АТ «Запоріжжяобленерго», яке очолює Андрій Стасевський, оголосило про проведення закупівлі UA-2025-12-08-019299-a на «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва». Оголошена вартість закупівлі становить 1 млн гривень з ПДВ. За результатами цієї закупівлі було укладено договір №390126 з АТ «УРМ» на надання послуг, який був підписаний 7 січня. Виконавець зобов’язується надати консультаційні послуги у зазначених галузях. Договір з боку «УРМ» підписав в.о. гендиректора Олександр Похилко. Таким чином, договір укладено між «УРМ», що управляє державними акціями у статутному капіталі замовника. Варто зазначити, що на момент оголошення та проведення закупівлі Похилко також обіймав посаду голови наглядової ради замовника.
Позначка: Держзакупівлі
Схема розкрадання бюджетних коштів на медобладнанні в Україні
Правоохоронці виявили схему привласнення бюджетних коштів під час закупівель медичного обладнання для лікарень у кількох регіонах України. До цієї оборудки були залучені посадовці медзакладів у Вінницькій, Житомирській та Сумській областях разом із представниками компанії-імпортера. Схема функціонувала через підконтрольних фізичних осіб-підприємців: обладнання спочатку реалізовувалося за ринковою ціною, а під час тендерів штучно завищувалася вартість. Лікарні купували обладнання за завищеними цінами, а різницю виводили через посередників. За 2024 рік задокументовано три епізоди. Попередні збитки становлять понад 5,6 млн грн. Чотирьом фігурантам вже повідомлено про підозру, а під час обшуків були вилучені докази. Слідство триває.
Таємничі записи екснардепа Розенблата: нові деталі скандалу
Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував фотографії сторінок особистого блокнота екснардепа Борислава Розенблата. На цих сторінках містяться списки імен та чисел, призначення яких залишається невідомим. Раніше журналісти повідомляли, що компанія, пов’язана з Розенблатом, отримала близько 650 млн грн авансу за дрони HAWK. Ці дрони не пройшли належних випробувань, мали проблеми з падіннями та перегріванням, а військові отримали лише частину замовлення.
Східне КЕУ: Тендери на Дрова та Проблеми з Лупійчуком
Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) за результатами торгів з 17 лютого по 9 березня уклало 41 контракт на постачання дров на суму 282,74 млн грн. Замовленням займаються для забезпечення потреб військових у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях. Покуповується дрова двох видів: першої групи (бук, дуб, граб, ясен) та другої групи (сосна, вільха). Контракти розраховані до кінця року з обсягами по 2 500 – 2 800 складометрів. Строк поставки – 15 днів з моменту отримання заявки, оплата – 120 днів після поставки.
У сфері закупівлі дров першої групи укладено 21 контракт на 146,08 млн грн. Середня ціна – 2 783 грн за складометр. В перших договорах середня ціна дров першої групи у 2025 році коливалась від 1 946 грн до 2 478 грн за складометр, в середньому 2 464 грн за складометр. Таким чином, вартість дров у свіжих контрактах на 13% дорожче, ніж на початку року, і на 40% вище, ніж восени 2025 року.
Інші замовники дров першої групи у березні купували на 30-50% дешевше – 1 330 грн, 1 874 грн, 1 750 грн, 1 736 грн, 1 533 грн, 1 911 грн, 1 407 грн. Ціни переведені з кубометрів в складометри.
20 контрактів на 136,66 млн грн було укладено на дрова другої групи (сосна, вільха). Середня ціна – 2 440 грн/складометр. Ціни в контрактах інших замовників за тим же ТУ, але часто з більшими вимогами до довжини – 1 750 грн, 1 244 грн, 1 466 грн, 1 680 грн, 1 463 грн/складометр.
Закупівельна ціна Східного КЕУ вдвічі перевищує ціну продажу дров державного підприємства «Ліси України». «Нашим грошам» повідомили, що ціна на дров’яну деревину у них незмінна з жовтня 2025 року. Вартість дров непромислового призначення 1 групи на проміжному складі філіалу становить від 955 грн/складометр (орієнтовно 1540 грн/м3) до 1257 грн/складометр (орієнтовно 2028 грн/м3). При цьому середня ринкова ціна дров промислового використання (комерційна реалізація на аукціонах) в 1 кв. 2026 року дещо знизилася з 1674 грн/складометр (2700 грн/м3) у січні до 1612 грн/складометр (2600 грн/м3) у березні.
«Ліси України» відмічають, що ціна дров у закупівлях Східного КЕУ вказана з урахуванням вартості доставки та розвантаження в місцях приймання товару. Відтак ціна могла зрости через здорожчання доставки.
ДП «Ліси України» розглядало можливість участі філій у вказаних тендерних процедурах, однак через відсутність чітко визначеного місця поставки (вказані узагальнено місця по декількох областях – Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Полтавська та Сумська) неможливо розрахувати вартість логістики і загалом надати коректну цінову пропозицію. Окрім того участь державного підприємства ускладнюють такі тендерні вимоги: довжина дров – 1 м, післяплата – 120 днів, банківська гарантія участі та виконання договору 5% від вартості.
У січні «Наші гроші» розповідали, яким чином умови поставки в 15 днів та постоплати в 120 днів фактично знищили конкуренцію і звели перелік постачальників до пулу з понад 70 ФОПів, які оформлювали гарантії лише у «Бізбанку» та «Юнекс банку». З’ясувалося, що полковник Олег Лупійчук, керівник Східного КЕУ, перебував під підозрою в держзраді та недбальстві. Він очолює Східне КЕУ з 18 вересня 2025 року і отримав повідомлення про підозру ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Слідство встановило, що Лупійчук неналежно контролював виконання договору 2023 року на закупівлю 2 000 армійських ліжок, внаслідок чого відбулося надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. В квітні 2025 року антикорупційний центр «Межа» опублікував розслідування про махінації із закупівлею дров. Після цього, у серпні, Олег Лупійчук був звільнений з посади керівника у Дніпрі, але отримав підвищення. Він фігурує у п’яти кримінальних провадженнях, а також отримав підвищення в званні до полковника.
Олексій Бабенко та постачання дронів для армії: аналіз закупівель
Коли стало зрозуміло, що дрони є ключовим елементом сучасного конфлікту, виникла потреба у внутрішньому виробництві. Це призвело до формування багатомільярдного ринку. Олексій Бабенко, засновник компанії Vyriy Industries, швидко отримав значні замовлення від держави. Компанія росла, інвестувала в оборонні стартапи. Однак, разом із ростом, виникли питання щодо діяльності Бабенка та його бізнес-екосистеми.
Це сталося після тендеру на постачання FPV-дронів для армії, який Vyriy Industries виграла завдяки демпінговим цінам, а потім не змогла виконати. Тендер на постачання для Міноборони передбачав близько ста тисяч дронів, які мали надійти на фронт. Сума закупівлі склала понад два мільярди гривень.
Хоча сама процедура, яка привела до перемоги Vyriy Industries, викликала скандал, через кілька днів виникли проблеми – Олексій Бабенко відмовився підписувати частину контрактів, пояснивши це перевантаженістю виробничих потужностей. У результаті, близько 100 000 дронів не було доставлено. Виграш тендера Бабенком з відмовою від виконання пояснювався тим, що його компанія блокує конкурентів, створюючи дефіцит дронів на фронті. Це відкривало можливості для Vyriy Industries на оборонних закупівлях.
Незважаючи на скандал, не було жодних наслідків – не було кримінальних справ, не було заборони для компаній Бабенка на участь у тендерах для оборонної промисловості. Офіційна статистика свідчить про те, що Олексій Бабенко займається бізнесом і є власником п’яти компаній, найбільша з яких – Vyriy Industries, з доходом майже мільярда гривень.
До великої війни Бабенко організовував фаєр-шоу та продавав бронежилети. Згодом він став одним із лідерів у сфері обслуговування оборонної промисловості. У 2026 році він придбав видання «Бабель», що викликало підозри.
Відкриті дані показують, що закупівлі дронів сімейства Vyriy та постачання компанії «Vyriy Industries» є частиною державних закупівель. За даними Prozorro, закупівля безпілотного комплексу Vyriy PRO 10 виконавчим комітетом Кременчуцької міськради становила 562 тисячі гривень, а військова частина А0297 придбала «Vyriy 10» на 1,9 мільярда гривень. Також здійснюються закупівлі місцевих органів влади та силових структур.
Загальний обсяг закупівель, як правило, занижений, оскільки значна частина оборонних закупівель БПЛА проводиться через закриті процедури або спеціальні модулі оборонних закупівель. Доходи ТОВ «Vyriy Industries» за 2024 рік склали майже мільярд гривень.
В певних періодах, зокрема навесні 2025 року, партія 1000 FPV-дронів Vyriy була виготовлена для військових за замовленням Держслужби спецзв’язку. Після цього, внаслідок зриву контракту на постачання ста тисяч дронів, версія про блокування конкурентів набуває сенсу.
Аналіз відкритих даних показує, що у 2025 році на закупівлю дронів було виділено понад 110 мільярдів гривень, зокрема через Агентство оборонних закупівель – 102 мільярди. Існують інші компанії, що займаються виробництвом та постачанням дронів, проте загальний обсяг закупівель, ймовірно, занижений через закриті процедури. Питання щодо діяльності Олексія Бабенка та його компаній та їх ролі в постачаннях для армії залишається відкритим.
Вода замість м’яса: тиск на військову лаву
Постачальник Агенції оборонних закупівель змушував начпрода змінити заявку на пропозицію, яка є більш вигідною для заводу. Про це у матеріалі “Як армію хочуть годувати водою замість м’яса: “В країні війна, ми всі в жопі, а ви охлажденку заказуєте. Як це зрозуміти?”
Розкрадання пального для ЗСУ: Розслідування корупції
Розкрито схему розкрадання пального, призначеного для ЗСУ. Правоохоронні органи виявили, що посадовці Міноборони та Генштабу використовували фіктивні документи для виділення бензину та дизельного пального. Ці види пального формально фіксувалися в обліку, але згодом продавалися стороннім особам. За результатами розслідування, було привласнено 133 тонни бензину та понад 364 тонни дизельного пального, що склало близько 22 млн грн. Розслідування стосується колишніх керівників підрозділів Міноборони та Генштабу, начальника служби ПММ військової частини та керівника пункту заправки. Крім того, повідомлено про підозру начальнику КЕЧ, який спричинив переплату в розмірі 8,3 млн грн під час закупівлі мазуту для військових частин.
Тендер на FPV-дрони: Розслідування про “Вирій” і втрачені можливості
Розслідування СтопКор.ЗМІ виявило дивні обставини щодо тендеру на FPV-дрони. Компанія «Вирій» виграла значну кількість лотів, проте відмовилась підписувати контракти, що призвело до втрати понад 100 тисяч дронів. З’явилися питання щодо можливих збитків та відсутності реальної оцінки цих подій правоохоронними органами.
Одеська лікарня витратила 37 млн грн на ліки через компанію з РФ
Одеська лікарня в Одеській області здійснила закупівлю ліків на суму 37 мільйонів гривень. Цей процес був організований через ТОВ “СМ-ФАРМ”, що постачало медикаменти за значно завищеними цінами. За чотири місяці ця компанія уклала контракти на 817 млн грн, забезпечуючи роботу лише шести осіб. ТОВ “СМ-ФАРМ” належить узбецькому громадянину Уміджону Тешабоєву, на якого припадає власність у понад 120 компаній в Україні, а також виявлено зв’язки з представниками Росії.
Розслідування щодо закупівель у Мін’юсті: виявлено зловживання
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з можливим заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. За даними слідства, підозрюваними є колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства, а також бенефіціарний власник та двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
Розслідування показало, що бенефіціарний власник ТОВ розробив план, який передбачав внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення штучної конкуренції, учасники схеми забезпечили участь ще одного підприємства, чиє тендерне пропозицію було менш привабливим, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.
Правоохоронці також встановили, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.