У Львівській області правоохоронці затримали інспектора митного поста «Краковець» Львівської митниці. В ході розслідування з’ясувалося, що він організував схему для незаконного заробітку на вивезенні валюти за межі країни. Слідство встановило, що за певну плату цей інспектор забезпечував безперешкодний виїзд до Польщі без необхідності декларувати готівку та проходити митні процедури. Тариф за перевезення суми до 50 тисяч доларів становив 500 доларів, а за більшу суму — 1 тисячу доларів. За даними слідства, з лютого до початку квітня інспектор тричі пропустив через кордон 180 тисяч доларів без декларування, отримавши за це 2,5 тисячі доларів хабаря. Ця сума дорівнює майже 8 мільйонам гривень, які були вивезені з країни. Інспектора затримали відповідно до статті 208 КПК України під час отримання останнього траншу в розмірі 1 тисяча доларів США. Під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури йому було повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 КК України.
Позначка: Коррупция
Завершення розслідування щодо Юлії Тимошенко: нові деталі справи
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівника однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча в офіційних матеріалах не вказано прізвище підозрюваної, з контексту справи стає зрозуміло, що йдеться про Юлію Тимошенко, лідерку фракції «Батьківщина». За інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупції серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку в голосуванні. “Мова йшла про стабільний механізм співпраці з попередніми виплатами. Народні депутати повинні були дотримуватися вказівок щодо голосування (“за” чи “проти”), утримання або ж неучасті”, — зазначається в повідомленні.
Скандал з дизельним паливом у порту Південний: нові деталі
У порту Південний розгортається нова історія, пов’язана з закупівлею дизельного пального. Якщо проаналізувати всі цифри, це виглядає не як випадкова помилка, а як свідома схема. Як зазначає журналістка Ірина Гриб, ключовими особами є директор порту Артем Литвинов та його заступник із закупівель Владислав Бойко. Вони працюють разом з 2016 року, починаючи з Донецької ОДА, де були залучені до департаменту розвитку базових галузей промисловості. За словами джерел, їхній попередній досвід супроводжувався історіями про сумнівні закупівлі, ремонти, автозапчастини та фіктивні постачання, частина з яких вже привернула увагу правоохоронців. Тепер мова йде про закупівлю пального. Після призначення Литвинова в порту розпочинається тендер на закупівлю дизеля (тендер від 23.03.2026), в якому беруть участь чотири компанії. Проте договір із другим учасником — ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» — не підписується. Формальної причини для цього немає, але фактична причина пов’язана з ціною. Пропозиція компанії становила 84 291,67 грн за тонну без ПДВ, що приблизно дорівнює 85–86 грн за літр із ПДВ. Важливо зазначити, що йдеться про оптову партію — близько 150 тонн (≈180 000 літрів), для яких ціна завжди нижча за роздрібну. Більше того, за даними з Миколаївської області, та ж «КВОРУМ-НАФТА» пропонує дизель за 85,48 грн/л із ПДВ. Здавалося б, це вигідна угода для державного підприємства. Але замість підписання договору процедура зупиняється, і запускається нова закупівля — вже від 03.04.2026. І тут починається найцікавіше. Ціна в новому тендері зростає до 94–95 грн за літр, що означає різницю приблизно 10 грн на кожному літрі. На обсязі в 50 тонн це становить близько 600 000 грн різниці. А якщо врахувати більші партії, суми зростають до мільйонів. За інформацією джерел, пальне могло бути закуплене у «потрібного» постачальника за ціною нижче 85 грн/л, після чого його планують завезти в порт за завищеною вартістю. Саме тому попередню процедуру, яка пропонувала ринкову ціну, довелося скасувати. Схема виглядає доволі просто: ринкову пропозицію відсікають → запускають новий тендер → підвищують ціну → залучають «свого» постачальника. Це вже не випадковість, а історія про ручне управління закупівлями. За словами джерел, правоохоронні органи вже зацікавлені в цих процедурах, і якщо документи почнуть перевіряти, відповідати доведеться не лише в кабінетах. І це лише один епізод з серії. Далі буде.
Розслідування НАБУ щодо корупційної схеми в Ізмаїлі
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершили досудове розслідування стосовно організованої злочинної групи, яка незаконно заволоділа 31 мільйоном гривень Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» через маніпуляції з публічними закупівлями. Матеріали кримінального провадження вже передані стороні захисту для ознайомлення. Серед підозрюваних є чинний перший заступник директора цього державного підприємства та три представники приватних постачальницьких компаній. Слідство виявило, що в період 2022–2023 років у порту діяла схема, що полягала у завищенні вартості обладнання та товарів. Учасники цієї групи мали доступ до конфіденційної інформації про заплановані закупівлі та заздалегідь визначали «переможців» тендерів. Ці компанії самостійно узгоджували умови з виробниками, готували тендерну документацію від імені порту, подавали завищені цінові пропозиції для збільшення очікуваної вартості закупівель і координували свої дії з метою недопущення конкуренції. Внаслідок цього інші компанії фактично були усунені від участі в закупівлях, а «свої» фірми виконували постачання за завищеними цінами. У грудні 2025 року членам організованої групи було повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.
Вирок ексголові суду: 8,5 років тюрми за хабар
Олександр Коваленко, колишній голова Господарського суду Сумської області, отримав 8,5 років ув’язнення за хабар у розмірі $26 600. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав його винним у отриманні хабаря та замаху на злочин — за даними САП, він вимагав $26 600. Суд призначив покарання у вигляді 8 років і 6 місяців позбавлення волі, а також заборонив обіймати посади судді на 3 роки. Додатково, суд ухвалив рішення про конфіскацію всього майна засудженого.
Схема розтрати: 1,4 млн грн на відновлення будинку в Умані
В Умані було привласнено 1,4 млн грн, виділених на ремонт будинку, зруйнованого ракетним ударом РФ, внаслідок якого загинуло 23 людини. Під час реконструкції девʼятиповерхового будинку, пошкодженого атакою РФ у квітні 2023 року, виявлено схему розтрати бюджетних коштів. За даними прокуратури, колишній директор підрядної фірми підробляв дані в документації та завищував обсяги виконаних робіт. Деякі роботи не виконувалися зовсім, але акти затверджувалися, що дозволяло перераховувати кошти. У 2024 році на основі таких фальшивих документів фірмі було перераховано понад 1,4 млн грн бюджетних грошей.
Операція «Мідас»: нові етапи розслідування НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про перехід розслідування операції «Мідас» у відкриту фазу. Раніше бюро не могло використовувати всі доступні механізми через прихований характер операції. Це ускладнювало отримання документації з «Енергоатому», банківських установ та інформації про переміщення телефонів. Тепер, коли розслідування стало відкритим, НАБУ направило велику кількість запитів про міжнародну правову допомогу в інші юрисдикції. Більше деталей наразі не розголошується. Як зазначив Кліменко, справа є досить складною і включає велику кількість фінансових операцій. Очікується, що розслідування займе максимальний термін, передбачений законом – до 12 місяців.
Суд над депутатом Миргорода: 66,7 тисяч доларів за землю
Депутата Миргородської міськради судитимуть за незаконне збагачення. НАБУ та САП виявили, що протягом 2020–2021 років підозрюваний став власником активів на загальну суму майже 13 млн грн, що значно перевищує його офіційно задекларовані доходи. На ці кошти посадовець придбав котедж та земельну ділянку на узбережжі Чорного моря в селі Коблево, а також квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м. За інформацією ЗМІ, йдеться про депутата від партії «Рідне місто» Михайла Лавицького з Миргорода, Полтавської області.
Моніторинг способу життя екскерівника БЕБ Євгенія Калугіна
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього керівника територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області, Євгенія Калугіна. Це рішення було прийнято після публікації розслідування, яке вказує на те, що родина Калугіна за останні роки відкрила кілька бізнесів та накопичила майно на мільйони гривень. НАЗК повідомило про початок моніторингу у відповідь на запит юристів проєкту “Тисни” (Bihus.Info). Нещодавно журналісти Bihus.Info виявили, що дружина Євгенія Калугіна, Альона, стала співвласницею ряду бізнесів та нерухомості на значні суми. Ці активи почали з’являтися у неї з моменту початку кар’єри Калугіна в БЕБ. Серед них – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. Матір Калугіна також стала співвласницею фірми “Голден Блек”, яка розвиває мережу автозаправок на Буковині. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа” взяла в кредит дві будівлі АЗС на суму 40 мільйонів гривень, співвласницею якої є дружина правоохоронця Альона Калугіна. Це не єдині інвестиції Калугіної на Буковині: у 2024 році вона разом з партнерками придбала землю поблизу Чернівців, де влітку 2025 року відкрили басейн та ресторан Black Lotus. Земля, яка зараз має таку ж площу, коштує понад 12 мільйонів гривень. У 2024 році дружина та матір Калугіна купили 12 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де ділянка під забудову зараз коштує понад 100 000 доларів. Дружина Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарами землі на Закарпатті. Окрім того, у батька посадовця, Павла Калугіна, з’явився новий дорогий актив: у липні 2023 року він став власником понад пів гектара землі у Козині, яка розташована поруч з маєтком Ріната Ахметова. Зараз земля в цій локації коштує приблизно 15 мільйонів гривень. Після виходу сюжету юристи “Тисни” (Bihus.Info) звернулися до НАЗК із заявою про можливу невідповідність рівня життя Євгенія Калугіна його статкам. НАЗК підтвердило, що розпочало моніторинг способу життя екскерівника.
Підозри щодо начальника Літинської колонії у привласненні премій
У Вінницькій області начальника Літинської виправної колонії №123 підозрюють у незаконному нарахуванні собі щомісячних премій у розмірі від 200% до 400% від окладу. За даними ДБР, він міг привласнювати бюджетні кошти протягом приблизно 2,5 років. Відповідно до відкритих реєстрів, керівником установи є Микола Кліщук. Слідство повідомляє, що у вересні 2023 року посадовець вже отримав першу підозру у справі про заволодіння майном та підроблення документів, але не повідомив про це Міністерство юстиції. Наразі розглядається питання щодо запобіжного заходу та його відсторонення від посади.