Виправдання у справі про зупинки: суд Дніпра ухвалив рішення

Судова справа щодо зупинок у Дніпрі завершилася виправданням посадовців міськради та підрядника. 6 березня 2026 року Соборний районний суд Дніпра закрив кримінальну справу № 201/1073/21, що стосувалася можливого розтрачування бюджетних коштів на встановлення зупинок громадського транспорту у 2017–2018 роках. Директора Департаменту транспорту Дніпровської міськради, керівника КП «Дніпротранскомплекс» та директора приватної фірми-підрядника визнали невинними за всіма епізодами обвинувачення.

Обвинувачення стверджувало, що у 2017 році керівники транспортної сфери міста змовилися з підрядником для розкрадання бюджетних коштів. Це стосувалося тендерів на монтаж сучасних зупинкових комплексів на Набережній Заводській, Січеславській Набережній та площі Соборній. Прокуратура вказувала, що умови тендерів були адаптовані під певну компанію, а монтажні роботи оформлювалися як “поставка товару”, щоб обійти строгий будівельний нагляд. Вартість зупинок була завищена, і за оцінками обвинувачення, з 8 мільйонів гривень, сплачених підряднику, понад 3,2 мільйона гривень становили переплати. Дії учасників кваліфікували як розтрату майна в особливо великих розмірах та зловживання службовим становищем.

Суд виправдав обвинувачених через відсутність доказів та суперечливі експертизи. Суддя Кирило Шелестов вказав на кілька ключових недоліків у позиції обвинувачення:
1. Сумнівні експертизи: Обвинувачення щодо “завищених цін” базувалося на товарознавчій експертизі, де експерт використовував ціни з довідок трьох приватних компаній. Суд викликав їхніх директорів на допит, але ніхто не з’явився.
2. Контрекспертиза захисту: Захист подав альтернативний висновок експертизи, що підтвердив відповідність зупинок вимогам і ринкову вартість.
3. Потерпілі не визнали збитків: Представник Дніпровської міськради заявив, що збитків не завдано, ціни були ринковими, а зупинки працюють.
4. Немає доказів “відкатів”: Слідство не надало підтверджень повернення коштів чиновникам.

Суд встановив, що прокуратура не довела вину посадовців “поза розумним сумнівом”. Усі троє обвинувачених заперечували провину, посилаючись на виконання службових обов’язків. Суд виправдав їх на підставі недоведеної вини. Також суд скасував запобіжний захід для ключового фігуранта, повернувши заставу в 175 760 гривень. Потерпілою стороною виступала Територіальна громада м. Дніпра в особі Філатова Бориса Альбертовича.

Схема розкрадання бюджетних коштів на медобладнанні в Україні

Правоохоронці виявили схему привласнення бюджетних коштів під час закупівель медичного обладнання для лікарень у кількох регіонах України. До цієї оборудки були залучені посадовці медзакладів у Вінницькій, Житомирській та Сумській областях разом із представниками компанії-імпортера. Схема функціонувала через підконтрольних фізичних осіб-підприємців: обладнання спочатку реалізовувалося за ринковою ціною, а під час тендерів штучно завищувалася вартість. Лікарні купували обладнання за завищеними цінами, а різницю виводили через посередників. За 2024 рік задокументовано три епізоди. Попередні збитки становлять понад 5,6 млн грн. Чотирьом фігурантам вже повідомлено про підозру, а під час обшуків були вилучені докази. Слідство триває.

Витік коштів під час будівництва оборонних споруд в Дніпропетровській області

Прокуратура повідомила про викриття у Дніпропетровській області схеми крадіжки мільйонів гривень під час будівництва оборонних споруд для армії. Згідно з слідством, у 2024 році посадові особи військової частини, включно з полковником, та приватні фірми провели закупівлю матеріалів за завищеними на 20% цінами. Виявлено розкрадання 14 млн грн на двох епізодах.

Олексій Бабенко та постачання дронів для армії: аналіз закупівель

Коли стало зрозуміло, що дрони є ключовим елементом сучасного конфлікту, виникла потреба у внутрішньому виробництві. Це призвело до формування багатомільярдного ринку. Олексій Бабенко, засновник компанії Vyriy Industries, швидко отримав значні замовлення від держави. Компанія росла, інвестувала в оборонні стартапи. Однак, разом із ростом, виникли питання щодо діяльності Бабенка та його бізнес-екосистеми.

Це сталося після тендеру на постачання FPV-дронів для армії, який Vyriy Industries виграла завдяки демпінговим цінам, а потім не змогла виконати. Тендер на постачання для Міноборони передбачав близько ста тисяч дронів, які мали надійти на фронт. Сума закупівлі склала понад два мільярди гривень.

Хоча сама процедура, яка привела до перемоги Vyriy Industries, викликала скандал, через кілька днів виникли проблеми – Олексій Бабенко відмовився підписувати частину контрактів, пояснивши це перевантаженістю виробничих потужностей. У результаті, близько 100 000 дронів не було доставлено. Виграш тендера Бабенком з відмовою від виконання пояснювався тим, що його компанія блокує конкурентів, створюючи дефіцит дронів на фронті. Це відкривало можливості для Vyriy Industries на оборонних закупівлях.

Незважаючи на скандал, не було жодних наслідків – не було кримінальних справ, не було заборони для компаній Бабенка на участь у тендерах для оборонної промисловості. Офіційна статистика свідчить про те, що Олексій Бабенко займається бізнесом і є власником п’яти компаній, найбільша з яких – Vyriy Industries, з доходом майже мільярда гривень.

До великої війни Бабенко організовував фаєр-шоу та продавав бронежилети. Згодом він став одним із лідерів у сфері обслуговування оборонної промисловості. У 2026 році він придбав видання «Бабель», що викликало підозри.

Відкриті дані показують, що закупівлі дронів сімейства Vyriy та постачання компанії «Vyriy Industries» є частиною державних закупівель. За даними Prozorro, закупівля безпілотного комплексу Vyriy PRO 10 виконавчим комітетом Кременчуцької міськради становила 562 тисячі гривень, а військова частина А0297 придбала «Vyriy 10» на 1,9 мільярда гривень. Також здійснюються закупівлі місцевих органів влади та силових структур.

Загальний обсяг закупівель, як правило, занижений, оскільки значна частина оборонних закупівель БПЛА проводиться через закриті процедури або спеціальні модулі оборонних закупівель. Доходи ТОВ «Vyriy Industries» за 2024 рік склали майже мільярд гривень.

В певних періодах, зокрема навесні 2025 року, партія 1000 FPV-дронів Vyriy була виготовлена для військових за замовленням Держслужби спецзв’язку. Після цього, внаслідок зриву контракту на постачання ста тисяч дронів, версія про блокування конкурентів набуває сенсу.

Аналіз відкритих даних показує, що у 2025 році на закупівлю дронів було виділено понад 110 мільярдів гривень, зокрема через Агентство оборонних закупівель – 102 мільярди. Існують інші компанії, що займаються виробництвом та постачанням дронів, проте загальний обсяг закупівель, ймовірно, занижений через закриті процедури. Питання щодо діяльності Олексія Бабенка та його компаній та їх ролі в постачаннях для армії залишається відкритим.

Кар’єрний зліт: З полковника до керівника КЕУ за час війни

Після того, як фігурант 5 кримінальних справ Лупійчук був звільнений у зв’язку з підозрою у розкраданнях товарів для ЗСУ, його підвищили у званні. Антикорупційний центр “МЕЖА” повідомив про це.

Після розслідування про дерибан понад 2 млрд грн на дровах для ЗСУ, підозри отримали та були звільнені керівники кількох тилових квартирно-експлуатаційних управлінь: Луганського, Харківського, Миколаївського, Запорізького та Дніпровського. Серед них – тодішній керівник КЕВ Дніпра Олег Лупійчук. Але, як виявилося, звільнення стало кар’єрним етапом.

За час повномасштабної війни Лупійчука підвищили у званні з підполковника до полковника та перевели з керівника місцевого КЕВ на рівень регіонального управління. Він є фігурантом 5 кримінальних проваджень, два з яких вже слухаються в судах.

У вересні 2025 року його призначають керівником Східного КЕУ. Через тиждень після призначення він отримує нову підозру – у справі про закупівлі армійських ліжок із переплатою майже 4 млн грн. Його відправляють під варту.

25 листопада, після завершення запобіжного заходу, Лупійчука поновлюють на посаді керівника Східного КЕУ. У новому розслідуванні виявили, що стара “схема на дровах” продовжує діяти та вже перевищила 3 млрд грн. Підряди віддають тим самим фіктивним ФОПам, через яких проводили кошти торік.

На Донеччині викрили шахрайство з коштами на водопровід

Слідами діяльності керівника АМКУ було виявлено організовану групу, яка заволоділа понад 80 мільйонами гривень, виділеними на створення проєктно-кошторисної документації для інфраструктурного проєкту на Донеччині. За даними слідства, у 2021 році за рішенням керівництва Донецької ОДА Департаменту ЖКГ було виділено понад 80 мільйонів гривень. Ці кошти призначалися для розробки документації щодо спорудження об’єктів технічного водопостачання від каналу «Сіверський Донець — Донбас» до точки врізки в Південнодонбаський водопровід. Діючи за попередньою змовою, директор Департаменту ЖКГ у листопаді 2021 року уклав договір на розробку ПКД із компанією, яка була придбана спеціально для реалізації злочинного задуму. Однак, договір уклали без наміру його виконувати, а проєктно-кошторисна документація розроблялася лише частково. У період із вересня по грудень 2021 року бюджетні кошти в сумі понад 80 мільйонів гривень були перераховані на рахунки підрядника та привласнені учасниками схеми. Повідомлення про підозру отримали директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, заступник начальника управління Донецької ОДА та бенефіціарний власник низки комерційних підприємств. Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 ККУ.

Застава за колишнього керівника СБУ: розслідування щодо укриттів

У ВАКС повідомлено про внесення застави в розмірі 7 мільйонів гривень для звільнення з СІЗО колишнього керівника Житомирського СБУ Володимира Компанієнка. Це рішення було прийнято напередодні зняття Компанієнка з посади. Раніше було встановлено підозру Компанієнка та командувача логістикою Повітряних сил ЗСУ Андрія Українця у розкраданні коштів під час будівництва укриттів для літаків. Обидва підсуди були взяті під варту 27 лютого.

Чиновника РДА обвинувачують у зловживаннях з “зеленими” тарифами

Обвинувальний акт передано до суду стосовно посадовця районної державної адміністрації, якого підозрюють у сприянні незаконному отриманню 17,3 млн грн держпідтримки для “зеленої” енергетики. За даними слідства, кошти виплачувалися нібито 44 приватним домогосподарствам за виробництво електроенергії з альтернативних джерел. Об’єкти були оформлені як житлові будинки, але не відповідали будівельним нормам і не призначалися для проживання. Посадовець, за версією правоохоронців, погодив документи, що дозволило встановити генеруюче обладнання, укласти договори та отримувати виплати за “зеленим” тарифом у 2021–2024 роках. Організатору схеми повідомлено про підозру, його оголошено в розшук.

Розкрадання пального для ЗСУ: Розслідування корупції

Розкрито схему розкрадання пального, призначеного для ЗСУ. Правоохоронні органи виявили, що посадовці Міноборони та Генштабу використовували фіктивні документи для виділення бензину та дизельного пального. Ці види пального формально фіксувалися в обліку, але згодом продавалися стороннім особам. За результатами розслідування, було привласнено 133 тонни бензину та понад 364 тонни дизельного пального, що склало близько 22 млн грн. Розслідування стосується колишніх керівників підрозділів Міноборони та Генштабу, начальника служби ПММ військової частини та керівника пункту заправки. Крім того, повідомлено про підозру начальнику КЕЧ, який спричинив переплату в розмірі 8,3 млн грн під час закупівлі мазуту для військових частин.

Медведчук та схема з магістральною трубою: розслідування та обвинувачення

Офіс Генерального прокурора порушив справу щодо Віктора Медведчука, який організував масштабну схему незаконного заволодіння державним майном. Слідство показало, що у період з 2015 по 2018 роки екснардеп створив та очолив групу, яка фактично вкрала у держави частину магістрального нафтопродуктопроводу. Вартість об’єкта на той час склала 1,4 мільярда гривень.

Для реалізації схеми організатори, на чолі з колишнім парламентарем, залучали експертів для надання неправдивих висновків у судах і зловживали повноваженнями на різних рівнях. Після отримання контролю над об’єктом, учасники групи використовували його для особистого збагачення, легалізувавши понад 29,9 мільйони євро доходів, отриманих від експлуатації трубопроводу злочинним шляхом.

Колишньому депутату висунуто звинувачення в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах, відмиванні коштів, зловживанні повноваженнями та підробці експертних висновків. Оскільки він перебуває на території РФ, розслідування проводилось заочно. Матеріали щодо інших учасників схеми виділені в окреме провадження – вони перебувають у розшуку. Держава залишається на позиції, що кожен факт зловживань стратегічними активами України потребує належної правової оцінки. Правоохоронні органи продовжують дії щодо розшуку, арешту та конфіскації активів осіб, підозрюваних у злочинах проти держави та корупції. Це стосується майна як в Україні, так і за кордоном, яке має слугувати компенсацією за завдані державі збитки.