Недеклароване житло та майно, оформлене на родичів, виявляють систематичні невідповідності в деклараціях Юлії Кран, керівниці управління Державної міграційної служби в Чернігівській області. У її деклараціях немає згадки про власне житло, хоча нерухомість зареєстрована на її матір — пенсіонерку, яка, згідно з наявними даними, не має достатнього стажу роботи для накопичення значних коштів. Це викликає питання щодо походження грошей, на які було куплено нерухомість, оформлену на близького родича. Особливу увагу привертає квартира в Софіївській Борщагівці за адресою вул. Боголюбова, 24. Цей об’єкт не вказаний у деклараціях ні як власність, ні як місце проживання, хоча є інформація про зв’язок чиновниці з цією адресою. Кран працює в Чернігові, але в деклараціях відсутні дані про оренду житла, право на користування нерухомістю чи інші витрати на проживання. Таким чином, в офіційних документах не відображено, де і за яких умов живе керівниця регіонального підрозділу. Відсутність задекларованого житла при реальному проживанні є одним з найпопулярніших методів приховування активів. Це дозволяє реєструвати майно на родичів і виводити його з-під контролю деклараційної системи. Хоча декларації є публічними і в них видно явні прогалини, немає відомостей про перевірки з боку НАЗК чи інших контролюючих органів. Це свідчить про інституційну проблему, коли система нагляду не реагує на можливі порушення. В результаті формується стійка модель: майно записується на родичів, реальне проживання не фіксується, а справжнє майнове становище чиновниці залишається поза публічним контролем.
Позначка: Доходы
Фінансові та майнові активи митника з Волині
Михайло Бурдейний, заступник начальника відділу Волинської митниці, задекларував доходи дружини у розмірі майже трьох мільйонів гривень та понад 7,5 мільйона гривень готівки. Він займає посаду заступника начальника відділу аналітично-правової роботи юридичного управління Волинської митниці. Михайло фактично проживає у селі Сокільники під Львовом, хоча зареєстрований у Кельменцях Чернівецької області. У декларації також зазначені дві неповнолітні доньки — Дарія та Меланія. Офіційна зарплата митника становила 630 тисяч гривень, а також він отримав пенсію у розмірі 70 тисяч гривень. Його дружина, Ірина Анатоліївна Бурдейна, задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі 2,94 мільйона гривень. На неї оформлено більшість активів родини. Дружина також задекларувала готівку: 100 тисяч доларів та 7,5 мільйона гривень. Родина володіє: – житловим будинком площею 133,83 м² у селі Росошани Чернівецької області (спільна часткова власність з тестем); – житловим будинком площею 248,1 м² у селі Сокільники Львівської області (право проживання, власність свекрухи); – трьома машиномісцями у Львові (власність дружини); – земельною ділянкою площею 914 м² у Сокільниках (право проживання); – новою земельною ділянкою площею 2 400 м² у селі Шахтарське Волинської області (спільна 50/50 з Іваном Антонюком). У листопаді 2024 року подружжя також задекларувало незавершене будівництво торгівельно-складської будівлі площею 1 121,4 м² у селі Шахтарське (спільна власність з Іваном Антонюком). Дружина має Lexus NX 300 (2018), придбаний за 1,25 мільйона гривень, а митник користується Land Rover Range Rover Evoque (2018).
Схеми приховування майна: випадок Юлії Кран з Чернігівщини
Декларації Юлії Кран, яка очолює управління Державної міграційної служби в Чернігівській області, виявляють численні невідповідності між задекларованими даними та фактичними умовами її життя і володіння майном. У її деклараціях не зазначено жодного власного житла, хоча нерухомість зареєстрована на її матір — пенсіонерку, яка, згідно з наявними даними, не має достатнього трудового стажу для накопичення значних фінансових ресурсів. Це піднімає питання про походження коштів, на які було придбано нерухомість, оформлену на близького родича. Особливу увагу привертає квартира в Софієвській Борщагівці за адресою вул. Боголюбова, 24. Цей об’єкт не згадується в деклараціях ні як власність, ні як місце проживання, хоча існує інформація про зв’язок чиновниці з цією адресою. Кран працює в Чернігові, проте в її деклараціях відсутні дані про оренду житла, право на користування нерухомістю або інші витрати на проживання. Таким чином, у офіційних документах не відображено, де і в яких умовах проживає керівниця регіонального підрозділу. Така схема — відсутність задекларованого житла при реальному проживанні — є одним з найпоширеніших способів приховування активів. Вона дозволяє реєструвати майно на родичів, виводячи його з-під контролю деклараційної системи. Незважаючи на те, що декларації є публічними і в них видно явні прогалини, немає інформації про перевірки з боку НАЗК або інших контролюючих органів. Це свідчить про інституційну проблему, коли система нагляду не реагує на можливі порушення. В результаті формується стійка модель: майно оформлюється на родичів, реальне проживання не фіксується, а справжнє майнове становище чиновниці залишається поза публічним контролем.
Скандал з купівлею Jeep: Гончаров придбав авто за зниженою ціною
Сергій Гончаров, перший заступник начальника управління поліції та керівник слідчого відділу Харківського районного управління поліції №3, у березні придбав автомобіль Jeep Compass за ціною, що значно нижча за ринкову. Він отримав Jeep Compass (2022) за 478 тисяч гривень від компанії ТОВ «Авто Шоп». Ця сума суттєво нижча за середню ринкову вартість вживаних автомобілів цього року в Україні на березень 2026 року. Згідно з даними AUTO.RIA та OLX, вживані Jeep Compass 2022 року зазвичай продаються в межах 22–25 тисяч доларів (від 970 тисяч до 1,1 мільйона гривень), залежно від комплектації, пробігу (часто 30–70 тисяч км), стану та типу приводу. Згідно з річною декларацією за 2025 рік, основним джерелом доходу Гончарова стала заробітна плата (грошове забезпечення) від ГУ НП у Харківській області, яка склала 932,5 тисячі гривень. Окрім цього, він отримав невеликі суми: 1 тисячу гривень «Зимової підтримки» від Міністерства економіки та 1 тисячу гривень соціальних виплат від ГУ НП. Дружина Гончарова, Аліна Ігорівна, задекларувала соціальні виплати в розмірі 5160 гривень від управління соціального захисту Слобідського району Харкова та 3440 гривень від Пенсійного фонду, а також 2 тисячі гривень «Зимової підтримки» від Кабінету Міністрів (на себе та сина Костянтина). Загалом офіційні доходи сім’ї за рік перевищили 950 тисяч гривень. У розділі про нерухомість зазначено квартири в Бахмуті (Донецька область): одна площею 46,09 м² (з 2013 року, спільна власність з колишньою дружиною Інною Костянтинівною Бережною та Аліною Андріївною Бережною) та інша площею 54,2 м² (з 2021 року, 70% частка в спільній частковій власності з матір’ю Людмилою Іванівною Гончаровою, оцінка на дату набуття 25 тисяч гривень). Також вказано оренду житлового будинку площею 298,6 м² та земельної ділянки площею 273 м² у Харкові (з 2024 року, власник — Олександр Миколайович Кіяшко). У 2025 році серед автомобілів був Peugeot 308 (2010), користування з 2022 року, власник — Євгенія Ігорівна Кудренко. Готівкою Гончаров задекларував 500 тисяч гривень.
Освіта в Україні: Виклики та проблеми під час війни
Освіта в Україні наразі переживає складні часи, зокрема через повномасштабне вторгнення. Освітяни та здобувачі освіти стикаються з багатьма викликами, такими як постійні повітряні тривоги, що впливають на навчальний процес, зміна формату навчання, нестача кадрів, скорочення кількості шкіл та недостатнє фінансування вищих навчальних закладів. У цей період особлива увага має приділятися якості освіти, щоб нове покоління українців могло реалізуватися у власній країні, незважаючи на всі труднощі. Але хто контролює цю якість? Відповідь на це питання веде до Руслана Васильовича Гурака — посадовця, який більше десяти років очолює орган, відповідальний за контроль якості освіти, нині відомий як Державна служба якості освіти. Цю назву структура отримала у 2017 році, до цього вона називалася Державною інспекцією навчальних закладів, яку також очолював Гурак з 2014 року. Здавалося б, особа, відповідальна за академічну доброчесність та якість освіти, але є одна проблема. У біографії Гурака є згадки про плагіат російської наукової дисертації, зв’язки з політичними персонажами, такими як Михайло Поплавський та Дмитро Табачник, а також про коштовне майно, яке записане на ймовірних родичів. Це лише частина його історії. Плагіат у російських джерелах став одним із найгучніших скандалів, пов’язаних із Гураком. Видання, яке спеціалізується на викритті плагіату, звинуватило його в тому, що його кандидатська дисертація 2006 року містить численні неатрибутовані запозичення з російських джерел. Зокрема, 54 сторінки його роботи, за даними медіа, скопійовані з дисертації російської дослідниці Тетяни Сухової. Журналісти виявили це через неграмотно сформульовані речення у тексті, що призвело до судової експертизи, яка підтвердила наявність плагіату. Окружний адміністративний суд Києва мав розглянути справу про позбавлення Гурака ступеня кандидата наук, але справа не була розглянута, а сам посадовець звинувачував антиплагіатні групи у шантажі. Це ставить під сумнів, чи може особа, яка має підтверджений плагіат, займати керівну посаду в органі, що контролює якість освіти. Іншим цікавим епізодом у кар’єрі Гурака є його співпраця з Михайлом Поплавським, де він був його помічником у Верховній Раді з 2002 по 2006 роки. ЗМІ звинувачували Гурака в захисті університету Поплавського від повних перевірок, що викликало питання щодо неупередженості у нагляді за освітою. Гурак також був членом “Партії регіонів” і мав зв’язки з колишнім міністром освіти Дмитром Табачником, який переховувався у Росії. Питання виникають і щодо походження коштів Гурака. У травні 2020 року він вніс зміни до декларації, вказавши дохід від “відчуження рухомого майна” на 620 тис. грн, але автомобілі залишилися у власності. При офіційній зарплаті у 959 тис. грн на рік, Гурак зумів накопичити значне майно та позичити 125 тис. доларів. Виявлено аномальну концентрацію нерухомості на ім’я ймовірної сестри Ольги Гурак. Серед значного майна, яке він задекларував, є квартира в Києві, будинок в Івано-Франківській області, земельні ділянки та автомобіль LAND ROVER. В деклараціях не згадуються інші фізичні особи, такі як дружина чи діти. Історія Руслана Гурака залишає більше запитань, ніж відповідей. Людина, яка роками очолює орган контролю якості освіти, сама фігурує у публічних матеріалах про можливий плагіат та має неоднозначні політичні зв’язки. Чи проводили компетентні органи перевірку цих фактів? Наша редакція направила запити до НАЗК, Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти та Руслану Гураку. НАЗК вже повідомило, що не досліджувало діяльність Гурака у контексті озвучених фактів. Відповіді від МОН та Державної служби якості освіти на момент публікації ще не надійшли.
Відставка керівників БЕБ після розслідувань статків родин
Двоє високопосадовців БЕБ були звільнені після публікації розслідувань Bihus.Info. Це керівниця волинського управління Лариса Ревіна, яка вже залишила свою посаду, та глава бюро на Закарпатті Євгеній Калугін, який офіційно покине свою посаду наприкінці березня. Інформацію про це редакція отримала від джерел у правоохоронних органах. Ревіна та Калугін стали героями розслідувань Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович. У Ревіної виявили паливний бізнес, який з початку її роботи в Бюро економічної безпеки приносив мільйонні доходи. Активне зростання цього бізнесу збіглося з її призначенням. Ревіна запевняла, що не має відношення до управління цим бізнесом. Дружина Калугіна, після його призначення в БЕБ, придбала бізнеси та нерухомість на мільйони гривень. Ці активи з’являлися в регіонах, де працював її чоловік – в Чернівецькій області та на Закарпатті. Сам Калугін стверджував, що не пов’язаний із бізнесами дружини і лише надає поради. Це не єдина заможна родина серед співробітників БЕБ. Детальніше про них у розслідуваннях Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович.
Відставка керівників БЕБ після розслідувань про статки родин
Двоє високопосадовців БЕБ були негайно звільнені після публікації розслідувань Bihus.Info. Мова йде про Ларису Ревіну, керівницю волинського управління, яка вже залишила свою посаду, та Євгенія Калугіна, главу бюро на Закарпатті, який офіційно піде з посади в кінці березня. Цю інформацію редакція отримала від джерел у правоохоронних органах. Ревіна та Калугін стали героями розслідувань Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович. У Ревіної виявили паливний бізнес, що з самого початку приносив мільйонні доходи. Активне зростання цього бізнесу співпало з початком її роботи в Бюро економічної безпеки. Ревіна запевняла, що не має відношення до управління цим бізнесом. Дружина Калугіна після його призначення в БЕБ придбала бізнеси та нерухомість на мільйони гривень. Ці активи з’являлися в регіонах, де працював її чоловік – у Чернівецькій області та на Закарпатті. Сам Калугін стверджував, що не має зв’язків із бізнесами дружини і обмежується лише порадами. Це не єдина заможна родина серед співробітників БЕБ. Детальніше про них можна дізнатися з розслідувань Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович.
Корупційний скандал: мільйони в гаражі Субботенка
Чиновник Олександр Субботенко опинився в центрі корупційного скандалу, після того як задекларував 26,19 млн грн (653 тисячі доларів), нібито знайдених у старому металевому гаражі в Харкові. За словами Субботенка, ці кошти накопичила його бабуся, яка працювала технічним секретарем та інструктором комсомолу в радянські часи. Однак журналісти висловлюють серйозні сумніви щодо цієї версії. Дані НАЗК свідчать про те, що офіційні доходи сім’ї не дозволили б накопичити навіть малу частину такої суми. Відомостей про бізнес чи закордонні активи немає, а пояснення про «сімейну традицію накопичувати долари» в СРСР викликає критику. Незважаючи на розслідування ДБР, жодних кадрових заходів поки що не вжито. Зокрема, курируючий міністр Олексій Соболєв відмовляється коментувати інцидент, а процедура відсторонення чиновника не розпочата. Це ставить під сумнів реальну ефективність деклараційної системи та відповідальність представників влади.
Елітне житло родини затриманого заступника СБУ Ігоря Бріка
Сім’я Ігоря Бріка, заступника начальника СБУ в Рівненській області, затриманого за хабар у розмірі понад $600 тисяч, володіє дорогою нерухомістю в Києві. Під час розслідування журналісти виявили цікаві деталі про майно його родини. Ймовірна теща Бріка у 2022 році придбала квартиру в житловому комплексі бізнес-класу «Голосієво» площею 105,7 м². За ринковими оцінками, вартість такої нерухомості перевищує 9 млн грн, проте в реєстрах відсутні дані про її бізнес або доходи. У 2023 році мати Бріка купила паркомісце площею близько 19 м² у сусідньому будинку, фактично в тому ж комплексі. Вона зареєстрована як фізична особа-підприємець і займається орендою вантажного транспорту. Сам Ігор Брік має квартиру в новобудові на Рівненщині площею понад 80 м², яку, ймовірно, отримав як службове житло від СБУ — нині подібні квартири там продаються за майже 4 млн грн. Родина не пояснює джерела фінансування для цієї нерухомості, і на запити журналістів вони не відповіли.
Незадекларовані мільйони: розслідування Білоуса та його дружини
Олександр Білоус, колишній заступник командувача Нацгвардії, має недостовірні дані в своїй декларації за 2024 рік на суму 16,72 мільйона гривень. Перевірка тривала з 3 листопада 2025 року до 26 лютого 2026 року. Білоус задекларував такі готівкові активи: 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело детальний аналіз доходів і витрат подружжя за період з 2017 по 2024 рік, виявивши, що сім’я не могла накопичити таку значну суму. Реально підтверджена готівка на кінець 2024 року становила лише 994 тисячі гривень. Дружина Білоуса, Людмила Скрипка, є колишньою стюардесою та інструктором найвищої категорії (TRI). За словами Білоуса, з 1998 по 2019 рік вона працювала в авіакомпаніях “Аеросвіт”, YanAir, Bravo Airways, а також за контрактами за кордоном (ОАЕ, Афганістан, Іран, Еритрея, Польща). Він стверджує, що її середньомісячний дохід становив 2500–4000 євро, що, на його думку, є основним джерелом частини готівки (45 тисяч доларів та 123 тисячі євро у дружини). НАЗК перевірило ці заяви і виявило, що за період з 1998 по 2017 роки офіційні доходи дружини становили лише 1 мільйон гривень. У 2024 році вона заробила 375 тисяч гривень як фізична особа-підприємець. Жінка не надала жодних документів, що підтверджують її заробіток у розмірі 2500–4000 євро на місяць за кордоном. У 2023–2024 роках дружина придбала два апартаменти в готельному комплексі “Апартель Східниця” у Львівській області. НАЗК вважає, що ринкова вартість цих об’єктів значно перевищує ціну, вказану в договорах, і що дружина не мала достатньо коштів для таких покупок. Білоус надав письмові пояснення 3 лютого 2026 року, але НАЗК їх не прийняло, оскільки вони суперечать даним реєстрів і банків. Матеріали перевірки були передані до органів, уповноважених на притягнення до відповідальності (адміністративної та, можливо, кримінальної за статтею 366-2 ККУ).