Згідно з інформацією, наданою Антикорупційним центром “МЕЖА”, підставні компанії роками отримують державні контракти для обслуговування урядової гарячої лінії “15-45”. Ці фірми, які мають фіктивних директорів і зареєстровані на осіб із судимостями, змогли вивести з бюджету майже 100 мільйонів гривень через три пов’язані між собою товариства з обмеженою відповідальністю. Вони використовують технічні послуги, які важко перевірити.
Позначка: Корупція
Скасування підозри керівнику ДП «Ліси України» через порушення
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру в незаконному збагаченні, висунуту проти Юрія Болоховця, директора ДП «Ліси України». Причиною цього рішення стало відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дав дозвіл на обшук у його помешканні слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР). Раніше адвокат Болоховця оголосив про скасування підозри, не вдаючись у деталі. Проте справжні причини стали відомі лише після публікації повного тексту судового рішення, яке з’явилося в реєстрі через три тижні після оголошення. Розслідування стосовно Юрія Болоховця розпочалося у 2023 році, коли детективи ДБР запідозрили його у отриманні неофіційних доходів, які він інвестував у нерухомість, зокрема в Києві та в рідному селі Івангород на Чернігівщині. 21 липня минулого року Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Після двох місяців у слідчому ізоляторі він був звільнений під заставу в розмірі 9,8 млн грн. У лютому цього року адвокати Болоховця звернулися до ВАКС з клопотанням про скасування підозри через порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але це клопотання було відхилене. Захист подав апеляцію до Апеляційної палати ВАКС, яка визнала скаргу обґрунтованою. Суд визнав недійсними докази, отримані під час обшуків, оскільки вони ґрунтувалися на ухвалі, оголошення якої не було зафіксовано аудіозаписом. Апеляційна палата скасувала повідомлення про підозру в незаконному збагаченні, і це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Досудове розслідування триває, його проводять детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Юрій Болоховець продовжує виконувати обов’язки генерального директора ДП «Ліси України».
Секрети декларацій: як Тетяна Крупа «знайшла» 60 мільйонів
Вас цікавить, як за один місяць можна виявити 60 мільйонів, нічого не заробивши? Про це розповідає “Викривач”. Родина екскерівниці МСЕК Тетяни Крупи поділилася своїм досвідом, адже між січнем і лютим вона просто «уточнила» декларацію і раптово отримала плюс майже 60 млн грн активів. У першій версії документа були одні цифри, а в другій – значно приємніші. Наприклад, готівка. Вилучені під час обшуків долари зросли більш ніж на пів мільйона. Чоловік також «освіжив пам’ять». Його доходи від підприємництва раптом подвоїлись, плюс з’явились банківські відсотки, яких раніше не було. У самої Крупи на рахунках навпаки стало менше, але загальна картина лише багатша. Щодо майна, то все залишилось на «рівні». Десятки ділянок, будинки, квартири та недобудований маєток майже на 600 квадратів. У гаражі два Porsche Cayenne. У списку цінностей також є Dior і Rolex, які тепер більше цікавлять слідчих. За оцінками НАБУ і САП, мова може йти про 160 млн грн незаконного збагачення. Тож, ось до кого можна звертатися за порадою щодо пасивного заробітку.
Галущенко скоротив фінансування електронних браслетів на 27 млн грн
Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.
Суддя Коваленко: Вимагання квартири за рішення у земельному спорі
Вищий антикорупційний суд розглянув справу судді Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка. Згідно з інформацією ВАКС, справа стосується вимагання неправомірної вигоди у вигляді двокімнатної квартири за ухвалення рішення у земельному спорі площею 15,6 гектара, як повідомляє Bankova Mail. Схема передачі вигоди здійснювалася через посередника. Спочатку майнові права на квартиру були оформлені на юриста, що мав зв’язок із суддею. Після цього об’єкт нерухомості був проданий, а отримані кошти передані Коваленку. Таким чином, замість прямої передачі активу використовувався ланцюг цивільно-правових операцій за участю третьої особи. ВАКС встановив, що рішення у справі ухвалювалося після позапроцесуального спілкування судді з посередником. Ці контакти не входили до судового процесу, але передували винесенню рішення у спорі. Суд зазначив, що зібрані докази не залишають іншого розумного пояснення послідовності подій. У справі зафіксовані ключові елементи: предмет неправомірної вигоди — квартира, механізм оформлення — через пов’язаного юриста, подальший продаж об’єкта, передача грошових коштів судді та винесення рішення після неформальних контактів. Сам Коваленко не визнав своєї вини. Під час розгляду він заявив про нібито отримані «указівки» з боку СБУ, а також про контакти з боку керівництва області, які, за його словами, свідчать про тиск. Ці твердження були перевірені в суді. ВАКС не виявив підтверджень втручання чи зовнішнього впливу, зазначивши на достатність доказової бази по суті обвинувачення. Справа базується на зафіксованій послідовності дій: земельний спір на 15,6 гектара, вимагання квартири як умови ухвалення рішення, оформлення прав через третю особу, відчуження об’єкта та передача коштів, а також позапроцесуальні контакти перед винесенням судового акта.
Справи АМКУ: зміни у складі суддів ВАКС
Троє суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду переходять на роботу до Апеляційного суду ВАКС. Це призведе до призначення нових суддів, що стане підставою для розгляду деяких справ спочатку. Зокрема, йдеться про справу голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Ймовірно, що судді не встигнуть розглянути цю справу до свого переходу до апеляції. Хоча строки давності у справі спливають нескоро, Кириленко може виграти щонайменше пів року через зміну суддів. Важливим є ще один момент: хоча роль Президента у призначенні суддів ВАКС є суто церемоніальною, практика демонструє, що ці призначення можуть затягуватись. Тому важливо, щоб такі чутливі справи не стали розмінною монетою в процесі призначення. Якщо ж резонансні справи роками рухаються по колу, суспільство отримує сигнал не про невинуватість обвинувачених, а про неспроможність держави забезпечити відповідальність.
Фінансування медицини залізничників: проблеми та виклики
Більше ніж 170 тисяч працівників «Укрзалізниці» отримують в середньому близько 21 тисячі гривень на місяць, працюючи в умовах постійних ризиків і навантажень. Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, ситуація з соціальними гарантіями суттєво змінилася після приходу до керівництва Олександра Перцовського. Зокрема, йдеться про плани забудови території відомчих медичних закладів на Повітрофлотському. Одночасно працівників переводять на систему «Лікарняної каси Львівської залізниці» — громадської організації, створеної представниками керівництва залізниці та відомчої медицини. За 2025 рік залізничники перерахували до цієї структури 171,3 мільйона гривень зі своїх зарплат. Проте, за наявною інформацією, рівень медичних послуг і забезпечення ліками не відповідає обсягам зібраних коштів. Офіційно в організації працює лише 7 осіб, що фізично не здатні обслуговувати десятки тисяч працівників по всій країні. В результаті виникає дисбаланс: сотні мільйонів гривень збираються централізовано, але якість послуг залишається низькою, що викликає питання щодо реального використання цих коштів.
Контрабанда на митниці: роль Валентини Яж у схемах
Нове розслідування журналіста Тараса Середича в рамках проєкту «Хапуга.UA» зосереджується на діяльності на М/П «Рава-Руська» Львівської митниці, де вже багато років старшою зміни є Валентина Яж. Валентина Яж є досить цікавою фігурою, і варто згадати один епізод з 2022 року, коли «Львівські митники пропустили до Польщі 82 тисячі пачок контрабандних цигарок». І хто ж був старшим зміни митників під час цього інциденту? Звісно, Яж!
Зникнення інформації про компанію Fire Point та її власника
В інтернеті розпочалася активна зачистка інформації про компанію Fire Point та її власника Дениса Штілермана. Публікації, що стосуються стрімкого зростання компанії, державних замовлень та можливих корупційних зв’язків, починають зникати. На цьому фоні особливу увагу привернули заяви військового Юрія Касьянова, який відкрито розкритикував ситуацію навколо компанії: «До 2023 року це була контора з кіноіндустрії, де працювало 18 людей, здебільшого не інженери. А вже у 2024 році вона “підкорила ринок” і отримала 30% усіх держзамовлень на дрони», — зазначив він. Касьянов також акцентував на пріоритетах влади: «Армії потрібні дрони зараз. Не “фламінго”, не заводи в Данії, які запрацюють колись. Підрозділи прямо зараз не мають елементарних дронів для бою». За його словами, в той же час Fire Point отримує величезні ресурси, включаючи фінансування від Данії — сотні мільйонів доларів і понад мільярд євро, що забезпечує компанії колосальні прибутки навіть при офіційній маржі. Фактично, йдеться про ситуацію, коли маловідома структура за рік входить у топ оборонного ринку, отримує третину державних замовлень і мільярдні контракти, а тепер ще й будь-яка критична інформація про це починає зникати. В результаті маємо дві паралельні реальності: на фронті — дефіцит простих дронів, а в тилу — мільярдні проєкти, гучні заяви та зачистка всього, що ставить ці процеси під сумнів.
Схема розкрадання на розмінуванні: хірург та чиновник у справі
Пластичний хірург і державний службовець привласнили кошти, призначені для гуманітарного розмінування, на загальну суму понад 6 млн грн, отриманих за роботи, які фактично не були виконані. За даними слідства, у травні 2025 року приватна компанія виграла тендери та уклала два контракти на розмінування приблизно 122 гектарів у Херсонській області. Ці території були очищені від вибухонебезпечних предметів ще у 2023–2024 роках і використовувалися сільськогосподарськими виробниками. Незважаючи на це, підрядник організував «розмінування» за бюджетні кошти. Схема полягала в тому, що сапери виїжджали на поля, створюючи видимість виконання робіт: розкопували ґрунт, підкладали предмети, схожі на боєприпаси, і «виявляли» їх під час обстеження. Після цього оформляли акти з неправдивими даними. У розмові фігурантів, оприлюдненій генпрокурором, звучить: «Ці все одно барани не розуміють, що ми робимо… головне робити видимість». Крім того, наразі перевіряються епізоди на Миколаївщині та Чернігівщині, де йдеться про понад 600 гектарів і потенційні збитки понад 53 млн грн. Тендери на Херсонщині виграла компанія ТОВ «Міжнародна служба розмінування». Роботи мали виконати для ФОП Квітка Сергія та ФОП Квітка Віктора. У реєстрі є вирок щодо одного з цих ФОПів, який уклав угоду з прокуратурою, де також згадуються тендери з «Міжнародною службою розмінування». Він визнав свою провину й отримав 2 роки ув’язнення з забороною працювати у сфері розмінування протягом року та штраф у розмірі 8,5 тис. грн. ТОВ «Міжнародна служба розмінування» з Києва було зареєстровано у вересні 2024 року. Компанія була заснована ТОВ «Кепітал Менеджмент Холдінг», якою володіє Тер-Нікогосян Клим Григорович. З квітня 2025 року директором є Віталій Караваєв. Караваєв займав посаду головного спеціаліста відділу пунктів пропуску через кордон у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України, а раніше був директором департаменту розвитку територій Херсонської ОДА. Йому було оголошено підозру. Караваєв здобув всеукраїнську популярність 20 серпня 2021 року, коли гігантський флагшток у Херсоні розчавив його Lexus, який не був зазначений у декларації. Тер-Нікогосян Клим Григорович також володіє ТОВ «Українська школа розмінування» та ТОВ «Розумні системи розмінування», його ФОП займається спеціалізованою медичною практикою, а також він має частку в ТОВ «Клініка естетичної медицини «Фігура». Він є пластичним хірургом, що спеціалізується на мамопластиці, абдомінопластиці та блефаропластиці. Саме в той час, коли його «Міжнародна служба розмінування» отримувала підряди, він розповідав про відмінності текстур імплантів. Компанія почала участь у тендерах з 2025 року та вже має 8 підрядів на суму 42,85 млн грн.