі електроенергії для навчальних закладів. За даними слідства, у 2022 – 2023 роках, на фоні блекаутів, жінка уклала кілька договорів з компанією щодо постачання електроенергії. Пізніше постачальник запропонував додаткові угоди з підвищенням ціни. Підозрювана затвердила ці зміни, не перевіривши їх обґрунтованість. Внаслідок цього місто переплатило 2,8 мільйона гривень. Про це повідомили в Дніпровській обласній прокуратурі та Кіберполіції України. Жінці оголосили підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, що передбачає до 5 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.
Збільшення застави до 126 мільйонів: новини щодо Ігоря Миронюка
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення про підвищення суми застави для Ігоря Миронюка, підозрюваного у справі НАЕК “Енергоатом”, з 100 мільйонів гривень до 126 мільйонів. Про це повідомляє Transparency International Ukraine. Суд розглянув апеляційні скарги як захисту, так і обвинувачення щодо продовження запобіжного заходу для Миронюка, відомого під прізвиськом “Рокет”. Раніше слідчий суддя затвердив продовження тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 мільйонів гривень. Проте колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відхилила апеляцію захисту. Водночас судді задовольнили скаргу прокурора, що призвело до збільшення застави до 126 мільйонів гривень. Інші умови ухвали залишилися без змін, як зазначається у повідомленні. На даний момент застава ще не сплачена, і підозрюваний продовжує перебувати під вартою.
Санкції та мережа Іванющенка: роль НАБУ у розслідуванні
НАБУ звернулося до Володимира Зеленського з ініціативою ввести санкції проти Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакієвський». Вибір президента для цього кроку, а не стандартних бюрократичних процедур, свідчить про політичний підтекст санкцій. Джерела вказують на сподівання на швидкий підпис Зеленського без детального аналізу наслідків, вважаючи це ударом по одній з фігур епохи Януковича, повідомляє ОРД. Основна увага НАБУ зосереджена на мережі контактів Іванющенка в Україні, зокрема на тих, хто підтримує з ним зв’язки після його від’їзду та управляє його активами. Формальним приводом для розслідування є ринок «Столичний», з яким пов’язують Іванющенка, але це лише точка входу. Головна мета — вивчення фінансових схем та механізмів контролю над активами. У цій схемі ключову роль відіграє Вадим Альперін, давній соратник Іванющенка, залучений до великих операцій на митниці та в логістиці. Через нього простежується зв’язок з Вадимом Мороховським, керівником фракції «Слуга народу» в Одеській міськраді та банкіром, пов’язаним з банком «Південний». У цьому банку зафіксовані випадки зникнення клієнтських коштів та гучні скандали, які, за даними джерел, використовувалися для виведення значних сум. Триада Іванющенко — Альперін — Мороховський формує потужну фінансову систему, де Мороховський є ключовим гравцем в Україні. Через нього, згідно з інформацією, проходять операції з нерухомістю, куди інвестують партнери. Яскравий приклад — ситуація з будівлею на Французькому бульварі в Одесі, яка перейшла під контроль пов’язаних структур. Санкції проти Іванющенка — це не кінець, а засіб. Їх введення надасть НАБУ доступ до рахунків, активів та операцій «Єнакієвського», включаючи зв’язки з українськими співучасниками. Це одразу виведе на Альперіна та Мороховського як частину єдиної структури. Таким чином, дії НАБУ виходять за межі однієї особи. Це спроба розкрити активну мережу, де Іванющенко є центром, Альперін — ланкою, а Мороховський — фінансовим каналом в Україні. Зеленський стає точкою входу, через яку розпочнеться процес з неконтрольованими наслідками, що виходять за рамки однієї персони.
Затримання працівника ТЦК за хабар у Житомирській області
На Житомирщині затримали оператора районного ТЦК у Звягелі, який обіцяв вилучити чоловіка з реєстру «Оберіг» за $3000. Правоохоронці повідомляють, що схема полягала у внесенні фальшивих медичних даних для зняття з військового обліку. Частину грошей вимагали наперед. Зафіксовано кілька передач коштів, фігуранту вже оголосили підозру, а також перевіряють причетність інших посадовців.
Прокурори Львова отримали покарання за угоду з обвинуваченим
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, стали об’єктом дисциплінарного покарання через порушення, які виходять за межі формальної помилки. Їм заборонено просування по службі та переведення до вищих органів на шість місяців. Це пов’язано з кримінальною справою за ч. 2 ст. 240 КК України, що стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець. Загальна шкода становила 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова. Проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за завдану шкоду, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди. Додатково, порушено підсудність, оскільки злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що вимагало втручання апеляції. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок через явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд. Комісія дійшла висновку, що Никеруй, займаючи керівну посаду, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Прокурори Львова отримали покарання за порушення закону
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, потрапили під дисциплінарне покарання через серйозні порушення у кримінальній справі. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів виявила, що їхні дії виходять за межі простих помилок. Обидва отримали заборону на шість місяців на просування по службі та переведення до вищих органів.Справа стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець, за що завдано шкоди в розмірі 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова.Основна проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за розмір завданої шкоди, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди.Також було порушено підсудність: злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що призвело до необхідності апеляційного втручання. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок, вказавши на явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд.Комісія дійшла висновку, що Никеруй, перебуваючи на керівній посаді, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає не як випадкова помилка, а як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Обшуки у Поплавського відкрили масштабну перевірку вишів
27 березня силовики провели понад 20 обшуків у справі про масштабні розкрадання бюджетних коштів. У центрі розслідування опинилася схема «мертвих душ», за якою, за версією слідства, приватний «Київський університет культури» роками подавав до Міносвіти штучно завищені дані про кількість студентів. Лише за останні три роки заклад отримав від держави понад 760 млн грн.
Втім, справа Михайла Поплавського, як з’ясувало видання «Главком», є лише частиною значно ширшої перевірки. Правоохоронці системно вивчають всю систему вищої освіти, де під підозрою опинилося нецільове використання 36 мільярдів гривень. У полі зору детективів — виші від Херсона до Вінниці.
Цього року «співочий ректор» та екснардеп Михайло Поплавський уже вдруге зазнає репутаційних втрат. 27 березня Офіс генпрокурора, Служба безпеки та Національна поліція повідомили про розкрадання бюджетних коштів в особливо великих масштабах. Для ілюстрації правоохоронці використали фотографію чоловіка із розмитим обличчям у білій футболці, який обома руками тримав розстібнуті штани.
Журналісти швидко встановили, що на фото — 76-річний Михайло Михайлович Поплавський, уже колишній керівник Київського національного університету культури і мистецтв. На початку лютого 2026-го Міносвіти усунуло його з ректорської посади, яку він обіймав три десятки років. Не чекаючи виборів нового очільника КНУКіМ, дата яких залишається невідомою, міністр освіти Оксен Лісовий призначив виконувачем обов’язків керівника вишу Ігоря Комарніцького, який раніше працював у команді Поплавського.
Тоді таку ротацію сприйняли скептично, адже Комарніцький вважався давнім соратником Поплавського і в університеті, і в Аграрній партії України. Проте, за словами співбесідниці видання з числа високопоставлених співробітників Університету культури, саме з приходом Комарніцького було розірвано багаторічний зв’язок між Національним університетом і приватним «Київським університетом культури». За її словами, Поплавський використовував цю схему для перетоку студентів між обома закладами та реалізації численних «схем». Саме ці епізоди, як стверджується, і стали основою кримінального провадження, в межах якого відбулася серія обшуків, зокрема й у Поплавського.
За версією правоохоронців, службові особи приватного Київського університету культури у змові з посадовцями Міністерства освіти та науки організували незаконне заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах державної програми з підготовки кадрів закладами вищої освіти. Фігуранти подавали до Міносвіти штучно завищену кількість студентів, які нібито мали навчатися в університеті у 2022-2024 роках. У цей період виш отримав від держави понад 760 млн грн на забезпечення освітнього процесу. Слідство вважає, що частину цих коштів учасники оборудки привласнили.
За інформацією джерел у силових органах, зранку 27 березня відбулося понад 20 обшуків за місцями проживання причетних осіб, а також у приміщеннях Київського університету культури. До Михайла Поплавського силовики прийшли у приватний будинок площею понад 1 тис. кв. м, який він орендує у Дарницькому районі столиці. Власницею маєтку є Гайсинюк Наталія Анатолівна — людина з такими ініціалами станом на 2024 рік також працювала у КНУКіМ. Нерухомість перейшла до неї у серпні 2024 року за договором дарування. До того будинком володів Анатолій Капелюшний.
Є і ще один показовий факт: на початку нульових Михайло Поплавський був науковим керівником Наталії Гайсинюк під час захисту дисертації на тему «Педагогічні засади підготовки документознавців в умовах інформатизації суспільства».
Обшуки також відбулися у колишнього соратника Поплавського Ігоря Бондаря. На початку березня цього року він звільнився з посади першого віцепрезидента Київського національного університету культури і мистецтв. Крім того, слідчі прийшли до головної бухгалтерки КНУКіМ Людмили Гаращенко. Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони, жорсткі диски та печатки, які можуть містити докази протиправної діяльності.
Окрему увагу привернула деталь із зовнішнього вигляду Поплавського: коли слідчі прийшли до нього, на ногах у нього були брендові капці Tommy Hilfiger з лінійки Sherpa Fur Home Slippers Straps.
Станом на вечір 27 березня Михайло Поплавський не має жодного процесуального статусу. За словами поінформованих джерел редакції, найближчим часом його мають допитати як свідка у справі. Інші особи, в яких відбулися обшуки, також не отримали підозри. Збір доказів триває.
За неофіційними даними, окремо триває перевірка раніше озвучених у медіа звинувачень на адресу Поплавського у харасменті. Водночас генпрокурора цього факту не підтвердила.
Як свідчать дані судового реєстру, з весни 2024 року правоохоронці провели низку слідчих дій щодо багатьох вищих навчальних закладів України. Перевіряється цільове використання близько 36 млрд грн, які Міністерство освіти виділило у межах бюджетної програми «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» на 2022-2024 роки.
За матеріалами справи, державні заклади вищої освіти вносили неправдиві дані до Єдиної державної бази з питань освіти, використовуючи підконтрольні приватні навчальні заклади. ЗМІ зафіксував кілька вишів, до документів яких слідчі отримали доступ протягом останніх двох років. Йдеться про дані щодо здобувачів освіти, зарахованих за державним замовленням та контрактом із номерами мобільних телефонів, а також відомості про кількість педагогічного персоналу, включно із сумісниками. Серед таких закладів — Херсонський державний університет, Вінницький національний технічний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування, Білоцерківський національний аграрний університет.
Із фабули судових ухвал також випливає, що до схеми розтрати бюджетних коштів вишів можуть бути причетні колишній заступник міністра освіти часів Януковича, його довірена особа та двоє експосадовців Міністерства освіти.
Після втрати ректорської посади в Національному університеті Михайло Поплавський подав річну декларацію своїх статків та доходів. За 2025 рік він задекларував 19 млн грн сукупного доходу. Майже половину цієї суми — 8 млн грн — становили роялті від сімейного вишу «Київський університет культури». Офіційно заклад записано на сина Олександра Михайловича, який під час війни виїхав з України.
Готівкою Поплавський зберігає $1,76 млн, 1,51 млн євро і 3,5 млн грн. На банківських рахунках у нього — 955 тис. грн і $2,4 тис.
У власності Поплавського є квартира площею 75,8 кв. м у Києві та три земельні ділянки загальною площею 3,74 га у Кіровоградській області. В оренді — маєток площею 1000 кв. м і 30 соток землі, оформлені на ту ж Наталію Гайсинюк. Також він орендує Mercedes-Benz GLS-Class 450D, 2024 року випуску, записаний на його приватний Київський університет культури.
Окремо з травня 2024 року Поплавський володіє австрійською фірмою MPSTS39 Holding GmbH. Крім того, йому належать 186 авторських прав і торговельних марок.
Елітна нерухомість родини арештованого посадовця СБУ
Заступник начальника рівненського управління СБУ Ігор Бріка, який був затриманий за хабарництво, має родичів, що володіють розкішними квартирами в Києві. Його дружина раніше працювала в управлінні Фонду державного майна України в Київській області, а тепер очолює відповідне управління в Рівненській районній державній адміністрації. Журналісти виявили нерухомість, яка, ймовірно, належить тещі Ігоря Бріки, Наталії Андрушек. Її адреса збігається з адресою дружини співробітника СБУ, вона має таке ж прізвище, яке носила дружина Бріки до шлюбу, а також за віком може бути її матір’ю. У серпні 2022 року 63-річна Наталія Андрушек придбала квартиру в Києві в житловому комплексі бізнес-класу «Голосієво». Згідно з даними сайту з продажу нерухомості ЛУН, вартість одного квадратного метра в цьому будинку становить близько 87,5 тисячі гривень. Отже, квартира площею 105,7 м² може коштувати понад 9 мільйонів гривень. Відкриті реєстри не містять інформації про підприємницьку діяльність Наталії Андрушек. Мати Ігоря Бріки, Катерина, також має нерухомість у Києві. У серпні 2023 року вона придбала паркомісце площею 18,9 м² у будинку, що розташований поруч із житлом ймовірної тещі. За даними аналітичної системи YouControl, з травня 2022 року Катерина Бріка зареєстрована як фізична особа-підприємець у Чернігові та займається орендою вантажних автомобілів. Журналісти намагалися зв’язатися з нею за номером її ФОП, щоб дізнатися про можливу причетність сина до покупки, але вона не відповіла. Сам Ігор Бріка володіє квартирою в новобудові в Рівному площею 83,3 м². Ймовірно, він отримав це житло як співробітник СБУ, оскільки раніше воно належало управлінню Служби безпеки України.