Віталій Дикань, старший інспектор чергової частини відділення №1 Харківського районного управління поліції №3, незважаючи на невелику заробітну плату, задекларував кілька об’єктів нерухомості, автомобілі, криптовалюту та значну готівку. Поліцейський володіє чотирма квартирами в Харкові, площа яких варіюється від 31,7 до 75,2 м², придбаними переважно в період з 2009 по 2021 рік, а також однією квартирою, яка була придбана або переоцінена в 2025 році (43,9 м²). Додатково він задекларував земельну ділянку площею 1200 м² у Харківському районі, отриману в жовтні 2025 року. Серед його транспортних засобів є легковий автомобіль Mitsubishi Outlander (2023), куплений у вересні 2025 року за 827 тисяч гривень. У декларації також зазначено про біткоін, придбаний у 2017 році, вартість якого на момент покупки становила 100 тисяч гривень. Дикань має 66,5 тисяч доларів готівкою, а на банківських рахунках зберігає невеликі суми в іноземній валюті. Він також володіє облігаціями Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» на загальну номінальну вартість близько 794 тисяч гривень. Офіційний дохід від роботи в поліції за 2025 рік склав 645 239 гривень. У повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, поданому 4 січня 2026 року, Дикань вказав додатковий дохід у 1,28 мільйона гривень від продажу рухомого майна громадянину Сергію Шередеці. У декларації також згадуються цивільна дружина Тетяна Поповченко та двоє неповнолітніх дітей — син Мирон і донька Міра. На Тетяну Поповченко оформлені житловий будинок (198,9 м²), земельна ділянка (1200 м²), квартира в Пісочині (43,7 м², набута в 2019 році), автомобілі Toyota Camry (2015) та Ford Mustang Mach-E (2020), а також значний дохід від підприємницької діяльності — понад 951 тисяча гривень за рік. Крім того, син Диканя, Ілля Дикань, дізнавач сектору дізнання відділу №2 Харківського РУП №2, у березні цього року придбав Tesla Model Y за заниженою вартістю та задекларував 100 тисяч доларів.
Позначка: Декларации
Корупційний скандал: мільйони в гаражі Субботенка
Чиновник Олександр Субботенко опинився в центрі корупційного скандалу, після того як задекларував 26,19 млн грн (653 тисячі доларів), нібито знайдених у старому металевому гаражі в Харкові. За словами Субботенка, ці кошти накопичила його бабуся, яка працювала технічним секретарем та інструктором комсомолу в радянські часи. Однак журналісти висловлюють серйозні сумніви щодо цієї версії. Дані НАЗК свідчать про те, що офіційні доходи сім’ї не дозволили б накопичити навіть малу частину такої суми. Відомостей про бізнес чи закордонні активи немає, а пояснення про «сімейну традицію накопичувати долари» в СРСР викликає критику. Незважаючи на розслідування ДБР, жодних кадрових заходів поки що не вжито. Зокрема, курируючий міністр Олексій Соболєв відмовляється коментувати інцидент, а процедура відсторонення чиновника не розпочата. Це ставить під сумнів реальну ефективність деклараційної системи та відповідальність представників влади.
Незадекларовані мільйони: розслідування Білоуса та його дружини
Олександр Білоус, колишній заступник командувача Нацгвардії, має недостовірні дані в своїй декларації за 2024 рік на суму 16,72 мільйона гривень. Перевірка тривала з 3 листопада 2025 року до 26 лютого 2026 року. Білоус задекларував такі готівкові активи: 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело детальний аналіз доходів і витрат подружжя за період з 2017 по 2024 рік, виявивши, що сім’я не могла накопичити таку значну суму. Реально підтверджена готівка на кінець 2024 року становила лише 994 тисячі гривень. Дружина Білоуса, Людмила Скрипка, є колишньою стюардесою та інструктором найвищої категорії (TRI). За словами Білоуса, з 1998 по 2019 рік вона працювала в авіакомпаніях “Аеросвіт”, YanAir, Bravo Airways, а також за контрактами за кордоном (ОАЕ, Афганістан, Іран, Еритрея, Польща). Він стверджує, що її середньомісячний дохід становив 2500–4000 євро, що, на його думку, є основним джерелом частини готівки (45 тисяч доларів та 123 тисячі євро у дружини). НАЗК перевірило ці заяви і виявило, що за період з 1998 по 2017 роки офіційні доходи дружини становили лише 1 мільйон гривень. У 2024 році вона заробила 375 тисяч гривень як фізична особа-підприємець. Жінка не надала жодних документів, що підтверджують її заробіток у розмірі 2500–4000 євро на місяць за кордоном. У 2023–2024 роках дружина придбала два апартаменти в готельному комплексі “Апартель Східниця” у Львівській області. НАЗК вважає, що ринкова вартість цих об’єктів значно перевищує ціну, вказану в договорах, і що дружина не мала достатньо коштів для таких покупок. Білоус надав письмові пояснення 3 лютого 2026 року, але НАЗК їх не прийняло, оскільки вони суперечать даним реєстрів і банків. Матеріали перевірки були передані до органів, уповноважених на притягнення до відповідальності (адміністративної та, можливо, кримінальної за статтею 366-2 ККУ).
Виявлення незадекларованих активів ексзаступника Нацгвардії
У екскомандувача Нацгвардії Олександра Білоуса виявлено активи на 16,7 мільйона гривень, джерело яких він не може обґрунтувати. У своїй декларації він зазначив 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень готівкою. За даними НАЗК, він підтвердив лише 994 тисячі гривень. Крім того, у 2023–2024 роках його сім’я придбала апартаменти в комплексі «Апартель Сходниця», хоча офіційних доходів на такі покупки не вистачило.
Скандал з позикою: депутату Ковальчуку висунули підозру
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області за надання завідомо неправдивих свідчень детективам НАБУ та за декларування недостовірної інформації. Цю інформацію підтвердила пресслужба НАБУ та САП. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, підозрюваним є Володимир Ковальчук, депутат Сокальської міської ради Львівської області. У коментарі журналістам Ковальчук висловив думку, що підозра є необґрунтованою. У повідомленні НАБУ зазначається, що в рамках розслідування справи про незаконне збагачення високопосадовця, яку розглядає Вищий антикорупційний суд, детективи неодноразово допитували депутата, оскільки він нібито надав позику родині чиновника, щоб виправдати походження активів. Йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Зокрема, під час обрання запобіжного заходу для Кириленка влітку 2024 року, коли на засіданні була присутня знімальна група, тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснив у суді походження коштів для придбання елітної нерухомості, зазначивши, що отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Ковальчука. Ці кошти, за його словами, були використані для придбання нерухомості в Києві, зокрема офісних приміщень, квартир та паркомісць у житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ та САП вважають, що ці активи насправді належать Кириленку. “Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли, і вони запропонували розглянути можливість інвестицій у нові будинки в Києві. Коли ми дізналися про ціни в «Оболонь плаза», ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт”, – розповідав у суді Матієнко. На запитання прокурора САП про вигоду для Ковальчука від угоди, Матієнко зазначив, що вони планували зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити прибуток. “Нам потрібно було поїхати в Київ і все дізнатися”, – додав тесть Кириленка. Він також зазначив, що до цього не займався продажем нерухомості і не пам’ятав, скільки коштувала нерухомість у ЖК «Оболонь плаза», оскільки цими питаннями займалася його дружина. За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення про укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів родини Кириленка, фактично створивши штучні докази захисту. Крім того, депутат вніс недостовірні дані до своєї декларації за 2024 рік, вказавши «фіктивну позику третій особі» (Олександру Матієнку) і використавши підроблений договір для звернення до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу. Журналісти підтвердили, що навесні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США. Під час судового засідання прокурор САП озвучив результати експертизи договору позики, датованого 10 липня 2021 року, яка показала, що записи з прізвищами позикодавця та позичальника були виконані значно пізніше – у період з квітня по липень 2024 року. Експерт також дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд задовольнив позов Ковальчука і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд, перше засідання призначене на 24 березня. Дії Ковальчука кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду), ч. 4 ст. 358 (використання підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації). Ковальчук у коментарі ЗМІ зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, стверджуючи, що це тиск на нього, оскільки він є свідком у справі. На запитання про експертизу угоди про надання позики він сказав: “Не бачив я такої експертизи ні разу”. Депутат також зазначив, що на момент надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови АМКУ. 5 червня НАБУ і САП повідомили про нову підозру Кириленку в недекларуванні майна. Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко за пособництво в незаконному збагаченні. Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, зареєстровані на родичів його дружини. Серед них: шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, дві земельні ділянки, два гаражні бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль BMW X3. Це майно стало причиною попередньої підозри Кириленка в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Кримінальне провадження в НАБУ розпочали на основі фактів з розслідування. У березні 2024 року ЗМІ опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автомобілі та ряд об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. У коментарі ЗМІ Кириленко зазначав, що джерело статків – це стартовий капітал родини, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці. Журналісти не змогли знайти офіційне підтвердження цим операціям. Після розслідування ЗМІ Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Однак у декларації Кириленко не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ. 7 липня 2025 року справу щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. У серпні 2025 року САП ініціювала відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того як він підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких. Вищий антикорупційний суд не задовольнив це клопотання.
Суд закрив справу прокурора Задирієнка щодо криптовалютних доходів
Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Спадок Олександра Баголи: Porsche та таємниці декларацій
Олександр Багола, начальник відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, успадкував від своєї 75-річної матері Porsche Cayenne 2022 року вартістю майже 4 мільйони гривень. У розмові з журналісткою «Слідства.Інфо» він зазначив, що його матір займалася бізнесом і мала кошти «не на один Porsche Cayenne, а на штук 10». Проте в аналітичній системі YouControl немає інформації про компанії або ФОПи, пов’язані з Галиною Баголою. Олександр Багола, який наразі працює на своїй посаді, раніше обіймав посаду старшого інспектора з особливих доручень у Департаменті кіберполіції Нацполіції з 2023 року, а в 2025 році став начальником відділу протидії кіберзлочинам у Херсонській області. У січні 2026 року він отримав у спадок Porsche Cayenne 2022 року випуску за майже 4 мільйони гривень, незадовго до 76-річчя матері. Журналістка запитала, навіщо його матері потрібен Porsche і за які кошти вона його придбала. Багола відповів, що в декларації його матері все є, і доходів було достатньо для покупки кількох автомобілів. Однак декларацій Галини Баголи в електронному реєстрі НАЗК немає, так само як і даних про компанії чи ФОПи, пов’язані з нею. Олександр Багола також зазначив, що його мати дарувала йому кошти, але в його деклараціях не вказано грошових подарунків від матері. Перед тим, як почати службу в кіберполіції, Багола мав значні заощадження, про що свідчить його декларація, де він зазначив наявність $320 000, 210 000 євро та понад 750 000 гривень. Крім того, він задекларував рушницю Merkel за майже 400 000 гривень та три годинники за понад 800 000 гривень. Коли журналістка запитала, ким він працював до служби в кіберполіції, Багола відмовився відповідати, назвавши цю інформацію «комерційною таємницею». У січні 2026 року він подав позов до суду проти Департаменту кіберполіції щодо зарахування періоду служби в податковій міліції до стажу служби в поліції. Згідно з даними YouControl, Багола також був помічником народного депутата Руслана Богдана у Верховній Раді 7 скликання з червня по листопад 2014 року. У декларації за 2024 рік його заробітна плата становить понад 670 000 гривень. Він є власником автомобіля VOLKSWAGEN ID. UNYX MAX 2024 року за майже 1,5 мільйона гривень та мотоцикла HARLEY-DAVIDSON HERITAGE 2013 року за понад 670 000 гривень. Цікаво, що у декларації за 2023 рік Багола вказав, що мотоцикл коштував йому 50 000 гривень, тоді як НАЗК виявило, що попередній власник продавав його за $18 000. Багола пояснив, що купував мотоцикл за нижчою вартістю через його технічний стан. Вартість мотоцикла в декларації була виправлена з 50 000 гривень на 675 950 гривень. У червні 2025 року Олександр Багола повідомив про суттєві зміни у майновому стані, ставши власником квартири в Ужгороді площею 85,6 квадратних метрів та вартістю майже 1,3 мільйона гривень.
Суддя Віталій Українець та його котедж: таємниці декларацій
Іноді трапляється, що суддя протягом чотирьох років будує дорогий котедж, але чомусь не вказує його у своїй декларації. Однак, варто лише звернути на це увагу, і пам’ять про забудькуватість відновлюється за лічені години. Саме така ситуація сталася з головою Солом’янського районного суду Києва та суддею Майдану Віталієм Українцем. Він має намір стати суддею Апеляційного суду Києва, але його декларації містять цікаві невідповідності з реальністю. Мова йде про ділянку в Старих Безрадичах, на території садового товариства «Друзі». Землю суддя разом із дружиною придбали ще у 2020 році за смішні 130 тисяч гривень, що становить приблизно 4,5 тисячі доларів за 12 соток. Для елітного передмістя Києва це, м’яко кажучи, дуже низька ціна.
Далі розпочинається процес будівництва. На супутникових знімках видно, що вже у 2021 році там з’явився фундамент, у 2022 — коробка будинку, а станом на 2026 рік це вже майже готовий котедж. Площа будинку складає близько 195 квадратних метрів. За оцінками, будівництво такого рівня могло б коштувати щонайменше 156 тисяч доларів, а можливо, й усі 200 тисяч. Проте у деклараціях за 2021–2024 роки суддя не вказав ані сам об’єкт, ані витрати на його будівництво.
Більше того, земельна ділянка фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з нецільовим використанням земель. Раніше вона належала лісництву. Серед сусідів судді є особи з бізнес- та політичними зв’язками, зокрема з оточення колишнього мера Харкова Геннадія Кернеса. ЦПК зв’язалися з Українцем, і всього через 3 години після розмови суддя подав оновлену декларацію. Тепер у ній нарешті з’явився будинок площею 200 квадратів. Проте, навряд чи це йому допоможе, адже ЦПК вже готують звернення до НАБУ через недекларування суддею недобудови протягом чотирьох років.
Чиновники Маріуполя: зарплата без території
Незважаючи на те, що Маріуполь залишається під окупацією і зазнав значних руйнувань, його посадовці продовжують отримувати фінансування з українського бюджету та облаштовують своє життя в Києві. Формально управлінська структура міста зберігається, але на практиці це фактично безтериторіальна система, позбавлена інфраструктури та можливості виконувати свої функції на місці, повідомляє GunDolla. Один із таких посадовців — заступник міського голови Маріуполя Сергій Валерійович Захаров. Згідно з його декларацією за 2025 рік, він не лише зберіг свою посаду, але й значно покращив своє фінансове становище. Місцем проживання він вказав Київ, де насправді і проводить своє повсякденне життя. У столиці у нього та його дружини Ірини є нерухомість, зокрема квартира площею приблизно 70 квадратних метрів. Це свідчить про те, що управлінець міста, яке перебуває під окупацією, повністю інтегрований у життя іншого міста, де відсутні ризики та обмеження, характерні для прифронтових зон. Основна увага приділяється його доходам. У 2025 році Захаров отримав від Маріупольської міської ради понад 927 тисяч гривень заробітної плати, що становить близько 77 тисяч гривень на місяць. Ці виплати нараховуються за роботу в виконавчому комітеті, який фактично не функціонує на території самого Маріуполя. Загальний дохід сім’ї, враховуючи заробіток дружини та банківські відсотки, перевищив 1,4 мільйона гривень на рік. Це стабільний фінансовий потік, забезпечений бюджетом, на фоні ситуації, коли більшість жителів міста втратили житло, майно та джерела доходу. Окремо варто відзначити майновий блок. У власності Захарова є Mercedes-Benz GLE 400 Coupe 2017 року, вартість якого на момент покупки становила близько 2 мільйонів гривень. Також у декларації вказано причіп, що є додатковим елементом майнового комфорту. Ситуація, що склалася, ілюструє розрив між формальним статусом і реальним станом справ. З одного боку — посада в органах управління містом, з іншого — життя в Києві, стабільні доходи та збереження рівня споживання. При цьому саме місто залишається поза контролем української влади. Ключовим питанням є обґрунтованість таких виплат. У ситуації, коли управлінська структура не може виконувати свої функції на місці, бюджет продовжує фінансувати повний штат і рівень зарплат. Це створює умови, за яких чиновники зберігають фінансову стабільність, незалежно від реального стану міста. На цьому фоні виникає питання відповідальності та критеріїв ефективності. За відсутності території, інфраструктури та прямого управління містом система продовжує функціонувати як повноцінний адміністративний апарат. І саме ця невідповідність між реальністю та фінансуванням стає основним фактором, що викликає запитання до сучасної моделі управління.
Суддя, який забув про свій котедж: історія Віталія Українця
Іноді трапляється так, що суддя протягом чотирьох років зводить дорогий котедж, але чомусь не згадує про це у своїй декларації. Однак, варто було звернути увагу на цей факт, як пам’ять відновилася за лічені години. Саме така ситуація сталася з головою Солом’янського районного суду Києва та суддею Майдану Віталієм Українцем. Він має намір стати суддею Апеляційного суду Києва, проте його офіційні декларації містять цікаві невідповідності з реальністю. Мова йде про земельну ділянку у Старих Безрадичах, в садовому товаристві «Друзі». Суддя разом із дружиною придбали цю землю ще у 2020 році за смішні 130 тисяч гривень, що становить приблизно 4,5 тисячі доларів за 12 соток. Для елітного передмістя Києва така ціна виглядає, м’яко кажучи, занадто низькою.
Потім починається будівництво. На супутникових знімках видно, що вже у 2021 році там з’явився фундамент, у 2022 — коробка будинку, а станом на 2026 рік це вже майже готовий котедж. Площа будинку складає близько 195 квадратних метрів. За оцінками, вартість будівництва такого рівня становила б щонайменше 156 тисяч доларів, а можливо, й усі 200 тисяч. Проте у деклараціях за 2021–2024 роки суддя не зазначив ані сам об’єкт, ані витрати на його зведення.
Більше того, земельна ділянка також фігурує у кримінальному провадженні щодо нецільового використання земель, адже раніше вона належала лісництву. Серед сусідів судді є особи з бізнес- і політичними зв’язками, зокрема з оточення колишнього мера Харкова Геннадія Кернеса. ЦПК зв’язалися з Українцем, і всього через три години після розмови суддя подав оновлену декларацію. Тепер у ній нарешті з’явився будинок площею 200 квадратів. Проте це навряд чи допоможе йому, оскільки ЦПК вже готують звернення до НАБУ через недекларування суддею недобудови протягом чотирьох років.