Суддю ОАСКу Наталію Шевченко рекомендували звільнити через її неявку на кваліфікаційне оцінювання. Це рішення ухвалила Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя (ВРП). Єдиним, хто проголосував проти, став член ВРП Віталій Махінчук. У квітні 2019 року Шевченко разом з більшістю суддів ОАСКу не з’явилася на іспит у Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС), посилаючись на короткострокову непрацездатність через хворобу. ВККС призначила повторне оцінювання на 21 травня, але Шевченко з колегами знову не з’явилася. На плівках НАБУ зафіксована розмова Шевченко з головою суду Павлом Вовком за кілька днів до повторного оцінювання. Суддя прямо запитує, що їй робити: «Я посовітуватися хочу за 21, що ви по мені скажете дєлать, нє дєлать?» На що отримала відповідь: «Моє відєньє нє йті, я не пішов би». Далі обговорюються варіанти оформлення неявки: «взять больнічку ілі повишеніє кваліфікації». У розмові Шевченко погоджується діяти «як скажуть», що свідчить про координацію дій для зриву оцінювання. В результаті Палата ВРП рекомендувала звільнити суддю Шевченко. Вона має право оскаржити рішення до пленарного складу ВРП. Її також відсторонено від здійснення правосуддя. Окрім цього, Перша ДП розглянула скаргу щодо судді ОАСКу Вікторії Аверкової, яка також не з’явилася на іспит. Проте її немає на плівках НАБУ, що стало підставою для відмови у дисциплінарній відповідальності. У 2024 році ВККС продовжила кваліфікаційне оцінювання Аверкової, яке досі не завершене. Таким чином, у двох справах з однаковими фактами Аверкову врятувало те, що її не зафіксували на записах НАБУ.
Схема корупції в лісовій галузі Харківщини: затримання посадовців
Служба безпеки України затримала голову регіонального відділення відомої політичної сили за незаконні дії на Харківщині. Разом з Офісом Генпрокурора, СБУ викрила значну злочинну схему, яку реалізували керівник філії великого державного підприємства та лідер місцевого осередку популярної політичної партії. За даними досудового розслідування, політик співпрацював з керівником міжрегіонального офісу ДП «Ліси України», його підлеглим та посередником. Розслідування виявило, що учасники схеми отримували хабарі від підприємців, які вигравали на біржових аукціонах для закупівлі промислової деревини з державного лісгоспу. За хабарі підозрювані постачали бізнесменам елітні сорти лісосировини замість пиломатеріалів, як це передбачалося умовами відкритих торгів. Було зафіксовано вимагання зловмисниками у підприємця 1,3 млн грн за відвантаження близько 200 куб. м деревини цінних порід. Щоб приховати злочин, посадовці держлісгоспу вносили фальшиві дані до облікової документації. Співробітники СБУ затримали всіх організаторів схеми «на гарячому» під час передачі частини хабаря. Обшуки у затриманих виявили мобільні телефони та документи, що підтверджують злочинну діяльність. Слідчі СБУ пред’явили затриманим підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Підозрювані перебувають під арештом, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Оперативно-процесуальні дії проводилися під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Схема фейкової перереєстрації автомобілів на 6,5 млн грн
Національна поліція викрила велику схему незаконної перереєстрації автомобілів, внаслідок якої було завдано збитків на суму 6,5 мільйона гривень. Злочинна група використовувала підконтрольні фірми та електронні цифрові підписи для внесення фальшивих даних у державний реєстр, реєструючи автомобілі без власників. Вони оформлювали транспортні засоби за допомогою вигаданих угод, використовуючи підроблені документи, а також реєстрували розшукувані автомобілі, занижуючи їхню вартість за допомогою фіктивних оцінок. Схема діяла в Київській, Житомирській, Вінницькій, Черкаській та Одеській областях, залучаючи понад 50 осіб. 12 учасникам цієї схеми вже повідомлено про підозру, і їм загрожує до 15 років ув’язнення.
Закриття справи щодо інвалідності прокурора Хамайка
Дисциплінарна комісія закрила справу щодо Сергія Хамайка, прокурора Чернігівської окружної прокуратури, у зв’язку з інвалідністю. Провадження було ініційоване за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції, яка базувалася на публікаціях у ЗМІ 2024–2025 років про масове оформлення груп інвалідності для працівників прокуратури. Скаржник підозрював, що Хамайко, якому Чернігівська МСЕК у 2018–2023 роках встановлювала та продовжувала групи інвалідності (спочатку ІІ, потім ІІІ, а з 2023 року — безстроково), міг діяти в особистих інтересах, що підривало його репутацію та викликало сумніви в доброчесності. Під час перевірки Комісія з’ясувала, що інвалідність Сергію Віталійовичу Хамайку була встановлена на основі медичних документів після серйозної травми 2018 року та попередніх ушкоджень. Групи інвалідності неодноразово підтверджувалися рішеннями МСЕК, а у 2025 році — додатковими обстеженнями в Чернігівській міській лікарні № 2 та ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Хамайко не приховував свій статус інваліда, інформуючи керівництво та надаючи відповідні документи. У кримінальному провадженні ДБР щодо можливих зловживань з інвалідністю прокурорів Хамайка не допитували, і підозру не оголошували. Службове розслідування не виявило підстав для дисциплінарної відповідальності. Представник скаржника на засіданні Комісії погодився з висновком про відсутність дисциплінарного проступку. Прокурор Хамайко також підтримав цей висновок і попросив розглянути справу без його участі. КДКП визнала, що в діях Сергія Хамайка не було ознак дисциплінарного проступку відповідно до пп. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Доводи скарги не знайшли підтвердження.
Санкції та мережа Іванющенка: роль НАБУ у розслідуванні
НАБУ звернулося до Володимира Зеленського з ініціативою ввести санкції проти Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакієвський». Вибір президента для цього кроку, а не стандартних бюрократичних процедур, свідчить про політичний підтекст санкцій. Джерела вказують на сподівання на швидкий підпис Зеленського без детального аналізу наслідків, вважаючи це ударом по одній з фігур епохи Януковича, повідомляє ОРД. Основна увага НАБУ зосереджена на мережі контактів Іванющенка в Україні, зокрема на тих, хто підтримує з ним зв’язки після його від’їзду та управляє його активами. Формальним приводом для розслідування є ринок «Столичний», з яким пов’язують Іванющенка, але це лише точка входу. Головна мета — вивчення фінансових схем та механізмів контролю над активами. У цій схемі ключову роль відіграє Вадим Альперін, давній соратник Іванющенка, залучений до великих операцій на митниці та в логістиці. Через нього простежується зв’язок з Вадимом Мороховським, керівником фракції «Слуга народу» в Одеській міськраді та банкіром, пов’язаним з банком «Південний». У цьому банку зафіксовані випадки зникнення клієнтських коштів та гучні скандали, які, за даними джерел, використовувалися для виведення значних сум. Триада Іванющенко — Альперін — Мороховський формує потужну фінансову систему, де Мороховський є ключовим гравцем в Україні. Через нього, згідно з інформацією, проходять операції з нерухомістю, куди інвестують партнери. Яскравий приклад — ситуація з будівлею на Французькому бульварі в Одесі, яка перейшла під контроль пов’язаних структур. Санкції проти Іванющенка — це не кінець, а засіб. Їх введення надасть НАБУ доступ до рахунків, активів та операцій «Єнакієвського», включаючи зв’язки з українськими співучасниками. Це одразу виведе на Альперіна та Мороховського як частину єдиної структури. Таким чином, дії НАБУ виходять за межі однієї особи. Це спроба розкрити активну мережу, де Іванющенко є центром, Альперін — ланкою, а Мороховський — фінансовим каналом в Україні. Зеленський стає точкою входу, через яку розпочнеться процес з неконтрольованими наслідками, що виходять за рамки однієї персони.
Затримання працівника ТЦК за хабар у Житомирській області
На Житомирщині затримали оператора районного ТЦК у Звягелі, який обіцяв вилучити чоловіка з реєстру «Оберіг» за $3000. Правоохоронці повідомляють, що схема полягала у внесенні фальшивих медичних даних для зняття з військового обліку. Частину грошей вимагали наперед. Зафіксовано кілька передач коштів, фігуранту вже оголосили підозру, а також перевіряють причетність інших посадовців.
Прокурори Львова отримали покарання за угоду з обвинуваченим
Зоряна Никеруй та Богдан Максимців, прокурори Галицької окружної прокуратури Львова, стали об’єктом дисциплінарного покарання через порушення, які виходять за межі формальної помилки. Їм заборонено просування по службі та переведення до вищих органів на шість місяців. Це пов’язано з кримінальною справою за ч. 2 ст. 240 КК України, що стосується незаконного видобутку підземних вод у селі Підбирець. Загальна шкода становила 257 тисяч гривень. 13 січня 2023 року Максимців уклав угоду про визнання винуватості з підозрюваним, яку затвердила Никеруй як старший прокурор групи. Матеріали справи були направлені до Личаківського районного суду Львова. Проблема полягає в умовах угоди: узгоджений штраф становив 51 тисячу гривень, хоча закон вимагає, щоб штраф не був меншим за завдану шкоду, тобто 257 тисяч. Прокурор не звернув уваги на цю невідповідність у суді та не домагався перегляду угоди. Додатково, порушено підсудність, оскільки злочин стався на території Пустомитівського району, але справу направили до Личаківського суду, що вимагало втручання апеляції. 25 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд затвердив угоду, але Львівський апеляційний суд скасував вирок через явну невідповідність покарання закону та повернув справу на новий розгляд. Комісія дійшла висновку, що Никеруй, займаючи керівну посаду, не забезпечила належний процесуальний контроль, а Максимців просував угоду, яка суперечила закону. Ситуація виглядає як свідоме спотворення процедури заради бажаного результату.
Фінансові порушення на 71 мільйон гривень у ДП “Документ”
Аудит Державної аудиторської служби (ДАСУ) виявив фінансові порушення в ДП “Документ” на загальну суму 71 мільйон гривень. З цієї суми понад 18 мільйонів гривень становлять збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями для посадових осіб. Колишня заступниця директора департаменту працювала одночасно в Києві та керувала філіями в Польщі та Німеччині. Їй нараховували повну зарплату за весь робочий час, хоча фактично виконати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо. Навіть після звільнення з української посади, ця посадовиця продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без визначеного основного місця роботи. У польській філії її робочий час взагалі не обліковувався. Загалом їй виплатили 9,5 мільйона гривень, що призвело до збитків для держави. Аудит також зафіксував витрати на близько 9 мільйонів гривень на безпідставні премії та винагороди екскерівництву, а також виплати за невідпрацьований час і завищені надбавки для працівників закордонних підрозділів. Під час перевірки було виявлено, що ДП “Документ” уклало договори на закупівлі на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур. У зв’язку з цим на керівника підприємства було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які були передані до суду. Штраф може становити від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії були направлені до правоохоронних органів. Підприємству було надіслано припис про усунення порушень та відшкодування збитків.
Фінансові порушення на 71 мільйон гривень у ДП “Документ”
Державна аудиторська служба (ДАСУ) провела ревізію в ДП “Документ”, в результаті якої виявила фінансові порушення на загальну суму 71 мільйон гривень. З цієї суми понад 18 мільйонів гривень становлять збитки, спричинені необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями для посадовців. Колишня заступниця директора департаменту працювала одночасно в Києві та керувала філіями в Польщі та Німеччині. Їй нараховували повну зарплату за весь робочий час, хоча виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо. Навіть після звільнення з української посади, ця посадовиця продовжувала отримувати дві повні зарплати від закордонних філій без чітко визначеного основного місця роботи. У польській філії її робочий час взагалі не обліковувався. Загалом їй виплатили 9,5 мільйона гривень, що призвело до збитків для держави. Ревізія також зафіксувала витрати близько 9 мільйонів гривень на безпідставні премії та винагороди для екскерівництва, а також виплати за невідпрацьований час і завищені надбавки для працівників закордонних підрозділів. Під час перевірки було виявлено, що ДП “Документ” уклало договори на закупівлю на понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур. У зв’язку з цим на керівника підприємства було складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які були передані до суду. Штраф може становити від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії були направлені до правоохоронних органів. Підприємству було надіслано припис про усунення порушень та відшкодування збитків.
Схема розкрадання на ремонті зоопарку в Одесі
В Одесі викрили розкрадання понад 2,5 млн грн під час ремонту зоопарку. Поліція повідомила, що підозру отримали директор підрядної фірми та інженер технічного нагляду. Комунальна установа «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» уклала угоду з приватною компанією на капітальний ремонт системи опалення, включаючи заміну котельного обладнання, на суму понад 4,7 млн грн. Директор підрядної компанії вніс неправдиві дані до офіційних документів, завищивши вартість робіт, обсяги та перелік використаних матеріалів. Інженер технічного нагляду беззастережно погодив акти виконаних робіт. Внаслідок цього підряднику безпідставно перерахували з місцевого бюджету майже 2,5 млн грн більше, що підтвердила експертиза.