Чиновниця Держпродспоживслужби Яніна Аранчій не вказала у своїй декларації свого чоловіка-поліцейського, чия мати володіє статками на 13 мільйонів гривень, хоча сама заробляє лише кілька тисяч на місяць. Правоохоронці ДБР виявили, що родичка очільника відділення поліції в Полтаві Сергія Балашова має такі активи: Lexus GX 460 вартістю близько 1,1 млн грн, квартиру площею 80 квадратів в Ужгороді за 4,5 млн грн, ще дві квартири на Полтавщині за приблизно таку ж ціну, а також квартиру в будівництві за 3 мільйона. Аранчій та Балашов користуються цим майном, але не вказали спільне ведення побуту у своїх деклараціях, хоча за законом зобов’язані були це зробити.
Позначка: ДБР
Справа ексголови Енергетичної митниці: нові деталі розслідування
Що відбувається зі справою відстороненого керівника Енергетичної митниці Анатолія Комара? Нагадаємо, влітку 2025 року «Схеми» повідомили про розкішний спосіб життя родини високопоставленого митника. У розслідуванні йшлося про те, що сім’я Комара збудувала маєток в елітному передмісті Києва вартістю 70 мільйонів гривень після початку повномасштабного вторгнення РФ. Сам митник користується представницьким Mercedes S-class, а його дочка отримує платну освіту в Королівському коледжі в Лондоні. Після цих викриттів Комара відсторонили від посади, а правоохоронці відкрили справу щодо його ймовірного незаконного збагачення. «Схеми» звернулися до ДБР, яке проводить досудове розслідування, щоб дізнатися про перебіг справи. У ДБР повідомили, що слідчі допитали свідків та призначили експертизи, деякі з яких ще тривають. Також в ДБР зазначили, що надіслали матеріали провадження до Національного агентства з питань запобігання корупції для моніторингу способу життя Анатолія Комара. У Державній митній службі на запит «Схем» повідомили, що службове розслідування щодо Комара досі триває, а подальші рішення ухвалюватимуться на основі інформації з розслідування ДБР та моніторингу способу життя співробітниками НАЗК.
Східне КЕУ: Тендери на Дрова та Проблеми з Лупійчуком
Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) за результатами торгів з 17 лютого по 9 березня уклало 41 контракт на постачання дров на суму 282,74 млн грн. Замовленням займаються для забезпечення потреб військових у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях. Покуповується дрова двох видів: першої групи (бук, дуб, граб, ясен) та другої групи (сосна, вільха). Контракти розраховані до кінця року з обсягами по 2 500 – 2 800 складометрів. Строк поставки – 15 днів з моменту отримання заявки, оплата – 120 днів після поставки.
У сфері закупівлі дров першої групи укладено 21 контракт на 146,08 млн грн. Середня ціна – 2 783 грн за складометр. В перших договорах середня ціна дров першої групи у 2025 році коливалась від 1 946 грн до 2 478 грн за складометр, в середньому 2 464 грн за складометр. Таким чином, вартість дров у свіжих контрактах на 13% дорожче, ніж на початку року, і на 40% вище, ніж восени 2025 року.
Інші замовники дров першої групи у березні купували на 30-50% дешевше – 1 330 грн, 1 874 грн, 1 750 грн, 1 736 грн, 1 533 грн, 1 911 грн, 1 407 грн. Ціни переведені з кубометрів в складометри.
20 контрактів на 136,66 млн грн було укладено на дрова другої групи (сосна, вільха). Середня ціна – 2 440 грн/складометр. Ціни в контрактах інших замовників за тим же ТУ, але часто з більшими вимогами до довжини – 1 750 грн, 1 244 грн, 1 466 грн, 1 680 грн, 1 463 грн/складометр.
Закупівельна ціна Східного КЕУ вдвічі перевищує ціну продажу дров державного підприємства «Ліси України». «Нашим грошам» повідомили, що ціна на дров’яну деревину у них незмінна з жовтня 2025 року. Вартість дров непромислового призначення 1 групи на проміжному складі філіалу становить від 955 грн/складометр (орієнтовно 1540 грн/м3) до 1257 грн/складометр (орієнтовно 2028 грн/м3). При цьому середня ринкова ціна дров промислового використання (комерційна реалізація на аукціонах) в 1 кв. 2026 року дещо знизилася з 1674 грн/складометр (2700 грн/м3) у січні до 1612 грн/складометр (2600 грн/м3) у березні.
«Ліси України» відмічають, що ціна дров у закупівлях Східного КЕУ вказана з урахуванням вартості доставки та розвантаження в місцях приймання товару. Відтак ціна могла зрости через здорожчання доставки.
ДП «Ліси України» розглядало можливість участі філій у вказаних тендерних процедурах, однак через відсутність чітко визначеного місця поставки (вказані узагальнено місця по декількох областях – Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Полтавська та Сумська) неможливо розрахувати вартість логістики і загалом надати коректну цінову пропозицію. Окрім того участь державного підприємства ускладнюють такі тендерні вимоги: довжина дров – 1 м, післяплата – 120 днів, банківська гарантія участі та виконання договору 5% від вартості.
У січні «Наші гроші» розповідали, яким чином умови поставки в 15 днів та постоплати в 120 днів фактично знищили конкуренцію і звели перелік постачальників до пулу з понад 70 ФОПів, які оформлювали гарантії лише у «Бізбанку» та «Юнекс банку». З’ясувалося, що полковник Олег Лупійчук, керівник Східного КЕУ, перебував під підозрою в держзраді та недбальстві. Він очолює Східне КЕУ з 18 вересня 2025 року і отримав повідомлення про підозру ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Слідство встановило, що Лупійчук неналежно контролював виконання договору 2023 року на закупівлю 2 000 армійських ліжок, внаслідок чого відбулося надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. В квітні 2025 року антикорупційний центр «Межа» опублікував розслідування про махінації із закупівлею дров. Після цього, у серпні, Олег Лупійчук був звільнений з посади керівника у Дніпрі, але отримав підвищення. Він фігурує у п’яти кримінальних провадженнях, а також отримав підвищення в званні до полковника.
Суд відхилив позов екссудді Ємельянова щодо перевірки НАЗК
Суд підтвердив законність перевірки НАЗК щодо екссудді Ємельянова на суму 97,5 мільйона гривень. 25 квітня 2025 року НАЗК склало висновок про можливі ознаки незаконного збагачення. Ємельянов не згоден із висновком і стверджував, що НАЗК не мало права його перевіряти, оскільки він більше не є суддею. Він вважав, що НАЗК перевищило повноваження, перевіряючи його колишню дружину, повнолітніх дітей, і порушив право на недоторканність приватного життя. Київський окружний адміністративний суд повністю відмовив у позові до НАЗК. Моніторинг здійснювався на основі листа від ДБР і стосувався періоду 2020–2021 років. Лише у березні 2021 року Вища рада правосуддя звільнила Ємельянова з посади судді Вищого господарського суду України.
Командира ВПС викрили у привласненні військової техніки
На Київщині правоохоронці викрили командира взводу однієї з військових частин Повітряних сил ЗСУ, що привласнив техніку, яку використовували для бойового чергування та охорони повітряного простору Київської області. Про це повідомляють Державне бюро розслідувань, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону. За даними слідства, військовослужбовець, який обіймав посаду командира взводу зв’язку та був матеріально відповідальною особою, протягом 2024–2025 років незаконно заволодів технікою, що перебувала на обліку військової частини та використовувалася під час виконання завдань із охорони повітряного простору Київщини. Йдеться про комп’ютерну техніку та засоби зв’язку, серед яких стаціонарні комп’ютери, монітори різних моделей, планшети. Підозрюваний виокремлював зі складу і вивозив за межі військової частини зазначене військове майно та в подальшому реалізовував його до ломбардів. Отримані кошти використовував на власний розсуд. Наразі військовослужбовцю повідомили про підозру у заволодінні військовим майном із зловживанням службовим становищем в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.
Слідчий ДБР та отримання нерухомості: закордонові питання
Слідчий Державного бюро розслідувань отримав квартиру та не задекларував спадщину. Слідчий ДБР Іван Пузіревський задекларував квартиру в Києві, площею 92 м². Житло було отримано в подарунок від батька – судді у відставці вищого спеціалізованого суду. Декларація вказала вартість житла на рівні 200 тис. грн, що виглядає заниженою для столичної нерухомості. У 2024 році чиновник задекларував 1,4 млн грн заробітної плати. Він також продав спадкове майно на 1,5 млн грн. У декларації не вказано спадкодавця та реальну вартість отриманих активів. Сім’я Пузіревського володіла автомобілями Mercedes-Benz GL 450 і Mazda CX-5, а він зараз використовує Volkswagen Passat. Квартира, отримана в спадок від матері, зникла з декларацій перед продажем на суму майже 2 млн грн. Після операцій заощадження Пузіревського перевищили 1,8 млн грн, що викликає питання щодо повноти та прозорості декларування активів.
Суд розглядає справу депутатки з Хмельницького
Суд почав розгляд справи депутатки Хмельницької міськради Світлани Баранської, у якої знайшли 1,5 мільйона доларів. На підготовчому засіданні вона попросила скасувати арешт 2% частки у ТОВ «Мега-транс», пояснивши, що це перешкоджає роботі підприємства. Суд задовольнив клопотання. Наступне засідання — 2 березня. Депутатці загрожує: штраф, громадські роботи або до двох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати посади.
Слідчий ДБР Приз та його родина: декларація та обставини придбання майна
Слідчий Головного слідчого управління ДБР Дмитро Андрійович Приз торік здійснив ряд придбань. У 2023 році він придбав преміальний Volvo XC90 (2023) за 1,86 млн гривень. У 2024 році його дружина отримала в подарунок квартиру вартістю 6 млн гривень. У липні 2025 року Приз задекларував дохід від продажу рухомого майна у розмірі 1,25 млн гривень (джерело — Тетяна Володимирівна Чернишова). Імовірно, йдеться про BMW X6 (2017), який був придбаний у 2018 році за 1,64 млн гривень. Слідчий задекларував придбання Volvo XC90 (джерело — Тетяна Андріївна Пінаєва). Дмитро Приз у 2024 році отримав 1,36 млн грн заробітної плати від ДБР. Дружина Валентина Сергіївна Приз задекларувала 450 тис. грн зарплати від ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», 164 тис. грн додаткових благ, 194 тис. грн соціальних виплат, 25 тис. грн соцвиплат від Київського міського центру. Дружина також отримала негрошовий подарунок вартістю 6,14 млн грн від Тетяни Володимирівни Чернишової. Це та сама особа, яка купувала автомобіль. Подарунок — квартира в Києві площею 108,8 м². Подружжя має машиномісце площею 18 м² у Києві (2018 рік, 428 тис. грн), квартири площею 88,1 м² (2018 рік, користування сім’ї), 121 м² (2011 рік, спільна часткова власність), 69,3 м² (2009 рік, дружина). Сім’я проживала в Одесі (реєстрація) та Києві (фактичне місце проживання). Дмитро Андрійович Приз може бути сином Андрія Андрійовича Приза – колишнього прокурора Одещини, який працює в Офісі генпрокурора.
В Кропивницькому затримано ТЦК за хабарним бронюванням
У Кропивницькому ДБР затримало офіцера територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). За даними слідства, офіцер запроваджував систему «платних послуг» для військовозобов’язаних. Суми залежали від бажаного результату: 6 тисяч доларів – зняття з розшуку та звільнення з ТЦК після примусової доставки; до 20 тисяч доларів – оформлення «броні» від мобілізації або зміна статусу на обмежено придатного; від 20 тисяч доларів – повне виключення з військового обліку «під ключ». 19 лютого 2026 року військовослужбовець отримав від клієнта другий транш у 20 тисяч доларів за оформлення бронювання. Після викриття він намагався втекти і ледь не здійснив наїзд на правоохоронців, проте його затримали.
«Тріумф» під загрозою: історія виселення з приміщення, придбаного родом Лужецьких
Відомий боксерський клуб “Тріумф” опинився під загрозою виселення з приміщення, яке було викуплено родиною посадовця Державного бюро розслідувань Олега Лужецького. Про це повідомив на своєму каналі Юрій Цибенко, майстер спорту України та чемпіон світу серед професіоналів за версією WBC.
У відеозверненні Юрій Цибенко розповів, що клуб вже багато років працює в цьому приміщенні, здобуваючи популярність завдяки високому рівню тренувань та успіхам своїх вихованців. Однак, з приходом нового власника нерухомості, керівництво клубу отримало повідомлення про необхідність звільнення приміщення.
Згідно з інформацією Юрія Цибенка, будівлю на території держпідприємства “Діпроверф” у Солом’янці на Київщині було викуплено за 107 млн гривень на Prozorro. Власниками стали члени сім’ї Олега Лужецького.
Юрій Цибенко зазначив, що Роман Лужецький обіймає посаду головного спеціаліста у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань у Львові, що підтверджується його декларацією. У річному звіті за 2024 рік Роман Лужецький задекларував заробітну плату близько 1,7 млн грн, а також отримане грошове забезпечення та соціальні виплати. Він також фігурував у журналістському розслідуванні видання “Аргумент” щодо діяльності УДСБЕЗ УМВС України у Львівській області, де звинувачувався у контролі над працівниками прикордонної служби та організації каналу переправлення цигарок.
Згідно з декларацією судді Олени Лужецької, вона задекларувала понад 1,5 млн грн заробітної плати та майже 6 млн грн доходу від продажу нерухомості. У власності родини перебувають дві квартири в Києві та одна – у Нідерландах, земельні ділянки на Київщині, гараж, дачний будинок у Бучанському районі та нежитлове приміщення. Крім того, у них є дві столичні квартири вказані як недобудовані об’єкти. Родина їздить на MERSEDES-BENZ та Audi А8, а також має грошові заощадження – пів мільйона гривень і 120 тисяч доларів готівкою. Син судді, який на момент подання декларації перебував у Берліні, отримав допомогу як внутрішньо переміщена особа на суму понад 46 тисяч гривень.
Зв’язатися з Олегом Лужецьким та Оленою Лужецькою для отримання коментарів не вдалося.