Позначка: Чиновники

Викриття корупційних схем: Неля Цибульник під прицілом НАЗК

Неля Цибульник, заступниця мера Харкова, депутатка Харківської облради та голова адміністрації Холодногірського району, була викрита за недостовірне декларування майна на суму 7 млн гривень. Перевірки проводилися з вересня 2025 по березень 2026 року, з можливим продовженням термінів. НАЗК проаналізувало дані з понад 20 державних реєстрів, банківські виписки з 20 фінансових установ, а також матеріали кримінальних проваджень та пояснення самої Цибульник і третіх осіб. Відповіді від криптобіржі WhiteBIT не були отримані, тому перевірка проводилася на основі наявних даних.

Цибульник не вказала у деклараціях свою другу посаду — депутатку Харківської обласної ради. Найбільші неточності, виявлені НАЗК, стосуються будинку площею 299,3 м² у Харкові, право на який вона отримала у 2021 році. Цибульник зазначила «Не застосовується» щодо вартості та не вказала право користування донькою, яка фактично проживає в будинку. Реальна кошторисна вартість будівництва, згідно з реєстром, становить лише 300 тис. гривень. НАЗК відхилило пояснення Цибульник про те, що «кошторис не є реальною вартістю, бо роботи не завершені».

Крім того, жінка внесла неточності щодо двох торгових павільйонів по 16 м² у Харкові, які були задекларовані як власність з 28.12.2016 за 320 000 грн кожен. Насправді це оренда за договорами 2016 року (орендна плата 10 тис. грн/місяць). НАЗК зазначає, що вартість оренди береться з правовстановлюючих документів, і підтверджень сплати 320 тис. грн за кожен павільйон не надано.

Ювелірні вироби, що фігурували у кримінальному провадженні проти матері Цибульник, Тетяни Цибульник, були оцінені експертизою у 614 тис. грн. Неля Цибульник раніше визнавала, що деякі з цих виробів належать їй, але у деклараціях за 2023-2024 роки стверджувала, що «не мала у власності, вироби втрачені». НАЗК не підтвердило наявність або вартість у 2023-2024 роках, але зафіксувало невідповідність.

Основні порушення, які призвели до кримінальної кваліфікації, включають:
– 2023 рік – 180 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,36 млн грн).
– 2024 рік – 170 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,69 млн грн).

Ці суми повторюються з 2019 року, коли були задекларовані 70 тис. доларів, 50 тис. євро та 600 тис. гривень. Однак загальний офіційний дохід Цибульник за період з 1998 по 2019 рік становить лише 2,89 млн грн, враховуючи підприємницьку діяльність, зарплату та продаж авто. За цей період вона придбала кілька квартир і автомобілів (Toyota Highlander, Corolla, ГАЗ тощо), погасила частину кредиту на 49,1 тис. доларів, отриманого у 2018 році в TBC Bank на будівництво в Грузії, та сплатила оренду павільйонів — усе на суму, що значно перевищує її доходи. Рух коштів на рахунках у ПриватБанку та Укргазбанку під час ФОП-діяльності (роздрібна торгівля, оренда) був практично відсутній.

Цибульник стверджувала, що великі суми — це «подарунки» від Сергія Муфазалова, які він надав у 2016 та 2018 роках (200 тис. доларів та 60 тис. євро). Жінка надала нотаріальні заяви 2025 року. Однак НАЗК встановило, що Муфазалов сам заробив за 1998-2016 роки лише 3,125 млн грн і купував квартиру та авто. Частина «подарунка» — позика від Ігоря Когута, запит до якого повернувся. Родинних зв’язків між Цибульник і Муфазаловим реєстри не виявили, оскільки він одружений і має дітей.

Цибульник подала декларацію про «подарунок» за 2016 рік лише у листопаді 2025 року, після запиту НАЗК, сплативши 355 тис. грн податку. За 2018 рік вона не вказувала ці дані.

НАЗК вважає, що ці пояснення мають «узгоджений характер» і спрямовані на уникнення відповідальності. Фінансової спроможності ні в Цибульник, ні в Муфазалова не підтверджено. Сума недостовірних даних у кожній декларації становить:
– За 2023 рік — 6,3 млн гривень.
– За 2024 рік — 6,96 млн гривень.

У діях Неллі Цибульник встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Це вже не перша перевірка її декларацій — НАЗК фіксує системність порушень з 2019 року.

Суд над посадовцем за недбалість на 1,9 млн гривень у Києві

У Києві розпочато судове провадження проти посадовця комунального закладу культури, який через свою службову недбалість призвів до того, що 1,9 мільйона гривень за оренду землі було сплачено з бюджету столиці замість приватної компанії. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Прокурори Київської міської прокуратури подали до суду обвинувальний акт проти керівника “Муніципального академічного камерного хору ‘Київ'”, якого звинувачують у службовій недбалісті. Протягом більше ніж чотирьох років комунальний концертний заклад сплачував за землю, якою користувалася приватна компанія. Встановлено, що обвинувачений не вжив жодних заходів для виправлення недоліків у додатковій угоді до інвестиційної угоди, що передбачала будівництво офісного приміщення з паркінгом на ділянці комунального закладу по вулиці Лабораторній. Згідно з угодою, орендну плату за землю мав сплачувати інвестор. Однак пізніше була підписана додаткова угода до інвестиційного договору, в якій пункт про сплату оренди інвестором було виключено. Прокуратура зазначає: “Посадовець повинен був вжити заходів для зміни цього пункту угоди та врегулювання питання оплати землі, щоб комунальне підприємство не сплачувало за ділянку, якою не користується. Проте жодних дій з його боку не було вчинено”. Бюджету столиці завдано матеріальної шкоди на суму майже 1,9 мільйона гривень – саме стільки комунальне підприємство витратило на оренду землі за кілька років. Дії обвинуваченого кваліфікуються як службова недбалість, що є неналежним виконанням службових обов’язків через недбале ставлення, що призвело до серйозних наслідків для охоронюваних законом державних інтересів. Санкції за цими статтями передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін від двох до п’яти років, а також позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з можливим штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Водночас, завдяки активній позиції обвинувачення під час досудового розслідування, інвестор частково відшкодував кошти, які не були сплачені за оренду землі, а саме 1,71 мільйона гривень. Разом з обвинувальним актом прокурор подав до суду цивільний позов на суму збитків, яка ще не була відшкодована.

Оновлення активів родини Біденка під час війни

Артем Біденко, колишній державний секретар Міністерства культури, 10 червня 2022 року придбав приватний будинок у відомому курортному селі Шешори, що знаходиться в Прикарпатті. 19 червня 2025 року він також став власником автомобіля Audi e-tron 55. Його дружина, Юлія Шаповаленко, під час повномасштабної війни, 15 лютого 2025 року, додатково придбала квартиру в околицях Києва. Раніше, 26 січня 2024 року, вона купила автомобіль Peugeot 2008, окрім вже наявної нерухомості.

Затримання ексдиректора за хабар у Києві: деталі справи

У Києві затримали колишнього директора комунального підприємства, який вимагав 17 500 доларів за «послуги» з відстрочкою від мобілізації. За інформацією поліції, незважаючи на звільнення ще влітку минулого року, він запевняв чоловіка призовного віку у своїх зв’язках серед посадовців та можливості оформити його на посаду з бронюванням. Вартість його «послуг» становила 17 500 доларів. Під час зустрічі на одній з київських автозаправних станцій він отримав гроші від «клієнта», після чого правоохоронці негайно його затримали.

Скандал у Чернігівській ДАСУ: хабарі та затримання

Олександр Кондрашов з Державної аудиторської служби (ДАСУ) опинився у центрі скандалу, пов’язаного з хабарництвом. За інформацією, місцеві підприємці змушені платити відкат у розмірі 1,5-2% від тендерів. У березні 2026 року заступника керівника управління, відповідального за контроль у сфері житлово-комунального господарства та інфраструктури, затримали на гарячому за підозрою у хабарництві. Суд ухвалив рішення про його арешт з можливістю внесення застави, і він швидко знайшов 1 мільйон гривень для звільнення. Це викликає питання, адже хабар становив лише 30 доларів, а застава — 24. На фоні цих подій Олександр Кондрашов, керівник Північного офісу ДАСУ, заявляє, що не несе відповідальності за попередників і не знає про ситуацію. Це виглядає дивно, адже у структурі затримують високопосадовця за хабарництво, а керівництво робить вигляд, що нічого не відбувається. Бізнес давно скаржиться на тиск і неформальні правила, які вимагають до 2% від тендерів за лояльність, а також на аномальну кількість перевірок з вимогою розірвання контрактів. Це явище триває вже не перший рік і виглядає не як випадковість, а як система. Головне питання полягає не лише в затриманому, а в тому, як під керівництвом Кондрашова могла сформуватися ситуація, коли орган, що має боротися зі зловживаннями, сам опиняється під підозрою. Це вже не просто контроль — це контроль над фінансовими потоками.

Корупційний скандал: мільйони в гаражі Субботенка

Чиновник Олександр Субботенко опинився в центрі корупційного скандалу, після того як задекларував 26,19 млн грн (653 тисячі доларів), нібито знайдених у старому металевому гаражі в Харкові. За словами Субботенка, ці кошти накопичила його бабуся, яка працювала технічним секретарем та інструктором комсомолу в радянські часи. Однак журналісти висловлюють серйозні сумніви щодо цієї версії. Дані НАЗК свідчать про те, що офіційні доходи сім’ї не дозволили б накопичити навіть малу частину такої суми. Відомостей про бізнес чи закордонні активи немає, а пояснення про «сімейну традицію накопичувати долари» в СРСР викликає критику. Незважаючи на розслідування ДБР, жодних кадрових заходів поки що не вжито. Зокрема, курируючий міністр Олексій Соболєв відмовляється коментувати інцидент, а процедура відсторонення чиновника не розпочата. Це ставить під сумнів реальну ефективність деклараційної системи та відповідальність представників влади.

Корупційні схеми в Київпастрансі: справа передана до суду

Слідчі Подільського управління поліції завершили досудове розслідування щодо одного з керівників комунального підприємства “Київпастранс”. Це вже не перший випадок в Києві, коли виявляються корупційні схеми, пов’язані з управлінням “Київпастрансу”, які призводили до розкрадання бюджетних коштів на закупівлях. Обвинувальний акт було направлено до суду, і чоловікові загрожує до 12 років позбавлення волі. У 2023 році посадовець уклав угоду з комерційною фірмою на постачання комплектуючих для залізничних колій на суму близько 5 мільйонів гривень з міського бюджету. Під час тендеру ціни на обладнання були значно завищені в порівнянні з ринковими. Службовець затвердив та підписав документи для оплати поставки. Згідно з висновками судової товарознавчої експертизи, підприємству завдано збитків на суму понад 1,1 мільйона гривень. Дії обвинуваченого кваліфіковані за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною займати певні посади на три роки. Схему було виявлено в липні 2023 року спільно з СБУ під процесуальним наглядом Подільської окружної прокуратури. Справа вже перебуває в суді, а поліція продовжує розслідувати подібні злочини в комунальному секторі.

Корупційний скандал: податківиця з Сум вимагала 2 мільйони гривень

Людмила Дяченко, керівниця управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області, була затримана за вимагання хабаря від підприємства, що розташоване на прифронтовій території. Спільно з НАБУ та САП, правоохоронці викрили начальницю одного з підрозділів Головного управління Державної податкової служби в Сумській області у справі про вимагання та отримання неправомірної вигоди. За даними слідства, посадовиця за попередньою змовою вимагала від представника приватної компанії, яка працює в прифронтовій зоні, 2 мільйони гривень за успішне проходження перевірки та відсутність штучних перешкод у господарській діяльності. Після отримання 1,5 мільйона гривень, чиновницю затримали та повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України. Встановлюються обставини злочину та коло осіб, які можуть бути причетні до цієї справи.

Вплив ОСНАД на аудиторський ринок України

ОСНАД, під керівництвом Олега Канцурова, суттєво вплинув на аудиторські компанії в Україні. Цей орган, що відповідає за суспільний нагляд за аудиторською діяльністю, має на меті забезпечення якості, проте на практиці спостерігається цілеспрямоване знищення конкурентного середовища. Кількість аудиторських компаній зменшується, залишаючи лише ті, що підконтрольні ОСНАДу або мають ймовірні корупційні зв’язки з його керівництвом. Схема відбору компаній для перевірок є досить простою: ОСНАД непослідовно включає компанії до плану-графіку перевірок, при цьому існують узгоджені «доноси», які слугують підставою для їх включення. Серед тих, хто зацікавлений у знищенні аудиторських компаній, можна виділити членів комісії НКЦПФР Юрія Шаповала та Олену Дубову, які ініціюють ці звернення. Багато негативних висновків за результатами перевірок є «суб’єктивними» трактуваннями інспекторів, без конкретних норм, що були порушені. Періоди перевірок компаній також є непослідовними: одна компанія може бути перевірена на останній день кварталу, тоді як інша — на дату призначення перевірки. Це свідчить про те, що ОСНАД заздалегідь шукає слабкі місця аудиторських компаній. Олег Канцуров також використовує дисциплінарні провадження для підстраховки: під час перевірок або в короткий проміжок до чи після них ОСНАД відкриває дисциплінарні справи на аудиторські компанії. Навіть якщо компанії успішно проходять перевірки, їх все одно можуть позбавити права проводити обов’язковий аудит фінансової звітності на основі дисциплінарних проваджень. Багато перевірок відбувається в І кварталі року, що позбавляє аудиторські компанії можливості отримувати прибуток у сезон аудиту. Фактично, усі перевірки закінчуються відстеженням, що означає, що через рік після перевірки ОСНАД повторно перевірятиме компанію. Це створює повну залежність від ОСНАДу. Хоча проведення відстежень є нормальною практикою, в Україні це відбувається в 99,9% випадків. Штучний контроль і тиск призвели до значного зменшення кількості аудиторів та компаній, що не відповідає потребам ринку. Лише компанії, близькі до Олега Канцурова, можуть проводити обов’язковий аудит. Лояльні до ОСНАД компанії необґрунтовано підвищують ціни на свої послуги, оскільки конкуренція знищена. Олег Канцуров контролює всі органи, пов’язані з ОСНАДом, включаючи Аудиторську палату України та Раду нагляду ОСНАД. Багато керівних членів призначені через спільні інтереси з Канцуровим. Спроби аудиторської спільноти змінити ситуацію, висловити пропозиції чи скарги призводять до виключення компаній-ініціаторів з реєстру САД, що обмежує їх право на проведення обов’язкового аудиту. Для відновлення права або сертифікату озвучують суму у 200 тис. доларів.

Перевірка декларації Галущенка: оренда та навчання дітей

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало повну перевірку декларації ексміністра Германа Галущенка. Ця перевірка сталася за запитом голови Антикорупційного комітету Анастасії Радіної 16 березня. Декларація була подана перед його звільненням з міністерської посади у 2025 році, і це вже другий запит депутатки. Питання, що викликають занепокоєння, включають: – оренду арештованого будинку Захарченка в центрі Києва за 126 тис. грн на місяць, тоді як за оголошенням оренда становить 654 тис. грн; – оплату «кумами» Галущенка навчання його дітей в елітному коледжі у Швейцарії. На одному з засідань Тимчасової слідчої комісії Галущенко повідомив, що з червня по жовтень 2025 року орендував будинок Захарченка за 3000 доларів, проте згідно з оголошенням, вартість оренди перевищує в 5 разів — 654 000 грн. Під час обрання запобіжного заходу у ВАКС ексміністр Галущенко зазначив, що вартість навчання дітей у Швейцарії — 700 000 доларів за 4 роки — оплачували «багаті куми» у вигляді подарунків. Однак у декларації ексміністра не вказано ані «подарунків» від кумів, ані оренди будинку. Перевірка триватиме до 120 днів з можливістю продовження на додаткові 60.