У Львові, під виглядом благородної мети реабілітації українських захисників, розгортається масштабна і цинічна схема. Національний реабілітаційний центр «Незламні» (Unbroken) став не лише візитівкою для іноземних делегацій, але й, здається, справжньою “чорною дірою” для донорських та бюджетних мільйонів. Адміністрація мера Андрія Садового ігнорує запити про фінансову звітність, скуповує лояльність медіа, видаляючи незручні матеріали, і не соромиться “пиляти” бюджети на лавках за завищеними цінами. Коли чиновники мають що приховувати, вони починають купувати тишу. 8 травня 2025 року видання «Твоє місто» надіслало офіційний запит до Львівської міськради з вимогою звіту про діяльність центру «Незламні». Журналісти запитували про суми надходжень від донорів, бізнесу та бюджету, а також про контроль за цими коштами та проведення аудитів. Управління охорони здоров’я міськради відповіло, що запит “опрацьовується”, але на цьому все й закінчилося — міська рада не надала жодної інформації. 21 липня 2025 року вийшла стаття «У Львові понад два місяці не коментують надходжень і витрат центру “Unbroken”». Якщо спробувати знайти її на сайті зараз, ви побачите лише помилку “404 Not Found”. Очевидно, що публікацію було видалено за гроші. Хтось впливовий заплатив за “зачистку” інформаційного поля, щоб приховати свої оборудки. Але організатори цієї цензури забули, що інтернет пам’ятає все — повний текст матеріалу вдалося відновити через бази вебархіву. Чому ж влада так боїться звітувати? Тому що йдеться про величезні неконтрольовані потоки: 2,1 млн євро з Форуму донорів, 5,6 млн євро від уряду Литви, 2,5 млн євро від Червоного хреста Японії, 2,5 млн євро від німецької GIZ, 50 мільйонів гривень, виділених у 2023 році з місцевого бюджету. На сайті проєкту є лише звіт благодійного фонду щодо залучення донорських коштів, але повноцінного фінансового звіту самого реабілітаційного центру не існує. Куди йдуть ці гроші та хто на них наживається? Відповідь можна знайти у свіжих тендерах. Коли фінанси не контролюються публічно, вони вимиваються через “роздуті” кошториси. Журналісти видання «Еспресо» провели розслідування тендеру Департаменту житлового господарства на облаштування безбар’єрного простору до протезної майстерні UNBROKEN. Закупівлю на 54,8 млн грн виграло ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». Аналіз кошторису виявляє справжнє нахабство ділків: найдорожчою позицією серед вуличних меблів стала чотириметрова лавка “типу 5”, яка коштує 141 665 грн за одиницю (без ПДВ!). Замовили шість таких лавок, на загальну суму майже 850 тисяч гривень. Щоб зрозуміти масштаби цинічної накрутки, достатньо поглянути на ринкові ціни, які наводять розслідувачі «Еспресо». За ціну однієї такої “садової” лавки можна було б купити щонайменше три найдорожчі вуличні лави на ринку: навіть найдорожчий преміум-варіант у гіпермаркеті “Епіцентр” коштує 94 481 грн; дерев’яна лавка індивідуального замовлення зі складною різьбою з термодеревини коштує 36 579 грн; модель у схожому стилі, але краща (зі спинкою та поруччями), одна з найдорожчих у своєму сегменті, коштує 34 046 грн. Інша лавка (тип 6) у цьому ж тендері коштує 48 010 грн — тобто втричі дешевше за аномальну “рекордсменку”. Вартість шести таких лавок по 141 тисячі обійдеться бюджету на 300 тисяч гривень дорожче, ніж закупівля повноцінної промислової сонячної електростанції потужністю 30 кВт. Ховатися за спинами поранених воїнів, аби “освоювати” бюджети на лавках по 141 тисячі гривень — це межа чиновницького цинізму. Замість того, щоб пояснити громаді, чому вулична лавка коштує як сонячна електростанція, адміністрація Андрія Садового воліє зачищати незручні статті в мережі. Але суспільство вимагає підзвітності. Ми продовжимо бити на сполох і вимагати негайного оприлюднення всіх фінансових потоків центру «Unbroken». Донорські та бюджетні мільйони повинні рятувати життя українських воїнів, а не осідати в кишенях через роздуті кошториси.