На Київщині правоохоронці викрили командира взводу однієї з військових частин Повітряних сил ЗСУ, що привласнив техніку, яку використовували для бойового чергування та охорони повітряного простору Київської області. Про це повідомляють Державне бюро розслідувань, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону. За даними слідства, військовослужбовець, який обіймав посаду командира взводу зв’язку та був матеріально відповідальною особою, протягом 2024–2025 років незаконно заволодів технікою, що перебувала на обліку військової частини та використовувалася під час виконання завдань із охорони повітряного простору Київщини. Йдеться про комп’ютерну техніку та засоби зв’язку, серед яких стаціонарні комп’ютери, монітори різних моделей, планшети. Підозрюваний виокремлював зі складу і вивозив за межі військової частини зазначене військове майно та в подальшому реалізовував його до ломбардів. Отримані кошти використовував на власний розсуд. Наразі військовослужбовцю повідомили про підозру у заволодінні військовим майном із зловживанням службовим становищем в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.
Суд арештував активи депутата Маєрчика
Ужгородський міськрайонний суд арештував нерухомість, елітні автомобілі та корпоративні права у низці фірм підозрюваного у брехні в декларації та легалізації майна депутата міської ради від партії ОПЗЖ Павла Маєрчика. Депутат вийшов з СІЗО після того, як вніс 11,5 млн грн застави.Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі у понеділок, 2 березня, в межах розслідування кримінальної справи арештовано дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок на вулицях Минайській та Високій, корпоративні права у приватних підприємствах і товариствах, а також авто люкс-класу. Окрім цього, арештовано 9 картин відомих закарпатських митців, вилучених під час обшуків у помешканні депутата. «Правоохоронці перевіряють джерела походження активів, а також можливу їх належність третім особам з метою приховування реального майнового стану депутата», – зазначили у прокуратурі.
Справа Мельниченко: Суд повернув завідувачку медичного центру
В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.
Судовий процес: В. Сученко отримав компенсацію в 4,3 млн грн
Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.
Квартира в Одесі: Зміна Власника та Ціни
Перша заступниця начальника Головного управління — начальниця слідчого управління ГУНП у Дніпропетровській області Інна Власова у лютому 2026 року стала власницею квартири в Одесі, яку раніше декларувала як службове житло. Об’єкт площею 88,4 кв. м оформлений у власність 13 лютого 2026 року. Джерело походження — Одеська міська рада. Зазначена вартість — 191 310 грн. Ця цифра не змінилася з 2018 року, коли квартира вперше з’явилася в декларації Власової як службова. Тоді площа становила 91,1 кв. м, а власником вказувалося ГУНП в Одеській області. Вартість — ті ж 191 310 грн. У декларації за 2025 рік та ж квартира (91,1 кв. м, 191 310 грн) вже значиться власністю Хаджибейської районної адміністрації Одеської міськради. При цьому Власова з 2023 року працює поза Одесою, однак службова квартира залишалася місцем її реєстрації у 2025 році. У лютому 2026 року житло переходить у приватну власність Власової і одночасно «втрачає» кілька квадратних метрів — площа зменшується з 91,1 до 88,4 кв. м. Грошова оцінка при цьому залишається незмінною — 191 310 грн, що для квартири такої площі в Одесі виглядає заниженою сумою. Кар’єрна динаміка Власової супроводжує цю майнову історію. В органах внутрішніх справ вона служить майже 20 років, останні роки обіймає керівні посади. З 2017 по 2023 рік працювала в одеській поліції — заступницею начальника слідчого управління ГУНП в Одеській області. У 2023 році отримала посаду заступниці начальника ГУНП — начальниці слідчого управління в Рівненській області, де пропрацювала лише кілька місяців, після чого була переведена до Дніпра на аналогічну посаду. Публічний образ будується навколо заяв про відданість службі. У 2018 році на офіційному сайті одеської поліції виходив матеріал про її професійні досягнення, де Власова говорила про нестачу часу і про те, що встигала б більше, якби доба тривала довше 24 годин. У 2023 році в Рівному вона дала інтерв’ю про «роботу як стиль життя», любов до професії та здійснену мрію. Інформаційний супровід кар’єри виглядав системним. За роки служби Власова не декларувала власного житла чи автомобіля. Після переведення до Дніпра з 2023 року вона проживає в квартирі площею 56,2 кв. м, що належить громадянці Березіній Олені Геннадіївні. Умови користування цим житлом у декларації не розкриті. Транспортні засоби — ні у власності, ні в користуванні — не вказані. Дохід за 2025 рік склав 927 тис. грн заробітної плати в ГУНП Дніпропетровської області. Готівкою задекларовано 10 тис. доларів і 900 тис. грн, на банківських рахунках — трохи більше 3 тис. грн. Сукупні заощадження перевищують 1,3 млн грн.
Бетонні укриття та нерухомість: Розслідування щодо діяльності командуючого логістикою ПС
Бетон для авіації — мільйони для сім’ї: як командування логістики ПС перетворило укриття на елітну нерухомість. Поки країна живе під сиренами та комбінованими ударами, розраховуючи на ППО та авіацію, в тилу Повітряних сил, за даними слідства, будувалася зовсім інша оборона — оборона особистих активів. СБУ спільно з Офісом генпрокурора затримали командуючого логістикою Повітряних сил Андрія Українця та начальника управління СБУ в Житомирській області Володимира Компанієнка під час спроби передачі хабаря у 320 000 доларів. Гроші призначалися за «правильний» висновок щодо якості будівництва укриттів для бойової авіації. Йдеться про проєкт вартістю 1,4 млрд грн — на збірно-розбірні аркові конструкції для захисту літаків на аеродромі, повідомляє Bihus. За версією слідства, замість усунення виявлених порушень у будівництві та доопрацювання документації було прийнято рішення «вирішувати питання» — фактично купити лояльність військової контррозвідки, яка перевіряла об’єкт. Фігурує сума 13 млн грн — близько 1% бюджету проєкту — як ціна потрібного висновку. Передача коштів була задокументована. Контекст критичний: українська авіація та аеродроми — пріоритетна ціль для російських атак. Один точний удар по відкритому аеродрому означає втрату техніки вартістю десятки мільйонів доларів і пілотів, підготовка яких триває роками. Після удару по Миргороду в липні 2024 року питання захищених укриттів перестало бути теоретичним. Це елемент оборони, а не будівельна формальність. На цьому тлі декларації самого Українця виглядають підкреслено скромно: старі автомобілі, квартири в Житомирській області, мінімальний склад сім’ї у звітності. Однак аналіз майна найближчих родичів малює іншу картину. Батько — пенсіонер без бізнесу — у 2024 році придбав новий Kia Sportage і нерухомість у житловому комплексі в центрі Житомира: квартиру та кілька нежитлових приміщень. Ринкова вартість лише квартири такого формату наближається до 100 тис. доларів. Мати — також пенсіонерка — після реєстрації ФОП оформила апартаменти в комплексі Mountain Residence у Буковелі (орієнтовно близько 6,5 млн грн), квартиру в ЖК «Файна Таун» у Києві (приблизно 130–140 тис. доларів), а також об’єкти в ЖК «Софія» та «Варшавський». Загальна оцінка її нерухомості наближається до півмільйона доларів. Крім того, у 2020 році введено в експлуатацію великий приватний будинок під Житомиром, оформлений на матір. Син, 26-річний лікар, володіє квартирою в Києві (ЖК «Варшавський»), земельними ділянками, двома будинками в Житомирській області та паркомісцями. У публічних даних фігурує автомобіль Volkswagen Tiguan. Сумарний обсяг активів сім’ї за останні роки — сотні тисяч доларів, за консервативною оцінкою — близько мільйона і більше. На цьому тлі офіційні доходи самого командуючого логістикою виглядають непропорційними масштабам придбань. Історія виходить за рамки побутової корупції. Йдеться про спробу вплинути на контроль якості об’єктів, які мають фізично захищати авіацію в умовах війни. Якщо укриття не витримують удару, наслідки вимірюються не мільйонами гривень відкату, а знищеною технікою та людськими життями. Кримінальне провадження запущено.
Прокурорка Миргородська переходить до Харкова: історія з ‘помилкою’
Перший заступник керівника прокуратури Дніпропетровської області Ольга Миргородська призначена на посаду заступника прокурора Харківської області. Миргородська здобула популярність після скандалу зі “зливом” справи “регіонала” Олександра Клименка. До роботи в Дніпрі протягом 2021-2024 років жінка обіймала посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури. На цю посаду вона потрапила після скандальної історії. У 2017-2019 роках Миргородська працювала у Головній військовій прокуратурі ГПУ під керівництвом одіозного Анатолія Матіоса, де фактично сприяла інтересам ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка. У кожній справі були встановлені свої терміни розслідування. Під час об’єднання кількох проваджень в одне прокурорка Головної військової прокуратури Миргородська неправильно підрахувала тривалість слідства, через що терміни закінчилися. Згодом справу Клименка передали до НАБУ та САП, але виявилося, що частина доказів, зібраних проти Клименка, була отримана вже після закінчення строків. Простіше кажучи, через “помилку” Миргородської частина доказів втратила юридичну силу для суду. Завдяки діям прокурорки раніше арештоване майно Клименка вартістю в десятки мільйонів доларів повернулося у власність його компаній та наближених осіб. Іронічно, що тодішній керівник Головної військової прокуратури регулярно хвалився успіхами у розслідуванні справи Клименка, яку саме ця прокуратура в особі Ольги Миргородської фактично “злила”. Сама Миргородська відмовилася коментувати свою “помилку”. Наприкінці 2019 року вона тихо подала декларацію про звільнення з посади заступника начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури. У 2020 році вже експрокурорка зареєструвала ФОП і надавала юридичні послуги як підприємець, але ненадовго – у 2021 році вона знову повернулася до прокурорської діяльності, отримавши посаду заступника керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області.
Розслідування щодо закупівель у Мін’юсті: виявлено зловживання
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з можливим заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. За даними слідства, підозрюваними є колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства, а також бенефіціарний власник та двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
Розслідування показало, що бенефіціарний власник ТОВ розробив план, який передбачав внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення штучної конкуренції, учасники схеми забезпечили участь ще одного підприємства, чиє тендерне пропозицію було менш привабливим, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.
Правоохоронці також встановили, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.
Прокурорка Миргородська: Інвестиції в Паркомісця та Невизначена Квартира
Заступниця прокурора Харківської області Ольга Миргородська. Декларацію за 2025 рік прокурорка поки що не подавала. Власного житла у прокурорки немає, вона користується нерухомістю, що належить її батькові Миколі Миргородському – колишньому депутату Чернігівської міської ради від партії “Батьківщина”. Станом на кінець 2024 року у користуванні Ольги Миргородської перебували такі об’єкти нерухомості, оформлені на її батька Микола Миргородський:
Земля та садовий будинок Миколи Миргородського, якими користується його донька-прокурорка, мають свою історію. Микола Миргородський придбав будинок і землю у власність, коли був депутатом Чернігівської міської ради. Він подав декларацію про суттєві зміни у майновому стані, в якій відзвітував про покупку цього майна у липні 2018 року. За день до покупки він отримав грошові подарунки: 300 тис. грн – від доньки-прокурорки Ольги Миргородської та 500 тис. грн – від громадянина Миргородського Олексія Миколайовича (ймовірно, його сина, рідного брата Ольги Миргородської). Крім того, пану Миргородському довелося позичити 250 тис. грн у громадянина Ведмеденка Володимира Антоновича.
Миргородська зробила значний внесок у нерухомість батька під Києвом, якою згодом почала користуватися сама. Цікаво, що у 2018 році прокурорка жила в кімнаті гуртожитку Державного інституту управління та економіки водних ресурсів у Києві та столичній квартирі свого батька, але замість придбання власного житла вирішила додати коштів Миколі Миргородському на покупку дачі під Києвом. Прокурорка декларує цілих 5 об’єктів незавершеного будівництва. Це – 5 паркомісць у Києві (три по 13,5 кв. м, ще два – по 13,25 кв. м). Майнові права на всі 5 паркомісць посадовиця отримала у власність в один день – 23 квітня 2021 року. За кожне паркомісце, яке все ще перебуває на стадії будівництва, Ольга Миргородська заплатила по 400 тис. грн (загалом – 2 млн грн). За кілька днів до цього прокурорка внесла ще понад 1,6 млн грн за попереднім договором купівлі квартири. Проте інформація про цю квартиру невідома. Вона ніколи не згадувалася у деклараціях посадовиці. За два дні до цього, 21 квітня 2021 року, вона позичила 1 млн грн у свого батька Миколи Миргородського. До речі, повернути борг батькові-ексдепутату їй вдалося лише у 2024 році. Крім того, у тому ж 2021 році Миргородський подарував доньці-прокурорці 150 тис. грн. Ольга Миргородська у 2020 році придбала Toyota RAV4 Hybrid (2020) за 1 млн грн. Інших транспортних засобів – ні у власності, ні в користуванні – прокурорка не декларує. За 2024 рік Миргородська отримала 1,1 млн грн зарплати у Київській обласній прокуратурі (ще на посаді заступниці керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області) та 1 тис. грн у рамках програми “Зимова єПідтримка”. Станом на кінець 2024 року прокурорка мала 300 тис. грн, 10 тис. доларів і 10 тис. євро готівкою, на банківських рахунках – трохи більше 74 тис. грн. Загальна сума заощаджень Ольги Миргородської станом на кінець 2024 року – понад 1,3 млн грн.
НАБУ розслідує мережу підкупу нардепів: аналіз даних та експертизи
НАБУ має проаналізувати 1,2 млн повідомлень нардепа Кісєля.НАБУ та САП ухвалили рішення продовжити строк досудового розслідування щодо групи народних депутатів до 27 серпня. За даними НАБУ, ці депутати систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді.Наразі проводяться численні експертизи, аналізуються значні обсяги інформації, а також здійснюється розсекречення протоколів негласних слідчих (розшукових) дій.Наприклад, лише на вилученому мобільному телефоні помічниці народного депутата Кісєля виявлено 1,2 млн повідомлень, з яких 450 тисяч – у месенджері WhatsApp, а 712 тисяч – у Telegram.Окрім іншого, на телефоні помічниці нардепа знайдено так звані «Голосовки» – файли з показниками ефективності голосувань народних депутатів. На мобільному телефоні іншого помічника народного депутата виявлено близько 400 тисяч повідомлень у різних додатках для спілкування.НАБУ потребує додаткового часу для документування ролі «кур’єрів», бенефіціарів та інших учасників групи, а також для встановлення джерел походження коштів, які були предметом неправомірної вигоди.НАБУ направило до Апарату Верховної Ради запити щодо індивідуального голосування понад 30 депутатів. Обсяг матеріалів може перевищувати 45 тисяч аркушів, що в паперовому вигляді становить понад 180 томів інформації. Далі детективи проведуть порівняльний аналіз, зіставляючи голосування кожного народного депутата з отриманими інструкціями.У грудні 2025 року НАБУ оголосило підозри п’ятьом народним депутатам від провладної партії «Слуга народу»За інформацією, депутати отримували гроші за відвідування сесій та голосування «за» або «проти» певних законопроєктів.За версією обвинувачення, учасниками злочинної групи, крім підозрюваних, можуть бути ще щонайменше 30 інших парламентарів, а очолювала її невстановлена особа з керівництва фракції «Слуга Народу».У межах цієї групи існував розподіл на підгрупи, одну з яких, за версією слідства, координував Кісєль. Для цього у месенджері «WhatsApp» була створена «Группа Кисєль СН в ВР», де розміщувався порядок денний із кольоровими позначками навпроти законопроєктів – зеленим кольором позначалися ті, які потрібно «підтримати», а червоним – ті, які слід «відхилити».За даними НАБУ, Кісєль міг отримати загалом 145 тисяч доларів США як неправомірну вигоду. Детективи стверджують, що зафіксували передачу та розподіл коштів від Кісєля до інших народних депутатів.