Служба безпеки України та Бюро економічного розслідувань повідомили про виявлення схеми, пов’язаної з бізнесменом, який перебуває під санкціями. За даними розслідування, цей бізнесмен, партнер Коломойського, який перебуває під санкціями, – Костянтин Григоришин, заволодів майже 68 мільйонами гривень, що були на рахунках енергетичного підприємства, 25% якого належить державі. Правоохоронні органи також повідомляють, що бізнесмен перебуває за межами країни, і його співучасники організували для нього фіктивну посаду радника голови правління компанії, яка займається постачанням електроенергії від магістральних мереж до кінцевих споживачів. При цьому Григоришину встановили щомісячну заробітну плату в розмірі 1,5 мільйона гривень при робочому графіку лише 4 години на тиждень. Слідство встановило, що таким чином він обходив санкції, пов’язані з виведенням капіталу з підприємств енергетичної галузі України. Григоришину та його співучасникам висунуто підозри. Їм може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Позначка: Підозра
Посадовці Житомирщини затримані за розкрадання 1,4 млрд грн на укриттях для літаків
Правоохоронці оголосили підозру командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ та голові СБУ Житомирщини в справі про розтрату понад мільярд гривень, виділених на спорудження укриттів для військових літаків. Слідство з’ясувало, що посадовці намагалися приховати порушення технічних норм і дали хабар за формальне затвердження неякісних робіт. Як повідомляє генпрокурор Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook, підозри були вручені полковнику Андрію Українцю, командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ, та полковнику Володимиру Компаниченку, начальнику управління СБУ в Житомирській області. Справа стосується розтрати бюджетних коштів на суму 1,4 млрд грн, які були виділені на будівництво збірно-розбірних укриттів для літаків. За даними слідства, після перевірки було виявлено невідповідність конструкцій вимогам інженерного захисту, а посадовці запропонували та дали хабар у розмірі 13,8 млн грн службовій особі за невтручання військової контррозвідки СБУ та залучення “лояльних” аудиторів для формального підтвердження якості виконаних робіт. Слідство встановило, що керівники намагалися вирішити питання незалежно від результатів будівництва, спираючись виключно на формальні документи та позитивні висновки аудиту. ” Деталі схеми вже відомі, але особливий цинізм дій посадовців вражає. Фактично учасники − це особи, які за своїми обов’язками мали б запобігати таким злочинам ”, — зазначає Кравченко. Крім того, з’ясувалося, що начальник УСБУ в Житомирській області особисто залучив одного зі своїх довірених підрядників до будівництва. Авансові платежі підрядникам досягали 70% від загальної суми ще до початку робіт, що дозволило їм швидко реалізувати фінансові махінації. Також Кравченко підкреслив, що підозрюваним інкримінують перевищення службових повноважень та пропозицію й отримання неправомірної вигоди за частиною 5 статті 426-1 та частиною 3 статті 369 КК України. Розслідування триває, і наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів для фігурантів.
НАБУ встановило факт отримання хабарів колишнім керівником Івано-Франківської прокуратури
НАБУ викрило корумпованого колишнього керівника Івано-Франківської прокуратури Романа Химу. Також повідомлено про підозру начальнику одного з управлінь. Вони вимагали та отримували гроші від компаній за те, щоб не притягувати їхніх працівників до кримінальної відповідальності та закривати кримінальні провадження.
100 тис. доларів за закриття справи про державне майно У 2021 році прокурори висунули вимогу про надання 100 тис. доларів в обмін на прийняття рішень в інтересах посадовців державного підприємства та приватної компанії, яка заволоділа майном цього ДП. Зокрема, вони обіцяли закрити справу про заволодіння майном та не притягувати винних до відповідальності. Після отримання коштів справу було закрито.
3% за спокій Поздоровлено, що підозрювані організували схему систематичного отримання “податку” від приватного товариства, що займалося будівництвом доріг. Протягом 2019-2021 років підприємство уклало контракти на сотні мільйонів гривень, з яких, на вимогу прокурорів, мало віддавати їм 3%. Натомість посадовці обіцяли не вживати заходів щодо можливих порушень під час виконання робіт.
Хима та його підлеглий отримали підозри за ч. 3, 4 ст. 368 ККУ.
Співробітник СБУ отримав підозру на хабар про відстрочку від мобілізації
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру співробітнику Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, якого викрили на одержанні $68 тис. хабаря.
Гроші були від двох громадян (по $34 тис. з кожного) за “вирішення питання” щодо їх зняття з розшуку у ТЦК та СП та подальшого оформлення відстрочки від мобілізації, а також за непритягнення до відповідальності після оформлення фіктивної відстрочки.
За інформацією Бюро, відстрочку планували оформити на підставі завідомо неправдивих документів про нібито наявність у кожного з громадян трьох дітей.
Фіктивні свідоцтва про народження, за задумом, мали бути видані за кордоном.
В САП уточнюють, що працівнику СБУ інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі).
23 лютого працівника СБУ затримано в порядку ст. 208 КПК України. Вирішується питання про застосування запобіжного заходу.
Ексголова медкомісії ДПСУ підозрюється у фальсифікації декларації
Колишній керівник військової медкомісії Держприкордонслужби отримав другу підозру у корупції, повідомляє прокуратура. Згідно з даними слідства, у грудні 2023 року тодішній керівник військово-лікарської комісії одного з медичних закладів ДПСУ придбав квартиру в Києві за 3,3 млн грн, але в декларації вказав її вартість як 1,5 млн грн. Крім того, він не відобразив джерела коштів для цієї покупки. Офіційно ні він, ні його сім’я не мали достатнього доходу. Загальна сума недостовірної інформації перевищує 2,7 млн грн. У травні минулого року цей посадовець вже був звинувачений у отриманні хабарів за надання фальшивих довідок.
Ексголова ВЛК підозрюється у неправдивому декларуванні майна
Колишньому керівнику військово-лікарської комісії (ВЛК) одного із закладів медичного забезпечення Державної прикордонної служби України повідомлено про нову підозру – за фактом декларування неправдивої інформації. Про це інформує Офіс генерального прокурора.
«За даними слідства, у грудні 2023 року посадовець придбав квартиру в Києві вартістю понад 3,3 млн грн, проте в декларації за 2023 рік вказав лише 1,5 млн грн», – йдеться в повідомленні відомства в телеграм-каналі в понеділок.
Також, за інформацією прокуратури, ексголова ВЛК Держприкордонслужби не відобразив реальні доходи та витрати, за рахунок яких здійснено купівлю нерухомості. «Сума встановлених недостовірних відомостей перевищує 2,7 млн грн», – наголошується в повідомленні.
Посилаючись на результати перевірки, в прокуратурі зазначають, що офіційні доходи посадовця та членів його сім’ї не відповідають вартості придбаного житла, що може свідчити про приховування джерел походження коштів.
Розслідування здійснюється за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в межах програми «Зворотний бік ТЦК та ВЛК». У відомстві нагадують, що в травні 2025 року цьому ж посадовцю вже повідомлено про підозру у систематичному одержанні неправомірної вигоди за внесення недостовірних даних до медичних документів військовослужбовців. У лютому 2026 року обвинувальний акт у тому провадженні скеровано до суду.
За інформацією Офісу генпрокурора, у межах програми «Зворотний бік ТЦК та ВЛК» протягом 2026 року повідомлено про підозру 37 посадовцям ТЦК та СП і ВЛК у 27 кримінальних провадженнях. Задокументована сума неправомірної вигоди становить $104,1 тис. та 238 тис. грн.
Ексзаступник Одеської ТЦК та його теща заочно підозрюються у незаконному збагаченні
Правоохоронці заочно оголосили підозру колишньому заступнику начальника Одеського обласного ТЦК та СП та його тещі у незаконному збагаченні та відмиванні майна. Йдеться про Дениса Галушка – колишнього заступника ексвійськового комісара Одеської області Євгена Борисова (який також є фігурантом кількох кримінальних справ), повідомляє Українська правда.
На даний момент підозрювані перебувають за кордоном, їхнє місце знаходження встановлюється.
За інформацією слідства, у період з 2020 по 2022 рік посадовець придбав активи на суму понад 37,7 млн грн, що більш ніж у 6 500 разів перевищує його офіційні доходи, враховуючи неоподатковувані мінімуми доходів громадян.
Зокрема, виявлено придбання:
– п’яти автомобілів преміум-класу, зокрема Mercedes-Benz GLE 43 AMG, Mercedes-Benz GLS 350d, Mercedes-Benz V-Klasse, BMW X7 XDrive 30D, Toyota RAV4 Hybrid, а також Mazda CX-5 — загальною вартістю понад 12 млн грн;
– трьох житлових будинків із земельними ділянками у смт Таїрове Одеської області, ринкова вартість яких перевищує 23 млн грн;
– понад 1,58 млн грн, які фігурант вносив готівкою через термінали самообслуговування на свій банківський рахунок.
Один із будинків Дениса Галушки
Офіційні доходи посадовця не дозволяли здійснити такі покупки, підкреслюють у ДБР. Крім того, він організував придбання та використання майна, обставини якого вказують на його злочинне походження, а також свідомо вніс неправдиві дані до декларації за 2023 рік.
Колишньому посадовцю оголошено підозру за:
– ст. 368-5 КК України — незаконне збагачення;
– ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України — організація легалізації майна, отриманого злочинним шляхом;
– ч. 1 ст. 366-2 КК України — декларування недостовірної інформації.
Також підозру оголошено матері дружини фігуранта за:
– ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України — пособництво у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом;
– ч. 4 ст. 358 КК України — використання завідомо підробленого документа.
За колишнього військового комісара Одеської області Євгена Борисова внесено заставу в розмірі понад 20 мільйонів гривень у справі про самовільне залишення частини, і наразі він перебуває поза межами СІЗО з електронним браслетом для стеження.
Борисов – фігурант розслідування Української правди “Батальйон Іспанія”. У 2023 році стало відомо, що родина начальника одеського обласного військкомату під час повномасштабної війни придбала на узбережжі Іспанії нерухомість та автомобілі на мільйони доларів.
Ексчиновник Міноборони підозрюється у вимаганні $1,1 мільйона за будівництво житла для ЗСУ
Посадова особа, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони України, підозрюється у вимаганні неправомірної вигоди. НАБУ та САП викрили спробу отримання грошей за дії в інтересах київського забудовника.
Це вже друга підозра, висунута цьому чиновнику антикорупційними органами. У червні 2024 року він запропонував забудовнику організувати та забезпечити перемогу в конкурсі на будівництво житлового комплексу для військовослужбовців та їхніх сімей в одному з районів Києва. Свої «послуги» він оцінив у $1,1 млн. Згодом він погодився знизити суму до $690 тисяч. Для початку проведення конкурсу чиновник вимагав надати першу частину — $100 тисяч. У серпні 2025 року НАБУ та САП вже повідомили цьому ж посадовцю про підозру за фактом вчинення подібних дій з іншим забудовником.
НАБУ розслідує масштабну схему відмивання грошей, пов’язану з колишнім головою Фонду державного майна
НАБУ та САП оголосили про нові підозри в рамках розслідування діяльності злочинної організації, яку очолював ексголова Фонду державного майна. За даними пресслужби Антикорупційного бюро, список фігурантів поповнився ще чотирма особами, яких звинувачують у легалізації майна, набутого злочинним шляхом. Виявити нових учасників схеми та простежити рух коштів правоохоронцям вдалося завдяки співпраці з колегами з кількох європейських країн. Згідно з інформацією слідства, для відмивання корупційних доходів підозрювані використовували розгалужену мережу підконтрольних компаній за кордоном. Через ці структури вони придбавали дорогі активи, намагаючись приховати джерело походження коштів. Серед виявленого майна, загальна вартість якого перевищує 300 мільйонів гривень, є земельні ділянки в Хорватії, елітні автомобілі та навіть цілий поверх квартир у житловому будинку в Об’єднаних Арабських Еміратах. Ці кошти є частиною ширшої схеми, що діяла на стратегічних державних підприємствах — Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії. Слідство встановило, що керівництво злочинної організації призначало на ці підприємства лояльних директорів, які реалізовували продукцію підконтрольним фірмам за заниженими цінами. Різниця у вартості виводилася та конвертувалася на користь угруповання, що спричинило державі збитки на суму понад 700 мільйонів гривень. Усього в цій гучній справі підозри висунуто вже 15 особам. Окрім прямих збитків державному бюджету, учасників організації підозрюють у спробах легалізації активів на загальну суму понад 10 мільярдів гривень.
Операція «Мідас»: Як «Сигизмунд»-Галущенко та «Квартал-95» побудували корупційний «Шлагбаум» в енергетиці
У політичному та навколополітичному середовищах неодноразово лунали численні закиди на адресу антикорупційних органів. З одного боку, поціновувачі боротьби за владу нарікають на можливі домовленості між президентом і НАБУ та САП. Домовленості, в результаті яких Єрмак, мовляв, і досі без підозри.Про це пише Українська правда.З іншого – владна команда кулуарно не цурається звинувачувати НАБУ і САП у політичній боротьбі, натякаючи, що у гучних справах, зокрема, в операції “Мідас” єдиними потерпілими можуть виявитись лише нинішні підозрювані.Хоча ще в липні 2025 року від остаточного згортання демократії країну відділяли лише два кроки: знищення двох останніх незалежних правоохоронних органів і знищення незалежних медіа. І те, що влада пішла на це, означає просту річ: незалежні НАБУ і САП були для неї небезпечнішими, ніж міжнародний скандал, суспільне обурення і прямі звинувачення в демонтажі антикорупційної системи.Зрештою, завдяки підтримці суспільства та першим за час повномасштабного вторгнення масовим протестам незалежність антикорупціонерам було повернуто. А про ризики, які змусили владу до відчайдушних кроків, суспільство дізнається через три місяці разом зі стартом операції “Мідас”, коли дії бюро та спеціалізованої прокуратури зачепили найближче коло першої особи і дійшли аж до Андрія Єрмака.Далі операція пішла з публічної площини. І саме в цій затяжній паузі в “Мідасі” двоє людей, яких завбачливо прибрали з посад, раптом отримали підозри в корупції: багаторічний голова ДПСУ Сергій Дейнеко, що очолював відомство з 2019 по 2026 рік, та давній менеджер президента з енергетичних і економічних питань Ростислав Шурма.Перший, за інформацією джерел у правоохоронних органах, збирається вирушити на фронт, а другого разом із братом днями було оголошено в розшук. За інформацією джерел в правоохоронних органах, Шурма бував в офісах фігурантів справи “Мідас”. Хоча станом на зараз питання правоохоронців до Шурми лежать в іншій площині.Поточна пауза у викриттях операції “Мідас” створила настільки масштабний простір для інсинуацій, що і сам Володимир Зеленський кілька днів тому заперечив відставку Єрмака через розслідування корупції, аргументувавши цей крок “своїми” причинами. А довкола високих кабінетів все частіше лунало: якщо “Мідас” – це підслідність НАБУ, тоді кого із топпосадовців вони викрили та “запідозрили”?Відверто кажучи, до 14 лютого цього року пересічні громадяни без світла і почасти без опалення взагалі почали забувати про нашумілу восени операцію НАБУ. Одразу після Нового року президент провів масштабні ротації в команді, почав публічно зустрічатись із тими, кого ще вчора вони з Єрмаком вважали чужинцями. І що найцікавіше — вимушено провів зміни навіть у своєму лексиконі, де замість “моїх менеджерів” і “моєї команди” неочікувано вигулькнула “команда України”.Полювання на корупціонерів з команди президента повільно, але впевнено відходило на другий план. Після обшуків у самого Єрмака підозри Дейнеці та Шурмі майже не привернули увагу суспільства. Аж раптом ще один багаторічний менеджер влади, колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко в День закоханих сів на потяг до Варшави, чим і розпочав наступну серію викриттів антикорупційними органами. Вже вранці наступного дня, 15 лютого, НАБУ і САП затримали ексміністра і доставили до Києва, де вручили підозру.Тож, чи вийшов президент із серії найгучніших корупційних скандалів за час свого правління, чи ще навіть не заходив? Журналісти нещодавно з’ясували, де перебувають найближчі друзі президента, які вже “постраждали” від дій антикорупційних органів – Тимур Міндіч та Андрій Єрмак.Цього разу ми спробували розібратись, які шанси на перемогу над антикорупціонерами багаторічних менеджерів і друзів першої особи. Тим паче, що кілька тижнів тому почалась нова хвиля атак на НАБУ і САП. Атак, які дуже нагадують літній сценарій, і саме тому навряд чи є випадковими.Потяг до підозриВідсутність підозри міністру енергетики Герману Галущенку бентежила український політикум від того самого моменту, коли у листопаді минулого року НАБУ і САП опублікували так звані плівки Міндіча за його участю.”В чому полягає суть звинувачень? Хтось із кимось зустрічався? Щось говорив? Де гроші?Де крадені мільйони? Де підозра Галущенку?” – не раз чув автор цього тексту в розмовах з тими чи іншими представниками влади протягом останніх місяців.”Потрібно розуміти, що ані НАБУ, ані САП не їздять на жовтий, тому якщо підозри нема – значить, підстав ще недостатньо і треба чекати”, – коментували затишшя симпатики антикорвертикалі.”Якби ми надіслали запит в будь-яку країну стосовно фігуранта до того, як вийшли публічно, тримача рахунків могли б одразу поінформувати, і все”, – не під запис пояснює логіку один із впливових антикорупціонерів. Саме тому всі рухи по міжнародній співпраці в рамках операції “Мідас” було розпочато після того, як офіційне слідство на початку листопада перейшло у гласну стадію.За інформацією джерел в правоохоронних органах, колишній міністр енергетики Герман Галущенко, маючи чотирьох неповнолітніх дітей, міг виїхати за кордон майже одразу, коли зрозумів що не фігурує у справі в якості підозрюваного. Потрібно було вирішити деякі нюанси – як-от довідки про відсутність заборгованості по сплаті аліментів.Наприкінці минулого року редакція програми “СХЕМИ” опублікувала інформацію про дороговартісне навчання сина Галущенка в Швейцарії. Цей факт вельми однозначно натякав на те, що “Сигизмунд” (за версією слідства – закодоване прізвисько Галущенка під час обговорень фігурантів. – УП) не тримає кошти в Україні.16 лютого НАБУ і САП публічно підтвердили цю гіпотезу. Галущенко отримав підозру у відмиванні коштів, а українське суспільство отримало інформацію про те, як міністр енергетики “інвестував” мільйони в офшори на екзотичних і, що важливо в поточних умовах, теплих островах.Джерела у правоохоронних органах розповідають, що те, як фігуранти майстерно виводили з країни та ховали гроші за кордоном, може слугувати посібником для нечистих на руку топпосадовців.Поведінка ж самого Галущенка під час судових засідань з обрання запобіжного заходу нагадує те, як поводився інший високопосадовий фігурант, колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов. Поміж жартів постійно лунають спроби спростувати будь-які звинувачення. А факти, які слідство наводить у суді, або ігноруються, або, як у випадку з оплатою 200 тисяч доларів за навчання сина у Швейцарії, коментуються таким чином, щоб не можна було в позапроцесуальний спосіб швидко перевірити або спростувати інформацію.Співрозмовники в політичних та бізнесових колах переконують, що, попри публічну браваду фігурантів, той факт, що антикорупційні органи змогли дотягнутись до понад ста мільйонів доларів, неабияк дестабілізував злочинну групу.По-перше, чи є там гроші інших впливових осіб у владі, які ще досі залишаються без підозр?По-друге, справа “Мідас” від понеділка – це вже не лише записи і слова, а записи, які можуть мати причинно-наслідкові зв’язки з відмитими коштами.За словами джерел в антикорупційних органах, чи не єдину перепону до розкриття всіх “гаманців” злочинної групи продовжує становити державна служба фінансового моніторингу. Вона має багато механізмів, як відстежувати гроші за кордоном, але і досі не має бажання допомагати слідству розкривати рух коштів.І, по-третє, якщо ці кошти було знайдено слідством, то вони будуть щонайменше арештовані або взагалі конфісковані.Тому, якщо той же Галущенко планує і надалі фінансувати проживання і навчання своєї великої родини в одній із найдорожчих країн Європи, якою є Швейцарія, то вже найближчим часом йому справді може знадобитись допомога кумів і знайомих. Або ж доведеться повертати родину за місцем утримання в СІЗО самого Галущенка – тобто в Україну.До того ж Галущенку потрібно десь шукати легальні 200 мільйонів гривень для внесення застави, щоб і надалі спостерігати із СІЗО за тим, як НАБУ і САП продовжують операцію “Мідас”.”Джентльмен без удачі”На думку численних опитаних джерел у політичних кулуарах, той факт, що Андрій Єрмак, очевидно, фігурує в операції “Мідас”, але і досі попри обшуки не отримав підозру, становить загрозу для офіційного розслідування антикорупціонерів. Мовляв, ті, хто могли хоча б теоретично дати якісь свідчення, ніколи не підуть в НАБУ, допоки розумітимуть, що колишній голова президентського Офісу продовжує мати вплив. Більше того, як переконують ті самі співрозмовники, всі дотепер мають брати слухавку від “АБ”, виконувати доручення і їхати на зустрічі за першим викликом.Інший ризик полягає в тому, що Єрмак може підготуватись до підозри. Адже маючи вплив і багато часу, він краще, ніж будь-яке слідство, розуміє, яку саме участь міг брати у діяльності злочинної групи.Нещодавно ЗМІ вже розповідали про те, як Єрмак на відстані може вести перемовини з Тимуром Міндічем. Співрозмовники в силовому блоці наголошують, що якщо операція “Мідас” закінчиться погано для політичного майбутнього керівників держави, то і Міндіч, і Чернишов муситимуть взяти всю провину на себе. Або ж підуть на угоду зі слідством, надавши викривальні покази на інших членів групи.Окремо і з Мінідчем, і з Чернишовим, за інформацією співрозмовників у політичних колах, комунікує і наступник Єрмака на посаді голови президентського офісу Кирило Буданов.Сам Єрмак, за словами людей з оточення колишнього віцепрезидента, витрачає багато часу на пошук шляхів для публічної активності задля формування позитивного іміджу. Зовсім невипадковою виглядає поява новоспеченого юриста як можливого захисника українського скелетоніста Владислава Гераскевича після дискваліфікації на Оліймпійських іграх.Як ми вже наголошували в попередніх публікаціях, підозра Єрмаку може стосуватись незаконного збагачення. В цьому контексті джерела порадили звернути увагу на декларацію можливого фігуранта НАБУ. Або, якщо бути точними, на перевірку цієї декларації, яку торік проводило НАЗК.Так, як стверджують ті самі співрозмовники, Національне агентство з питань запобігання корупції має публікувати відомості стосовно того, чиї декларації перевіряє, але не публікувало інформацію про здійснення повної перевірки декларації Єрмака за 2022 рік.З офіційним повідомленням НАЗК вийшло лише після закінчення перевірки, не встановивши жодних порушень або ознак порушення. Тож, якщо Єрмак зрештою отримає таки підозру, про яку так багато говорять, це може стати ще одним свідченням незадовільної роботи агентства і надзвичайного впливу Єрмака.Одна атака за іншою”Доказ за доказом”, – саме так не під запис коментує роботу НАБУ і САП у межах операції “Мідас” впливовий співрозмовник в антикорупційних органах.На минулому тижні під час публічного звіту про роботу директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що спроби тиску на органи не припиняються. Як приклад він навів нещодавній випадок, коли у керівниці групи детективів, які працюють над розкриттям злочинів в оборонній сфері, був знайдений підслуховуючий пристрій у квартирі. Самі обставини антикорупціонери не розкривають, але навряд така операція могла бути зроблена без допомоги спеціальних служб.Також, за твердженням джерел в одному з силових відомств, нещодавно вночі над територією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було помічено дрон. На місце викликали поліцію. Наразі встановлюється приналежність БПЛА.Всі ці події відбуваються паралельно з новою хвилею негативу в телеграм-каналах. Подібна кампанія вже спостерігалась влітку 2025-го року перед спробою забрати незалежність в антикорорганів.Тоді і зараз НАБУ і САП закидають корупцію та неефективність. Лише за період 12–26 січня 2026 року в соцмережах зафіксовано 238 публікацій із негативною тональністю. Переважна більшість негативних згадок походила з анонімних або напіванонімних ресурсів, що може свідчити про керований інформаційний вплив.В антикорупційних органах переконують, що спроби будь-якого впливу не сповільнять роботу. Тим паче, що, наприклад, операція “Мідас” перейшла в інші юрисдикції, які готові співпрацювати і вже працюють з українським слідством.Тому сьогодні, як і в липні минулого року, залишається відкритим ключове питання: що буде швидше – НАБУ і САП дійдуть за всіма корупційними грошима, вкраденими в Україні, чи фігуранти НАБУ і САП, які і досі мають вплив, дійдуть за НАБУ і САП?Під час одного із засідань з обрання запобіжного заходу колишньому міністру енергетики Герману Галущенку прокурор озвучив один важливий факт, який свідчить про скоординовані дії фігурантів з переслідування антикорупційної вертикалі.Оприлюднене під час суду листування свідчить, що Галущенко погоджував умови утримання для детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова в Лук’янівському СІЗО. Магамедрасулова було арештовано за день до голосування у Верховній Раді скандальних правок, які ліквідовували незалежність НАБУ і САП.Відповідно до матеріалів справи, 21 липня 2025 року заступник міністра юстиції Пікалов звернувся до на той час міністра юстиції Галущенка з тим, що СБУ просить підготувати для детектива НАБУ “безкоштовну камеру з неприємними сусідами”.Пікалов надіслав Галущенку фото камери. Галущенко відповів на повідомлення: “+”.Саме цей детектив брав активну участь в операції “Мідас”, яка стосувалась розкрадань в енергетиці. Тобто колишній міністр енергетики погоджував погані умови утримання для детектива, який розслідував можливі незаконні дії міністра енергетики.Шлагбаум–95Невдача, яка спіткала Германа Галущенка на шляху до втечі за кордон (хоча сам фігурант під час судових засідань переконує, що не планував тікати), за словами співрозмовників ЗМІ в бізнесових колах, налякала багатьох потенційних фігурантів НАБУ..Наприклад, читачі ЗМІ надіслали фото з колишнім першим помічником президента та співвласником студії “Квартал–95” (разом із Тимуром Міндічем. – УП) Сергієм Шефіром в аеропорту Варшави. Фото зроблене наступного дня після оголошення підозри Галущенку.Далі читачі зустріли чоловіка, схожого на Шефіра, вже на рейсі Варшава – Женева.І знову збіг. Адже саме у Швейцарії облаштувалась родина Германа Галущенка, до якої, за його словами, він і прямував, коли його зняли з потяга.З матеріалів слідства, вже оприлюднених НАБУ і САП, оформлювати ланцюжок офшорів для відмивання коштів Герман Галущенко почав ще до повномасштабного вторгнення – на початку 2021-го року. В той час, як зазначають співрозмовники в політичних та бізнесових колах, енергетику міг курувати саме Сергій Шефір. У коментарі ЗМІ Шефір підтвердив, що виїхав за кордон: “Так я виїхав по своїм справам, і це ніяк не пов’язано з розслідуванням НАБУ, і вже в ці вихідні буду в Києві”.Але найдивовижніше співпадіння, на яке звертають увагу джерела в бізнесових і правоохоронних колах, це номер наказу, завдяки якому стала можливою схема розкрадань в енергетиці під назвою “Шлагбаум”. Наказ 95.Наказ № 95 від 02.08.2024 “Про включення Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану”.За версією слідства, саме цей наказ і дозволив групі посадовців, до складу якої входив міністр енергетики Герман Галущенко, організатору схеми та співвласнику студії “Квартал–95” Тимуру Міндічу, й іншим учасникам групи отримати надзвичайні повноваження:”Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому” у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.Зокрема, контрагентам “Енергоатому” нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву “Шлагбаум””.Автор: Михайло Ткач