Суд у Львові розглядатиме справу щодо трьох лікарів міжрайонної МСЕК. Обвинувачення ґрунтується на оформленні документів про встановлення ІІІ групи інвалідності у 2022 році без проведення оглядів. Підроблені довідки використовувалися для прийняття рішень. В результаті, 56 осіб отримали незаконну інвалідність. 36 з них виїхали за кордон і не повернулися. Лікарів звинувачують у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.
Вирок Похольчуку: між угодою та питанням
Ця справа привернула увагу ЗМІ, незважаючи на «космічну» суму хабаря. Показовою для антикорупційної системи стала ситуація, коли буденність результатів і швидкий фінал викликають питання щодо справжньої боротьби з корупцією. Адже, в Україні, гучні заяви від НАБУ та САП про «викриття топкорупції» часто не приводять до переконливих вироків. Важливий ефект – не лише затримати та продемонструвати боротьбу, а й довести провину в суді так, щоб суспільство не залишалося з «осадочком» чи незручними запитаннями.
У випадку з депутатом Черкаської обласної ради Романом Похольчуком, який добровільно визнав свою провину у передачі хабаря (800 євро), ми бачимо вирок, який, на перший погляд, позитивний. Але разом із ним виникає низка питань, які множаться, як гриби після дощу. Публічний політик визнає вину, погоджується на мінімальний штраф у 17 000 гривень, і історія фактично завершується. Без демонстрації гучних доказів у суді та без повноцінного публічного розбору обставин. Навіть без переможного звітування.
Справа Похольчука потрапила до моніторингу Міжнародної мережі журналістів-викривачів спільно з громадським порталом «Наша версія». Згідно з матеріалами, в ній фігурувала комунальна земля в Умані, бажання підприємця придбати ділянку, рішення сесії міськради про проведення експертної оцінки та договір із суб’єктом оціночної діяльності. У вироку містяться посилання на переговори у WhatsApp, передачу номера картки третьої особи, оплату через термінал самообслуговування, фото квитанції, підтвердження отримання коштів та подальший переказ частини суми оцінювачу.
Угода передбачає повне і беззастережне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушень щодо інших осіб. Суд окремо зазначає, що це нетяжкий корупційний злочин, потерпілих немає, матеріальної шкоди не встановлено, підстав для конфіскації чи запобіжних заходів у цьому епізоді немає.
Підсумок: Роман Похольчук визнано винним у ч. 1 ст. 368-4 КК України та покараний штрафом у 17 000 гривень.
За даними журналістів, після викликів до НАБУ і довгих розмов з прокурором, Похольчук змінив показання та почав стверджувати, що гроші вимагали полтавські оцінювачі. У суді сторона обвинувачення не продемонструвала об’єктивних доказів, які б зняли сумніви.
Водночас, фігурант уникнув будь-якого публічного вибачення, і його адвокатка не наважилася коментувати ситуацію. Заявили лише, що угода була добровільною за ініціативи прокурора.
Фабула справи: на початку лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі депутата Черкаської облради Романа Похольчука. У вироку від 02.02.2026 у справі № 991/644/26 зазначено, що провадження було виділено в окремий епізод 23.01.2026, а вже 28.01.2026 прокурор САП подав угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив. Епізод стосувався комунальної землі в Умані, бажання підприємця придбати ділянку, рішення сесії міськради про проведення експертної оцінки та договір із суб’єктом оціночної діяльності. Далі у матеріалах з’являється оцінювач, який нібито вимагав 38 000 гривень за «не завищену» оцінку та позитивну рецензію.
Прокурорський Кросовер: Специфічний Щедрий Пропозиція
Прокурор, який провів атестацію, відділу організації представництва управління інтересів громадян і держави в суді Харківської обласної прокуратури Володимир Піх, який “служить” в ЗСУ, придбав автомобіль за зниженою вартістю. Піх 12 лютого 2025 року придбав Ford Edge (2021). Вартість транспортного засобу на дату набуття вказана як 600 тис. грн. Джерелом придбання зазначена Журило Валерія Валеріївна (правочин купівлі-продажу). На лютий 2025 року ринкова вартість таких авто коливалася в діапазоні переважно 18,5–23 тис. доларів за більшість пропозицій у хорошому стані. Задекларована вартість (близько 14,5 тис. доларів) суттєво нижча за ринкові показники — на 25–40% дешевше аналогічних авто.
Консул у Чикаго придбав квартиру в Києві
17 лютого генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов набув у власність квартиру в Києві площею 109,5 м² за 7,58 млн грн. Право власності оформлено на Сергія Коледова та його дружину Тетяну Шклярську.
Рівненська ОВА надала броню бізнес-партнерам забудовника ‘Фіш Рівне’
У грудні 2025 року Рівненська ОВА надала статус критично важливого підприємства «Фіш Рівне». Після цього компанія забронювала 10 працівників від мобілізації. Серед них — піарник в.о. міського голови Рівного Тарас Максименко, адвокати та спортсмени, пов’язані з орбітою забудовників «На Щасливому».
Серед співвласників фірми — адвокати Станіслав Костюченко та Олександр Луцюк, а також Богдан Гольонко і Богдан Чугай. Раніше бенефіціаром був адвокат Андрій Давидюк — бізнес-партнер і кум забудовника Романа Куриса.
У 2023–2024 роках виручка підприємства становила близько 120 тис. гривень на рік, і воно було збитковим. Компанія отримала статус критично важливої та право на бронювання.
У ОВА пояснили рішення відповідністю формальним критеріям, однак перелік інших критичних рибогосподарських підприємств області не розголошують. Журналістам у ТЦК повідомили — від 21 січня «Фіш Рівне» загалом забронювало 10 працівників. У підсумку в числі заброньованих опинилися адвокати, спортсмени, бізнесмени.
Одеська лікарня витратила 37 млн грн на ліки через компанію з РФ
Одеська лікарня в Одеській області здійснила закупівлю ліків на суму 37 мільйонів гривень. Цей процес був організований через ТОВ “СМ-ФАРМ”, що постачало медикаменти за значно завищеними цінами. За чотири місяці ця компанія уклала контракти на 817 млн грн, забезпечуючи роботу лише шести осіб. ТОВ “СМ-ФАРМ” належить узбецькому громадянину Уміджону Тешабоєву, на якого припадає власність у понад 120 компаній в Україні, а також виявлено зв’язки з представниками Росії.
Поліцейська Кулик: Квартири та Фінанси
Слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності поліції в Полтавській області, Єлизавета Кулик, отримала нерухомість. У лютому 2025 року, вона стала власницею квартири площею 78,5 м² у Полтаві, придбаної за 2,67 млн гривень від ТОВ з додатковою відповідальністю “Полтавтрансбуд”. У той же рік, 801 тис. грн було виділено на купівлю-продаж майнових прав на нерухоме майно в Україні.
Медведчук та схема з магістральною трубою: розслідування та обвинувачення
Офіс Генерального прокурора порушив справу щодо Віктора Медведчука, який організував масштабну схему незаконного заволодіння державним майном. Слідство показало, що у період з 2015 по 2018 роки екснардеп створив та очолив групу, яка фактично вкрала у держави частину магістрального нафтопродуктопроводу. Вартість об’єкта на той час склала 1,4 мільярда гривень.
Для реалізації схеми організатори, на чолі з колишнім парламентарем, залучали експертів для надання неправдивих висновків у судах і зловживали повноваженнями на різних рівнях. Після отримання контролю над об’єктом, учасники групи використовували його для особистого збагачення, легалізувавши понад 29,9 мільйони євро доходів, отриманих від експлуатації трубопроводу злочинним шляхом.
Колишньому депутату висунуто звинувачення в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах, відмиванні коштів, зловживанні повноваженнями та підробці експертних висновків. Оскільки він перебуває на території РФ, розслідування проводилось заочно. Матеріали щодо інших учасників схеми виділені в окреме провадження – вони перебувають у розшуку. Держава залишається на позиції, що кожен факт зловживань стратегічними активами України потребує належної правової оцінки. Правоохоронні органи продовжують дії щодо розшуку, арешту та конфіскації активів осіб, підозрюваних у злочинах проти держави та корупції. Це стосується майна як в Україні, так і за кордоном, яке має слугувати компенсацією за завдані державі збитки.
Офтальмолог у Хмельницькому отримав вирок за хабар
У січні 2025 року батько семирічного хлопчика з вродженими вадами зору звернувся до лікаря-офтальмолога КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» Олександра Тарамбули для консультації щодо можливості надання сину статусу дитини з інвалідністю. Під час зустрічі офтальмолог повідомив, що може посприяти в оформленні необхідних медичних документів і вплинути на директора лікарні та членів лікарської комісії. За це він попросив 1500 доларів. У разі відмови, за його словами, рішення про встановлення інвалідності могли не ухвалити.
29 січня батько знову прийшов на прийом, де лікар підтвердив суму хабаря. Наступного дня, після засідання комісії, дитині видали медичний висновок та індивідуальну програму реабілітації.
Того ж дня в ординаторській хірургічного відділення лікар отримав усю суму хабаря. Тоді його і затримали.
У суді Олександр Тарамбула визнав факт отримання грошей, однак заперечив вимагання. За його словами, гроші були подякою за лікування та представлення дитини на комісії. Він також заявив, що не мав наміру впливати на членів ЛКК.
Суддя Олександр Дзюбак визнав лікаря винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом) і призначив йому 85 тис. грн штрафу. Вирок можна оскаржити в апеляційному суді.
Олександр Тарамбула навчався у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова (2008–2014, лікувальна справа), пройшов інтернатуру та клінічну ординатуру зі спеціальності «Офтальмологія» (2014–2018) на базі ВНМУ та Хмельницької обласної лікарні. У 2018 році здобув спеціалізацію «Дитяча офтальмологія» у Києві, а в 2020 році – магістерський ступінь з менеджменту в закладах охорони здоров’я у Західноукраїнському національному університеті. У Хмельницькому про нього є згадки як про лікаря у державних і приватних закладах.
Очільник міграційної служби Дніпропетровщини та його родина: мільйони в готівці та використання чужого майна
Начальник головного управління ДМС у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль, яка працює в податковій службі, протягом багатьох років користуються майном, що належить третім особам. Родина міграційного чиновника не володіє власною нерухомістю. Чегіль разом із сім’єю з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 кв. м у Дніпрі (імовірно, це кімната в гуртожитку, надана як службове житло від держави). Починаючи з 2020 року, родина Чегіля користується кількома об’єктами нерухомості, які належать громадянину Менджулу Ярославу Івановичу: квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі. Площа та вартість цих об’єктів не уточнюються. На яких умовах Чегілі користуються майном Менджула та які зв’язки їх об’єднують – невідомо. Минулого року Діана Чегіль придбала преміальний автомобіль AUDI Q7 (2018 року випуску) за майже 1,3 млн грн. Богдан Чегіль не має власного автомобіля, тому користується машиною дружини. Сама ж Діана їздить на VOLKSWAGEN JETTA (2016 року), що належить громадянину Баринову Сергію Геннадійовичу. Вартість цього авто не вказана, але така модель коштує приблизно 400 тис. грн. Діана Чегіль зазначила, що користується автомобілем третьої особи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. За минулий рік Богдан Чегіль отримав заробітну плату в розмірі 731 тис. грн. Діана Чегіль займає посаду головного державного інспектора відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. За 2024 рік вона заробила 407 тис. грн. Готівкою Богдан Чегіль зберігає 52 тис. доларів, на банківських рахунках – 86 тис. грн та 2,5 тис. доларів. Його дружина має готівкою 66 тис. доларів, а на банківських рахунках – трохи більше 20 тис. грн. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн грн. Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обійняв у 2020 році. До цього він працював заступником директора – начальником слідчого управління управління ДБР у місті Мелітополі (з 2018 по 2020 рік). Перед роботою в ДБР Чегіль обіймав посаду прокурора на Дніпропетровщині. У 2021 році Чегіль висував свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки. У мотиваційному листі він зазначав, що прагне побудувати “правове та демократичне суспільство”, проте вже через рік скористався хитрою схемою під час воєнного стану.