Позначка: Депутаты

Вадим Колойденко: викриття у декларації на 23 мільйони гривень

Депутата Одеської обласної ради Вадима Колойденка викрили за декларування 23,32 мільйона гривень «неіснуючих» готівкових коштів. Цю інформацію оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) після проведення перевірки. У своїй декларації Колойденко вказав наявність 495 тисяч доларів та 106 тисяч євро готівкою, однак агентство встановило, що реально він міг накопичити не більше 29 тисяч доларів. Різниця у 23,32 мільйона гривень кваліфікується як кримінальне правопорушення відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Перевірка тривала з 10 листопада 2025 року до 27 лютого 2026 року, а декларацію Колойденко подав 27 березня 2025 року. Підставою для детального аналізу стали автоматизовані сигнали та скарги.

Колойденко не вказав у декларації квартиру площею 49 м² в Одесі, що належить його матері Наталії Степанівні Колойденко. Депутат фактично проживав там з травня 2024 року і навіть зазначив цю адресу як місце проживання у своїй декларації. НАЗК наголосило, що право користування житлом члена сім’ї має бути обов’язково внесене до розділу «Об’єкти нерухомості». Також не було вказано право користування житловим будинком у селі Крижанівка Одеського району, де проживають його неповнолітні діти. Депутат володіє преміальним кросовером Volkswagen Touareg (2019) вартістю 1,44 мільйона гривень з 29 жовтня 2019 року, але в розділі «Транспортні засоби» зазначив, що цей розділ не застосовується, і не вказав вартість автомобіля.

Колойденко є єдиним власником ТОВ «ТД ПОЛЮС» (ЄДРПОУ 40515886) зі статутним капіталом у 1 тисячу гривень. Однак фірму він вказав лише в розділі про бенефіціарів, а корпоративні права не відобразив у відповідному розділі. Найбільше порушення стосується готівки. НАЗК провело детальний аналіз доходів і витрат за 25 років (з 2000 по 2024 рік):
– Загальний офіційний дохід Колойденка становить 7,62 мільйона гривень (приблизно 356 тисяч доларів за середніми курсами НБУ).
– Дохід його матері складає лише 502 тисячі гривень.
– Витрати сім’ї на нерухомість і автомобілі за цей період перевищують 6,9 мільйона гривень.

Висновок агентства свідчить, що станом на 31 грудня 2024 року Колойденко об’єктивно міг мати готівкою максимум 1,16 мільйона гривень. Різниця з задекларованою сумою становить 23,32 мільйона гривень. Депутат пояснював свої «заощадження» заробітною платою, підприємницькою діяльністю, валютними операціями та нібито отриманням 250 тисяч доларів і 50 тисяч євро від колишньої дружини Оксани Косткової за договором поділу майна від 9 лютого 2024 року. НАЗК відхилило ці пояснення, оскільки судова ухвала про затвердження мирової угоди від 24 січня 2024 року не містить жодної згадки про поділ готівки. Дати в угоді та судовому рішенні не збігаються. Колишня дружина в поясненнях НАЗК зазначила, що таких заощаджень у неї ніколи не було. У період з 2015 по 2018 рік Колойденко не зміг виконати рішення суду про стягнення 361 тисячі гривень через відсутність коштів. У розділі 14 депутат не вказав два разові платежі на придбання транспортних засобів: 1,13 мільйона гривень (27 липня) та 180 тисяч гривень (14 серпня). Матеріали перевірки були передані до правоохоронних органів. За частиною 2 статті 366-2 КК (внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію в особливо великому розмірі) розпочато кримінальне провадження.

Податкові ініціативи уряду: що стоїть за змінами

Цього тижня в Україні основною внутрішньою політичною темою стане спроба парламенту проголосувати за три податкові законопроєкти, ініційовані урядом для виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Йдеться про оподаткування продажів на цифрових платформах (закон про OLX), закріплення ставки військового збору у 5% на три роки після завершення війни та скасування податкової пільги на посилки, які планується обкласти ПДВ з нуля євро.

Незважаючи на те, що останніми днями представники «Слуги народу» активно заявляють про неминучість прийняття цих законопроєктів, які, за їхніми словами, принесуть значні надходження до бюджету та відкриють доступ до міжнародного фінансування, ті ж самі нардепи, які сьогодні підтримують ці зміни, кілька тижнів тому провалили урядові ініціативи, не давши їм шансу на прийняття. Провал голосування супроводжувався заявами про те, що антисоціальні рішення, узгоджені Кабінетом Міністрів з Міжнародним валютним фондом, не пройдуть у парламенті.

Раптовий розворот у позиції депутатів викликає запитання: що змінилося за ці тижні, що вони тепер готові підтримати те, проти чого нещодавно виступали? Де поділася їхня принциповість у захисті інтересів українців? Відповідь на це запитання є.

Останні тижні були присвячені підготовці до важливого тижня голосування. Міністерство фінансів розділило один великий податковий законопроєкт на три окремі частини, що дозволяє уникнути загального провалу. Найбільший ризик пов’язаний із законопроєктом про посилки, адже експерти вказують на неможливість адміністрування цього податку в разі його прийняття. Нардепи говорять про потенційний колапс митниці та відмову китайських маркетплейсів співпрацювати з Україною.

Ярослав Железняк на комітеті намагався отримати фінансування для митниці, але поки що безрезультатно. Приклад Європейського Союзу показує, що навіть вони не можуть ефективно адмініструвати податок на посилки. Тому з цього року вони перейшли на фіксований податок у 3 євро за посилку, що не враховує її вартість.

Щодо законопроєкту про ПДВ для ФОПів, Сергій Марченко поки що відклав його, плануючи внести в зал лише після успішного прийняття трьох попередніх. Основним кроком тижня стала робота з нардепами для збору голосів на підтримку урядових ініціатив.

Давид Арахамія, як головний «збирач» голосів, працював з різними групами впливу серед «слуг», намагаючись зняти напругу між урядом і депутатами. Головним аргументом на зустрічах була пропозиція від уряду: «Ти — мені, я — тобі». Уряд готовий знайти ресурси на підтримку депутатів в обмін на їхню підтримку непопулярних законопроєктів.

Це стосується субвенцій на соціально-економічний розвиток громад, які нардепи розподіляють на своїх округах. Цей інструмент, відомий як «гречка», завжди був популярним серед депутатів. Однак у цьому скликанні з «соцекономом» виникли труднощі через пандемію та війну.

Тепер уряд готовий відновити фінансовий контакт депутатів з виборцями, плануючи виділити по 5 млн грн на «соцеконом» для кожного нардепа на 2026 рік. У разі успішного виконання зобов’язань, на 2027 рік обіцяють вже по 10 млн грн.

Нардепи мають проголосувати за податок на посилки, військовий збір та оподаткування цифрових платформ у квітні, а в травні уряд виділить два мільярди на «соцеконом» до кінця року. У разі успіху, уряд планує включити «соцеконом» до бюджету на 2027 рік.

Цей шлях порозуміння між урядом і Верховною Радою через фінансові вливання сподобався нардепам, які сприйняли його як визнання неможливості ефективної роботи без врахування їхніх інтересів. Обговорювалися також питання тиску НАБУ на депутатів, і було заявлено про досягнення компромісу щодо збереження парламентської незалежності.

Депутати висловлювали готовність підтримувати адекватні ініціативи уряду лише за умови врахування їхньої позиції. У рамках стратегії врахування позицій нардепів було проведено робочу групу, яка показала готовність Мінфіну внести поправки до законопроєктів.

Міністр фінансів погодився реалізувати концепцію надходження 5% військового збору на спецрахунки для цільового використання. Проте питання з посилками залишається складним, і багато проблем ще не вирішені.

Сергій Марченко знизив оцінку економічного ефекту від оподаткування посилок до 10 мільярдів. У масштабах війни це становить лише півтора дня військового протистояння. Тому законопроєкт про посилки отримав найменшу кількість голосів комітету.

Незважаючи на це, прем’єр-міністр також включилася в збір голосів, проводячи зустрічі з керівниками фракцій. Запропонована стратегія голосування виглядає як перерозподіл частини коштів, які уряд планує отримати від українців, на підтримку народних депутатів. Хоча це може виглядати підозріло, така стратегія може спрацювати. Проте системні проблеми, такі як контрабанда та дроблення бізнесу, залишаються невирішеними.

Скандал навколо декларації депутата Львівської облради

Віталій Андрейко, депутат Львівської обласної ради, наразі веде боротьбу на двох юридичних фронтах. Він намагається захистити свій депутатський мандат, який його партія намагається скасувати через звинувачення у “політичній зраді”, а також переконати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у тому, що його декларація не містить порушень на суму 17,4 мільйона гривень. Аудит декларації за 2023 рік виявив серйозні неточності та неправдиву інформацію. Основні порушення включають: загальну суму розбіжностей у 17,4 млн грн. Дружина Андрейка не надала документів, що підтверджують джерела сотень тисяч доларів та євро на її рахунках. Депутат стверджує, що частина цих коштів — це родинні заощадження та позика від сестри, але НАЗК відхилило ці пояснення. Паралельно триває ще одна важлива справа — боротьба за мандат. У 2020 році Віталій Андрейко став депутатом Львівської облради від Української галицької партії (УГП). Проте вже через рік він разом з іншими депутатами підписав меморандум про співпрацю з “Європейською Солідарністю” та “Слугою народу”, що суперечило позиції керівництва УГП. У січні 2022 року обласна організація УГП вирішила відкликати п’ятьох депутатів, включаючи Андрейка, за порушення партійної дисципліни та застосування імперативного мандата. Андрейко оскаржив це рішення в судах. Справа дійшла до Верховного Суду, який у липні 2025 року повернув її на повторний розгляд до суду першої інстанції. Наступне засідання заплановане на 14 квітня 2026 року. До політичної кар’єри Віталій Андрейко працював у банківській сфері («ПриватБанк») та займався будівництвом. Раніше його ім’я фігурувало у скандалах, пов’язаних із використанням депутатських повноважень для просування власних проектів. Наразі депутат продовжує виконувати свої обов’язки в облраді, але попереду його чекають важливі судові рішення щодо мандата та декларації. Якщо висновки НАЗК підтвердяться, це може призвести до кримінальної відповідальності.

Нардеп Ігор Василів оновив автопарк під час війни

Народний депутат Ігор Василів придбав автомобіль Land Rover Defender 2022 за майже 2,3 мільйона гривень. Авто було куплено у дружини тернопільського бізнесмена. У декларації за 2025 рік депутат від «Слуги народу» зазначив, що продав Audi Q8 2019 року за 1,7 мільйона гривень, після чого придбав новіший позашляховик. Попередньою власницею автомобіля була дружина співвласника групи компаній «Техно-Буд-Центр». Також нардеп задекларував сім об’єктів нерухомості: будинок і земельну ділянку біля Тернополя, дві квартири в Києві, що належать дружині, та ще одну квартиру, в якій проживає сім’я. Протягом року у Верховній Раді Василів отримав 724 тисячі гривень зарплати. Готівкою родина зберігає десятки тисяч доларів і євро, а також понад 1,4 мільйона гривень.

Декларації депутатів: здоров’я та автомобілі Петьовки

Народний депутат Юрій Камельчук зазначив, що у депутатів через “важку роботу” погіршується здоров’я, зокрема страждають спина, зір, слух і пам’ять. У цьому контексті декларації набувають іншого вигляду. Наприклад, народний депутат Василь Петьовка за рік офіційно заробив 631 тис. грн, тоді як його дружина заробила майже 8,2 млн грн. Під час повномасштабної війни сім’я придбала чотири автомобілі: Porsche Cayenne за 3,8 млн грн, Lexus LX за 4 млн грн, Volkswagen Touareg за 2,1 млн грн і Skoda Kodiaq за 1,4 млн грн. Загальна вартість цих автомобілів становить 11,4 млн грн. Схоже, що головна “проблема” полягала не в здоров’ї, а у виборі між Porsche і Lexus — врешті-решт, вони придбали обидва.

Фінансові активи нардепа Віктора Балоги та його дружини

Народний депутат Віктор Балога задекларував 6,2 млн грн готівкою, тоді як його дружина має 581 тис. євро. Річний дохід нардепа становить 638 тис. грн зарплати та 283 тис. грн пенсії. У 2025 році дружина придбала автомобіль Mercedes-Benz EQA 300 за 1,5 млн грн. У декларації також вказано Volkswagen ID.3 вартістю 1,3 млн грн та Audi SQ7 за 2,5 млн грн, які використовує подружжя. Дружина нардепа заробила понад 6,3 млн грн від підприємницької діяльності, а також отримала додаткові доходи від компанії та продажу майна.

Запобіжний захід депутату Ковальчуку: деталі справи

Соломʼянський районний суд, за ініціативою детектива, ухвалив рішення про запобіжний захід для депутата Сокальської міської ради Львівської області Володимира Ковальчука. Його підозрює Національне антикорупційне бюро у наданні неправдивих свідчень. Інформацію про це оприлюднив «Судовий репортер», посилаючись на ухвалу від 18 березня. У серпні 2024 року підозру в незаконному збагаченні отримав голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко. Детективи НАБУ виявили у родичів його дружини 21 об’єкт нерухомості та розкішний автомобіль. Офіційно Кириленком почали займатися після публікації журналістського розслідування програми «Схеми». У липні 2025 року НАБУ і САП передали справу Кириленка до Вищого антикорупційного суду для розгляду. У справі про незаконне збагачення його судять разом із дружиною. Різниця між вартістю спірного майна та офіційними доходами посадовця і його дружини становить 72 млн грн. Кириленко свою провину не визнає. Захист стверджує, що родичі його дружини заробили кошти через бізнес та інвестиції. Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, свідчив, що позичив 800 тис. доларів для купівлі елітної нерухомості в Києві. Під час обрання запобіжного заходу для Кириленка стало відомо, що суддя Печерського суду Києва у відставці Віта Бортницька листувалася з невідомою особою щодо кримінальної справи. У листуванні обговорювалися плани щодо приховування злочину та створення версій захисту. Прокурор зачитував проект свідчень, які має дати тесть Кириленка, а також обговорювалося, хто може виступити позикодавцем. На мобільному телефоні тещі Кириленка виявили листування з контактом «Берча Саша», який у липні 2024 року надсилав фото договору позики. Теща запитувала про контактні дані цього позикодавця. 6 грудня 2024 року та 30 червня 2025 року Володимир Ковальчук під час допиту в НАБУ заявив, що у липні 2021 року позичив тестю Кириленка 800 тисяч доларів. У березні 2025 року Ковальчук подав щорічну декларацію до НАЗК, вказавши цю позичку, хоча раніше не декларував такого боргу. У квітні 2025 року він звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення 800 тисяч доларів з тестя та тещі Кириленка, подавши, за версією НАБУ, підроблений договір позики. У серпні 2025 року Ужгородський міськрайонний суд задовольнив позов Кириленка, постановивши стягнути кошти. Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржила це рішення, заперечуючи дійсність договору. Подружжя Матієнків визнало існування боргу, підтвердивши, що позичило гроші на інвестиції в нерухомість з метою подальшого продажу. Вони просили відмовити у задоволенні позову та подали апеляцію, оскільки не можуть повернути кошти, вкладені в арештовану нерухомість. У березні 2026 року Ковальчуку було повідомлено про підозру у наданні завідомо неправдивих свідчень, створенні фальшивих доказів захисту, використанні підробленого документа та внесенні недостовірних даних до декларацій. Ковальчук свою провину не визнає, а його адвокат вважає підозру необґрунтованою. У матеріалах справи немає висновку експерта, що підтверджує підробку договору. Раніше в Ужгородському міськрайонному суді прокурор надавав висновок експерта Одеського НДІСЕ, який стверджував, що рукописні записи на договорі не відповідають даті, а підписи мають ознаки штучного старіння. Проте під час судового засідання з’ясувалося, що експерт, який проводив дослідження, втратив свідоцтво на момент видачі висновку. Також печатка Одеського НДІСЕ на документі була неналежної якості, тому суд відмовився приймати цей доказ. У кримінальному провадженні Соломʼянський райсуд Києва, за клопотанням прокурора, призначив Ковальчуку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 гривень. У декларації за 2025 рік Ковальчук, окрім позики тестеві Кириленка, вказав інші значні активи, що належать йому та членам його сімʼї: 3,2 млн грн, 1,1 млн євро, 1,6 млн доларів США, внесок до житлово-будівельного кооперативу на 20,9 млн грн та інше майно.

Фінансові декларації Валерія Дубіля за 2025 рік

Продовжуємо серію публікацій про статки та доходи посадовців Чернігівщини. У цій статті розглянемо фінансові показники Валерія Дубіля, народного депутата України, за 2025 рік. Вся інформація про його майно та доходи представлена у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Нерухомість
Валерій Дубіль орендує земельну ділянку площею 1900 квадратних метрів у селі Дідівці, що належить Дідовецькій сільській раді Сухополов’янської громади. Його дружина, Валентина Дубіль, володіє двома нежилими приміщеннями в Києві, одним з яких Валерій має право безкоштовного користування. Валентина також має житловий будинок у селі Дідівці та земельну ділянку в тому ж селі.

Валентина Дубіль має право користування земельними ділянками, що належать Лідії Дубині, загалом 12 ділянок, а також має аналогічні права на три ділянки, що належать Віті Присяжнюк. Вона також має право розпорядження квартирою в Криму, що належить Лідії Дубині, та житловим будинком, що належить Лідії та Анатолію Дубінам, у селі Дубовий Гай Прилуцького району.

Додатково, Валентина має право розпорядження квартирою та житловим будинком садибного типу, що належать Віті Присяжнюк. Вона також володіє об’єктом незавершеного будівництва – приватним будинком на Кіпрі, який має криту веранду, місце для паркування, сад і басейн.

Подружжя має право безкоштовного користування земельною ділянкою площею 2000 квадратних метрів і дачним будинком площею 354,3 м² у селі Хлепча Київської області, які належать Іллі Дубілю. Крім того, Валерій і Валентина мають право безкоштовного користування квартирою в Києві площею 147,3 м² та житловим будинком у селі Дідівці площею 530,6 м², які належать Івану Дубілю. Також подружжя має право безкоштовного користування двома земельними ділянками в селі Дідівці, що належать Івану Дубілю.

Транспортні засоби
Валентині Дубіль належать два легкові автомобілі: BMW X4 xDrive30d G02 2022 року випуску та Audi Q7 2024 року випуску, якими Валерій має право безкоштовно користуватися. Також Валентина має право користування автомобілем Peugeot Partner 2010 року випуску, що належить Лідії Дубині, а також легковою автівкою Audi A6 2016 року випуску, що належить Віті Присяжнюк, якою вона має право розпорядження, користування та володіння за довіреністю. Валерій Дубіль має лише мотоцикл марки ММВЗ 1992 року випуску (мотоцикл «Мінськ»).

Доходи
Валерій Дубіль задекларував 575 914 грн заробітної плати народного депутата. Натомість Валентина Дубіль отримала дохід від підприємницької діяльності в розмірі 4 783 932 грн.

Грошові активи
Валентина Дубіль має готівкою 137 673 гривні та 2000 євро. На її банківських рахунках – 108 427 грн, 2592 євро, 102 долари США, 10 польських злотих і 151 швейцарський франк. Валерій Дубіль задекларував 2 855 251 грн як право вимоги сплати грошових коштів за договором про відступлення права вимоги та 198 480 грн, внесені як застава. Він має боргове зобов’язання перед дружиною в розмірі 2 855 251 грн.

Від детективів до адвокатів: нові реалії боротьби з корупцією

Адвокат колишнього народного депутата Олександра Грановського, який уникав правосуддя в Ізраїлі, є партнером Miller Артемом Крикун-Трушем. Він має досвід роботи в прокуратурі та чотири роки на посаді старшого детектива НАБУ. Тобто, особа, яка ще вчора займалася розслідуванням найвищого рівня корупції, тепер допомагає укласти угоду, за якою: – збитки компенсуються без врахування справжньої вартості коштів; – різниця залишається як чистий прибуток; – покарання зводиться до мізерного штрафу та умовного терміну. І тут питання не до конкретних адвокатів. Адвокат завжди викладається на повну для клієнта, це його професія. Питання в іншому. Яку саме систему ми створили, якщо фахівець, який знає антикорупційний механізм зсередини, може так ефективно мінімізувати для клієнта наслідки звинувачення? І що це свідчить про модель протидії корупції? Бо наразі все виглядає так: держава роками веде розслідування, фігуранти роками витрачають гроші, а кінець — економічно приваблива угода. І якщо це називається “перемогою”, то що тоді в цій системі вважається поразкою.

Зменшення терміну покарання для депутата Хмільківського

Апеляційна палата ВАКС зменшила термін покарання депутату Білгород-Дністровської районної ради Одеської області Анатолію Хмільківському з 5 до 4 років позбавлення волі. Його дії були перекваліфіковані з підбурювання до хабарництва та шахрайства на зловживання впливом. Депутата взяли під варту. За інформацією обвинувачення, Хмільківський переконав місцевого бізнесмена передати 450 тисяч доларів депутатам та голові селищної ради Одеського району для отримання в оренду землі з правом приватизації під будівництво. Його затримали одразу після отримання першої частини узгодженої суми — 10 тисяч доларів. Вироком ВАКС від 12 серпня 2025 року депутата визнали винним у злочинах за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 ККУ, призначивши покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. Розглянувши аргументи обох сторін, Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила апеляцію захисту та змінила вирок щодо Хмільківського. Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 369-2 ККУ та встановив остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Депутата взяли під варту безпосередньо в залі суду.