Андрій Савчук, колишній керівник Закарпатського обласного ТЦК, ініціював кримінальну справу проти Героя України Влада Стоцького, який оприлюднив «прайс» у місцевому ТЦК. За словами Стоцького, від нього вимагали публічного вибачення перед Савчуком за озвучення розцінок, які той раніше зробив у публічному просторі. Оскільки вибачення не було надано, проти Стоцького було відкрито кримінальне провадження. Під час обшуку у Савчука було виявлено 100 тисяч доларів. Минуло вже понад два місяці після резонансних обшуків, але підозру Андрію Савчуку досі не оголосили. Владислав Стоцький родом із Житомирської області, а нині проживає в Ірпені на Київщині. З 10 липня до 16 вересня 2024 року він разом із побратимами стримував російський наступ у Сіверську Донецької області, перебуваючи в оточенні протягом 67 діб. 16 вересня ворожий штурмовий підрозділ намагався захопити позицію, яку тримав Владислав, але йому та ще двом товаришам вдалося успішно відкинути ворога. У цьому бою загинув один із захисників. За мужність і героїзм Владислав Стоцький, Роман Омеляненко та Олександр Хомяк отримали звання Героя України.
Позначка: Коррупция
Скандали навколо Володимира Саєнка та його погляди на війну
Володимир Саєнко, заступник голови Федерації профспілок України, був засуджений Вищим антикорупційним судом у травні 2025 року до чотирьох років позбавлення волі за спробу підкупу суддів. Незважаючи на це, він продовжує займати свою посаду та висловлює позитивні оцінки радянської окупації Афганістану. У лютому цього року Саєнко опублікував пост, в якому вихваляє цю війну і висловлює співчуття загиблим, але не згадує про агресивну політику СРСР в Афганістані. Він служив у складі окупаційного контингенту з 1985 по 1987 рік. Хоча деталі його діяльності та можливі військові злочини залишаються невідомими, сам факт його вихваляння участі в цій війні викликає обурення.
Скандали навколо міського голови Чернівців Романа Клічука
Міський голова Чернівців Роман Клічук, вважаючи себе одним із найбагатших мерів країни, опинився в центрі скандалу через свої багатомільйонні статки, накопичені під час війни, а також фінансові інтереси його заступників. На фоні розслідувань про збагачення Клічука в інтернеті почалася “зачистка” інформації про його статки. Ми публікуємо розслідування, яке намагаються стерти з публічного простору, і яке демонструє реальні масштаби статків, нажитих у воєнний час. Чернівці – місто, де журналісти стикаються не з пресбрифінгами, а з зачиненими дверима, а посадовці уникають спілкування, посилаючись на “відпустки” чи “відрядження”. Чому мер Клічук не знайшов часу для діалогу з медіа? Які таємниці приховують його декларації? І як пов’язані його родинний бізнес і мільярдні тендери? “Немає бажання спілкуватись” – саме так характеризувався перший контакт журналістів з чернівецькою міською владою в розслідуванні Анастасії Василенко, яке порушує кілька чутливих тем: поєднання бізнесу і влади, мільйонні статки посадовців, закупівлі з ознаками переплат та ігнорування важливих запитань. Чернівці, як тиловий обласний центр, декларують європейські цінності, відкритість влади та підзвітність громадам. Проте реальність, з якою стикаються журналісти, відкриває зовсім іншу картину. Роман Клічук, який з 30 листопада 2020 року є міським головою, раніше заявляв: “Не хочу бути політиком. Не моє це”. Сьогодні ці слова сприймаються інакше, адже він входить до неофіційного списку “мерів-мільйонерів”. Клічук, який 20 років займався бізнесом, є засновником компаній ТОВ “РОМА”, ТОВ “Гойра Груп” та ТЗОВ “Брусницька Мацеста”. Закон забороняє міському голові вести підприємницьку діяльність, але Клічук стверджує, що передав бізнес в управління. Проте це не зняло запитань, а навпаки, їх стало більше. Згідно з інформацією, оприлюдненою компанією Клічука, ТОВ “РОМА” стало найбільшим платником податків в Чернівцях за підсумками 2024 і 2025 років. Однак у реєстрі він досі зазначений як кінцевий бенефіціар товариства, що може контролювати бізнес і отримувати дохід. Активи компанії також викликають питання: автомобіль Land Rover Velar 2019 року вартістю близько 2 мільйонів гривень належить ТОВ “РОМА”, але, за даними журналістів, фактично ним користується дружина міського голови. Друге місце серед найбільших платників податків займає ТОВ “Тайстра Груп”, власником якого є син мера – Богдан Клічук. Родина мера володіє від 40 до 100% корпоративних прав у трьох компаніях, загальна задекларована вартість яких перевищує 77 мільйонів гривень. У власності ТОВ “Гойра Груп” фігурує автомобіль Jaguar, а основний вид діяльності компанії – ресторани та мобільне харчування, що викликає питання щодо призначення люксового авто. Згідно з декларацією Клічука за 2025 рік, його родина має понад 6 мільйонів гривень, 209 тисяч євро та 177 тисяч доларів готівкою – разом понад 24 мільйони гривень. Родина проживає у будинку площею понад 500 квадратних метрів у Чернівцях. У декларації за 2019 рік фігурувала яхта вартістю близько 7 мільйонів гривень, яка зникла з декларацій наступного року. Серед задекларованого майна – годинник IWC Schaffhausen вартістю 323 тисячі гривень та Mercedes-Benz S 350 2017 року вартістю 2,3 мільйона гривень. У 2018 році племінниця Клічука придбала дві квартири та автомобіль на суму близько 7 мільйонів гривень. Редакція ЗМІ направила запит до НАЗК щодо перевірки декларації міського голови. За даними проєкту “Слово і Діло”, Роман Клічук дав 119 обіцянок перед виборами, з яких виконано лише 13. Знімальна група намагалася отримати коментарі від міського голови та його заступників, але журналістів зустріли як “надзвичайну ситуацію”. На запитання про можливість спілкування з радниками або заступниками, журналістам відповіли, що “мер не має бажання”. Ігор Крохмаль, заступник міського голови, потрапив до переліку НАЗК за порушення антикорупційного законодавства. У деклараціях Крохмаля за 2025 рік зазначено дарування на суму 2 мільйони 780 тисяч гривень. Заступники мера також мають значні статки. Юрій Лисюк задекларував 905 тисяч гривень заробітної плати, а його дружина – 280 тисяч гривень без вказання джерела доходу. Заступник Маховік задекларував 97 тисяч доларів готівкою. Чернівецька обласна прокуратура повідомила про підозру двом посадовцям міськради у справі про ремонт доріг з переплатою майже у 3,5 мільйони гривень. Один із фігурантів – Григорій Прохоренко, який на момент ймовірного злочину був директором департаменту. Міський голова Клічук особисто коментував тендери на капітальний ремонт вулиць, які сягали майже 170 мільйонів гривень. У іншому кримінальному провадженні повідомлено про підозру директору комунального підприємства за розтрату бюджетних коштів під час закупівлі освітлювального обладнання. Мер Клічук вважає підозри “перебором” і зазначає, що чиновник і бізнесмен не є автоматично злодієм. Однак, ситуація з безкоштовним паркуванням для учасників бойових дій викликала резонанс, і після критики мер почав зустрічі з ветеранами. Редакція ЗМІ направила офіційні запити до міської ради та інших органів. Наразі отримано відповіді про продовження строку розгляду запитів. Авторка розслідування Анастасія Василенко резюмує, що ситуація з підозрами та мільярдними тендерами вказує на системний корупційний ризик, який потребує перевірки.
Укрзалізниця: Розслідування розкрадань на 15 млн грн завершено
Розслідування корупційної схеми, пов’язаної з привласненням понад 15 млн грн в “Укрзалізниці”, завершено. Четверо членів злочинної групи, яка здійснила ці розкрадання, будуть притягнуті до відповідальності. У 2022 році організатор схеми, використовуючи підконтрольних працівників філії «Центр забезпечення виробництва» “УЗ”, забезпечив перемогу заздалегідь погоджених компаній у тендері на закупівлю фарби та лінолеуму. Конкурси скасовували, якщо в них брали участь «неузгоджені» фірми або вони пропонували «низьку» ціну. Далі фактично власники та представники цих компаній у змові з організатором групи з “УЗ” уклали договори на постачання продукції за завищеними цінами. Завдяки цій схемі з вересня 2022 р. до квітня 2023 р. “Укрзалізниця” зазнала втрат на понад 15 млн грн, які учасники злочину привласнили та витратили на власний розсуд. У лютому–квітні 2023 року ті самі особи намагалися аналогічно заволодіти коштами на закупівлі фарби, але цьому перешкодило розслідування НАБУ і САП.
Витік коштів під час будівництва оборонних споруд в Дніпропетровській області
Прокуратура повідомила про викриття у Дніпропетровській області схеми крадіжки мільйонів гривень під час будівництва оборонних споруд для армії. Згідно з слідством, у 2024 році посадові особи військової частини, включно з полковником, та приватні фірми провели закупівлю матеріалів за завищеними на 20% цінами. Виявлено розкрадання 14 млн грн на двох епізодах.
У Дубаї затримано бізнес-партнера ексрадника Фонду держмайна
У Дубаї затримали Володимира Колота — родича та бізнес-партнера ексрадника керівника Фонду держмайна України Андрія Гмиріна. Обидва вони задіяні в розслідуванні Національного Бюро розслідувань щодо корупційної схеми на суму в мільярд на державних підприємствах.Про це заявив нардеп Гончаренко, посилаючись на свої джерела. За його словами, арешт Колота означає, що Гмирін — наступний на черзі.Слідство вважає, що Гмирін спільно з на той момент головою ФДМУ Дмитром Сенниченком розробив схему на держпідприємствах — зокрема на Одеському припортовому заводі та в Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де продукцію реалізовували афілійованим компаніям за заниженими цінами. Збитки державі перевищили 700 млн.
У Дубаї затримано партнера Гмиріна у справі про корупцію
У Дубаї затримали Володимира Колота — родича та бізнес-партнера екскерівника Фонду держмайна Андрія Гмиріна. Обидва вони задіяні в розслідуванні НАБУ щодо корупційної схеми на суму в мільярд на державних підприємствах.Про це заявив нардеп Гончаренко, посилаючись на свої джерела. За його словами, арешт Колота означає, що Гмирін — наступний на черзі.Слідство вважає, що Гмирін спільно з на той момент головою ФДМУ Дмитром Сенниченком розробив схему на держпідприємствах — зокрема на Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де продукцію реалізовували афілійованим компаніям за заниженими цінами. Збитки державі перевищили 700 млн.
Пронин: Нові факти у справі про BMW X7 та кошти
Нардеп Ярослав Железняк заявив про нові деталі розслідування щодо голови Держфінмону та його оточення. За його словами, детективи НАБУ подали до ВАКС сім клопотань про доступ до банківських документів, контрактів і фінансових операцій. Слідство перевіряє кілька можливих схем. Також, за словами депутата, під час обшуків у заступника Проніна вилучили 284 тисячі доларів і понад 3,3 млн грн готівкою, а разом із ними — печатки фірм і фінансові документи.
Посадовця ЗСУ обвинувачують у хабарному піханні за житло для військових
Перед судом постане посадовець Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві в одержанні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників. Керівник одного з Центральних територіальних управлінь Мінобороны запропонував забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації плану та уникнення прямого спілкування із забудовником залучив двох пособників, зокрема, одного з посадовців ЗСУ, а «послуги» оцінив у $1,3 мільйона. У червні минулого року після надання забудовником першого траншу у розмірі $100 тис. пособники викрили на гарячому. Один з них вже постав перед судом, отримав обвинувальний вирок та покарання у вигляді реального позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.
Олексій Бабенко та постачання дронів для армії: аналіз закупівель
Коли стало зрозуміло, що дрони є ключовим елементом сучасного конфлікту, виникла потреба у внутрішньому виробництві. Це призвело до формування багатомільярдного ринку. Олексій Бабенко, засновник компанії Vyriy Industries, швидко отримав значні замовлення від держави. Компанія росла, інвестувала в оборонні стартапи. Однак, разом із ростом, виникли питання щодо діяльності Бабенка та його бізнес-екосистеми.
Це сталося після тендеру на постачання FPV-дронів для армії, який Vyriy Industries виграла завдяки демпінговим цінам, а потім не змогла виконати. Тендер на постачання для Міноборони передбачав близько ста тисяч дронів, які мали надійти на фронт. Сума закупівлі склала понад два мільярди гривень.
Хоча сама процедура, яка привела до перемоги Vyriy Industries, викликала скандал, через кілька днів виникли проблеми – Олексій Бабенко відмовився підписувати частину контрактів, пояснивши це перевантаженістю виробничих потужностей. У результаті, близько 100 000 дронів не було доставлено. Виграш тендера Бабенком з відмовою від виконання пояснювався тим, що його компанія блокує конкурентів, створюючи дефіцит дронів на фронті. Це відкривало можливості для Vyriy Industries на оборонних закупівлях.
Незважаючи на скандал, не було жодних наслідків – не було кримінальних справ, не було заборони для компаній Бабенка на участь у тендерах для оборонної промисловості. Офіційна статистика свідчить про те, що Олексій Бабенко займається бізнесом і є власником п’яти компаній, найбільша з яких – Vyriy Industries, з доходом майже мільярда гривень.
До великої війни Бабенко організовував фаєр-шоу та продавав бронежилети. Згодом він став одним із лідерів у сфері обслуговування оборонної промисловості. У 2026 році він придбав видання «Бабель», що викликало підозри.
Відкриті дані показують, що закупівлі дронів сімейства Vyriy та постачання компанії «Vyriy Industries» є частиною державних закупівель. За даними Prozorro, закупівля безпілотного комплексу Vyriy PRO 10 виконавчим комітетом Кременчуцької міськради становила 562 тисячі гривень, а військова частина А0297 придбала «Vyriy 10» на 1,9 мільярда гривень. Також здійснюються закупівлі місцевих органів влади та силових структур.
Загальний обсяг закупівель, як правило, занижений, оскільки значна частина оборонних закупівель БПЛА проводиться через закриті процедури або спеціальні модулі оборонних закупівель. Доходи ТОВ «Vyriy Industries» за 2024 рік склали майже мільярд гривень.
В певних періодах, зокрема навесні 2025 року, партія 1000 FPV-дронів Vyriy була виготовлена для військових за замовленням Держслужби спецзв’язку. Після цього, внаслідок зриву контракту на постачання ста тисяч дронів, версія про блокування конкурентів набуває сенсу.
Аналіз відкритих даних показує, що у 2025 році на закупівлю дронів було виділено понад 110 мільярдів гривень, зокрема через Агентство оборонних закупівель – 102 мільярди. Існують інші компанії, що займаються виробництвом та постачанням дронів, проте загальний обсяг закупівель, ймовірно, занижений через закриті процедури. Питання щодо діяльності Олексія Бабенка та його компаній та їх ролі в постачаннях для армії залишається відкритим.