Позначка: Держзакупівлі

Східне КЕУ: Тендери на Дрова та Проблеми з Лупійчуком

Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) за результатами торгів з 17 лютого по 9 березня уклало 41 контракт на постачання дров на суму 282,74 млн грн. Замовленням займаються для забезпечення потреб військових у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях. Покуповується дрова двох видів: першої групи (бук, дуб, граб, ясен) та другої групи (сосна, вільха). Контракти розраховані до кінця року з обсягами по 2 500 – 2 800 складометрів. Строк поставки – 15 днів з моменту отримання заявки, оплата – 120 днів після поставки.

У сфері закупівлі дров першої групи укладено 21 контракт на 146,08 млн грн. Середня ціна – 2 783 грн за складометр. В перших договорах середня ціна дров першої групи у 2025 році коливалась від 1 946 грн до 2 478 грн за складометр, в середньому 2 464 грн за складометр. Таким чином, вартість дров у свіжих контрактах на 13% дорожче, ніж на початку року, і на 40% вище, ніж восени 2025 року.

Інші замовники дров першої групи у березні купували на 30-50% дешевше – 1 330 грн, 1 874 грн, 1 750 грн, 1 736 грн, 1 533 грн, 1 911 грн, 1 407 грн. Ціни переведені з кубометрів в складометри.

20 контрактів на 136,66 млн грн було укладено на дрова другої групи (сосна, вільха). Середня ціна – 2 440 грн/складометр. Ціни в контрактах інших замовників за тим же ТУ, але часто з більшими вимогами до довжини – 1 750 грн, 1 244 грн, 1 466 грн, 1 680 грн, 1 463 грн/складометр.

Закупівельна ціна Східного КЕУ вдвічі перевищує ціну продажу дров державного підприємства «Ліси України». «Нашим грошам» повідомили, що ціна на дров’яну деревину у них незмінна з жовтня 2025 року. Вартість дров непромислового призначення 1 групи на проміжному складі філіалу становить від 955 грн/складометр (орієнтовно 1540 грн/м3) до 1257 грн/складометр (орієнтовно 2028 грн/м3). При цьому середня ринкова ціна дров промислового використання (комерційна реалізація на аукціонах) в 1 кв. 2026 року дещо знизилася з 1674 грн/складометр (2700 грн/м3) у січні до 1612 грн/складометр (2600 грн/м3) у березні.

«Ліси України» відмічають, що ціна дров у закупівлях Східного КЕУ вказана з урахуванням вартості доставки та розвантаження в місцях приймання товару. Відтак ціна могла зрости через здорожчання доставки.

ДП «Ліси України» розглядало можливість участі філій у вказаних тендерних процедурах, однак через відсутність чітко визначеного місця поставки (вказані узагальнено місця по декількох областях – Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Полтавська та Сумська) неможливо розрахувати вартість логістики і загалом надати коректну цінову пропозицію. Окрім того участь державного підприємства ускладнюють такі тендерні вимоги: довжина дров – 1 м, післяплата – 120 днів, банківська гарантія участі та виконання договору 5% від вартості.

У січні «Наші гроші» розповідали, яким чином умови поставки в 15 днів та постоплати в 120 днів фактично знищили конкуренцію і звели перелік постачальників до пулу з понад 70 ФОПів, які оформлювали гарантії лише у «Бізбанку» та «Юнекс банку». З’ясувалося, що полковник Олег Лупійчук, керівник Східного КЕУ, перебував під підозрою в держзраді та недбальстві. Він очолює Східне КЕУ з 18 вересня 2025 року і отримав повідомлення про підозру ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Слідство встановило, що Лупійчук неналежно контролював виконання договору 2023 року на закупівлю 2 000 армійських ліжок, внаслідок чого відбулося надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. В квітні 2025 року антикорупційний центр «Межа» опублікував розслідування про махінації із закупівлею дров. Після цього, у серпні, Олег Лупійчук був звільнений з посади керівника у Дніпрі, але отримав підвищення. Він фігурує у п’яти кримінальних провадженнях, а також отримав підвищення в званні до полковника.

Олексій Бабенко та постачання дронів для армії: аналіз закупівель

Коли стало зрозуміло, що дрони є ключовим елементом сучасного конфлікту, виникла потреба у внутрішньому виробництві. Це призвело до формування багатомільярдного ринку. Олексій Бабенко, засновник компанії Vyriy Industries, швидко отримав значні замовлення від держави. Компанія росла, інвестувала в оборонні стартапи. Однак, разом із ростом, виникли питання щодо діяльності Бабенка та його бізнес-екосистеми.

Це сталося після тендеру на постачання FPV-дронів для армії, який Vyriy Industries виграла завдяки демпінговим цінам, а потім не змогла виконати. Тендер на постачання для Міноборони передбачав близько ста тисяч дронів, які мали надійти на фронт. Сума закупівлі склала понад два мільярди гривень.

Хоча сама процедура, яка привела до перемоги Vyriy Industries, викликала скандал, через кілька днів виникли проблеми – Олексій Бабенко відмовився підписувати частину контрактів, пояснивши це перевантаженістю виробничих потужностей. У результаті, близько 100 000 дронів не було доставлено. Виграш тендера Бабенком з відмовою від виконання пояснювався тим, що його компанія блокує конкурентів, створюючи дефіцит дронів на фронті. Це відкривало можливості для Vyriy Industries на оборонних закупівлях.

Незважаючи на скандал, не було жодних наслідків – не було кримінальних справ, не було заборони для компаній Бабенка на участь у тендерах для оборонної промисловості. Офіційна статистика свідчить про те, що Олексій Бабенко займається бізнесом і є власником п’яти компаній, найбільша з яких – Vyriy Industries, з доходом майже мільярда гривень.

До великої війни Бабенко організовував фаєр-шоу та продавав бронежилети. Згодом він став одним із лідерів у сфері обслуговування оборонної промисловості. У 2026 році він придбав видання «Бабель», що викликало підозри.

Відкриті дані показують, що закупівлі дронів сімейства Vyriy та постачання компанії «Vyriy Industries» є частиною державних закупівель. За даними Prozorro, закупівля безпілотного комплексу Vyriy PRO 10 виконавчим комітетом Кременчуцької міськради становила 562 тисячі гривень, а військова частина А0297 придбала «Vyriy 10» на 1,9 мільярда гривень. Також здійснюються закупівлі місцевих органів влади та силових структур.

Загальний обсяг закупівель, як правило, занижений, оскільки значна частина оборонних закупівель БПЛА проводиться через закриті процедури або спеціальні модулі оборонних закупівель. Доходи ТОВ «Vyriy Industries» за 2024 рік склали майже мільярд гривень.

В певних періодах, зокрема навесні 2025 року, партія 1000 FPV-дронів Vyriy була виготовлена для військових за замовленням Держслужби спецзв’язку. Після цього, внаслідок зриву контракту на постачання ста тисяч дронів, версія про блокування конкурентів набуває сенсу.

Аналіз відкритих даних показує, що у 2025 році на закупівлю дронів було виділено понад 110 мільярдів гривень, зокрема через Агентство оборонних закупівель – 102 мільярди. Існують інші компанії, що займаються виробництвом та постачанням дронів, проте загальний обсяг закупівель, ймовірно, занижений через закриті процедури. Питання щодо діяльності Олексія Бабенка та його компаній та їх ролі в постачаннях для армії залишається відкритим.

Вода замість м’яса: тиск на військову лаву

Постачальник Агенції оборонних закупівель змушував начпрода змінити заявку на пропозицію, яка є більш вигідною для заводу. Про це у матеріалі “Як армію хочуть годувати водою замість м’яса: “В країні війна, ми всі в жопі, а ви охлажденку заказуєте. Як це зрозуміти?”

Розкрадання пального для ЗСУ: Розслідування корупції

Розкрито схему розкрадання пального, призначеного для ЗСУ. Правоохоронні органи виявили, що посадовці Міноборони та Генштабу використовували фіктивні документи для виділення бензину та дизельного пального. Ці види пального формально фіксувалися в обліку, але згодом продавалися стороннім особам. За результатами розслідування, було привласнено 133 тонни бензину та понад 364 тонни дизельного пального, що склало близько 22 млн грн. Розслідування стосується колишніх керівників підрозділів Міноборони та Генштабу, начальника служби ПММ військової частини та керівника пункту заправки. Крім того, повідомлено про підозру начальнику КЕЧ, який спричинив переплату в розмірі 8,3 млн грн під час закупівлі мазуту для військових частин.

Тендер на FPV-дрони: Розслідування про “Вирій” і втрачені можливості

Розслідування СтопКор.ЗМІ виявило дивні обставини щодо тендеру на FPV-дрони. Компанія «Вирій» виграла значну кількість лотів, проте відмовилась підписувати контракти, що призвело до втрати понад 100 тисяч дронів. З’явилися питання щодо можливих збитків та відсутності реальної оцінки цих подій правоохоронними органами.

Одеська лікарня витратила 37 млн грн на ліки через компанію з РФ

Одеська лікарня в Одеській області здійснила закупівлю ліків на суму 37 мільйонів гривень. Цей процес був організований через ТОВ “СМ-ФАРМ”, що постачало медикаменти за значно завищеними цінами. За чотири місяці ця компанія уклала контракти на 817 млн грн, забезпечуючи роботу лише шести осіб. ТОВ “СМ-ФАРМ” належить узбецькому громадянину Уміджону Тешабоєву, на якого припадає власність у понад 120 компаній в Україні, а також виявлено зв’язки з представниками Росії.

Розслідування щодо закупівель у Мін’юсті: виявлено зловживання

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з можливим заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. За даними слідства, підозрюваними є колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства, а також бенефіціарний власник та двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.

Розслідування показало, що бенефіціарний власник ТОВ розробив план, який передбачав внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.

Для створення штучної конкуренції, учасники схеми забезпечили участь ще одного підприємства, чиє тендерне пропозицію було менш привабливим, ніж у підконтрольного ТОВ.

У результаті, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.

Правоохоронці також встановили, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.

Енера” взяла тендери на обленерго: 12,6 мільярда гривень

З 22 по 28 лютого в системі «Прозорро» оприлюднено 70 тис. повідомлень про закупівлі на 40,10 млрд грн. Цього тижня чотири з десяти найбільших тендерів на загальну суму 12,67 млрд грн, тобто майже третина всіх тижневих тендерів, – це фактично демонстрація того, що Костянтин Григоришин зберігає контроль над обленерго Вінниці, Сум, Чернігова та «ЦЕК» у Дніпрі через одну з компаній групи «Енера». (А якщо його партнерам-акціонерам щось не подобається – нехай виходять з СІЗО і домагаються полюбовних зборів акціонерів). Йдеться про підряди на постачання електроенергії для «компенсації технологічних втрат». Частина електроенергії при транспортуванні по проводах перетворюється в тепло через опір металу в проводах. Відтак енергія справді не вся доходить до споживача. Щоб покупець отримав 1 кіловат замовленої енергії, то продавець має запхати її в провід дещо більше – грубо кажучи 1,2 кіловата. Ота різниця 0,2 кіловата просто по дорозі перетвориться в нагрівання проводів і стане «технологічною втратою», необхідною для доставлення до адресата замовленого 1 кіловата. Хоча в цих постачаннях маржинальність невелика, йдеться про кілька відсотків прибутку. Але це гарантовано прибутковий бізнес у великих обсягах. До того ж пов’язаний з НЕрозкриттям зовнішнім конкурентам інформації «а скільки ж справді було тих втрат, що їх треба оплачувати».

Зловживання та недостовірні дані: справа начальника КЕУ

Посадовця судитимуть за зловживання під час оборонних закупівель. До суду передано справу щодо начальника Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, якого обвинувачують у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану та внесенні недостовірних даних у декларацію. За версією слідства, у вересні 2023 року управління придбало 2000 двоярусних ліжок за 11,28 млн грн, хоча їх реальна вартість становила близько 7,3 млн грн. Переплата – понад 4 млн грн і є сумою збитків, інкримінованих посадовцю. Також слідство встановило, що в декларації за 2023 рік посадовець не зазначив купівлю та продаж автомобіля Toyota Land Cruiser 2022 року, який належав його дружині та коштував понад 3,3 млн грн.

Енергоатом заказал борную кислоту у Химимпекс на 6,47 млн грн

АТ «НАЕК «Энергоатом» 9 декабря 2025 года по результатам тендера заказало ООО «Объединенное украинско-латвийское предприятие «Химимпекс» борную кислоту на 6,47 млн грн. Об этом сообщает в системе «Прозорро».До октября 2026 года планируют поставить около 42 тонн борной кислоты марки «А», производства «Eti Maden» (Турция) за 155 400 грн, или $3 694 за тонну. Содержание основного вещества должно быть не менее 99,9%. Товар будет оплачиваться в течение 180 дней после поставки. В августе 2025 года «Энергоатом» заказывал у «Химимпекса» турецкую борную кислоту за 153 180 грн, или $3 697 за тонну, то есть почти столько же. А в декабре 2024 года тендер выиграл ООО «Укртранзит» с продукцией Черкасского ТОВ «Кемикал Элементс Юкрейн» по 153 191 грн, или $3 654 за тонну. До вторжения, в сентябре 2021 года «Химимпекс» продавал «Энергоатому» борную кислоту производства банкротившегося Черкасского государственного завода химреактивов по 49 055 грн, или $1 846 за тонну. Как писали «Наши деньги», с начала большой войны цена в долларах выросла в 2,5 раза. В 2022-2024 годах ее покупали по цене от $4 630 – 4 758 за тонну. Цена упала на четверть полугодия только с появлением «Укртранзита» с украинской кислоты. Что до срока послеоплаты 180 дней, то он появился на тендерах «Энергоатома» осенью 2024 года. До того сроки были разные – 30-90 рабочих дней и так далее, а где-то вовсе неизвестны, ведь на начало полномасштабной войны закупки проводились без торгов.Ныне анонимная фирма подала жалобу заказчику по поводу остаточного срока годности 80% от общего, так как «марка «А» изготавливается по специальному заказу для атомных станций и не имеет широкой сферы применения». Заказчик согласился уменьшить этот срок до 50%.Также аноним подал жалобу на срок годности пять лет с даты изготовления. По его словам, он установлен по советскому ГОСТ 18704-78 и не распространяется на импортную ультрачистую борную кислоту с низким содержанием сульфатов. Как будто бы «с учетом опыта использования борной кислоты европейского производства (SCL Italia SpA) атомными станциями Франции, Чехии и Болгарии, срок ее годности гарантирован на уровне менее 3 лет». Заказчик отказался изменить требование, сославшись на нормативную документацию. Столичный «Химимпекс» принадлежит Сергею Сокирке и Ирине Должиковой. С момента создания «Прозорро» в 2016 году фирма получила государственных заказов на 1,36 млрд грн. Когда-то конкуренты говорили про нее, что ее деятельность опекаются несколько представителей СБУ.Фирма фигурировала в уголовном производстве полиции по поводу возможного присвоения денег «Энергоатома» и «Центренерго». Следствие считало, что в 2018-2019 годах какие-то служащие этих компаний заложили в финансовые планы на 2019-2020 годы завышенные цены некоторых товаров. Идет речь о закупках на десятки миллионов гривен за этот период. Однако никаких судебных решений, кроме того за 2021 год, по этому производству в судебном реестре больше не было.