Державне бюро розслідувань (ДБР) завершило розслідування щодо посадовця митниці у Кропивницькому. Про це повідомляє видання “Судом по схемах”. Виявлено, що експорт під «відсоток» не обійшовся без корупційних схем. ДБР направило до суду справу заступника начальника управління митниці, який використовував видачу сертифікатів якості для власного бізнесу. Як функціонувала ця схема? Посадовець вимагав гроші від експортерів за «зелене світло» на документи. Сценарій був типовим: платиш — отримуєш сертифікат без затримок. Відмовляєшся — стикаєшся з штучними перевірками, затягуванням термінів та блокуванням експорту. За таку «лояльність» фігурант щомісяця отримував десятки тисяч гривень. У січні 2026 року ДБР затримало його «на гарячому» під час отримання чергового траншу. Які наслідки? Посадовця вже звільнено. Його обвинувачують за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Санкція передбачає до 5 років позбавлення волі.
Позначка: ДБР
Розслідування статків Олександра Драпинського: нові деталі
Олександр Драпинський, полковник та заступник начальника Львівського обласного ТЦК та СП, за інформацією джерел, є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Зокрема, це справи №62023000000000876, відкриті 12 жовтня 2023 року, та №62025140120001054, що стосується 2 вересня 2025 року. Основне питання, яке розглядається в обох справах, стосується походження активів, які не відповідають офіційним доходам, повідомляє Шептун UA. У рамках першого провадження, 10 січня 2024 року, під час обшуків у Драпинського був вилучений мобільний телефон. Проте захист домігся визнання цього вилучення незаконним. Слідство переключилося на розслідування майнових активів. У центрі уваги опинився житловий будинок площею 139 кв. м у Львівському районі, а також автомобілі Mercedes-Benz GL 350 і Nissan. За даними джерел, восени автомобілі вже перевірялися під час обшуків, але формально не було виявлено жодних доказів. Mercedes оформлений на батька Драпинського і має наклейку «людина з інвалідністю». Однак доходи батька, згідно з наявними матеріалами, не відповідають вартості автомобіля, що викликало додаткові питання у слідства. Ситуація з будинком також викликає сумніви, оскільки його походження не підтверджується офіційними доходами. Захист будує свою лінію на розбіжностях між позиціями різних відомств. ДБР вказує на недекларування майна родичів — батька та сестри, тоді як НАЗК вважає, що йдеться про фактично контрольовані активи самого Драпинського, які мали бути задекларовані як його власні. На цьому протиріччі захист намагається вибудувати свою аргументацію. Додатково розглядається версія, що фінансування могло надходити через сім’ю, зокрема через тещу, яка працює в Італії і, за версією захисту, могла забезпечити придбання нерухомості. Проте слідство стикається з труднощами у доведенні фактичного зв’язку Драпинського з автомобілями, які формально оформлені на інших осіб. Окремим ризиком для фігуранта є можливе звернення САП до ВАКС з позовом про спеціальну конфіскацію активів. За інформацією джерел, захист намагається не допустити переходу справи в цю площину. В цій історії також присутній особистий фактор: за даними джерел, дружина Драпинського дізналася про його зради і розглядала можливість розлучення з поділом майна. Не виключено, що частина інформації могла стати відома саме через цей конфлікт. Ситуація зводиться до простого: майно є, але зрозумілого і підтвердженого джерела грошей на його придбання немає. Частина активів оформлена на родичів, а слідство та захист сперечаються про те, кому вони насправді належать. Поки ці протиріччя залишаються, справа не рухається вперед.
Суддя Тарасевич підозрюється у шахрайстві з науковим ступенем
Петру Тарасевичу, судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, висунули підозру у скоєнні шахрайства в особливо великих розмірах. Цей суддя протягом кількох років отримував додаткові виплати за так званий «науковий ступінь». Коли ця інформація стала відома, він повернув кошти до бюджету, але це не врятувало його від підозри. За даними ДБР, з 2017 по 2025 рік він отримав понад 642 тис. грн доплат за ступінь доктора філософії, який не відповідає вимогам українського законодавства. Йдеться про диплом МАУП, який не є документом державного зразка, а Міністерство освіти і науки не ухвалювало рішення про присвоєння наукового ступеня. Суддя усвідомлював, що не має законних підстав для отримання доплат, але свідомо подав відповідну заяву. В результаті йому була встановлена щомісячна надбавка в розмірі 15% до його вже значної заробітної плати. У жовтні минулого року, під час конкурсу до апеляційного суду, Громадська рада доброчесності зазначала, що цей диплом не є підставою для доплат. Тоді Тарасевич намагався «вирішити питання»: повернув гроші та надав підтвердження платежів до ВККС. Проте його зняли з конкурсу, і тепер його справою займаються правоохоронні органи. Подібні випадки з доплатами не є поодинокими. Наприклад, член ВККС Володимир Луганський також отримував виплати за диплом МАУП. Його справа вже розглядається в суді, але ВККС вже два роки не може ухвалити рішення про його звільнення. Звіт робочої групи залишається без розгляду з січня 2025 року, тому Луганський продовжує виконувати свої обов’язки. Такі «наукові ступені» давно стали схемою для збільшення суддівських виплат, незважаючи на сумніви щодо їхньої легітимності. Поки не буде створено чіткий механізм перевірки та припинення таких доплат, державний бюджет продовжуватиме фінансувати ці схеми, що обернеться сотнями мільйонів.
Службові стосунки та недеклароване спільне життя в поліції
Оксана Карпова, керівниця слідчого відділу поліції Харківської області, не зазначила в своїй декларації спільне проживання та ведення господарства з Кирилом Гребенюком, співробітником Державного бюро розслідувань (ДБР) зі Сум. Раніше Гребенюк був її підлеглим у Харкові під час служби в поліції. У 2023 році Гребенюк розірвав шлюб, але також не задекларував проживання з Карповою. Є підстави вважати, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції зацікавиться, чим Карпова та Гребенюк займалися під час новорічних свят у квартирі, яка не вказана в деклараціях.
Розлучення Юлії Гришиної: втрата майна ексчоловіка
Народна депутатка Юлія Гришина завжди підкреслювала стабільність своєї сім’ї. Проте 19 вересня 2025 року Голосіївський районний суд Києва ухвалив рішення про розірвання їхнього шлюбу за позовом нардепки. Її чоловік, Ігор Вʼячеславович, займає посаду заступника керівника відділу ДБР. Усе майно, яке належало Ігорю Гришину, було продано, а саме: дві ділянки в с. Макіївка, Київська область; ділянка в м. Вишгород; дві ділянки в смт Чутове, Полтавська область; будинок площею 265,3 м² в м. Вишгород; будинок площею 277,2 м² в м. Вишгород.
Приховані стосунки: Гребенюк та Карпова під прицілом
ЗМІ надали достатньо часу співробітнику ДБР Кирилу Гребенюку та слідчій поліції Оксані Карповій для внесення змін до декларацій, але вони цього не зробили. Відомо, що начальниця слідчого відділення відділу спецполіції Харківської області Оксана Карпова вже кілька років має стосунки з Гребенюком, який спочатку був її підлеглим, а тепер працює в ДБР. Це не лише порушення законодавства щодо декларування спільного проживання, але й конфлікт інтересів, оскільки Гребенюк довгий час підпорядковувався Карповій. Очікуємо реакції відділів внутрішньої безпеки ДБР та Нацполіції на ці ганебні факти. Оксано, видалення чогось не означає, що воно зникло назавжди.
Викриття корупції: посадовець ЗСУ на Кіровоградщині під слідством
Співробітники Державного бюро розслідувань, за підтримки Служби безпеки України, висунули обвинувачення начальнику квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин у Кіровоградській області. Цей чиновник організував закупівлю паливних брикетів за завищеними цінами. Під час укладання договору він звертався до компаній, які пропонували вищі розцінки, що дало можливість заздалегідь визначити конкретного постачальника. Компанія придбала паливо за значно нижчою ціною, а військовій частині продала його за значно завищеною вартістю. За результатами експертизи, ці дії призвели до переплати з боку держави на суму понад 1 мільйон 100 тисяч гривень. Посадовцю висунуто звинувачення у халатності, що призвела до тяжких наслідків (ч. 4 ст. 425 КК України). Вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Процесуальний нагляд здійснює Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Розлучення слідчого ДБР: нові деталі декларації Гребенюка
Кирило Гребенюк, заступник керівника відділу територіального управління ДБР у Полтаві, завершив свій шлюб у 2023 році. 10 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд Харкова задовольнив позов Олени Олегівни Гребенюк про розірвання шлюбу з Кирилом Олеговичем Гребенюком. Шлюб, зареєстрований 31 серпня 2012 року в Харкові (актовий запис № 539), офіційно припинив своє існування. У судовому рішенні зазначено, що шлюбні стосунки між сторонами були припинені, а спільне життя стало неможливим через брак взаєморозуміння та поваги. У подружжя є спільний син. Обидва партнери не з’явилися на засідання, проте подали заяви з проханням розглянути справу без їхньої присутності. Олена Гребенюк підтримала свій позов, а Кирило Гребенюк не заперечував проти розлучення. Суд зобов’язав Кирила Гребенюка сплатити колишній дружині судові витрати у розмірі 1073,60 грн. Рішення набрало законної сили в день його ухвалення. На момент подання виправленої декларації за 2025 рік (6 березня 2026 року) Кирило Гребенюк вже понад два роки перебував у розірваному шлюбі. У декларації він не вказав дружину як члена сім’ї, а лише неповнолітнього сина Владислава. Квартира в Харкові (68,3 м²), якою він користується безкоштовно, оформлена на його сестру Олену Гребенюк, яка є адвокатесою та ФОП у сфері права. Сам Кирило Гребенюк працює слідчим і займає посаду заступника керівника відділу в ТУ ДБР (Полтава), проте фактично проживає у Сумах. У декларації він вказав зарплату від ДБР, що перевищує 1,58 млн грн, автомобіль Acura TLX (2018), скромні грошові активи (10 тис. доларів готівкою) та орендовану квартиру в Сумах. Наразі пан Гребенюк не декларує спільного побуту з іншою жінкою, що є підставою для повної перевірки НАЗК.
Продаж бракованих дронів Міністерству оборони України
У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало розслідування щодо постачання Міністерству оборони України безпілотників, які виявилися непридатними для використання. Ці дрони були надані словацькою компанією aMartini s.r.o., що має зв’язки з родиною екснардепа Борислава Розенблата. Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував ексклюзивний договір між aMartini s.r.o. та німецькою компанією Lemontronix GmbH, яка, в свою чергу, пов’язана з Жанною Розенблат. Договір стосується продажу компонентів для дронів, зокрема 33 зарядних станцій і 5000 акумуляторів на загальну суму 26 561 євро. Відзначається, що аналогічне обладнання в відкритому доступі коштує близько 18 тисяч євро, що свідчить про різницю в ціні приблизно 8 тисяч євро або близько 45% націнки. Відомо, що ця продукція з додатковою маржею була перепродана Міністерству оборони України у складі безпілотників, які не виконували свої функції.
Скандал з приватизацією квартири в Києві за 9 гривень
У 2024 році Дмитро Бузницький, заступник керівника ДБР, приватизував службову квартиру від СБУ в центрі Києва за 9 гривень 47 копійок. Це сталося через 20 років після того, як він уперше скористався правом на приватизацію житла. У 2024 році його дружина також придбала апартаменти в столиці. Це стало відомо з розслідування hromadske «А ви хочете тут квартиру за 9 грн?». З 2023 року Бузницький обіймає посаду заступника керівника Державного бюро розслідувань у Львові. Раніше, у 2020 році, він звільнився зі Служби безпеки України, де прослужив десятки років, зокрема, на посаді заступника начальника економічного управління СБУ. У 2021 році він працював в «Енергоатомі». Протягом останніх років його дружина, Алла Продан, набувала елітну нерухомість у Києві та Київській області, а в 2024 році разом із чоловіком отримала квартиру площею 52 кв. м у преміальному житловому комплексі Jack House у самому центрі столиці. Офіційна вартість цього житла становила 9 гривень 47 копійок, що відповідало відновній вартості приватизації. Однак ринкова ціна аналогічного житла в цьому будинку становила близько 235 тисяч доларів або близько 9,7 мільйона гривень. Ця квартира у ЖК Jack House раніше належала Службі безпеки України. Бузницький користувався нею до 2023 року, навіть після звільнення зі СБУ. Документ про право власності на цю квартиру видав орган приватизації державного житлового фонду Печерської адміністрації. У 2023 році СБУ передала цю квартиру до комунальної власності територіальної громади Києва. У відповіді на запит hromadske, відомство, де працює Бузницький, зазначило, що він став на квартирну чергу у 2001 році, а службову квартиру отримав лише у 2018 році. Це сталося через три місяці після того, як Алла Продан придбала квартиру у «Французькому кварталі 2». Бузницький тоді ще працював у СБУ і потребував поліпшення житлових умов, тому після звільнення квартира залишилася за ним. Служба безпеки також повідомила, що квартиру у Jack House надали Бузницькому в постійне користування у 2020 році, коли він звільнився. Дружина Бузницького, Алла Продан, у 2020 році обміняла свою квартиру у «Французькому кварталі 2» на будинок площею 325 м² у Плютах під Києвом. Офіційно, ринкова вартість квартири становила 3,4 мільйона гривень, а будинку з землею — 1,9 мільйона гривень. У 2024 році жінка продала цей будинок за 11,3 мільйона гривень, що вшестеро дорожче. У ДБР зазначили, що на момент продажу будинок потребував ремонту. Процес приватизації квартири у Jack House тривав чотири роки і завершився 6 грудня 2024 року, через три місяці після того, як Алла Продан набула квартиру площею майже 150 кв. м у ЖК «52 Перлина». Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко зазначив, що в подібних ситуаціях зазвичай відмовляють у приватизації. Однак у даному випадку могли не перевіряти інформацію про наявність іншої нерухомості у родини Бузницьких. Також можливо, що родина відповідала нормативам забезпечення житловою площею, які залежать від кількості членів сім’ї. За українським законодавством, приватизувати квартиру можна лише один раз. Бузницький вже скористався цим правом у 1994 році, коли йому було 18 років, і тоді його сім’я приватизувала квартиру у Каневі. У 2014 році він оскаржив приватизацію своєї частки в суді, і суд скасував його право власності на одну четверту частину квартири. Бойко зазначив, що нормальний відповідач завжди просить застосувати позовну давність, і це викликає питання щодо зацікавленості відповідачів у такому рішенні.