Сергій Гончаров, перший заступник начальника управління поліції та керівник слідчого відділу Харківського районного управління поліції №3, у березні придбав автомобіль Jeep Compass за ціною, що значно нижча за ринкову. Він отримав Jeep Compass (2022) за 478 тисяч гривень від компанії ТОВ «Авто Шоп». Ця сума суттєво нижча за середню ринкову вартість вживаних автомобілів цього року в Україні на березень 2026 року. Згідно з даними AUTO.RIA та OLX, вживані Jeep Compass 2022 року зазвичай продаються в межах 22–25 тисяч доларів (від 970 тисяч до 1,1 мільйона гривень), залежно від комплектації, пробігу (часто 30–70 тисяч км), стану та типу приводу. Згідно з річною декларацією за 2025 рік, основним джерелом доходу Гончарова стала заробітна плата (грошове забезпечення) від ГУ НП у Харківській області, яка склала 932,5 тисячі гривень. Окрім цього, він отримав невеликі суми: 1 тисячу гривень «Зимової підтримки» від Міністерства економіки та 1 тисячу гривень соціальних виплат від ГУ НП. Дружина Гончарова, Аліна Ігорівна, задекларувала соціальні виплати в розмірі 5160 гривень від управління соціального захисту Слобідського району Харкова та 3440 гривень від Пенсійного фонду, а також 2 тисячі гривень «Зимової підтримки» від Кабінету Міністрів (на себе та сина Костянтина). Загалом офіційні доходи сім’ї за рік перевищили 950 тисяч гривень. У розділі про нерухомість зазначено квартири в Бахмуті (Донецька область): одна площею 46,09 м² (з 2013 року, спільна власність з колишньою дружиною Інною Костянтинівною Бережною та Аліною Андріївною Бережною) та інша площею 54,2 м² (з 2021 року, 70% частка в спільній частковій власності з матір’ю Людмилою Іванівною Гончаровою, оцінка на дату набуття 25 тисяч гривень). Також вказано оренду житлового будинку площею 298,6 м² та земельної ділянки площею 273 м² у Харкові (з 2024 року, власник — Олександр Миколайович Кіяшко). У 2025 році серед автомобілів був Peugeot 308 (2010), користування з 2022 року, власник — Євгенія Ігорівна Кудренко. Готівкою Гончаров задекларував 500 тисяч гривень.
Позначка: доходи
Освіта в Україні: Виклики та проблеми під час війни
Освіта в Україні наразі переживає складні часи, зокрема через повномасштабне вторгнення. Освітяни та здобувачі освіти стикаються з багатьма викликами, такими як постійні повітряні тривоги, що впливають на навчальний процес, зміна формату навчання, нестача кадрів, скорочення кількості шкіл та недостатнє фінансування вищих навчальних закладів. У цей період особлива увага має приділятися якості освіти, щоб нове покоління українців могло реалізуватися у власній країні, незважаючи на всі труднощі. Але хто контролює цю якість? Відповідь на це питання веде до Руслана Васильовича Гурака — посадовця, який більше десяти років очолює орган, відповідальний за контроль якості освіти, нині відомий як Державна служба якості освіти. Цю назву структура отримала у 2017 році, до цього вона називалася Державною інспекцією навчальних закладів, яку також очолював Гурак з 2014 року. Здавалося б, особа, відповідальна за академічну доброчесність та якість освіти, але є одна проблема. У біографії Гурака є згадки про плагіат російської наукової дисертації, зв’язки з політичними персонажами, такими як Михайло Поплавський та Дмитро Табачник, а також про коштовне майно, яке записане на ймовірних родичів. Це лише частина його історії. Плагіат у російських джерелах став одним із найгучніших скандалів, пов’язаних із Гураком. Видання, яке спеціалізується на викритті плагіату, звинуватило його в тому, що його кандидатська дисертація 2006 року містить численні неатрибутовані запозичення з російських джерел. Зокрема, 54 сторінки його роботи, за даними медіа, скопійовані з дисертації російської дослідниці Тетяни Сухової. Журналісти виявили це через неграмотно сформульовані речення у тексті, що призвело до судової експертизи, яка підтвердила наявність плагіату. Окружний адміністративний суд Києва мав розглянути справу про позбавлення Гурака ступеня кандидата наук, але справа не була розглянута, а сам посадовець звинувачував антиплагіатні групи у шантажі. Це ставить під сумнів, чи може особа, яка має підтверджений плагіат, займати керівну посаду в органі, що контролює якість освіти. Іншим цікавим епізодом у кар’єрі Гурака є його співпраця з Михайлом Поплавським, де він був його помічником у Верховній Раді з 2002 по 2006 роки. ЗМІ звинувачували Гурака в захисті університету Поплавського від повних перевірок, що викликало питання щодо неупередженості у нагляді за освітою. Гурак також був членом “Партії регіонів” і мав зв’язки з колишнім міністром освіти Дмитром Табачником, який переховувався у Росії. Питання виникають і щодо походження коштів Гурака. У травні 2020 року він вніс зміни до декларації, вказавши дохід від “відчуження рухомого майна” на 620 тис. грн, але автомобілі залишилися у власності. При офіційній зарплаті у 959 тис. грн на рік, Гурак зумів накопичити значне майно та позичити 125 тис. доларів. Виявлено аномальну концентрацію нерухомості на ім’я ймовірної сестри Ольги Гурак. Серед значного майна, яке він задекларував, є квартира в Києві, будинок в Івано-Франківській області, земельні ділянки та автомобіль LAND ROVER. В деклараціях не згадуються інші фізичні особи, такі як дружина чи діти. Історія Руслана Гурака залишає більше запитань, ніж відповідей. Людина, яка роками очолює орган контролю якості освіти, сама фігурує у публічних матеріалах про можливий плагіат та має неоднозначні політичні зв’язки. Чи проводили компетентні органи перевірку цих фактів? Наша редакція направила запити до НАЗК, Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти та Руслану Гураку. НАЗК вже повідомило, що не досліджувало діяльність Гурака у контексті озвучених фактів. Відповіді від МОН та Державної служби якості освіти на момент публікації ще не надійшли.
Відставка керівників БЕБ після розслідувань статків родин
Двоє високопосадовців БЕБ були звільнені після публікації розслідувань Bihus.Info. Це керівниця волинського управління Лариса Ревіна, яка вже залишила свою посаду, та глава бюро на Закарпатті Євгеній Калугін, який офіційно покине свою посаду наприкінці березня. Інформацію про це редакція отримала від джерел у правоохоронних органах. Ревіна та Калугін стали героями розслідувань Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович. У Ревіної виявили паливний бізнес, який з початку її роботи в Бюро економічної безпеки приносив мільйонні доходи. Активне зростання цього бізнесу збіглося з її призначенням. Ревіна запевняла, що не має відношення до управління цим бізнесом. Дружина Калугіна, після його призначення в БЕБ, придбала бізнеси та нерухомість на мільйони гривень. Ці активи з’являлися в регіонах, де працював її чоловік – в Чернівецькій області та на Закарпатті. Сам Калугін стверджував, що не пов’язаний із бізнесами дружини і лише надає поради. Це не єдина заможна родина серед співробітників БЕБ. Детальніше про них у розслідуваннях Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович.
Відставка керівників БЕБ після розслідувань про статки родин
Двоє високопосадовців БЕБ були негайно звільнені після публікації розслідувань Bihus.Info. Мова йде про Ларису Ревіну, керівницю волинського управління, яка вже залишила свою посаду, та Євгенія Калугіна, главу бюро на Закарпатті, який офіційно піде з посади в кінці березня. Цю інформацію редакція отримала від джерел у правоохоронних органах. Ревіна та Калугін стали героями розслідувань Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович. У Ревіної виявили паливний бізнес, що з самого початку приносив мільйонні доходи. Активне зростання цього бізнесу співпало з початком її роботи в Бюро економічної безпеки. Ревіна запевняла, що не має відношення до управління цим бізнесом. Дружина Калугіна після його призначення в БЕБ придбала бізнеси та нерухомість на мільйони гривень. Ці активи з’являлися в регіонах, де працював її чоловік – у Чернівецькій області та на Закарпатті. Сам Калугін стверджував, що не має зв’язків із бізнесами дружини і обмежується лише порадами. Це не єдина заможна родина серед співробітників БЕБ. Детальніше про них можна дізнатися з розслідувань Олі Матвєєвої та Наталі Лазарович.
Корупційний скандал: мільйони в гаражі Субботенка
Чиновник Олександр Субботенко опинився в центрі корупційного скандалу, після того як задекларував 26,19 млн грн (653 тисячі доларів), нібито знайдених у старому металевому гаражі в Харкові. За словами Субботенка, ці кошти накопичила його бабуся, яка працювала технічним секретарем та інструктором комсомолу в радянські часи. Однак журналісти висловлюють серйозні сумніви щодо цієї версії. Дані НАЗК свідчать про те, що офіційні доходи сім’ї не дозволили б накопичити навіть малу частину такої суми. Відомостей про бізнес чи закордонні активи немає, а пояснення про «сімейну традицію накопичувати долари» в СРСР викликає критику. Незважаючи на розслідування ДБР, жодних кадрових заходів поки що не вжито. Зокрема, курируючий міністр Олексій Соболєв відмовляється коментувати інцидент, а процедура відсторонення чиновника не розпочата. Це ставить під сумнів реальну ефективність деклараційної системи та відповідальність представників влади.
Елітне житло родини затриманого заступника СБУ Ігоря Бріка
Сім’я Ігоря Бріка, заступника начальника СБУ в Рівненській області, затриманого за хабар у розмірі понад $600 тисяч, володіє дорогою нерухомістю в Києві. Під час розслідування журналісти виявили цікаві деталі про майно його родини. Ймовірна теща Бріка у 2022 році придбала квартиру в житловому комплексі бізнес-класу «Голосієво» площею 105,7 м². За ринковими оцінками, вартість такої нерухомості перевищує 9 млн грн, проте в реєстрах відсутні дані про її бізнес або доходи. У 2023 році мати Бріка купила паркомісце площею близько 19 м² у сусідньому будинку, фактично в тому ж комплексі. Вона зареєстрована як фізична особа-підприємець і займається орендою вантажного транспорту. Сам Ігор Брік має квартиру в новобудові на Рівненщині площею понад 80 м², яку, ймовірно, отримав як службове житло від СБУ — нині подібні квартири там продаються за майже 4 млн грн. Родина не пояснює джерела фінансування для цієї нерухомості, і на запити журналістів вони не відповіли.
Незадекларовані мільйони: розслідування Білоуса та його дружини
Олександр Білоус, колишній заступник командувача Нацгвардії, має недостовірні дані в своїй декларації за 2024 рік на суму 16,72 мільйона гривень. Перевірка тривала з 3 листопада 2025 року до 26 лютого 2026 року. Білоус задекларував такі готівкові активи: 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело детальний аналіз доходів і витрат подружжя за період з 2017 по 2024 рік, виявивши, що сім’я не могла накопичити таку значну суму. Реально підтверджена готівка на кінець 2024 року становила лише 994 тисячі гривень. Дружина Білоуса, Людмила Скрипка, є колишньою стюардесою та інструктором найвищої категорії (TRI). За словами Білоуса, з 1998 по 2019 рік вона працювала в авіакомпаніях “Аеросвіт”, YanAir, Bravo Airways, а також за контрактами за кордоном (ОАЕ, Афганістан, Іран, Еритрея, Польща). Він стверджує, що її середньомісячний дохід становив 2500–4000 євро, що, на його думку, є основним джерелом частини готівки (45 тисяч доларів та 123 тисячі євро у дружини). НАЗК перевірило ці заяви і виявило, що за період з 1998 по 2017 роки офіційні доходи дружини становили лише 1 мільйон гривень. У 2024 році вона заробила 375 тисяч гривень як фізична особа-підприємець. Жінка не надала жодних документів, що підтверджують її заробіток у розмірі 2500–4000 євро на місяць за кордоном. У 2023–2024 роках дружина придбала два апартаменти в готельному комплексі “Апартель Східниця” у Львівській області. НАЗК вважає, що ринкова вартість цих об’єктів значно перевищує ціну, вказану в договорах, і що дружина не мала достатньо коштів для таких покупок. Білоус надав письмові пояснення 3 лютого 2026 року, але НАЗК їх не прийняло, оскільки вони суперечать даним реєстрів і банків. Матеріали перевірки були передані до органів, уповноважених на притягнення до відповідальності (адміністративної та, можливо, кримінальної за статтею 366-2 ККУ).
Виявлення незадекларованих активів ексзаступника Нацгвардії
У екскомандувача Нацгвардії Олександра Білоуса виявлено активи на 16,7 мільйона гривень, джерело яких він не може обґрунтувати. У своїй декларації він зазначив 145 тисяч доларів, 223 тисячі євро та 1,7 мільйона гривень готівкою. За даними НАЗК, він підтвердив лише 994 тисячі гривень. Крім того, у 2023–2024 роках його сім’я придбала апартаменти в комплексі «Апартель Сходниця», хоча офіційних доходів на такі покупки не вистачило.
Скандал з позикою: депутату Ковальчуку висунули підозру
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосив про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області за надання завідомо неправдивих свідчень детективам НАБУ та за декларування недостовірної інформації. Цю інформацію підтвердила пресслужба НАБУ та САП. За даними джерел «Схем» у правоохоронних органах, підозрюваним є Володимир Ковальчук, депутат Сокальської міської ради Львівської області. У коментарі журналістам Ковальчук висловив думку, що підозра є необґрунтованою. У повідомленні НАБУ зазначається, що в рамках розслідування справи про незаконне збагачення високопосадовця, яку розглядає Вищий антикорупційний суд, детективи неодноразово допитували депутата, оскільки він нібито надав позику родині чиновника, щоб виправдати походження активів. Йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на 72 мільйони гривень. Зокрема, під час обрання запобіжного заходу для Кириленка влітку 2024 року, коли на засіданні була присутня знімальна група, тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснив у суді походження коштів для придбання елітної нерухомості, зазначивши, що отримав позику у розмірі 800 тисяч доларів від депутата Ковальчука. Ці кошти, за його словами, були використані для придбання нерухомості в Києві, зокрема офісних приміщень, квартир та паркомісць у житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь плаза». НАБУ та САП вважають, що ці активи насправді належать Кириленку. “Мене познайомили з людиною, яка займається нерухомістю. Одного разу ми сиділи і розмовляли, і вони запропонували розглянути можливість інвестицій у нові будинки в Києві. Коли ми дізналися про ціни в «Оболонь плаза», ми вирішили зробити спільний бізнес-проєкт”, – розповідав у суді Матієнко. На запитання прокурора САП про вигоду для Ковальчука від угоди, Матієнко зазначив, що вони планували зробити ремонт, продати квартири, а потім поділити прибуток. “Нам потрібно було поїхати в Київ і все дізнатися”, – додав тесть Кириленка. Він також зазначив, що до цього не займався продажем нерухомості і не пам’ятав, скільки коштувала нерухомість у ЖК «Оболонь плаза», оскільки цими питаннями займалася його дружина. За даними НАБУ, Ковальчук надав неправдиві свідчення про укладення договору позики, який мав би виправдати походження активів родини Кириленка, фактично створивши штучні докази захисту. Крім того, депутат вніс недостовірні дані до своєї декларації за 2024 рік, вказавши «фіктивну позику третій особі» (Олександру Матієнку) і використавши підроблений договір для звернення до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу. Журналісти підтвердили, що навесні 2025 року Ковальчук звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Матієнків про стягнення боргу за договором позики у розмірі 800 тисяч доларів США. Під час судового засідання прокурор САП озвучив результати експертизи договору позики, датованого 10 липня 2021 року, яка показала, що записи з прізвищами позикодавця та позичальника були виконані значно пізніше – у період з квітня по липень 2024 року. Експерт також дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Незважаючи на доводи прокуратури, у серпні 2025 року Ужгородський суд задовольнив позов Ковальчука і постановив стягнути борг з Матієнків. САП подала апеляцію на це рішення, яку розглядає Закарпатський апеляційний суд, перше засідання призначене на 24 березня. Дії Ковальчука кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу – ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду), ч. 4 ст. 358 (використання підробленого документа) та ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації). Ковальчук у коментарі ЗМІ зазначив, що вважає підозру необґрунтованою, стверджуючи, що це тиск на нього, оскільки він є свідком у справі. На запитання про експертизу угоди про надання позики він сказав: “Не бачив я такої експертизи ні разу”. Депутат також зазначив, що на момент надання позики не знав, що Матієнко є родичем голови АМКУ. 5 червня НАБУ і САП повідомили про нову підозру Кириленку в недекларуванні майна. Підозру також отримала його дружина Алла Кириленко за пособництво в незаконному збагаченні. Слідство стверджує, що в 2024 році Кириленко не вказав у своїй електронній декларації дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, зареєстровані на родичів його дружини. Серед них: шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, дві земельні ділянки, два гаражні бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль BMW X3. Це майно стало причиною попередньої підозри Кириленка в можливому незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у деклараціях за 2020-2023 роки. Кримінальне провадження в НАБУ розпочали на основі фактів з розслідування. У березні 2024 року ЗМІ опублікували матеріал про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автомобілі та ряд об’єктів нерухомості у Києві та області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. У коментарі ЗМІ Кириленко зазначав, що джерело статків – це стартовий капітал родини, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці. Журналісти не змогли знайти офіційне підтвердження цим операціям. Після розслідування ЗМІ Павло Кириленко вказав у декларації за 2023 рік квартиру, де мешкає – апартаменти на 200 квадратних метрів у Києві вартістю 6,2 мільйона гривень, оформлені на 77-річну бабусю дружини посадовця. Однак у декларації Кириленко не вказав автомобіль BMW, яким володіє його теща, але користується дружина голови АМКУ. 7 липня 2025 року справу щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого звинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, передали до суду. У серпні 2025 року САП ініціювала відсторонення Кириленка від обовʼязків голови АМКУ, після того як він підтвердив, що може використати свою посаду для впливу на учасників кримінального провадження через їхніх близьких. Вищий антикорупційний суд не задовольнив це клопотання.
Суд закрив справу прокурора Задирієнка щодо криптовалютних доходів
Полтавський окружний адміністративний суд 12 березня закрив провадження за позовом прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Дмитра Задирієнка до НАЗК. Цей випадок є продовженням історії з перевірками НАЗК декларацій прокурора Задирієнка, в якій зазначено, що він систематично продавав криптовалюту на P2P-платформі біржі, отримуючи мільйонні доходи, які не були задекларовані. Позов стосувався визнання протиправними та скасування дій НАЗК, зокрема: обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення; довідок про результати повних перевірок щорічних декларацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Прокурор просив визнати протиправними та скасувати висновки НАЗК, в яких за результатами перевірок його декларацій було встановлено: у 2022 році – недостовірні відомості на суму 7,2 млн гривень; у 2023 році – недостовірні відомості на суму 10,6 млн гривень; у 2024 році – недостовірні відомості на суму 1,06 млн гривень. НАЗК, після перевірок, склало обґрунтовані висновки та направило матеріали до ДБР, внаслідок чого були відкриті кримінальні провадження. Суд послався на практику Верховного Суду, зазначивши, що довідки НАЗК не підлягають окремому оскарженню в адміністративному суді, якщо за ними виявлено ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Оскарження в адміністративному порядку не призводить до зміни правового становища особи, оскільки скасування довідки не закриває кримінальне провадження. Питання законності виявлених порушень та притягнення до відповідальності розглядається виключно в порядку кримінального судочинства або за КУпАП. Суд задовольнив клопотання НАЗК про закриття провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.