На цих фото представлені автомобілі Lexus NX 2023 року та Range Rover 2018 року, які задекларував начальник М/П «Шегині» Львівської митниці Микола Петришин. Про це повідомляє видання “Судом по схемах”. Ці автомобілі, які мають високу вартість, зареєстровані на батьків митника, про що я вже згадував раніше. Однак зараз ми зосередимося на різниці між задекларованою вартістю автомобілів та їх реальною ціною. Lexus NX 2023 року був проданий влітку минулого року за 49 700 доларів, що на той момент становило приблизно 2 077 460 гривень (курс долара був близько 41,8). В декларації митника ж вказана ціна майже на пів мільйона гривень менша — 1 596 412 гривень. Що стосується Range Rover 2018 року, його було продано восени минулого року за 49 500 доларів, що становило приблизно 2 069 100 гривень (курс долара також був близько 41,8). Проте в декларації вказана ціна 1 230 606 гривень, що свідчить про різницю в 800 000 гривень.
Автор: redaktor
Викриття медиків у Рівненській області: незаконні відстрочки від мобілізації
У Рівненській області правоохоронці виявили медичних працівників, які за гроші допомагали призовникам отримувати незаконні відстрочки від мобілізації. Слідство з’ясувало, що підозрювані підробляли медичні документи та оформляли опіку над родичами.Співробітники управління стратегічних розслідувань у Рівненській області разом зі слідчими поліції та СБУ виявили схему незаконного оформлення відстрочки від мобілізації, в якій брали участь двоє медиків.Як з’ясувало слідство, лікар-невропатолог пропонував призовникам допомогу у підготовці документів для отримання відстрочки. Вона обіцяла вплив на свого колишнього чоловіка, який є керівником відділення в одній з лікарень, щоб зібрати необхідні медичні висновки.Ці документи підтверджували необхідність тривалого лікування, а також оформлення постійного догляду за батьками. Такі висновки дозволяли клієнтам уникати служби в Збройних силах України.Правоохоронці зафіксували щонайменше два випадки отримання хабарів, загальна сума яких становила 7 тисяч доларів США. Під час обшуків у підозрюваних було вилучено багато доказів, включаючи медичні документи, печатки, бланки, мобільні телефони та чорновики. Крім того, було конфісковано понад 1,8 мільйона гривень готівкою.Обидва медики отримали підозру за статтею про зловживання впливом, що передбачає покарання до восьми років тюрми з конфіскацією майна. Слідство триває під контролем Рівненської обласної прокуратури, правоохоронці продовжують виявляти інших можливих співучасників та осіб, які скористалися їхніми послугами.Згідно з Конституцією України, підозрювані вважаються невинними до доведення їхньої вини в суді.
Секрети декларацій: майно на родичів у Чернігівській області
Недеклароване житло та майно, оформлене на родичів, виявляють систематичні невідповідності в деклараціях Юлії Кран, керівниці управління Державної міграційної служби в Чернігівській області. У її деклараціях немає згадки про власне житло, хоча нерухомість зареєстрована на її матір — пенсіонерку, яка, згідно з наявними даними, не має достатнього стажу роботи для накопичення значних коштів. Це викликає питання щодо походження грошей, на які було куплено нерухомість, оформлену на близького родича. Особливу увагу привертає квартира в Софіївській Борщагівці за адресою вул. Боголюбова, 24. Цей об’єкт не вказаний у деклараціях ні як власність, ні як місце проживання, хоча є інформація про зв’язок чиновниці з цією адресою. Кран працює в Чернігові, але в деклараціях відсутні дані про оренду житла, право на користування нерухомістю чи інші витрати на проживання. Таким чином, в офіційних документах не відображено, де і за яких умов живе керівниця регіонального підрозділу. Відсутність задекларованого житла при реальному проживанні є одним з найпопулярніших методів приховування активів. Це дозволяє реєструвати майно на родичів і виводити його з-під контролю деклараційної системи. Хоча декларації є публічними і в них видно явні прогалини, немає відомостей про перевірки з боку НАЗК чи інших контролюючих органів. Це свідчить про інституційну проблему, коли система нагляду не реагує на можливі порушення. В результаті формується стійка модель: майно записується на родичів, реальне проживання не фіксується, а справжнє майнове становище чиновниці залишається поза публічним контролем.
Елітна нерухомість родини арештованого посадовця СБУ
Заступник начальника рівненського управління СБУ Ігор Бріка, який був затриманий за хабарництво, має родичів, що володіють розкішними квартирами в Києві. Його дружина раніше працювала в управлінні Фонду державного майна України в Київській області, а тепер очолює відповідне управління в Рівненській районній державній адміністрації. Журналісти виявили нерухомість, яка, ймовірно, належить тещі Ігоря Бріки, Наталії Андрушек. Її адреса збігається з адресою дружини співробітника СБУ, вона має таке ж прізвище, яке носила дружина Бріки до шлюбу, а також за віком може бути її матір’ю. У серпні 2022 року 63-річна Наталія Андрушек придбала квартиру в Києві в житловому комплексі бізнес-класу «Голосієво». Згідно з даними сайту з продажу нерухомості ЛУН, вартість одного квадратного метра в цьому будинку становить близько 87,5 тисячі гривень. Отже, квартира площею 105,7 м² може коштувати понад 9 мільйонів гривень. Відкриті реєстри не містять інформації про підприємницьку діяльність Наталії Андрушек. Мати Ігоря Бріки, Катерина, також має нерухомість у Києві. У серпні 2023 року вона придбала паркомісце площею 18,9 м² у будинку, що розташований поруч із житлом ймовірної тещі. За даними аналітичної системи YouControl, з травня 2022 року Катерина Бріка зареєстрована як фізична особа-підприємець у Чернігові та займається орендою вантажних автомобілів. Журналісти намагалися зв’язатися з нею за номером її ФОП, щоб дізнатися про можливу причетність сина до покупки, але вона не відповіла. Сам Ігор Бріка володіє квартирою в новобудові в Рівному площею 83,3 м². Ймовірно, він отримав це житло як співробітник СБУ, оскільки раніше воно належало управлінню Служби безпеки України.
Фінансові та майнові активи митника з Волині
Михайло Бурдейний, заступник начальника відділу Волинської митниці, задекларував доходи дружини у розмірі майже трьох мільйонів гривень та понад 7,5 мільйона гривень готівки. Він займає посаду заступника начальника відділу аналітично-правової роботи юридичного управління Волинської митниці. Михайло фактично проживає у селі Сокільники під Львовом, хоча зареєстрований у Кельменцях Чернівецької області. У декларації також зазначені дві неповнолітні доньки — Дарія та Меланія. Офіційна зарплата митника становила 630 тисяч гривень, а також він отримав пенсію у розмірі 70 тисяч гривень. Його дружина, Ірина Анатоліївна Бурдейна, задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі 2,94 мільйона гривень. На неї оформлено більшість активів родини. Дружина також задекларувала готівку: 100 тисяч доларів та 7,5 мільйона гривень. Родина володіє: – житловим будинком площею 133,83 м² у селі Росошани Чернівецької області (спільна часткова власність з тестем); – житловим будинком площею 248,1 м² у селі Сокільники Львівської області (право проживання, власність свекрухи); – трьома машиномісцями у Львові (власність дружини); – земельною ділянкою площею 914 м² у Сокільниках (право проживання); – новою земельною ділянкою площею 2 400 м² у селі Шахтарське Волинської області (спільна 50/50 з Іваном Антонюком). У листопаді 2024 року подружжя також задекларувало незавершене будівництво торгівельно-складської будівлі площею 1 121,4 м² у селі Шахтарське (спільна власність з Іваном Антонюком). Дружина має Lexus NX 300 (2018), придбаний за 1,25 мільйона гривень, а митник користується Land Rover Range Rover Evoque (2018).
Схеми приховування майна: випадок Юлії Кран з Чернігівщини
Декларації Юлії Кран, яка очолює управління Державної міграційної служби в Чернігівській області, виявляють численні невідповідності між задекларованими даними та фактичними умовами її життя і володіння майном. У її деклараціях не зазначено жодного власного житла, хоча нерухомість зареєстрована на її матір — пенсіонерку, яка, згідно з наявними даними, не має достатнього трудового стажу для накопичення значних фінансових ресурсів. Це піднімає питання про походження коштів, на які було придбано нерухомість, оформлену на близького родича. Особливу увагу привертає квартира в Софієвській Борщагівці за адресою вул. Боголюбова, 24. Цей об’єкт не згадується в деклараціях ні як власність, ні як місце проживання, хоча існує інформація про зв’язок чиновниці з цією адресою. Кран працює в Чернігові, проте в її деклараціях відсутні дані про оренду житла, право на користування нерухомістю або інші витрати на проживання. Таким чином, у офіційних документах не відображено, де і в яких умовах проживає керівниця регіонального підрозділу. Така схема — відсутність задекларованого житла при реальному проживанні — є одним з найпоширеніших способів приховування активів. Вона дозволяє реєструвати майно на родичів, виводячи його з-під контролю деклараційної системи. Незважаючи на те, що декларації є публічними і в них видно явні прогалини, немає інформації про перевірки з боку НАЗК або інших контролюючих органів. Це свідчить про інституційну проблему, коли система нагляду не реагує на можливі порушення. В результаті формується стійка модель: майно оформлюється на родичів, реальне проживання не фіксується, а справжнє майнове становище чиновниці залишається поза публічним контролем.
Скандал з купівлею Jeep: Гончаров придбав авто за зниженою ціною
Сергій Гончаров, перший заступник начальника управління поліції та керівник слідчого відділу Харківського районного управління поліції №3, у березні придбав автомобіль Jeep Compass за ціною, що значно нижча за ринкову. Він отримав Jeep Compass (2022) за 478 тисяч гривень від компанії ТОВ «Авто Шоп». Ця сума суттєво нижча за середню ринкову вартість вживаних автомобілів цього року в Україні на березень 2026 року. Згідно з даними AUTO.RIA та OLX, вживані Jeep Compass 2022 року зазвичай продаються в межах 22–25 тисяч доларів (від 970 тисяч до 1,1 мільйона гривень), залежно від комплектації, пробігу (часто 30–70 тисяч км), стану та типу приводу. Згідно з річною декларацією за 2025 рік, основним джерелом доходу Гончарова стала заробітна плата (грошове забезпечення) від ГУ НП у Харківській області, яка склала 932,5 тисячі гривень. Окрім цього, він отримав невеликі суми: 1 тисячу гривень «Зимової підтримки» від Міністерства економіки та 1 тисячу гривень соціальних виплат від ГУ НП. Дружина Гончарова, Аліна Ігорівна, задекларувала соціальні виплати в розмірі 5160 гривень від управління соціального захисту Слобідського району Харкова та 3440 гривень від Пенсійного фонду, а також 2 тисячі гривень «Зимової підтримки» від Кабінету Міністрів (на себе та сина Костянтина). Загалом офіційні доходи сім’ї за рік перевищили 950 тисяч гривень. У розділі про нерухомість зазначено квартири в Бахмуті (Донецька область): одна площею 46,09 м² (з 2013 року, спільна власність з колишньою дружиною Інною Костянтинівною Бережною та Аліною Андріївною Бережною) та інша площею 54,2 м² (з 2021 року, 70% частка в спільній частковій власності з матір’ю Людмилою Іванівною Гончаровою, оцінка на дату набуття 25 тисяч гривень). Також вказано оренду житлового будинку площею 298,6 м² та земельної ділянки площею 273 м² у Харкові (з 2024 року, власник — Олександр Миколайович Кіяшко). У 2025 році серед автомобілів був Peugeot 308 (2010), користування з 2022 року, власник — Євгенія Ігорівна Кудренко. Готівкою Гончаров задекларував 500 тисяч гривень.
Монополія на бюджетні потоки в Полтавській ОВА
Полтавська ОВА стала центром перерозподілу фінансових ресурсів після призначення Віталія Дяківнича головою в 2026 році. Це призначення, пов’язане з нардепом Олегом Кулиничем, ініціювало системний переділ бюджетних потоків у регіоні. Управління областю перебудовується на централізовану модель контролю ресурсів, в якій беруть участь особи з потужними політичними та силовими зв’язками. Максим Калінін, відомий як «постійний заступник» при різних керівниках ОВА, відіграє ключову роль у підтримці вертикалі влади. Його позиції зміцнюються через родинні зв’язки з Олегом Татаровим, що забезпечує прямий доступ до офісу президента та стабільність системи. Єдиним відносно незалежним елементом залишається начальник ГУНП у Полтавській області генерал Рогачов, але його готують до переведення. Фінансові функції зосереджені на Володимирі Гланці, призначеному радником голови ОВА у лютому 2026 року. Формально він відповідає за екологію та капітальне будівництво, але насправді контролює збір коштів з регіональних структур. Біографія Гланца ілюструє типові методи: він працював у кременчуцькому УБОПі на тлі зростання контрафактного алкоголю, очолював поліцію в Сумах, де була створена система регулярних поборів. Його призначення головою УБОП Сумської області у 2014 році викликало протести, але було реалізоване. Політичне прикриття пов’язують з Андрієм Деркачем, фігурантом санкцій. Гланц також має зв’язки з російським громадянином Сергієм Бадюком. У 2020 році він балотувався до Сумської облради від забороненої партії ОПЗЖ. Після переходу до Полтавської ОВА, Гланц реалізував схему на практиці: Зіньківська міськрада без тендеру передала контракт на 600 тис. грн компанії «АДВОС», пов’язаній з Гланцем. Дяківнич переводить ключові комунальні підприємства, «Полтаватеплоенерго» та «Полтававодоканал», під контроль адміністрації, що призводить до укладення договорів з тією ж юридичною фірмою. «Полтававодоканал» укладає контракти на 800 тис. грн, а «Полтаватеплоенерго» перераховує «АДВОС» понад 3 млн грн, незважаючи на наявність власних юристів. Гланц є старшим партнером фірми, що створює конфлікт інтересів і свідчить про контрольований перерозподіл бюджетних коштів. Комунальні підприємства також опинилися в центрі скандалу з закупівлею електроенергії на 1,7 млрд грн у компанії «Стар Энерджи Трейд». Незважаючи на суспільний резонанс, кадрові перестановки тривають: Олег Мізік та його родич Юрій Заст займають ключові посади в керівництві області. У результаті в регіоні сформована багатошарова система: політичне прикриття забезпечує група Кулинича в парламенті, силовий імунітет — через зв’язки Калініна та Татарова, адміністративну легітимацію — через рішення Дяківнича, а фінансові потоки концентруються через структури, пов’язані з Гланцем. Це не випадкові елементи, а продумана модель, де бюджетні ресурси проходять через контрольовані канали, а ключові рішення приймаються у вузькому колі.
Елітна нерухомість родини арештованого посадовця СБУ
Ігор Бріка, заступник начальника рівненського управління СБУ, який був затриманий за хабарництво, має родичів, що володіють розкішним житлом у Києві. Його дружина раніше працювала в управлінні ФДМУ Київської області, а тепер очолює відповідне управління в Рівненській РДА. Журналісти виявили нерухомість, ймовірно, тещі Ігоря Бріки, Наталії Андрушек. Її адреса збігається з адресою дружини співробітника СБУ в Чернігові, вона має те ж прізвище, яке носила дружина Бріки до шлюбу, і за віком може бути її матір’ю. У серпні 2022 року 63-річна Наталія Андрушек придбала квартиру в бізнес-класі «Голосієво» в Києві. Згідно з даними сайту з продажу нерухомості ЛУН, вартість одного квадратного метра в цьому комплексі становить близько 87,5 тисячі гривень. Отже, квартира площею 105,7 м² може оцінюватися більш ніж у 9 мільйонів гривень. У відкритих реєстрах не виявлено даних про підприємницьку діяльність Наталії Андрушек. Мати Ігоря Бріки, Катерина, також володіє нерухомістю в Києві. У серпні 2023 року вона придбала машиномісце площею 18,9 м² у будинку, що розташований поруч з житлом ймовірної тещі. За інформацією аналітичної системи YouControl, з травня 2022 року Катерина Бріка зареєстрована як ФОП у Чернігові та займається орендою вантажних автомобілів. Журналісти намагалися зв’язатися з нею за номером її ФОП, щоб дізнатися про можливу причетність сина до покупки, але вона не відповіла. Сам Ігор Бріка володіє квартирою в новобудові в Рівному площею 83,3 м², ймовірно, отриманою під час роботи в СБУ, оскільки раніше це майно належало управлінню Служби безпеки України.
Освіта в Україні: Виклики та проблеми під час війни
Освіта в Україні наразі переживає складні часи, зокрема через повномасштабне вторгнення. Освітяни та здобувачі освіти стикаються з багатьма викликами, такими як постійні повітряні тривоги, що впливають на навчальний процес, зміна формату навчання, нестача кадрів, скорочення кількості шкіл та недостатнє фінансування вищих навчальних закладів. У цей період особлива увага має приділятися якості освіти, щоб нове покоління українців могло реалізуватися у власній країні, незважаючи на всі труднощі. Але хто контролює цю якість? Відповідь на це питання веде до Руслана Васильовича Гурака — посадовця, який більше десяти років очолює орган, відповідальний за контроль якості освіти, нині відомий як Державна служба якості освіти. Цю назву структура отримала у 2017 році, до цього вона називалася Державною інспекцією навчальних закладів, яку також очолював Гурак з 2014 року. Здавалося б, особа, відповідальна за академічну доброчесність та якість освіти, але є одна проблема. У біографії Гурака є згадки про плагіат російської наукової дисертації, зв’язки з політичними персонажами, такими як Михайло Поплавський та Дмитро Табачник, а також про коштовне майно, яке записане на ймовірних родичів. Це лише частина його історії. Плагіат у російських джерелах став одним із найгучніших скандалів, пов’язаних із Гураком. Видання, яке спеціалізується на викритті плагіату, звинуватило його в тому, що його кандидатська дисертація 2006 року містить численні неатрибутовані запозичення з російських джерел. Зокрема, 54 сторінки його роботи, за даними медіа, скопійовані з дисертації російської дослідниці Тетяни Сухової. Журналісти виявили це через неграмотно сформульовані речення у тексті, що призвело до судової експертизи, яка підтвердила наявність плагіату. Окружний адміністративний суд Києва мав розглянути справу про позбавлення Гурака ступеня кандидата наук, але справа не була розглянута, а сам посадовець звинувачував антиплагіатні групи у шантажі. Це ставить під сумнів, чи може особа, яка має підтверджений плагіат, займати керівну посаду в органі, що контролює якість освіти. Іншим цікавим епізодом у кар’єрі Гурака є його співпраця з Михайлом Поплавським, де він був його помічником у Верховній Раді з 2002 по 2006 роки. ЗМІ звинувачували Гурака в захисті університету Поплавського від повних перевірок, що викликало питання щодо неупередженості у нагляді за освітою. Гурак також був членом “Партії регіонів” і мав зв’язки з колишнім міністром освіти Дмитром Табачником, який переховувався у Росії. Питання виникають і щодо походження коштів Гурака. У травні 2020 року він вніс зміни до декларації, вказавши дохід від “відчуження рухомого майна” на 620 тис. грн, але автомобілі залишилися у власності. При офіційній зарплаті у 959 тис. грн на рік, Гурак зумів накопичити значне майно та позичити 125 тис. доларів. Виявлено аномальну концентрацію нерухомості на ім’я ймовірної сестри Ольги Гурак. Серед значного майна, яке він задекларував, є квартира в Києві, будинок в Івано-Франківській області, земельні ділянки та автомобіль LAND ROVER. В деклараціях не згадуються інші фізичні особи, такі як дружина чи діти. Історія Руслана Гурака залишає більше запитань, ніж відповідей. Людина, яка роками очолює орган контролю якості освіти, сама фігурує у публічних матеріалах про можливий плагіат та має неоднозначні політичні зв’язки. Чи проводили компетентні органи перевірку цих фактів? Наша редакція направила запити до НАЗК, Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти та Руслану Гураку. НАЗК вже повідомило, що не досліджувало діяльність Гурака у контексті озвучених фактів. Відповіді від МОН та Державної служби якості освіти на момент публікації ще не надійшли.