З’явилася інформація про можливе викриття одного з працівників Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Чернігівській області, який підозрюється в отриманні неправомірної вигоди. Про це повідомляє видання “Викривач”. За попередніми даними, мова йде про заступника начальника управління. Для перевірки цієї інформації журналісти надіслали офіційні запити до Служби безпеки України та її регіонального підрозділу в Чернігівській області. У запиті журналісти просять підтвердити або спростувати можливість затримання посадовця, а також надати деталі щодо обставин інциденту. Зокрема, їх цікавить, чи були внесені відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за якими статтями Кримінального кодексу України триває розслідування та на якому етапі знаходиться досудове слідство. Крім того, у запиті піднімається питання про можливу суму неправомірної вигоди, а також про те, чи перевіряється причетність інших осіб до цього правопорушення. На даний момент офіційних підтверджень або спростувань цієї інформації від правоохоронних органів не надійшло. Тож, чекаємо на новини.
Скандал з автомобілем: слідча з Харкова Оксана Карпова
Оксана Карпова, начальниця слідчого відділення спеціальної поліції Харківської області, під час війни придбала розкішний автомобіль. Вона проживає в Харкові та продовжує виконувати свої обов’язки на цій посаді. У липні 2025 року Карпова стала власницею Audi Q5 2019 року за 1,2 мільйона гривень. Проте, згідно з її декларацією за 2025 рік, основний дохід становив лише 985 тисяч гривень, а також вона отримала 1000 гривень соціальних виплат. Таким чином, вартість автомобіля значно перевищує її доходи. За 2024 рік вона задекларувала наявність 35 тисяч доларів готівкою, хоча в попередньому році вказала лише 12 тисяч доларів. Це свідчить про те, що власних коштів для придбання автомобіля їй не вистачило. Також залишається незрозумілим, як Оксана змогла накопичити 35 тисяч доларів за період 2021–2023 років, що може зацікавити НАЗК. З 2016 року вона проживає в квартирі Сергія Миколайовича Ярового площею 50 квадратних метрів, проте вартість цього майна не зазначена, як і вартість оренди. Відомо, що раніше прізвище Карпова було Ярова. Залишається питання, скільки коштують її прикраси? Хто допоміг Оксані, дізнаємося згодом.
Тендери в Харкові: реконструкція набережної без попередніх оголошень
У Харкові триває прийом заявок на тендер, пов’язаний із реконструкцією першої повністю пішохідної вулиці. Однак основні роботи на цьому об’єкті були виконані ще минулого року. “Телеграф” досліджував, що насправді стоїть за цією закупівлею та чому вона відбувається постфактум. Проєкт реконструкції історичної зони Харкова вздовж річки Лопань, від Благовіщенського собору до Лопанського мосту, був представлений у 2023 році на інвестиційному форумі “Kharkiv: Restart”. Містяни та активісти висловили критику щодо витрат з бюджету у розмірі чверті мільярда гривень на реконструкцію та благоустрій набережної. На закиди, що такі роботи “не на часі”, міський голова Ігор Терехов відповідав, що потрібно “відбудовувати, освітлювати, встановлювати декорації… потрібно робити так, щоб емоція була у місті”. Підготовка до створення цієї “емоції” у вигляді пішохідної зони розпочалася у 2024 році, коли ТОВ “Хорда-ЮА” за 1 млн грн підготувало проєктну документацію з реконструкції Лопанської набережної та провулку Лопанського. За останні три роки Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради 43 рази купував аналогічні послуги у цієї фірми. Фактично роботи на Лопанській набережній почалися влітку 2025 року, про що повідомляли харківські журналісти. На той момент відбулися лише тендери на ремонт каналізації двох колекторів у цьому районі, загальна вартість яких становила 13,7 млн грн, а виконавцем виступило ТОВ “Компанія Тарвос”. Дві додаткові закупівлі були проведені восени 2025 року. Замовником робіт став не профільний департамент Харківської ради, а спеціалізоване КП “Харківзеленбуд”, а виконавцем — ТОВ “Науково-виробнича фірма “Технології енергозбереження”, єдиний учасник торгів. За даними аналітичних систем, ця компанія належить Анні Сарвіловій і має ліцензію на проєктування та будівництво. Вона також брала участь у відновленні житлових будинків у Харкові після обстрілів, зокрема по вул. Мироносицькій, 91. У випадку з Лопанською набережною компанія мала виконати комплекс робіт, включаючи перероблення систем водопостачання та водовідведення, зовнішнє освітлення, облаштування тротуарів та озеленення. Наприкінці грудня 2025 року набережну відкрили для відвідувачів. Однак, крім позитивних відгуків, були й критичні коментарі. Основна претензія стосувалася доцільності витрат у час війни та постійних атак на Харків з боку росіян. Активісти з ГО Харківський антикорупційний центр (ХАЦ) зазначали, що Лопанська набережна віддалена від основних магістралей та станцій метро, що зменшує ймовірність її популярності серед місцевих мешканців. Сергій Іванов, мешканець одного з будинків у пішохідній зоні, також звертав увагу на відсутність найближчого укриття, а також на незручності для мешканців, такі як гучна музика, мобільні туалети у дворі та автокафе під вікнами. Активісти підкреслювали, що такий масштабний проєкт, на який витрачаються бюджетні кошти, мав пройти громадське обговорення, але думки харків’ян та депутатів не були враховані. Крім того, роботи не мали починатися без конкурсів, які б дозволили обрати найвигідніші умови виконання. Як зазначав керівник ХАЦ і місцевий депутат Дмитро Булах, спочатку мали бути тендери, а потім — будівництво. “Так це має бути. Те, що зараз відбувається навпаки, — зловживання”, — наголошував експерт. На початку 2026 року нарешті розпочалися ключові тендери. У лютому Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради оголосив тендер на другий пусковий комплекс набережної, обсяг робіт оцінювався в 35 млн грн, але торги не відбулися через відсутність заявок. Це була друга спроба, перша — у листопаді 2025 року — була невдалою через рішення організаторів. Скасування закупівлі пояснили необхідністю внести до документації додаткові завдання для майбутнього виконавця. Найбільший сюрприз стався у березні 2026 року, коли на сайті Prozorro з’явилося оголошення про прийом пропозицій на виконання… першої частини реконструкції. У технічному завданні були зазначені всі роботи, які вже були реалізовані, включаючи оновлення покриття проїжджої частини, облаштування бордюрів, озеленення та встановлення лавок і світильників. Загальна вартість робіт оцінювалася в 108 млн грн при початковій ціні всього проєкту 255 млн грн. Це створює враження, що влада намагається створити підстави для розрахунків з підрядником, але з яким саме — наразі невідомо. Це стане зрозуміло, коли тендер відбудеться, а підбиття підсумків призначене на 20 березня. Без укладених договорів з виконавцями неможливо з’ясувати, які матеріали та за якою ціною використовувалися, а також перевірити відповідність цін ринковим. Журналісти намагалися дізнатися позицію влади щодо зауважень мешканців та активістів. У запиті на ім’я Ігоря Терехова, надісланому на початку 2026 року, також просили пояснити, чому будівельні роботи розпочалися до завершення тендерної процедури; чи є претензії до якості виконаних робіт; а також про пріоритетність таких витрат та безпекові аспекти для відвідувачів. Проте за два місяці ані очільник міста, ані його підлеглі не знайшли часу для відповіді.
Схема розкрадання бюджетних коштів на медобладнанні в Україні
Правоохоронці виявили схему привласнення бюджетних коштів під час закупівель медичного обладнання для лікарень у кількох регіонах України. До цієї оборудки були залучені посадовці медзакладів у Вінницькій, Житомирській та Сумській областях разом із представниками компанії-імпортера. Схема функціонувала через підконтрольних фізичних осіб-підприємців: обладнання спочатку реалізовувалося за ринковою ціною, а під час тендерів штучно завищувалася вартість. Лікарні купували обладнання за завищеними цінами, а різницю виводили через посередників. За 2024 рік задокументовано три епізоди. Попередні збитки становлять понад 5,6 млн грн. Чотирьом фігурантам вже повідомлено про підозру, а під час обшуків були вилучені докази. Слідство триває.
Корупційна схема в Запоріжжі: хабар за підключення кіоску
У Запоріжжі правоохоронні органи виявили корупційну схему, організовану начальником Запорізького району електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго» та його підлеглими. За даними слідства, у період з листопада 2025 по січень 2026 року посадовець разом із заступником і інженером створили механізм вимагання хабаря від підприємця за укладення договору на постачання електроенергії для вуличного кіоску, що продає продукти в смт Кушугум Запорізького району.Історія почалася влітку 2025 року, коли підприємець придбав павільйон на Центральній/Соборній і звернувся до «Запоріжжяобленерго» для зміни договору. Після огляду об’єкта йому відмовили, посилаючись на порушення правил охорони електромереж. Тоді через посередників, зокрема головного інженера району, йому «порадили» звернутися до керівництва, озвучивши ціну за «вирішення питання».Спочатку сума становила 20 тисяч гривень, але згодом її підвищили до 30 тисяч. Гроші мали бути передані інженеру безпосередньо біля кіоску. Підприємець, обурений такою ситуацією, звернувся до правоохоронців. 15 січня 2026 року передача коштів відбулася під контролем правоохоронців, після чого договір на постачання електроенергії був швидко підписаний.У березні посадовець та його підлеглі отримали підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу. Вознесенівський районний суд Запоріжжя обрав для начальника Запорізького району електричних мереж запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання замість застави. Нагадаємо, що керівником АТ «Запоріжжяобленерго» є Андрій Стасевський, а його довірена особа – комерційний директор Володимир Каревін, який контролює цю корупційну схему.
Штраф за хабарі: колишнього адміністратора ТСЦ Вишгорода засудили
Сергій Іщук, колишній адміністратор ТСЦ МВС №3245 у Вишгороді, отримав лише штраф за збирання хабарів. Відповідно до матеріалів справи, з вересня 2024 року по березень 2025 року, Іщук, використовуючи своє службове становище та зв’язки в системі ТСЦ МВС, пропонував та отримував гроші за «гарантоване» успішне складання практичних іспитів з водіння, а також за отримання водійських посвідчень (категорії «В» та «С») без реальної перевірки навичок. Схема виглядала наступним чином: загалом Іщук отримав 29 тисяч гривень неправомірної вигоди через посередника. Гроші передавалися готівкою на АЗС «ОККО», у McDonald’s та інших місцях. У січні 2026 року між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Іщук повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно перерахував 20 тисяч гривень на потреби ЗСУ. Оболонський райсуд затвердив цю угоду та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисяч гривень. Обставини, що пом’якшують покарання, включали щире каяття та утримання непрацездатних батьків-інвалідів ІІ групи. Під час обшуку у Іщука були виявлені наркотичні речовини та приладдя для їх вживання.
Закупівля генераторів: тендер ОГТСУ на 93 мільйони гривень
10 березня ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» уклало угоду з ТОВ «Пауергаз» на постачання газопоршневих електрогенераторів на суму 93,58 млн грн. Закупівля була проведена за принципом вартості життєвого циклу, про що повідомляється в системі «Прозорро». Оплата товару відбудеться наступним чином: 90% суми буде сплачено протягом місяця після доставки на Дніпропетровщину, Київщину та Франківщину, а решта 10% – протягом 20-30 днів після завершення монтажу та пусконалагодження. Анонімні компанії висловили занепокоєння щодо терміну постачання в два місяці, зазначаючи, що виготовити понад 200 генераторів за такий короткий час неможливо. Однак замовник відмовився продовжити терміни через термінову потребу в резервному живленні для своїх об’єктів, посилаючись на ринкові консультації, в яких брали участь дев’ять компаній. Протягом двох місяців планується постачання 237 газопоршневих електричних генераторів виробництва Generac Power Systems Inc (США). Фірма «Пауергаз» повідомила, що до її товару не можна застосовувати вимоги щодо локалізації виробництва в Україні, оскільки розмір закупівлі перевищує порогові значення в 400 000 СПЗ (спеціальні права запозичення, близько 25 млн грн за поточним курсом). Кілька дешевших учасників торгів були відхилені через відсутність даних про локалізацію виробництва генераторів в Україні. Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій була вартість життєвого циклу, яка складала 100%. Вартість життєвого циклу розраховувалася як сума ціни придбання та витрат на користування (вартість метану при 100% навантаженні протягом 1 000 мотогодин). Ціна метану для розрахунку становила 27,15 грн/куб. м. За результатами аукціону чотири компанії запропонували ціни на 1-51% нижчі, але їх відхилили, а переможцем стала компанія «Пауергаз». ТОВ «Спецтехмаркет» виявилося найдешевшим, оскільки не надало інформацію про розрахунок вартості життєвого циклу. Крім того, воно пропонувало станцію потужністю 9,6 кВт, тоді як замовник вимагав не менше 10 кВт. ТОВ «НіК» вказало себе як підприємство-локалізатор, але не надало довідку про локалізацію, а документ про розрахунок вартості життєвого циклу не відповідав даним на електронному майданчику. ТОВ «Енерготехсервіс» не надало обґрунтування аномально низької ціни, а ТОВ «Сем-Технолоджи» – довідку про локалізацію, розрахунок вартості життєвого циклу та інші документи. Фірма «НіК» двічі скаржилася в АМКУ на своє відхилення та на переможця, але безрезультатно. Дорожчим конкурентом було ТОВ «Газенергобуд», формальна економія становила майже 1%. Держаудитслужба перевіряє тендер на основі даних автоматичних індикаторів ризиків. Ціни, отримані на тендері ОГТСУ, дещо нижчі від роздрібних цін з відкритих джерел. Наприклад, найпотужніші трьохфазні газові електростанції Generac RG02724RNAX 27 кВА замовили по 966 тис грн, тоді як в Інтернет-магазині «Generac Україна» їх пропонують по 1,17 млн грн, а інші – по 1,03–1,10 млн грн. Найчисельніші станції Generac G0071450 10 кВА замовили по 367 тис грн. За даними сервісу порівняння цін Hotline, роздрібні ринкові ціни моделі варіюються в межах 356-405 тис грн. Власниками «Пауергазу» є директор Аркадій Соколов, Едуард Завізіон, Андрій Андріїв та Сергій Ковач. Андрій Андріїв є депутатом Закарпатської обласної ради від ВО «Батьківщина» і братом мера Ужгорода Богдана Андріїва. Сергій Ковач є сином Василя Ковача, екснардепа від «Партії регіонів» та колишнього депутата Закарпатської обласної ради. Едуард Завізіон раніше володів ТОВ «Албат» разом зі Світланою Циганок, поки його не переписали на казаха Батира Кадірхана перед потраплянням у «чорний список» Антимонопольного комітету наприкінці 2025 року. Тоді АМКУ оштрафував «Албат» і ТОВ «Романтс Логістик» за спотворення результатів торгів АТ «Чернівціобленерго» щодо лічильників у 2021 році. Соколов і Завізіон також володіють ТОВ «Соларпарк» і ТОВ «Сангріненерджі» разом із фірмою «Нейтвік Інвестментс Лтд» (Neytvic Investments Ltd, Кіпр) Ігоря Недоспасова. Група Недоспасова також включає ТОВ «НіК-Електроніка». Раніше «НіК» належав Недоспасову, але потім став власністю Сергія Бокоча, а нині – компанії «Смарт Енерджі Інвестментс Лімітед» (Smart Energy Investments Limited, Гонконг) китайця на ім’я Шанг Йонг. З 2021 року «Пауергаз» отримав підрядів на 359,50 млн грн, зокрема на постачання лічильників.
Таємничі записи екснардепа Розенблата: нові деталі скандалу
Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував фотографії сторінок особистого блокнота екснардепа Борислава Розенблата. На цих сторінках містяться списки імен та чисел, призначення яких залишається невідомим. Раніше журналісти повідомляли, що компанія, пов’язана з Розенблатом, отримала близько 650 млн грн авансу за дрони HAWK. Ці дрони не пройшли належних випробувань, мали проблеми з падіннями та перегріванням, а військові отримали лише частину замовлення.
Скандал з криптовалютою: нові деталі справи Задирієнка
Дмитро Задирієнко, колишній прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, виявився в епіцентрі криптовалютного скандалу. Він отримав посаду офіцера адміністративного відділу в Міноборони, ймовірно, в ТЦК. Задирієнко був залучений до дисциплінарного провадження КДКП через порушення антикорупційного законодавства, зокрема, за неподання в декларації за 2023 рік доходів дружини Аліни від торгівлі криптовалютою на біржі Binance (P2P-операції). Справа була закрита через сплив строку давності, проте Задирієнко вирішив звільнитися. Незабаром після цього він почав працювати в Міноборони. У його родині є дружина Аліна та донька Єва. Серед доходів родини — 1,25 млн грн від продажу рухомого майна, отриманого дружиною. Нерухомість включає житловий будинок (право проживання для родини та ще однієї особи — Зої Задирієнко), дві земельні ділянки в селі Погреби Градизької громади (13 тис. м² та 20,4 тис. м², набуті 2018 року), ділянку на 1000 м² у Кременчуці (право користування, 2024 рік) та гараж на 18 м² у кооперативі «Горизонт» (2020 рік). На дружину зареєстрована Toyota Camry Hybrid (2021), куплена у 2024 році за 1,1 млн грн. Грошові активи включають незначні суми на рахунках у «Універсал Банку» та «ПриватБанку», а також спільні готівкові кошти в розмірі 30 тис. доларів. Найбільш помітною частиною декларації є криптоактиви. Задекларовано десятки тисяч гривень у різних монетах: Tether (USDT) ≈ 448 535 грн, Bitcoin ≈ 10 345 грн, Ethereum, Dogecoin, NEAR, Solana, BNB, XLM, pGALA, ONE, Dot та інші. Деякі з них належать Дмитру, інші — дружині та доньці. Використовувалися платформи Binance, WhiteBIT, Ledger Nano X.
Скандал з придбанням Audi Q5 слідчою з Харкова
Оксана Карпова, начальниця слідчого відділення відділу спецполіції Харківської області, під час війни здійснила покупку дорогого автомобіля. Оксана Сергіївна проживає в Харкові та продовжує виконувати свої обов’язки на посаді. У липні 2025 року вона придбала автомобіль Audi Q5 2019 року випуску за 1,2 мільйона гривень. Проте в 2025 році її основний дохід становив лише 985 тисяч гривень, а додаткові соціальні виплати склали всього 1000 гривень. Вартість автомобіля значно перевищує її доходи. За 2024 рік вона задекларувала наявність 35 тисяч доларів готівкою, хоча в попередньому році вказала лише 12 тисяч доларів. Таким чином, власних коштів для придбання автомобіля їй не вистачило. Крім того, залишається незрозумілим, як пані Карпова змогла накопичити 35 тисяч доларів за період 2021–2023 років. Це питання, безумовно, зацікавить НАЗК. З 2016 року жінка проживає в квартирі Сергія Миколайовича Ярового площею 50 квадратних метрів, але вартість цього майна не зазначена, як і вартість оренди. Раніше прізвище Карпова було Ярова. Цікаво, скільки коштують її прикраси? Хто допоміг Оксані, стане відомо згодом.