Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України затримали працівницю правоохоронного органу в Дніпропетровській області під час отримання хабаря. За інформацією ДБР, вона вимагала 3 тисячі доларів за організацію фіктивного проходження служби в одному з штурмових батальйонів для військовослужбовця, який самовільно залишив свою частину. Підозрювана дізналася про чоловіка, що перебуває у розшуку за злочин, і через знайомих запропонувала йому свою «допомогу». Вона запевнила, що має зв’язки серед військових і може домовитися про оформлення служби без фактичного виконання обов’язків. За її планом, чоловіка мали формально зарахувати до підрозділу, а гроші, які нараховувалися б як грошове забезпечення, отримували б інші особи. Передача грошей відбулася під час патрулювання на одній із доріг Кривого Рогу. Підозрювана відійшла від свого напарника нібито для розмови і в цей момент отримала 3 тисячі доларів. Одразу після цього її затримали. Жінці висунули обвинувачення в отриманні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК). За цією статтею їй загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позначка: ДБР
Елітна нерухомість дружини посадовця ДБР: бізнес-успіхи Анни Пекар
Представляємо вам Анну Пекар, дружину високопосадовця ДБР, якого ми ідентифікували. За інформацією Bihus.Info, вона є успішною бізнесвумен з вражаючим інвестиційним портфелем. Анна інвестувала в квартиру в елітному житловому комплексі «А52» у центрі столиці, офіс площею 160 квадратних метрів, земельну ділянку під Києвом та будинок у престижному котеджному містечку «Золоче». Звісно, ви можете подумати, що успішний бізнес дозволяє їй такі витрати. Але є один нюанс: активний розвиток бізнесу та інвестиції в нерухомість почалися з 2017 року, коли вперше з’явилася інформація про неї у декларації Пекаря. Тоді він займав посаду начальника оперативного управління податкової інспекції Київського району. Більше того, коли Пекар почав працювати в ДБР, Анна запустила свій власний бренд косметики, що також є досить витратним заходом.
Зарплата та нерухомість: таємниці заступника ДБР Ростислава Пекаря
Журналісти виявили заступника керівника Державного бюро розслідувань, про якого раніше не було жодної публічної інформації. Ім’я Ростислава Пекаря не згадується на офіційному сайті ДБР, у реєстрі декларацій або в звітах Бюро. Це стало відомо завдяки розслідуванню Bihus.Info. Журналісти дослідили біографію цього “таємного” посадовця і виявили дорогий нерухомість на родину, бізнес дружини, що зростав разом з кар’єрою чоловіка, та можливі причини його “секретності”. За даними Bihus.Info, Ростислав Пекар став заступником директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова у 2025 році. Хоча призначення на таку посаду передбачає відкритий конкурс, інформації про його проведення немає. Більше того, немає згадок про Пекаря як заступника – ні в деклараціях, ні на сайті, ні в звітах Бюро, а також у Google. Ростислав Пекар отримує зарплату понад 3 мільйони гривень на рік та користується новим службовим Toyota Prado вартістю приблизно 60 тисяч доларів. До приходу Пекаря в ДБР у 2021 році, він служив 20 років у податковій міліції. За чотири роки в Бюро він, за даними Bihus.Info, з посади оперативного працівника піднявся до заступника директора. Журналістів насторожило не лише його швидке кар’єрне зростання, а й покращення майнового стану та бізнесу його родини, які відбувалися паралельно з його кар’єрою. Дохід компанії дружини Пекаря, Анни, почав стрімко зростати після того, як вона з’явилася в декларації посадовця у 2017 році, коли Пекар обіймав посаду начальника оперативного управління податкової інспекції Києва. Через кілька років після переходу Пекаря до ДБР, його дружина запустила виробництво власної лінійки доглядової косметики, а у 2024 році зареєструвала компанію в Польщі. З початком успіху в бізнесі, Анна Пекар почала активно інвестувати в нерухомість. У 2017 році вона придбала квартиру в елітному ЖК “А52” у центрі столиці та земельну ділянку під Києвом. Наступного року вона інвестувала в столичний офіс на 160 квадратів, а у 2019 році стала власницею будинку в дорогому котеджному містечку “Золоче”. Загалом, за кілька років спільного життя з Пекарем, вона інвестувала щонайменше 300 тисяч доларів. Не лише дружина Пекаря має дорогоцінну нерухомість; його батько та теща також зробили значні покупки. У 2017 році Нар’ян Пекар, батько ДБРівця, купив комерційне приміщення в Харкові за приблизно 180 тисяч доларів. Теща Пекаря у 2020 році стала власницею ста квадратів комерційної нерухомості в елітному столичному ЖК “Einstein Concept House” за приблизно 5 мільйонів гривень. Журналісти не змогли знайти пояснення походження коштів на ці дорогі покупки родини Пекаря. Сам Пекар відмовився коментувати джерела походження грошей на зазначену нерухомість. Окрім збігів між кар’єрним зростанням Пекаря, дорогими покупками нерухомості його родини та бізнесом дружини, журналісти виявили ще кілька обставин, які можуть пояснити, чому діяльність Пекаря в ДБР залишається такою “таємною”. За інформацією джерел Bihus.Info, після приходу Пекаря в ДБР до Бюро зайшов постачальник, який почав укладати з органом “таємні” договори на приблизно 50 мільйонів гривень. Відомо, що ця компанія спеціалізується на кібербезпеці. Також встановлено, що її директор, як і сам Пекар, раніше служив у податковій міліції. У відповіді на запит журналістів, Пекар зазначив, що не підтримує жодних позаслужбових чи дружніх стосунків із директором цієї компанії, і що його службові обов’язки не включають участь у процедурах закупівель.
Затримання помічників нардепів за шахрайство з «білами квитками»
Державне бюро розслідувань у співпраці з Службою безпеки України затримало двох помічників народних депутатів від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя». Вони обманювали військовозобов’язаних, пропонуючи виїзд за кордон та підроблені документи за ціною від 25 до 30 тисяч доларів. Як повідомляє ДБР, затримані пропонували чоловікам різноманітні «послуги», включаючи виїзд за кордон поза контрольними пунктами, фіктивні висновки військово-лікарської комісії про непридатність до служби, довідки про інвалідність та підроблені паспорти на інше ім’я. Для створення ілюзії реальної підготовки до виїзду вони вимагали фотокартки та копії особистих документів. За даними СБУ, вартість їхніх «послуг» становила від 16 тисяч доларів США, тоді як ДБР зафіксувало, що затримані оцінювали свої послуги у 25–30 тисяч доларів. Крім того, вони пропонували фальшиві посвідчення добровольців однієї з територіальних громад, щоб створити видимість участі у бойових діях та уникнути претензій з боку територіальних центрів комплектування. Після отримання частини грошей, підозрювані продовжували імітувати оформлення документів, підтримуючи контакт з клієнтами, але згодом припиняли спілкування та відмовлялися повертати кошти. За даними СБУ, після отримання всієї суми шахраї блокували контакти своїх клієнтів і зникали. ДБР задокументувало заволодіння коштами щонайменше двох осіб на загальну суму понад 650 тисяч гривень. Слідчі не виключають, що кількість потерпілих може бути значно більшою, оскільки не всі жертви наважуються звертатися до правоохоронців через страх відповідальності за спробу ухилення від мобілізації. Правоохоронці задокументували злочини обох підозрюваних і затримали їх безпосередньо після отримання грошей від чергових клієнтів. Під час обшуків у затриманих були вилучені смартфони з доказами злочинної діяльності та гроші, отримані від потерпілих. На фото з обшуків видно валюту в доларах та євро, яку затримані зберігали разом з особистими речами. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Києві та Київській області спільно з ДБР під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Протидія злочинам, пов’язаним із незаконним виїздом чоловіків призовного віку за кордон, є одним з пріоритетів роботи ДБР під час воєнного стану. Обом затриманим повідомлено про підозру за частинами 3 та 4 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в значних розмірах. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 8 років з конфіскацією майна. До суду вже подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину, виявлення можливих спільників та притягнення всіх причетних до відповідальності. Слідчі також перевіряють, чи використовували затримані свій статус помічників народних депутатів для доступу до закритої інформації або службових можливостей.
Підозри щодо начальника Літинської колонії у привласненні премій
У Вінницькій області начальника Літинської виправної колонії №123 підозрюють у незаконному нарахуванні собі щомісячних премій у розмірі від 200% до 400% від окладу. За даними ДБР, він міг привласнювати бюджетні кошти протягом приблизно 2,5 років. Відповідно до відкритих реєстрів, керівником установи є Микола Кліщук. Слідство повідомляє, що у вересні 2023 року посадовець вже отримав першу підозру у справі про заволодіння майном та підроблення документів, але не повідомив про це Міністерство юстиції. Наразі розглядається питання щодо запобіжного заходу та його відсторонення від посади.
Ексочільник Держпродспоживслужби Волині визнав провину та сплатить 1,5 млн грн
У лютому 2026 року співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції затримали виконуючого обов’язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Чиновник отримав 2 тисячі доларів США від директора одного з підприємств за видачу експлуатаційного дозволу на виробничі потужності. Під час досудового розслідування слідчі ДБР зібрали достатньо переконливих доказів вини посадовця. Це стало підставою для його повного визнання провини, завершення розслідування та направлення обвинувального акта до суду в рамках угоди про визнання винуватості за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У рамках цієї угоди, за участі прокурорів Офісу Генерального прокурора, обвинувачений зобов’язався перерахувати 1,5 мільйона гривень на підтримку Збройних Сил України. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
Ситуація з керівництвом «Київзеленбуду»: повернення Бахмата
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат, раніше затриманий у справі про ймовірні “відкати”, може повернутися до виконання своїх обов’язків після зміни запобіжного заходу. У комунальному об’єднанні ситуацію не коментують, але джерела повідомляють про зміну запобіжного заходу. Як стало відомо, журналіст звернувся до приймальні КО «Київзеленбуд» з проханням організувати коментар керівника підприємства або надати інформацію про його статус. У відповідь йому повідомили, що керівник відсутній, і порадили звертатися до прессекретаря. Прессекретарка підприємства також відмовилася коментувати ситуацію навколо керівництва. Журналісти намагалися зв’язатися з Юрієм Бахматом для отримання коментаря щодо його подальшої роботи в «Київзеленбуд», але відповіді не отримали. За інформацією джерел, Юрій Бахмат мав вийти на роботу 3 квітня, оскільки йому змінили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний, що потенційно дозволяє повернення до виконання посадових обов’язків. Офіційного підтвердження його поновлення чи звільнення з посади наразі немає, але формально він залишається чинним генеральним директором КО «Київзеленбуд». Тимчасові обов’язки керівника підприємства виконує Ольга Манько, яка раніше керувала КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. Вона вступила на цю посаду після затримання Юрія Бахмата, який очолював підприємство з 19 жовтня 2023 року. Питання фактичного управління підприємством залишається відкритим. У березні 2025 року правоохоронці заявили про викриття ймовірної злочинної організації в КО «Київзеленбуд», до якої входили керівник підприємства, його перший заступник та інші посадовці. Шістьом особам повідомили про підозру за участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Посадовці налагодили схему отримання коштів від підрядників комунального об’єднання у вигляді “відкатів” у розмірі 15% від суми укладених договорів. Лише за лютий 2025 року задокументовано кілька випадків отримання неправомірної вигоди на загальну суму понад 3 млн гривень. У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки, вилучивши документацію, електронну техніку та частину грошових коштів, призначених для розподілу між учасниками схеми. Генерального директора, його першого заступника та ще одного посадовця затримали, а Печерський районний суд Києва обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави для окремих фігурантів становив 51,4 млн гривень. Столичний міський голова заявляв про намір звільнити підозрюваних посадовців. Досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві за оперативного супроводу Нацполіції.
Декларація Дениса Маньковського: авто, готівка та криптовалюта
Директор територіального управління ДБР у Полтаві Денис Маньковський володіє кількома автомобілями, які задекларовані за заниженою вартістю, а також великими сумами готівки та понад тридцятьма видами криптовалюти. Маньковський зареєстрований у Харкові, але вказав фактичну адресу для кореспонденції в селі Петрівка Полтавської області. Тут розташовані житловий будинок площею 166,5 м² та ділянка 2065 м², які використовує вся сім’я на правах оренди та права користування. Власником цих об’єктів є Дмитро Ратійов. У Харківській області Маньковський має квартиру площею 74,1 м², придбану у 2009 році за 57 568 грн (йому належить 50 %), іншу квартиру площею 60,3 м² у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами, дві ділянки у Циркунах (1500 м² і житловий будинок 281,5 м²), ділянку площею 1200 м² у Дергачах, гараж та невелику ділянку у Харкові. Серед автомобілів сім’ї є SsangYong Rexton (2011), який належить родичу ДБРівця з правом користування, Mazda CX-5 (2023) вартістю 513 тис. грн, що належить дружині Марії Вадимівні, та Nissan Rogue (2023) вартістю 363 тис. грн, на якому Денис має право користування. У декларації вказано вартість автомобілів на момент набуття права власності, хоча їхня поточна ринкова вартість значно вища. Найбільш помітним є розділ про криптовалюту. Денис Маньковський задекларував 34 різні криптоактиви на загальну суму понад 1,24 мільйона гривень. Серед них Avalanche, Chiliz, MultiverseX, Cardano, Gala, Arbitrum, AltLayer, Sei, Jupiter, Prometeus, FET та інші. Ці активи зберігаються на Ledger Nano X, Trust Wallet, Binance та ByBit. Дружина Марія Маньковська отримала 4,27 млн гривень від підприємницької діяльності, тоді як Денис Маньковський заробив 2,9 млн гривень зарплати від Територіального управління ДБР у Полтаві, плюс 1000 гривень соціальної виплати учаснику бойових дій. Грошові активи вражають обсягом готівки: у посадовця — 10 тис. євро, 134 тис. доларів і 100 тис. гривень, у дружини — 65 тис. доларів і 100 тис. гривень. На банківських рахунках найбільша сума — понад 2,29 млн гривень у “РадіБанку” на ім’я Марії Маньковської, а також кошти в “ПриватБанку”, “Полтава-Банку”, “Сенс Банку” та Revolut. Загалом задекларовані доходи сім’ї перевищують 7,19 мільйона гривень без урахування криптовалюти та готівки. З 2008 року Маньковський працював в управлінні СБУ в Харківській області, а з 2013 року займав керівні посади в підрозділі контррозвідки СБУ в Харківській області, зокрема був головою підрозділу. У жовтні 2020 року його призначили директором ТУ ДБР у Полтаві.
Подарунок на мільйон гривень для керівника ДБР у Полтаві
Олександр Глуховеря, керівник першого слідчого відділу управління ДБР у Полтаві, отримав подарунок вартістю 980 тисяч гривень. Хоча Глуховеря зареєстрований у Дніпрі, його фактичне місце проживання та адреса для кореспонденції знаходяться в Полтаві. У його родині є дружина Олександра Вікторівна, дочка Нана Олександрівна та сини Михайло і Дмитро Олександровичі. У розділі про нерухомість посадовець вказав квартиру площею 169,8 кв. м у Дніпрі, якою користується вся родина на правах зареєстрованого місця проживання (серед співвласників — мати Світлана Анатоліївна). З серпня 2024 року сім’я орендує квартиру площею 136,7 кв. м у Полтаві. У грудні 2024 року Глуховеря став співвласником (50%) квартири площею 47 кв. м у Дніпрі. Також у листопаді 2024 року він придбав дві земельні ділянки в селі Піщанка Дніпропетровської області: одна площею 2932 кв. м вартістю 882 тисячі гривень, а інша площею 1139 кв. м вартістю 343 тисячі гривень за останньою грошовою оцінкою. Посадовець володіє автомобілем Skoda Kodiaq (2019), купленим у січні 2020 року за 979 тисяч гривень, який зареєстрований на його ім’я. Toyota RAV4 (2023), придбана у жовтні 2024 року за 1,23 мільйона гривень, оформлена на дружину, але з правом користування для самого Глуховеря. Щодо доходів за 2024 рік, сам Глуховеря отримав зарплату в розмірі 1,6 мільйона гривень. Він також задекларував негрошовий подарунок від матері Світлани Анатоліївни на суму 979 тисяч гривень та дохід дружини від продажу рухомого майна на 590 тисяч гривень. Дружина Олександра отримала соціальні виплати, зимову підтримку та пакунок школяра на загальну суму близько 18 тисяч гривень. Що стосується грошових активів, Олександр Глуховеря має 75 тисяч доларів готівкою, а його дружина — 10 тисяч доларів. У розділі видатків та правочинів зазначено про дарування транспортного засобу у липні 2024 року та отримання нерухомого майна у спадщину у грудні 2024 року. Глуховеря є членом Національної асоціації адвокатів України (Полтавська обласна організація) та Полтавської обласної організації ФСТ «Динамо» України.
Нові підозри щодо ексдиректора парку «Білобережжя Святослава»
Співробітники Державного бюро розслідувань виявили нові факти протиправної діяльності колишнього керівника Національного природного парку «Білобережжя Святослава», розташованого в Миколаївській області, і повідомили йому про додаткові підозри. Раніше ДБР вже викрило посадовця у схемі «відкатів» з премій його підлеглих. Починаючи з 2022 року, директор разом із заступником та головним бухгалтером щомісяця вимагали від співробітників частину нарахованих премій. За два роки вони незаконно отримали близько 3 мільйонів гривень. Обвинувальні акти вже направлено до суду. У процесі подальшого розслідування слідчі виявили нові епізоди. Зокрема, керівник організував фіктивне працевлаштування чоловіків, які намагалися отримати бронь від мобілізації. Троє «співробітників» формально числилися у штаті, але фактично не виконували жодних обов’язків. Крім того, посадова особа застосовувала ще одну схему — оформила на роботу знайомого, який не потребував бронювання, але регулярно передавав частину зарплати керівнику. Протягом більше року йому безпідставно виплатили майже півмільйона гривень. Наразі фігурант звільнений з посади. Йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, санкції статей яких передбачають до 8 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває, а процесуальне керівництво здійснює Миколаївська обласна прокуратура.