Митник Володимир Таравський, старший зміни на пункті «Угринів» Львівської митниці, використовує свою «інвалідність» як засіб для уникнення служби в ЗСУ для свого сина. Поки багато молодих людей ризикують своїм життям на фронті, інші шукають способи отримати довідки. Таравський вирішив допомогти своєму синові Тарасу, який раніше займався переправленням призовників за кордон, отримати аналогічну інвалідність через Львівську залізничну лікарню. Виписки оформлюються, а документи готуються на ЕКПФО. Таким чином, сімейний бізнес на привілеях стає своєрідним способом заробітку.
Три місяці на ознайомлення з доказами у справі суддів Львівщини
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за запитом детектива НАБУ встановив термін для трьох суддів господарських судів Львівської області, щоб ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. У листопаді 2025 року детектив надав підозрюваним та їхнім адвокатам доступ до речових доказів, таких як мобільні телефони та гроші, а також до 36 томів провадження. З цих томів лише 21 містить фактичні докази, тоді як інші 15 включають підозри, запобіжні заходи, матеріали, що характеризують підозрюваних, та клопотання захисту. Крім того, було відкрито 150 матеріальних носіїв інформації загальною ємністю приблизно 7,8 ТБ, більшість з яких складають відеозаписи обшуків та копії мобільних телефонів, що відображені в паперових матеріалах досудового розслідування. Захисники підозрюваних заперечували звинувачення детектива у затягуванні процесу, зазначаючи, що один з адвокатів займається справою лише місяць. Суд встановив термін до 15 липня 2026 року, після якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. У цій справі підозрюваними є ексголова Господарського суду Львівської області Василь Артимович, колишній голова цього суду Михайло Юркевич, а також суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех. Ексголова Західного апеляційного госпсуду Борис Плотніцький у грудні 2025 року уклав угоду з САП, умови якої залишаються конфіденційними. За версією слідства, співвласнику мережі медичних лабораторій «Ескулаб» було запропоновано ухвалення «потрібних» рішень в апеляційному господарському суді за 1 млн доларів. У жовтні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила застосувати до Артимовича та Малех стягнення у вигляді звільнення з посади судді, але остаточне рішення про звільнення ще не ухвалено.
Фінансові питання начальниці ДПС Волині: Ірина Чепелюк під прицілом
У соціальних мережах звертають увагу на начальницю відділу контролю за відшкодуванням ПДВ ГУ ДПС у Волинській області Ірину Чепелюк. Вона задекларувала майно, яке не відповідає ринковій вартості, а також її доходам і доходам власника майна, яким користується посадовиця. Про це повідомляє Викривач. У декларації за 2025 рік Чепелюк вказує, що придбала квартиру в Луцькій ОТГ площею 69,7 кв.м. за 1435820 грн., що становить 20500 грн. за квадратний метр, що є значно нижчим за ринкову ціну. Вартість нерухомості на первинному ринку починається з 900 доларів за квадратний метр. Легальних коштів для придбання цієї квартири у Чепелюк немає, але 01.09.2025 року вона «позичає» у своєї матері-пенсіонерки Гнатюк Валентини Володимирівни 300000 грн., щоб пояснити придбання квартири. Однак вона не подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після отримання позики у вересні, що є порушенням антикорупційного законодавства. Крім того, мати-пенсіонерка Гнатюк минулого року передала Чепелюк преміальний автомобіль Mercedes GLC 2021 року випуску, придбаний у березні 2025 року, ринкова вартість якого становить 38-45 тисяч доларів. У декларації за 2024 рік Гнатюк Валентини не вистачає коштів для придбання автомобіля за такою ціною. Варто зазначити, що в попередні роки Гнатюк Валентина декларувала власність на автомобіль Audi Q5, який також був переданий в користування Чепелюк.
Податкові декларації: нові дані про Гаврилюка з Чернігова
Олександр Гаврилюк, начальник відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Чернігівської області, оприлюднив свою декларацію за 2025 рік. Згідно з інформацією, опублікованою в ВИЙ, його дружина з 2023 року володіє земельною ділянкою в Ірпіні, на якій розташований житловий будинок площею 94 м.кв., оцінений у 500 тисяч гривень. Крім того, в декларації зазначено нежитлове приміщення площею 38 м.кв., яке оцінюється дорожче, ніж сам будинок. Після призначення в ГУ ДПС Чернігівської області Гаврилюк орендує квартиру в Чернігові площею 50 м.кв., раніше він працював в ГУ ДПС Київської області. У власності податківця також є автомобіль Renault Megane 2020 року випуску. Дружина Гаврилюка працює в ГУ ДПС Києва і з 2024 року має кредит на суму 155 тисяч гривень. Загальні доходи родини у вигляді заробітної плати складають 640 та 570 тисяч гривень на рік.
Суд над посадовцем РДА та підрядниками за розкрадання коштів на укриттях
У Києві розпочнеться судовий процес проти генерального директора підрядної компанії, інженера проєктно-кошторисної групи та представника Управління освіти Подільської РДА. Вони звинувачуються у розкраданні 450 тисяч гривень, виділених на ремонт укриттів у школах. За інформацією слідства, у 2023 році генеральний директор підприємства, спільно з інженером, подали до Управління освіти Подільської РДА кошториси, в яких вартість матеріалів була штучно завищена. Посадовець Управління освіти, усвідомлюючи це завищення, не провів належну перевірку ринкових цін на матеріали і затвердив кошторис з неправомірно завищеними показниками.
Схема розкрадання в Укргазвидобуванні: збитки 295 мільйонів гривень
В Україні виявлено схему закупівель, що призвела до значних збитків для «Укргазвидобування» у розмірі 295 млн грн. Фіктивні компанії здійснювали закупівлю матеріалів, необхідних для видобутку газу, за ринковими цінами. Після цього ці матеріали неодноразово «перепродавалися» між собою. Вигадані угоди штучно завищували вартість реагентів у 2-3 рази. В результаті продукція була реалізована державній компанії через тендер за завищеною ціною. Маніпуляції з «фірмами-прокладками» призвели до збитків для АТ «Укргазвидобування» на понад 295 млн грн.
Недостовірні дані в декларації: випадок Світлани Водяницької
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило недостовірні дані в декларації Світлани Водяницької, члена військово-лікарської та лікарсько-льотної комісій Житомирського об’єднаного міського ТЦК та СП. Загальна сума недостовірних відомостей перевищує 3,9 мільйона гривень. За результатами перевірки НАЗК встановило, що посадовиця подала декларацію з недостовірними даними на суму 3,91 мільйона гривень. У діях Водяницької вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Зокрема, вона не вказала: – квартиру у Житомирі, де фактично проживає; – житловий будинок площею 492,4 квадратних метри у селі Вереси Житомирського району (25% частки); – три земельні ділянки у Вересах та Коростені; – гараж і ще одну квартиру в Коростені (по 50% частки в спільній власності). Також не були задекларовані: – доходи від банків (відсотки, кешбек, інші надходження) на суму понад 119 тисяч гривень; – залишки коштів на рахунках у чотирьох банках на суму понад 741 тисячу гривень (включаючи валюту); – самі банківські рахунки. Наразі триває подальше реагування правоохоронних органів щодо Водяницької.
Справи проти ексочільників ДФС: Насіров і Верланов
Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок ексголові ДФС Роману Насірову, призначивши йому 6 років ув’язнення. У той же час, справа щодо ексочільника ДФС Сергія Верланова, у якій йдеться про збитки в 2,2 млрд грн, фактично зникла. Про це повідомив Ростислав Кравець. Він зазначив, що жоден активіст не піднімає це питання, оскільки пан Верланов був членом Громадської ради доброчесності, яка займалася добором суддів Верховного суду.
Василь Гончар: зарплата 9,5 мільйона гривень за 2025 рік
Директор Подільського лісового офісу ДП “Ліси України” та депутат Чернівецької обласної ради від “Аграрної партії України” Василь Гончар отримав 9,5 мільйона гривень зарплати за 2025 рік. Цю інформацію містить декларація, оприлюднена в Єдиному державному реєстрі декларацій. Родина Гончара володіє численними земельними ділянками та нерухомістю в колишньому Сокирянському районі. Зокрема, Василь Гончар є власником 13 земельних ділянок у селі Олексіївка, придбаних у різні роки. Також він має два житлові будинки в цьому ж селі, які були придбані у 2022 році. Його дружина, Мирослава Гончар, орендує землі в селах Олексіївка та Гвіздівці. З 2024 року вона є власницею торговельного центру в місті Сокиряни площею майже 500 квадратних метрів. У декларації за 2025 рік Василь Гончар вказав квартиру в Чернівцях площею 66 квадратних метрів, але власником зазначена Гончар Любов Петрівна. Також на дружині з 2025 року зареєстровано об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 46 квадратних метрів. Родина Гончар має три сонячні електростанції, встановлені у 2022 році, і отримала дохід від продажу електроенергії у 2025 році в розмірі майже 920 тисяч гривень. Василь Гончар володіє автомобілем AUDІ Q7 2011 року випуску, а його дружина – MERCEDES-BENZ A 180 CDI 2009 року випуску. Зарплата Василя Гончара за 2025 рік становить 9 575 317 гривень, що дорівнює майже 800 тисяч гривень на місяць. Дохід дружини від підприємницької діяльності складає 3,5 мільйона гривень. Готівкою Василь Гончар зберігає 3 000 000 гривень, а його дружина – 2 500 000 гривень. На банківських рахунках Василь Гончар має 2,2 мільйона гривень, а його дружина – 4,3 мільйона гривень. Також вказано 100 000 доларів готівки як спільну власність з дружиною.
Фінансові операції директора «Луцькводоканалу» викликають підозри
Декларація Віктора Гуменюка, директора КП «Луцькводоканал» за 2025 рік, викликає серйозні питання щодо фінансових операцій. Основний момент — 4,3 млн грн роялті, отримані від київської IT-компанії «Телеметрікор». Причини отримання таких коштів не розкриваються, а компанія не відповідає на запити, що повідомляє GunDolla. Наступним кроком стало інвестування цих коштів у нерухомість: у червні 2025 року дружина Гуменюка, державний реєстратор, придбала апартаменти в Болгарії за ту ж суму — 4,3 млн грн. Це виглядає не як випадковість, а як пряма схема: отримав — вивів — зафіксував в активі за кордоном. У осінній період відбулася ще одна покупка — нерухомість у Поляниці (Буковель) за 1,4 млн грн. Ця угода стала предметом кримінального провадження, яке розслідують Офіс генпрокурора та Нацполіція через можливе приховування активів. Фінансова ситуація родини виглядає цинічно: у декларації вказані десятки тисяч доларів і євро готівкою, кошти на рахунках, а також отримання державної допомоги — понад 25 тисяч гривень соціальних виплат і близько 8 тисяч за держпрограмами. Формально це виглядає допустимо, але фактично демонструє, як система дозволяє отримувати бюджетні кошти тим, хто в них не потребує. Гуменюк вже потрапляв у скандали, зокрема, пов’язані з тиском на місцеве медіа «Сила правди», що підкреслює контроль не лише над фінансами, але й над інформацією. Підсумок простий: декларація демонструє ланцюг непрозорих джерел мільйонів, швидкий вивід в закордонну нерухомість, додаткові покупки в Україні та відкриті кримінальні провадження. Це не випадковості, а класична схема — гроші надходять з невідомих джерел і швидко перетворюються в активи, поки держава продовжує виплачувати соціальну допомогу цим людям.