Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього керівника територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області, Євгенія Калугіна. Це рішення було прийнято після публікації розслідування, яке вказує на те, що родина Калугіна за останні роки відкрила кілька бізнесів та накопичила майно на мільйони гривень. НАЗК повідомило про початок моніторингу у відповідь на запит юристів проєкту “Тисни” (Bihus.Info). Нещодавно журналісти Bihus.Info виявили, що дружина Євгенія Калугіна, Альона, стала співвласницею ряду бізнесів та нерухомості на значні суми. Ці активи почали з’являтися у неї з моменту початку кар’єри Калугіна в БЕБ. Серед них – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. Матір Калугіна також стала співвласницею фірми “Голден Блек”, яка розвиває мережу автозаправок на Буковині. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа” взяла в кредит дві будівлі АЗС на суму 40 мільйонів гривень, співвласницею якої є дружина правоохоронця Альона Калугіна. Це не єдині інвестиції Калугіної на Буковині: у 2024 році вона разом з партнерками придбала землю поблизу Чернівців, де влітку 2025 року відкрили басейн та ресторан Black Lotus. Земля, яка зараз має таку ж площу, коштує понад 12 мільйонів гривень. У 2024 році дружина та матір Калугіна купили 12 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де ділянка під забудову зараз коштує понад 100 000 доларів. Дружина Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарами землі на Закарпатті. Окрім того, у батька посадовця, Павла Калугіна, з’явився новий дорогий актив: у липні 2023 року він став власником понад пів гектара землі у Козині, яка розташована поруч з маєтком Ріната Ахметова. Зараз земля в цій локації коштує приблизно 15 мільйонів гривень. Після виходу сюжету юристи “Тисни” (Bihus.Info) звернулися до НАЗК із заявою про можливу невідповідність рівня життя Євгенія Калугіна його статкам. НАЗК підтвердило, що розпочало моніторинг способу життя екскерівника.
Фінансові активи нардепа Віктора Балоги та його дружини
Народний депутат Віктор Балога задекларував 6,2 млн грн готівкою, тоді як його дружина має 581 тис. євро. Річний дохід нардепа становить 638 тис. грн зарплати та 283 тис. грн пенсії. У 2025 році дружина придбала автомобіль Mercedes-Benz EQA 300 за 1,5 млн грн. У декларації також вказано Volkswagen ID.3 вартістю 1,3 млн грн та Audi SQ7 за 2,5 млн грн, які використовує подружжя. Дружина нардепа заробила понад 6,3 млн грн від підприємницької діяльності, а також отримала додаткові доходи від компанії та продажу майна.
Підозри щодо начальника Літинської колонії у привласненні премій
У Вінницькій області начальника Літинської виправної колонії №123 підозрюють у незаконному нарахуванні собі щомісячних премій у розмірі від 200% до 400% від окладу. За даними ДБР, він міг привласнювати бюджетні кошти протягом приблизно 2,5 років. Відповідно до відкритих реєстрів, керівником установи є Микола Кліщук. Слідство повідомляє, що у вересні 2023 року посадовець вже отримав першу підозру у справі про заволодіння майном та підроблення документів, але не повідомив про це Міністерство юстиції. Наразі розглядається питання щодо запобіжного заходу та його відсторонення від посади.
Будівництво житлових будинків у Гостомелі: тендер на 714 мільйонів
24 березня Служба відновлення та розвитку інфраструктури Київської області оголосила тендер на будівництво багатоквартирних житлових будинків у Гостомелі, уклавши угоду з ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» на суму 714,35 млн грн. Згідно з інформацією, опублікованою в системі «Прозорро», до кінця 2027 року на вулиці Проскурівській планується зведення семиповерхових будинків, які міститимуть 144 квартири. На перших поверхах розмістяться нежитлові приміщення. Проект також передбачає підземне укриття для мешканців та працівників комерційних приміщень, яке в мирний час використовуватиметься як спортивний комплекс. Фінансування робіт здійснюється з місцевого бюджету. Проект реалізується ТОВ «Модерн Проджект», а експертизу проводить ТОВ «Укрекспертиза Груп». Динамічна ціна договору викликала певні запитання. У відомостях ресурсів вказано, що сталеву арматуру класу А500С замовили за ціною 36 925 грн/т, що близько до ринкових цін. Наприклад, компанія «Метінвест-СМЦ» підвищила ціни на арматуру до 37 тис грн/т, а «Iron World» пропонує арматуру А500С діаметром 12 мм за 34 675 грн/т. Бетон В30 М400 оцінено в 5 055 грн/куб. м, тоді як компанія «Kalenyk & Co» продає його за 4 089 грн/куб. м. Газобетонні блоки замовлено по 3 999 грн/куб. м, хоча на ринку є пропозиції дешевше. Декоративну силіконову штукатурку Baumit Silicon Top врахували по 136 грн/кг, тоді як інші постачальники пропонують її за нижчими цінами. Фірма отримала підряд без конкуренції, але оскаржувала вимоги тендерної документації, вважаючи їх дискримінаційними. Серед вимог були наявність спеціалізованої техніки та досвіду виконання аналогічних договорів. Комісія Антимонопольного комітету підтримала скаржника, зобов’язавши замовника внести зміни до тендерної документації. Держаудитслужба проводить моніторинг тендеру. Службу відновлення та розвитку інфраструктури очолює Олексій Іщенко, а уповноваженою особою з питань закупівель є Катерина Полякова. ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» належить Володимиру Магльованому, раніше засновником був Давід Кізіменко. З 2020 року компанія отримала державних замовлень на 4,56 млрд грн. Давід Кізіменко є братом Матфея Кізіменка, який очолює ДП «НДІпроектреконструкція». Батько братів, Олег Кізіменко, займав високі посади за часів Януковича. У грудні 2018 року він був засуджений за сепаратизм.
Нафтогаз замовив будівництво когенераційних установок за 1,78 млрд грн
АТ «Криворізька теплоцентраль» АТ «НАК «Нафтогаз України» 25 березня уклало угоду з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енерго-Плюс» на будівництво когенераційних установок вартістю 1,78 млрд грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». У цьому році планується реалізація проекту з будівництва когенераційних газопоршневих установок загальною електричною потужністю 75,2 МВт. Проектування входить до підряду, тому ціни на будівельні матеріали наразі невідомі. Згідно з технічним завданням, передбачено встановлення та підключення восьми газопоршневих установок виробництва «Bergen» з двигунами B3540V20A, потужністю 9,4 МВт кожна, а також котлів-утилізаторів тепла. Частину обладнання та систем поставить замовник, а іншу частину має надати підрядник. Для участі в тендері необхідно було підтвердити наявність досвіду будівництва газотурбінних або газопоршневих установок з загальною потужністю не менше 10 МВт, а також досвід пусконалагоджувальних робіт і введення в експлуатацію зазначених потужностей. Анонімні компанії висловлювали занепокоєння щодо підтвердження досвіду через введення потужностей в експлуатацію, стверджуючи, що це не передбачено законом і залежить від замовника. Після цього замовник змінив формулювання на «внутрішнього встановлення (неконтейнерного виконання) на одному об’єкті будівництва та досвід пусконалагоджувальних робіт». У відповідь на це аноніми почали скаржитися на вимогу щодо неконтейнерного об’єкта, вказуючи, що компанії з досвідом реалізації кількох аналогічних об’єктів контейнерного типу фактично позбавляються можливості участі, хоча мають необхідну кваліфікацію. Проте замовник зазначив, що визначення аналогічного договору базується на принципі підтвердження учасниками відповідності схожого за типом і принципом будівництва об’єкта, що відповідає предмету закупівлі та є конкурентним. У відповідь на вимоги потенційних учасників замовник розширив перелік документів, якими можна підтвердити факт виконання аналогічного договору. Спочатку це були акти виконаних робіт або акт готовності об’єкта до експлуатації, а пізніше додали ще один варіант – звіт про позитивне проведення комплексних випробувань. Три учасники пропонували ціни на 5-12% нижчі, але їх відхилили. ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Котлогаз» і консорціум «Магістраль Плюс» були відхилені за неусунення виявлених недоліків у документах протягом доби, а ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» – за те ж саме, а також за надання недостовірної інформації. «ВКП «Котлогаз» повернулося на торги через АМКУ, але згодом його знову відхилили за рішенням по скарзі «ЕДС-Інжиніринг». Дорожчими конкурентами були ТОВ «Газ Гранд» і ТОВ «Віссманн». Економія склала 5%. Держаудитслужба проводить перевірку тендеру на основі даних автоматичних індикаторів ризиків. Кременчуцькою «НВП «Енерго-Плюс» володіє та керує Євген Корф – місцевий бізнесмен, який у 2020 році обрався до Полтавської облради від «Опозиційної платформи – За життя». З моменту створення «Прозорро» у 2016 році переможець отримав держпідрядів на 4,55 млрд грн.
Декларація співробітника ТЦК: золото на 7,7 млн грн
Співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки задекларував значні активи у дорогоцінних металах та готівкових коштах, незважаючи на відносно скромний офіційний дохід за рік. Згідно з електронною декларацією за 2024 рік, військовослужбовець вказав у власності близько одного кілограма золота у злитках загальною вартістю приблизно 7,7 млн грн. У документах також відображені значні готівкові заощадження сім’ї в іноземній валюті та ювелірні вироби з дорогоцінних металів на сотні тисяч гривень. Офіційний дохід за рік склав близько 366 тис. грн і складався переважно з грошового забезпечення за місцем служби. Більшість активів задекларовано як спільна власність з дружиною. У декларації зазначено, що частина майна була придбана раніше — до початку служби в територіальному центрі комплектування, під час підприємницької діяльності. Інформація про значні обсяги задекларованого золота на фоні порівняно невеликого річного доходу викликала суспільний резонанс та обговорення в соцмережах. Такі випадки традиційно привертають увагу до питань походження активів чиновників та військовослужбовців, хоча наявність майна в декларації сама по собі не свідчить про порушення закону.
Суддю з Києва звинувачують у незаконному збагаченні
Перед судом постане суддя з Києва, яку звинувачують у незаконному збагаченні та поданні недостовірної інформації в деклараціях. Про це повідомила пресслужба НАБУ 6 квітня. Слідство встановило, що наприкінці 2021 року обвинувачена придбала дві земельні ділянки та житловий будинок на Київщині. Вартість цих активів перевищувала її законні доходи на понад 16 млн грн. Крім того, суддя занизила вартість цього майна на цю ж суму у своїх деклараціях за 2021–2024 роки. У вересні 2025 року особі було повідомлено про підозру. Дії судді кваліфікували за ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Підозра в незаконному збагаченні: нардеп Олександр Качний
В Україні висунули підозру чинному народному депутату IX скликання у справі про незаконне збагачення. Мова йде про активи, що перевищують 12,7 мільйона гривень, які не відповідають його офіційним доходам. Серед цих активів є розкішна квартира в Києві та маєток у Коблево. За інформацією Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), ім’я депутата не розкривається, проте журналіст-розслідувач Олег Новіков вказує, що йдеться про Олександра Качного.Згідно з даними слідства, у 2020-2021 роках нардеп придбав майно на суму близько 13 мільйонів гривень. Серед цих придбань – квартира в центрі Києва площею 132,6 квадратних метрів, котедж з земельною ділянкою на узбережжі Чорного моря та дорогий ремонт. Слідство встановило, що майно було оформлено на третю особу, знайомого депутата, проте фактичним користувачем залишався сам Качний. З грудня 2021 року він проживав у київській квартирі, контролюючи ремонтні роботи та оплачуючи їх готівкою. Загалом ці витрати перевищують задекларовані доходи депутата на понад 12,7 мільйона гривень. Витрати включають різні види витрат на придбане майно. Дії нардепа кваліфікуються за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, що стосується незаконного збагачення. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з можливістю заборони займати певні посади. Слідство триває.Що відомо про Олександра Качного? Нардеп Олександр Сталіноленович Качний відомий своїми поглядами, зокрема, він не визнавав агресію Росії в Україні та звинувачував США і ЄС у війні на Донбасі. Вперше він балотувався до Верховної Ради у 2007 році під №139 у списку “Соціалістичної партії України”. У 2010 році став депутатом Київської обласної ради від “Партії регіонів” і згодом очолив цю партію. Після Революції гідності у 2014 році він подав у відставку з посади голови обласної ради. Того ж року балотувався до Верховної Ради VIII скликання під №28 у списку “Опозиційного блоку” як безпартійний, а також був членом політради “Партії розвитку України”. У 2015 році знову обраний депутатом Київської обласної ради – першим номером від “Опозиційного блоку”. Він очолив фракцію до кінця 2018 року. У листопаді 2018 року партія перейшла до “Опозиційної платформи – За життя” (ОПЗЖ). У 2019 році Качний став народним депутатом IX скликання від ОПЗЖ (№36 у списку), увійшов до однойменної фракції та став членом Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. У 2021 році під час одного з ток-шоу він відмовився визнавати агресію Росії та залишив студію, заявивши, що на Донбасі “одні українці проти інших”. У січні 2022 року в ефірі телеканалу “Наш” він стверджував, що Захід намагається втягнути Росію у війну проти України, щоб “налаштувати Європу проти РФ”. 18 лютого 2022 року він звинуватив США та країни Європи в нагнітанні ситуації навколо можливого вторгнення. Після початку повномасштабної війни він публічно не засудив дії Росії. 5 жовтня 2022 року він увійшов до Комітету з питань бюджету, залишивши Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. 22 липня 2025 року підтримав суперечливий законопроект №12414, який передбачав посилення ролі Генерального прокурора у діяльності НАБУ і САП.
Справу проти Вечерка, Немчинова та Зюська скеровано до суду
Спеціалізована антикорупційна прокуратура у понеділок, 6 квітня, направила до суду справу щодо колишнього народного депутата Володимира Вечерка, радника міністра енергетики Максима Немчинова та ексгенерального директора державного підприємства «Укрвугілля» Віталія Зюська. Їх підозрюють у завданні збитків на майже 12 мільйонів гривень одній з найбільших енергогенеруючих компаній. Про це повідомила пресслужба САП. Прокурор САП подав до суду справу проти двох колишніх високопосадовців та директора державного підприємства, звинувачуючи їх у зловживаннях, які призвели до мільйонних збитків для однієї з провідних енергогенеруючих компаній України в умовах енергетичної кризи, що виникла через агресію Російської Федерації.
Корупційні схеми в Косові: діяльність мера Юрія Плосконоса
Косів став центром антикорупційного розслідування, в центрі якого — діяльність міського голови Юрія Плосконоса. Підозри стосуються тендерів, якості інфраструктурних робіт та можливого приховування статків через родичів. Місто відоме своїми карпатськими краєвидами та культурою, але під цим привабливим фасадом можуть ховатися менш приємні історії. У статті розглядаються тендери з ознаками завищених цін, ймовірне неефективне використання бюджетних коштів та ім’я мера, яке вже не вперше з’являється у скандалах. Юрій Плосконос, який є мером Косова з жовтня 2015 року, викреслив з декларації квартиру в Іспанії, доходи дружини та сина, а також записав майно на ймовірних родичів. Більшість активів його оточення з’явилася в період його перебування при владі. Юрій Олександрович Плосконос до 2000 року працював онкологом та хірургом, а останні 15 років займався підприємницькою діяльністю. Він має дружину Оксану та двох дітей: сина Олега та доньку Ксенію. Косівська міська рада фігурує в багатьох тендерних скандалах, зокрема, у 2023 році запланували ремонт зупинки за 500 000 гривень, що викликало сумніви щодо доцільності витрат. У 2024 році повідомлялося про новий спортивний майданчик, який почав руйнуватися через пів року після здачі. Також виникають питання до якості ремонту мосту в селі Снідавка та реконструкції школи в Яворові. Відділ освіти без конкуренції закупив комп’ютери, частина з яких була застарілою. За період з 2017 по 2026 роки було проведено понад дві тисячі тендерів на суму близько 250 мільйонів гривень. Основним переможцем є ТОВ “Промбудсервіс-Косів”. У декларації Юрія Плосконоса раніше фігурували дружина та син, але з 2024 року їхні доходи зникли, як і квартира в Іспанії. У власності дружини мера є автомобіль, а син має квартиру в Косові. У декларації мера за 2025 рік зазначено, що основним джерелом доходу була зарплата в міській раді. Плосконос має певні накопичення, але його судові справи не є гучними. Вони стосуються податкового боргу та невиконання вимог поліції щодо стану доріг. Загалом, ситуація в Косові викликає запитання щодо прозорості витрат бюджетних коштів і доброчесності місцевої влади.