У екскомандувача Нацгвардії Олександра Білоуса виявлено активи на 16,7 мільйона гривень, джерело яких він не може обґрунтувати. У своїй декларації він зазначив 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень готівкою. За даними НАЗК, він підтвердив лише 994 тисячі гривень. Крім того, у 2023–2024 роках його сім’я придбала апартаменти в комплексі «Апартель Сходниця», хоча офіційних доходів на такі покупки не вистачило.
Позначка: Доходы
Скандал з позикою: депутату Ковальчуку висунули підозру
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області за надання завідомо неправдивих свідчень детективам НАБУ та за декларування недостовірної інформації. Цю інформацію підтвердила пресслужба НАБУ та САП. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, підозрюваним є Володимир Ковальчук, депутат Сокальської міської ради Львівської області. У коментарі журналістам Ковальчук висловив думку, що підозра є необґрунтованою. У повідомленні НАБУ зазначається, що в рамках розслідування справи про незаконне збагачення високопосадовця, яку розглядає Вищий антикорупційний суд, детективи неодноразово допитували депутата, оскільки він нібито надав позику родині чиновника, щоб виправдати походження активів. Йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Зокрема, під час обрання запобіжного заходу для Кириленка влітку 2024 року, коли на засіданні була присутня знімальна група, тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснив у суді походження коштів для придбання елітної нерухомості, зазначивши, що отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Ковальчука. Ці кошти, за його словами, були використані для придбання нерухомості в Києві, зокрема офісних приміщень, квартир та паркомісць у житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ та САП вважають, що ці активи насправді належать Кириленку. “Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли, і вони запропонували розглянути можливість інвестицій у нові будинки в Києві. Коли ми дізналися про ціни в «Оболонь плаза», ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт”, – розповідав у суді Матієнко. На запитання прокурора САП про вигоду для Ковальчука від угоди, Матієнко зазначив, що вони планували зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити прибуток. “Нам потрібно було поїхати в Київ і все дізнатися”, – додав тесть Кириленка. Він також зазначив, що до цього не займався продажем нерухомості і не пам’ятав, скільки коштувала нерухомість у ЖК «Оболонь плаза», оскільки цими питаннями займалася його дружина. За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення про укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів родини Кириленка, фактично створивши штучні докази захисту. Крім того, депутат вніс недостовірні дані до своєї декларації за 2024 рік, вказавши «фіктивну позику третій особі» (Олександру Матієнку) і використавши підроблений договір для звернення до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу. Журналісти підтвердили, що навесні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США. Під час судового засідання прокурор САП озвучив результати експертизи договору позики, датованого 10 липня 2021 року, яка показала, що записи з прізвищами позикодавця та позичальника були виконані значно пізніше – у період з квітня по липень 2024 року. Експерт також дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд задовольнив позов Ковальчука і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд, перше засідання призначене на 24 березня. Дії Ковальчука кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду), ч. 4 ст. 358 (використання підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації). Ковальчук у коментарі ЗМІ зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, стверджуючи, що це тиск на нього, оскільки він є свідком у справі. На запитання про експертизу угоди про надання позики він сказав: “Не бачив я такої експертизи ні разу”. Депутат також зазначив, що на момент надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови АМКУ. 5 червня НАБУ і САП повідомили про нову підозру Кириленку в недекларуванні майна. Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко за пособництво в незаконному збагаченні. Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, зареєстровані на родичів його дружини. Серед них: шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, дві земельні ділянки, два гаражні бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль BMW X3. Це майно стало причиною попередньої підозри Кириленка в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Кримінальне провадження в НАБУ розпочали на основі фактів з розслідування. У березні 2024 року ЗМІ опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автомобілі та ряд об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. У коментарі ЗМІ Кириленко зазначав, що джерело статків – це стартовий капітал родини, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці. Журналісти не змогли знайти офіційне підтвердження цим операціям. Після розслідування ЗМІ Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Однак у декларації Кириленко не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ. 7 липня 2025 року справу щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. У серпні 2025 року САП ініціювала відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того як він підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких. Вищий антикорупційний суд не задовольнив це клопотання.
Суд закрив справу прокурора Задирієнка щодо криптовалютних доходів
Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Елітний автомобіль за ціною старого смартфона: декларація Намоченка
Олександр Намоченко, начальник територіального сервісного центру МВС № 3247 у Бучі, користується двома автомобілями, що належать його родичам. Його річна заробітна плата становила 717 тисяч гривень, а дружина Віталіна Володимирівна, яка працює в поліції Київщини, заробила 489 тисяч гривень. Крім того, Намоченко отримує пенсію в розмірі 168,7 тисяч гривень. Найбільший одноразовий дохід — 1,1 мільйона гривень, отриманий від продажу нерухомого майна (цю суму Олександр Намоченко отримав від громадянина Удода Олександра Петровича). Щодо нерухомості (власність та користування): – Земельна ділянка площею 1200 м² у селі Буда-Бабинецька Бучанського району — 100% власність Олександра Намоченка з 2012 року. – Земельна ділянка площею 1200 м² у селі Требухів Броварського району — 100% власність його дружини Віталіни Володимирівни з 2013 року. – Квартира площею 46,6 м² у місті Вишневе — спільна власність Олександра Намоченка та інших родичів: Григорія Васильовича, Миколи Григоровича, Ольги Анатоліївни Намоченко, з 22.07.2011. – Житловий будинок площею 166,5 м² у селі Любимівка Бучанського району — безкоштовне користування для Олександра Намоченка, його дружини Віталіни та сина Іллі; власниця — Домашенко Галина Онисимівна. Дружина посадовця задекларувала мопед Honda TACT (1990 року випуску), придбаний у 2019 році. Вона також володіє Lexus RX 350 (2010 року), який була придбаний у 2023 році, але ним користується її чоловік. Вартість цього автомобіля вказана в 20 тисяч гривень, тоді як орієнтовна ринкова ціна в Україні у 2023 році становить 350-550 тисяч гривень. Намоченко також має квадроцикл ADLY ATV 300 sport (2012 року), який він придбав у 2020 році, вказавши його вартість на момент покупки в 30 тисяч гривень. У родички Ольги Намоченко є Ford Mondeo (2015 року), який також використовується посадовцем, але його вартість не зазначена. Орієнтовна ринкова ціна в Україні у 2025 році становитиме 350-500 тисяч гривень. Олександр Намоченко зберігає 1,65 мільйона гривень готівкою.
Розкішний стиль життя нардепа Клочка на фоні військових виплат
На зображенні депутат від «Слуги народу» Андрій Клочко позує зі своїми годинниками, вартість яких становить 9500 доларів. Важливо зазначити, що Клочко отримав 547 897 грн компенсації за невикористану відпустку. Його зарплата складає 764 984 грн, до якої додається ще понад пів мільйона гривень «за відпустку». У цьому контексті викликає подив, що військовим протягом кількох років не вдається нормально підвищити свої виплати.
Фінансові загадки начальника ТСЦ у Вишгороді Кузьменка
Олексій Кузьменко, який очолює ТСЦ МВС №3245 у Вишгороді Київської області, задекларував наявність 1,9 мільйона гривень готівкою. Нещодавно його підлеглому, адміністратору Сергію Іщуку, було винесено умовний вирок за отримання хабарів. За 2025 рік його зарплата склала лише 778 тисяч гривень. На банківських рахунках у Кузьменка виявлено всього 14 доларів та 6 євро. Він є власником квартири площею 48,2 м² у Чабанівці (Фастівський район), право оренди якої він отримав у 2023 році. Співвласником квартири є Бондаренко Аліна Миколаївна. З вересня минулого року Кузьменко користується автомобілем Ford Fusion (2016 року випуску), зареєстрованим на його матір, Людмилу Павлівну Кузьменко. Члени його сім’ї в декларації не вказані. Згідно з даними AUTO.RIA та RST, станом на березень 2026 року середня ринкова вартість Ford Fusion в Україні (в залежності від стану та пробігу 150–250 тис. км, комплектації SE/Titanium, бензинових двигунів 2.0 або 2.5 л) коливається від 380 до 520 тисяч гривень. Важко уявити, що жінка могла дозволити собі таку машину.
Розслідування НАБУ щодо начальника Тячівської міграційної служби
НАБУ розширює розслідування стосовно Дмитра Сойми, начальника Тячівського відділу міграційної служби на Закарпатті. У справі фігурує його колишня дружина Рената Шелевер, мільйон гривень готівкою та хабарі за паспорти. Детективи НАБУ розглядають адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 172-8 КУпАП) щодо можливого конфлікту інтересів у 2025 році (з 1 січня до 31 грудня). Сойма понад рік не повідомляв керівництво про спільне проживання з підлеглою Шелевер, з якою він розлучився у 2013 році, але у них є спільна донька. Сойма регулярно відвозив дитину до дитсадка, іноді підвозив Шелевер на роботу та разом їздили до Угорщини на лікування дитини, що могло створити конфлікт інтересів, оскільки Шелевер є головною спеціалісткою того ж відділу. Суд першої інстанції визнав Сойму винним у конфлікті інтересів і наклав штраф у 500 грн. Однак апеляційний суд скасував рішення та закрив справу через недостатність доказів спільного проживання, побутових зв’язків та взаємних прав/обов’язків. Сойма пояснював свої дії батьківськими обов’язками, зазначивши, що з середини 2013 року живе з іншою жінкою в селі Чумалево. Детективи НАБУ направили запити до банків для повного розкриття банківської таємниці Сойми, включаючи перелік рахунків, дати відкриття/закриття, рух коштів та контрагентів. Особливу увагу приділено Шелевер, яка продовжує працювати в Тячівському відділі ДМС. У її декларації за 2025 рік зазначено 1 млн гривень готівкою (власник — батько). У 2024 році вона придбала Audi A6 (2013) за 149 тис. грн, хоча ринкова ціна значно вища. У серпні 2025 року отримала в подарунок половину будинку площею понад 303 м². У 2025 році поліція викрила схему в Тячівському відділі, де Шелевер створювала штучні перешкоди для оформлення закордонних паспортів і «допомагала» за хабарі. У червні 2025 року в її помешканні провели обшуки, а також за місцем проживання Сойми, де вилучили зброю та набої. Слідство перевіряє можливу причетність Сойми до цієї схеми.
Перевірка декларації Галущенка: оренда та навчання дітей
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало повну перевірку декларації ексміністра Германа Галущенка. Ця перевірка сталася за запитом голови Антикорупційного комітету Анастасії Радіної 16 березня. Декларація була подана перед його звільненням з міністерської посади у 2025 році, і це вже другий запит депутатки. Питання, що викликають занепокоєння, включають: – оренду арештованого будинку Захарченка в центрі Києва за 126 тис. грн на місяць, тоді як за оголошенням оренда становить 654 тис. грн; – оплату «кумами» Галущенка навчання його дітей в елітному коледжі у Швейцарії. На одному з засідань Тимчасової слідчої комісії Галущенко повідомив, що з червня по жовтень 2025 року орендував будинок Захарченка за 3000 доларів, проте згідно з оголошенням, вартість оренди перевищує в 5 разів — 654 000 грн. Під час обрання запобіжного заходу у ВАКС ексміністр Галущенко зазначив, що вартість навчання дітей у Швейцарії — 700 000 доларів за 4 роки — оплачували «багаті куми» у вигляді подарунків. Однак у декларації ексміністра не вказано ані «подарунків» від кумів, ані оренди будинку. Перевірка триватиме до 120 днів з можливістю продовження на додаткові 60.
Перевірка декларації Галущенка: оренда та навчання дітей під прицілом
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало повну перевірку декларації ексміністра Германа Галущенка. Цей процес стартував 16 березня за запитом голови Антикорупційного комітету Анастасії Радіної. Декларація була подана перед його звільненням з міністерської посади у 2025 році, і це вже другий запит депутатки. Серед питань, що викликають занепокоєння, – оренда арештованого будинку Захарченка в центрі Києва за 126 тис. грн на місяць, тоді як за оголошенням вартість оренди становить 654 тис. грн. Також під сумнівом є оплата «кумами» Галущенка навчання його дітей в елітному коледжі в Швейцарії. На одному з засідань ТСК Галущенко повідомив, що з червня по жовтень 2025 року орендував будинок Захарченка за 3000 доларів, проте за даними оголошення, вартість перевищує в 5 разів — 654 000 грн. Під час обрання запобіжного заходу у ВАКС ексміністр заявив, що вартість навчання дітей у Швейцарії — 700 000 доларів за 4 роки — оплачували «багаті куми» у вигляді подарунків. Однак ні «подарунків» від кумів, ні оренди будинку не виявлено в декларації ексміністра. Перевірка триватиме до 120 днів з можливістю продовження на додаткові 60.
Розкішне життя Аліни Адубецької: годинник Rolex та поїздки до Парижа
Аліна Адубецька, яка виконує обов’язки директора державної установи «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», відома в медичних колах під прізвиськом «Пінгвін». Її помітили з годинником Rolex Day-Date President, вартість якого може досягати приблизно 23 тисяч доларів. Важливо зазначити, що йдеться про державний науково-медичний інститут, який фінансується з бюджету, а не про приватну клініку. У соціальних мережах Адубецької можна побачити її поїздки на модні покази в Парижі, якими вона ділиться з підписниками. У медичному середовищі активно обговорюють її кар’єрний шлях. Співробітники зазначають, що професійне зростання Адубецької пов’язане зі стосунками з одним із колишніх завідувачів відділення щелепно-лицевої хірургії. Після його відходу на керівну посаду прийшла вона. Також у кулуарах згадують про її тісні зв’язки з народним депутатом Олексієм Леоновим. У різних історіях навколо інституту фігурують й інші особи, зокрема Наталія Одарій-Захар’єва та батько керівниці Юрій Адубецький. Ці ж люди згадуються в контексті реорганізації санаторіїв «Сонячний» в Одесі та «Приморський» у Курортному. Щодо роботи інституту, медики зазначають, що після зміни керівництва запровадили нову систему внутрішніх зборів, яку неофіційно називають «обілечуванням» — регулярними грошовими внесками з персоналу. Це відбувається на фоні постійних розмов про брак фінансування установи. Таким чином, деталі говорять про систему не менше, ніж офіційні звіти.