Соломʼянський районний суд, за ініціативою детектива, ухвалив рішення про запобіжний захід для депутата Сокальської міської ради Львівської області Володимира Ковальчука. Його підозрює Національне антикорупційне бюро у наданні неправдивих свідчень. Інформацію про це оприлюднив «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 18 березня. У серпні 2024 року підозру в незаконному збагаченні отримав голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. Детективи НАБУ виявили у родичів його дружини 21 об’єкт нерухомості та розкішний автомобіль. Офіційно Кириленком почали займатися після публікації журналістського розслідування програми «Схеми». У липні 2025 року НАБУ і САП передали справу Кириленка до Вищого антикорупційного суду для розгляду. У справі про незаконне збагачення його судять разом із дружиною. Різниця між вартістю спірного майна та офіційними доходами посадовця і його дружини становить 72 млн грн. Кириленко свою провину не визнає. Захист стверджує, що родичі його дружини заробили кошти через бізнес та інвестиції. Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, свідчив, що позичив 800 тис. доларів для купівлі елітної нерухомості в Києві. Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка стало відомо, що суддя Печерського суду Києва у відставці Віта Бортницька листувалася з невідомою особою щодо кримінальної справи. У листуванні обговорювалися плани щодо приховування злочину та створення версій захисту. Прокурор зачитував проект свідчень, які має дати тесть Кириленка, а також обговорювалося, хто може виступити позикодавцем. На мобільному телефоні тещі Кириленка виявили листування з контактом «Берча Саша», який у липні 2024 року надсилав фото договору позики. Теща запитувала про контактні дані цього позикодавця. 6 грудня 2024 року та 30 червня 2025 року Володимир Ковальчук під час допиту в НАБУ заявив, що у липні 2021 року позичив тестю Кириленка 800 тисяч доларів. У березні 2025 року Ковальчук подав щорічну декларацію до НАЗК, вказавши цю позичку, хоча раніше не декларував такого боргу. У квітні 2025 року він звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 800 тисяч доларів з тестя та тещі Кириленка, подавши, за версією НАБУ, підроблений договір позики. У серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Кириленка, постановивши стягнути кошти. Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення, заперечуючи дійсність договору. Подружжя Матієнків визнало існування боргу, підтвердивши, що позичило гроші на інвестиції в нерухомість з метою подальшого продажу. Вони просили відмовити у задоволенні позову та подали апеляцію, оскільки не можуть повернути кошти, вкладені в арештовану нерухомість. У березні 2026 року Ковальчуку було повідомлено про підозру у наданні завідомо неправдивих свідчень, створенні фальшивих доказів захисту, використанні підробленого документа та внесенні недостовірних даних до декларацій. Ковальчук свою провину не визнає, а його адвокат вважає підозру необґрунтованою. У матеріалах справи немає висновку експерта, що підтверджує підробку договору. Раніше в Ужгородському міськрайонному суді прокурор надавав висновок експерта Одеського НДІСЕ, який стверджував, що рукописні записи на договорі не відповідають даті, а підписи мають ознаки штучного старіння. Проте під час судового засідання з’ясувалося, що експерт, який проводив дослідження, втратив свідоцтво на момент видачі висновку. Також печатка Одеського НДІСЕ на документі була неналежної якості, тому суд відмовився приймати цей доказ. У кримінальному провадженні Соломʼянський райсуд Києва, за клопотанням прокурора, призначив Ковальчуку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 гривень. У декларації за 2025 рік Ковальчук, окрім позики тестеві Кириленка, вказав інші значні активи, що належать йому та членам його сімʼї: 3,2 млн грн, 1,1 млн євро, 1,6 млн доларів США, внесок до житлово-будівельного кооперативу на 20,9 млн грн та інше майно.
Позначка: Корупція
Ексочільник Держпродспоживслужби Волині визнав провину та сплатить 1,5 млн грн
У лютому 2026 року співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції затримали виконуючого обов’язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Чиновник отримав 2 тисячі доларів США від директора одного з підприємств за видачу експлуатаційного дозволу на виробничі потужності. Під час досудового розслідування слідчі ДБР зібрали достатньо переконливих доказів вини посадовця. Це стало підставою для його повного визнання провини, завершення розслідування та направлення обвинувального акта до суду в рамках угоди про визнання винуватості за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У рамках цієї угоди, за участі прокурорів Офісу Генерального прокурора, обвинувачений зобов’язався перерахувати 1,5 мільйона гривень на підтримку Збройних Сил України. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
Скандал на харківських ринках: м’ясо без перевірок
Харківські ринки залишаються без належного контролю: як “перевірене” м’ясо проходить без реальних перевірок. За інформацією журналістів, на Кінному та Центральному ринках лабораторні перевірки якості м’яса частіше існують лише на папері. З кожної туші продавці отримують 500–600 гривень за готовий “сертифікат якості”. Це відбувається без тривалих аналізів та зайвих запитань, особливо якщо продавець є “своїм”. У такому випадку контроль може працювати дуже “плідно”. Як наслідок, м’ясо часто потрапляє на прилавки буквально “з коліс”. Формально перевірки проводилися, і наявність папірця свідчить про те, що все свіже і безпечне, принаймні на вигляд. Згідно з розслідуванням, процес може координуватися через керівництво лабораторій, а стабільність цієї “системи довіри” нібито забезпечують зв’язки з юристами, які вже були причетні до інших не менш цікавих справ. Які дії вживає Держпродспоживслужба? Чи знає вона про цю ситуацію? І якщо знає, чому ця справа досі не закрита?
Від детективів до адвокатів: нові реалії боротьби з корупцією
Адвокат колишнього народного депутата Олександра Грановського, який уникав правосуддя в Ізраїлі, є партнером Miller Артемом Крикун-Трушем. Він має досвід роботи в прокуратурі та чотири роки на посаді старшого детектива НАБУ. Тобто, особа, яка ще вчора займалася розслідуванням найвищого рівня корупції, тепер допомагає укласти угоду, за якою: – збитки компенсуються без врахування справжньої вартості коштів; – різниця залишається як чистий прибуток; – покарання зводиться до мізерного штрафу та умовного терміну. І тут питання не до конкретних адвокатів. Адвокат завжди викладається на повну для клієнта, це його професія. Питання в іншому. Яку саме систему ми створили, якщо фахівець, який знає антикорупційний механізм зсередини, може так ефективно мінімізувати для клієнта наслідки звинувачення? І що це свідчить про модель протидії корупції? Бо наразі все виглядає так: держава роками веде розслідування, фігуранти роками витрачають гроші, а кінець — економічно приваблива угода. І якщо це називається “перемогою”, то що тоді в цій системі вважається поразкою.
Незаконні премії: керівник колонії у Вінниці нарахував 400 тисяч
У Вінницькій області керівнику однієї з виправних колоній пред’явили підозру у розтраті бюджетних коштів. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура. За даними слідства, посадовець, зловживаючи своїм службовим становищем, самостійно нараховував собі премії, ігноруючи пряму заборону Міністерства юстиції України на преміювання певних категорій працівників пенітенціарних установ. Цей процес тривав з вересня 2023 року до червня 2025 року. За цей час він нарахував собі премій на суму близько 400 тисяч гривень і фактично їх отримав. Внаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на цю ж суму. Посадовцю висувають обвинувачення за відповідними статтями. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а також відсторонив від посади. У разі доведення вини посадовцю загрожує до 8 років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Незаконні премії: керівник колонії у Вінниці нарахував 400 тисяч
У Вінницькій області керівнику однієї з виправних колоній пред’явили підозру у розтраті бюджетних коштів. Про це повідомила Вінницька обласна прокуратура. За даними слідства, посадовець зловживав своїм службовим становищем, самостійно нараховуючи собі премії, незважаючи на пряму заборону Міністерства юстиції України щодо преміювання певних категорій працівників пенітенціарних установ. Цей період тривав з вересня 2023 року до червня 2025 року. За цей час він нарахував собі премій на суму близько 400 тисяч гривень і фактично їх отримав. Внаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на цю ж суму. Посадовцю висувають обвинувачення за відповідними статтями. Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а також відсторонив його від посади. У разі доведення вини посадовцю загрожує до 8 років позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, колишній керівник підрозділу детективів Головного управління БЕБ, оприлюднив свою декларацію після звільнення, оскільки перейшов на роботу в ТОВ “Транскомгруп”. У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ “Транскомгруп” він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, загальна сума яких перевищує 8 тисяч гривень. У власності сім’ї є квартира в Києві площею 50,5 м², яка оцінюється в 2,14 мільйона гривень, а також земельна ділянка в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершене будівництво — квартира площею 43,09 м² у столиці, зареєстрована на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, і яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Олега Ящука, а також кошти на банківських рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку. Загальна сума на рахунках сім’ї становить кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. В декларації не вказано жодних цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував жодної роботи за сумісництвом або членства в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на інших осіб. BMW належить Богдані Зубець — вчительці та сестрі дружини Ящука. Для ускладнення роботи правоохоронців Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які зареєстровані на інше авто. Toyota ж належить Анатолію Слепенчуку — близькому знайомому Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук має нерухомість у Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов, щоб визнати необґрунтованими активи лише автомобілів, загальна вартість яких сягає майже 4 мільйони гривень.
Схеми з бюджетом: як Львів та Андрій Садовий маніпулюють фінансами
У Львові, під виглядом благородної мети реабілітації українських захисників, розгортається масштабна і цинічна схема. Національний реабілітаційний центр «Незламні» (Unbroken) став не лише візитівкою для іноземних делегацій, але й, здається, справжньою “чорною дірою” для донорських та бюджетних мільйонів. Адміністрація мера Андрія Садового ігнорує запити про фінансову звітність, скуповує лояльність медіа, видаляючи незручні матеріали, і не соромиться “пиляти” бюджети на лавках за завищеними цінами. Коли чиновники мають що приховувати, вони починають купувати тишу. 8 травня 2025 року видання «Твоє місто» надіслало офіційний запит до Львівської міськради з вимогою звіту про діяльність центру «Незламні». Журналісти запитували про суми надходжень від донорів, бізнесу та бюджету, а також про контроль за цими коштами та проведення аудитів. Управління охорони здоров’я міськради відповіло, що запит “опрацьовується”, але на цьому все й закінчилося — міська рада не надала жодної інформації. 21 липня 2025 року вийшла стаття «У Львові понад два місяці не коментують надходжень і витрат центру “Unbroken”». Якщо спробувати знайти її на сайті зараз, ви побачите лише помилку “404 Not Found”. Очевидно, що публікацію було видалено за гроші. Хтось впливовий заплатив за “зачистку” інформаційного поля, щоб приховати свої оборудки. Але організатори цієї цензури забули, що інтернет пам’ятає все — повний текст матеріалу вдалося відновити через бази вебархіву. Чому ж влада так боїться звітувати? Тому що йдеться про величезні неконтрольовані потоки: 2,1 млн євро з Форуму донорів, 5,6 млн євро від уряду Литви, 2,5 млн євро від Червоного хреста Японії, 2,5 млн євро від німецької GIZ, 50 мільйонів гривень, виділених у 2023 році з місцевого бюджету. На сайті проєкту є лише звіт благодійного фонду щодо залучення донорських коштів, але повноцінного фінансового звіту самого реабілітаційного центру не існує. Куди йдуть ці гроші та хто на них наживається? Відповідь можна знайти у свіжих тендерах. Коли фінанси не контролюються публічно, вони вимиваються через “роздуті” кошториси. Журналісти видання «Еспресо» провели розслідування тендеру Департаменту житлового господарства на облаштування безбар’єрного простору до протезної майстерні UNBROKEN. Закупівлю на 54,8 млн грн виграло ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». Аналіз кошторису виявляє справжнє нахабство ділків: найдорожчою позицією серед вуличних меблів стала чотириметрова лавка “типу 5”, яка коштує 141 665 грн за одиницю (без ПДВ!). Замовили шість таких лавок, на загальну суму майже 850 тисяч гривень. Щоб зрозуміти масштаби цинічної накрутки, достатньо поглянути на ринкові ціни, які наводять розслідувачі «Еспресо». За ціну однієї такої “садової” лавки можна було б купити щонайменше три найдорожчі вуличні лави на ринку: навіть найдорожчий преміум-варіант у гіпермаркеті “Епіцентр” коштує 94 481 грн; дерев’яна лавка індивідуального замовлення зі складною різьбою з термодеревини коштує 36 579 грн; модель у схожому стилі, але краща (зі спинкою та поруччями), одна з найдорожчих у своєму сегменті, коштує 34 046 грн. Інша лавка (тип 6) у цьому ж тендері коштує 48 010 грн — тобто втричі дешевше за аномальну “рекордсменку”. Вартість шести таких лавок по 141 тисячі обійдеться бюджету на 300 тисяч гривень дорожче, ніж закупівля повноцінної промислової сонячної електростанції потужністю 30 кВт. Ховатися за спинами поранених воїнів, аби “освоювати” бюджети на лавках по 141 тисячі гривень — це межа чиновницького цинізму. Замість того, щоб пояснити громаді, чому вулична лавка коштує як сонячна електростанція, адміністрація Андрія Садового воліє зачищати незручні статті в мережі. Але суспільство вимагає підзвітності. Ми продовжимо бити на сполох і вимагати негайного оприлюднення всіх фінансових потоків центру «Unbroken». Донорські та бюджетні мільйони повинні рятувати життя українських воїнів, а не осідати в кишенях через роздуті кошториси.
Фальшиві госпіталізації: схема уникнення мобілізації в Черкасах
У Черкасах виявлено схему уникнення мобілізації через фальшиві госпіталізації, за які стягували 3500 доларів. Організатором став 47-річний житель Донеччини, який обіймає керівну посаду в медичній сфері на об’єкті критичної інфраструктури. Завдяки своїм зв’язкам серед лікарів, він налагодив механізм видачі фіктивних госпіталізацій для військовозобов’язаних. Для клієнтів створювали фальшиві виклики «103», бригади швидкої оформлювали госпіталізацію, а в лікарнях фальсифікували результати обстежень і вигадували діагнози, що давали підстави для визнання непридатним до служби. Схема діяла у 2025–2026 роках, підозру оголосили 7 особам. Під час 16 обшуків у Черкаській та Вінницькій областях було вилучено комп’ютерну техніку, медичні документи, печатки, бланки, дані клієнтів та близько 40 тисяч доларів. Зафіксовано видачу фіктивних довідок щонайменше чотирьом особам, розслідування триває.
Викриття корупційної схеми в ДПЗКУ на 776 мільйонів гривень
В Україні виявлено масштабну корупційну схему, пов’язану із заволодінням зерном на суму 776 мільйонів гривень. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розкрили організовану злочинну групу, до складу якої входили колишні високопосадовці АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) та представники іноземної компанії. У 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало чотири зовнішньоекономічні угоди з компанією-нерезидентом на постачання фуражної кукурудзи. Незважаючи на умови контрактів, які вимагали 100% оплати перед переходом права власності, оригінали коносаментів на зерно потрапили до покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися неоплаченим зерном. Щоб замаскувати ці дії та створити видимість контролю за майном, в ДПЗКУ залишили копії коносаментів з підробленими підписами та печатками. Внаслідок цих дій державна корпорація втратила близько 106 тисяч тонн зерна на загальну суму 776 мільйонів гривень.