Скандал з податківкою: виплати та мільйонні заощадження

Людмила Дядченко, начальниця управління податкового аудиту ДПС у Сумській області, отримала підозру у вимаганні 2 мільйонів гривень. Незважаючи на це, вона отримала допомогу на поховання від Пенсійного фонду. Щодо нерухомості, жінка володіє автомобілем Honda CR-V (2012), який була придбаний 27 жовтня 2020 року. У декларації не вказані члени сім’ї, а також не задекларовано інших суттєвих активів, таких як цінні папери, корпоративні права, незавершене будівництво, кредити чи видатки.

Броневицький приєднався до захисту Смирнова у справі про корупцію

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов повідомив, що колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький приєднався до команди захисту Андрія Смирнова, ексзаступника голови Офісу Президента. Це сталося в контексті справи про незаконне збагачення, яку розслідують САП та НАБУ. Ніколов зазначає, що цей крок був передбачуваним і лише питанням часу, оскільки Броневицький вже давно веде свій телеграм-канал, який журналіст описує як «зливний бачок» для дискредитації антикорупційних органів. Автор допису підкреслює, що за агресивністю риторики та маніпуляціями проти САП і НАБУ цей канал став основним майданчиком для «анти-антикорупційної тусовки», фактично перевершивши попередні анонімні ресурси подібного характеру. Таким чином, колишній представник системи звинувачення тепер відкрито підтримує фігуранта резонансної корупційної справи, використовуючи свій медійний вплив для атаки на колишніх колег.

Дисциплінарне стягнення для прокурора Рівненщини за ігнорування медогляду

КДКП застосувала дисциплінарне стягнення до Федора Полюховича, прокурора Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури Рівненської області, за те, що він не пройшов медичний огляд. Полюхович працює в прокуратурі з вересня 1999 року, а на теперішній посаді перебуває з березня 2022 року. Дисциплінарна скарга була подана 17 липня 2025 року виконувачем обов’язків керівника Генеральної інспекції. 20 квітня 2021 року Рівненська міжрайонна спеціалізована кардіологічна МСЕК встановила Полюховичу III групу інвалідності (загальне захворювання, конфіденційна інформація), яку Рівненська обласна МСЕК продовжила до жовтня 2024 року, а пізніше — до жовтня 2027 року. Після цього прокурор отримував соціальні виплати від управління соціального захисту Вараської РДА, включаючи компенсацію на продукти харчування для постраждалих від Чорнобильської катастрофи в розмірі 485 грн на місяць та щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 90 грн. Загальна сума виплат за період 2021–2024 років становила близько 21 тис. грн. На момент первинного встановлення інвалідності (квітень–вересень 2021) Полюхович не працював у прокуратурі, оскільки був звільнений у 2020 році, а поновлений на посаді лише 30 листопада 2021 року за рішенням суду. Він не отримував пенсію по інвалідності, продовжуючи отримувати пенсію за вислугу років з 2019 року, і не подавав заяви про перехід на інвалідність. Також він не звертався за пільгами на робочому місці, такими як облаштування робочого місця або санаторне лікування. У 2025 році, в контексті реформи МСЕК та кримінального провадження ДБР щодо сумнівних інвалідностей, Полюховича повідомили про необхідність пройти повторне обстеження в ДУ «Укрдержмедспі МОЗ України» (Дніпро) до 29 вересня 2025 року. Прокурор відмовився від візиту, посилаючись на відсутність правових підстав, ризики через обстріли та рекомендації лікарів уникати стресу (документально це не підтверджено). Він не з’явився до інституту. Комісія визнала, що Полюхович порушив пункти 5 та 6 частини 1 статті 43 Закону «Про прокуратуру», оскільки його дії (або бездіяльність) підривали репутацію прокурора та викликали сумніви в його об’єктивності, чесності й непідкупності органів прокуратури. Пасивна позиція Полюховича свідчила про те, що він ставив особистий комфорт вище суспільних інтересів та авторитету прокуратури, що суперечить його присязі та принципам об’єктивності. В результаті на прокурора було накладено стягнення у вигляді заборони на 1 рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в поточному органі.

Скандал з податківкою: Дядченко отримала виплати від Пенсійного фонду

Людмила Дядченко, начальниця управління податкового аудиту ДПС у Сумській області, отримала підозру за вимагання 2 мільйонів гривень. Незважаючи на це, вона отримала допомогу на поховання від Пенсійного фонду. Щодо її нерухомості, жінка володіє автомобілем Honda CR-V (2012), який була придбаний 27 жовтня 2020 року. У декларації не вказані члени сім’ї, а також не задекларовано інших суттєвих активів, таких як цінні папери, корпоративні права, незавершене будівництво, кредити чи видатки.

Реконструкція Центрального госпіталю МВС: тендер та його особливості

11 березня Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України» уклала угоду з консорціумом «АДГ Інвест Девелопмент» на реконструкцію Центрального госпіталю МВС на суму 408,75 млн грн, про що повідомляється в системі «Прозорро». Проект передбачає реконструкцію 9-поверхового лікувального корпусу під літерою «Р» у Шевченківському районі Києва за адресою вул. Бердичівська, 1. У новому госпіталі планується розміщення 15 відділень на 404 ліжка, включаючи відділення екстреної допомоги, операційне, анестезіології та інтенсивної терапії, а також профільні відділення (хірургія, нейрохірургія, урологія, кардіологія, неврологія, психоневрологія, офтальмологія, отоларингологія, травматологія). Реконструкція передбачає утеплення фасаду, встановлення нових вікон, перепланування приміщень, монтаж пандусів і підіймачів, а також облаштування укриття на 402 особи з ліжками для пацієнтів на цокольному поверсі. Проект реалізується в 4 черги, з планом завершення робіт за 18 місяців. Загальна вартість проекту становить 1,23 млрд грн. Проектування на суму 15,95 млн грн було виконано ТОВ «БК «Буд проект» у 2024 році. У 2025 році на коригування проекту було витрачено ще 3,04 млн грн. Позитивний експертний звіт надала ТОВ «Перша будівельна експертиза». Тендер охоплює 1 та 2 черги реконструкції. Підрядник зобов’язаний до грудня цього року змонтувати системи відеонагляду, охоронної сигналізації, пожежної безпеки та блискавкозахисту. Також передбачено заміну ліфтів, влаштування систем вентиляції, опалення, кондиціювання, водопостачання, водовідведення та каналізації. У рамках першої черги заплановані роботи на цокольному поверсі, приймальному та психоневрологічному відділеннях, а також реконструкція операційного блоку на 9 поверсі. Ціна договору є фіксованою і включає 17,59 млн грн на покриття інфляційних ризиків. У кошторисі передбачено понад 50 млн грн на припливні установки, ціна яких може суттєво варіюватися залежно від комплектації. Наприклад, установки GreenSTR-3 в гігієнічному виконанні враховані по 725,09 тис. грн, тоді як аналогічні установки без зазначення «виконання» коштують по 1,06 млн грн. Вартість ліфтів різної вантажності на 10 поверхів коливається від 2,22 млн до 3,31 млн грн. Щодо будівельних матеріалів, то ціни на основні позиції близькі до ринкових. Середньомісячна заробітна плата для робітників у кошторисі становить 23 812 грн, тоді як середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі в Києві вдвічі вища – 40 000 грн. Консорціум «АДГ Інвест Девелопмент» став єдиним учасником тендеру, хоча вимоги передбачали наявність щонайменше 15 одиниць техніки та 6 інженерно-технічних працівників з вищою освітою. Це не перша спроба провести тендер: попередні торги в жовтні та грудні не увінчалися успіхом через різні причини. Консорціум «АДГ Інвест Девелопмент» був створений у грудні 2025 року і включає ТОВ «БК «Алтана», ТОВ «БК «Буд проект» та ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Алтана». Директором «БК «Буд проект» є Павло Портянко. Ця фірма пов’язана з кримінальним провадженням щодо компанії KyivBudDevelopment, підозрюваної у шахрайстві. Слідчі підозрюють посадовців компанії у привласненні майна в особливо великих розмірах, використовуючи схеми реєстрації недобудов як готових об’єктів. Головним медичним клінічним центром МВС України керує Іван Яворський.

Вирок ексзаступнику поліції та адвокату залишено без змін

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила вирок, згідно з яким колишнього заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Сумській області Романа Шевченка засуджено до 7 років ув’язнення, а адвоката Євгена Руднєва – до 6 років. Про це повідомила пресслужба АП ВАКС. Як зазначають ЗМІ, мова йде про Шевченка та Руднєва. Антикорупційний суд визнав їх винними у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, призначивши відповідно 7 і 6 років позбавлення волі. 18 березня 2026 року АП ВАКС завершила розгляд апеляційних скарг захисту на вирок ВАКС від 11.06.2025, яким колишнього посадовця слідчого управління ГУ Нацполіції Сумщини та адвоката визнано винуватими. За результатами розгляду колегія суддів частково задовольнила апеляційні скарги захисту, змінивши вирок ВАКС в частині посилання на кваліфікуючу ознаку кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.369 КК України – «за попередньою змовою групою осіб», яку виключено з мотивувальної частини вироку. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Продаж бракованих дронів Міністерству оборони України

У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало розслідування щодо постачання Міністерству оборони України безпілотників, які виявилися непридатними для використання. Ці дрони були надані словацькою компанією aMartini s.r.o., що має зв’язки з родиною екснардепа Борислава Розенблата. Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував ексклюзивний договір між aMartini s.r.o. та німецькою компанією Lemontronix GmbH, яка, в свою чергу, пов’язана з Жанною Розенблат. Договір стосується продажу компонентів для дронів, зокрема 33 зарядних станцій і 5000 акумуляторів на загальну суму 26 561 євро. Відзначається, що аналогічне обладнання в відкритому доступі коштує близько 18 тисяч євро, що свідчить про різницю в ціні приблизно 8 тисяч євро або близько 45% націнки. Відомо, що ця продукція з додатковою маржею була перепродана Міністерству оборони України у складі безпілотників, які не виконували свої функції.

Приховане майно нардепа Каптєлова: декларація та факти

Народний депутат Роман Каптєлов, який представляє фракцію «Слуга народу», у своїй декларації за 2025 рік не вказав нерухомість своєї родини в Москві. Розслідування «Схем» вказує, що родина депутата виїхала з України за місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії. З грудня 2023 року дружина Каптєлова почала отримувати зарплату від «Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу» у Москві. Від 2015 року родина нардепа володіє частиною квартири в Москві, але ця інформація не була вказана в попередніх деклараціях, а також відсутня у новій звітності.

У коментарі ЗМІ Каптєлов зазначив, що його дружина не має нерухомості в Москві, а інформацію про її місце проживання в Росії вона «не надала». У декларації, поданій 18 березня цього року, депутат вказав місце роботи дружини Євгенії – «ОСП №195 ОКЦ ЮЗАО», але не уточнив, де саме розташована ця установа, зазначивши лише, що це «юридична особа, зареєстрована за кордоном». Також у декларації відсутні дані про заробітну плату дружини, лише позначка – «член сім’ї не надав інформацію».

У розділі «грошові активи» Каптєлов задекларував 1 мільйон 250 тисяч рублів готівкою, що належать Євгенії Каптєловій. При цьому депутат не вказав, що його дружина, яка отримує зарплату в московській установі, має або користується будь-якою нерухомістю в Росії. Розслідування «Схем» також вказує, що третина квартири в Москві площею понад 100 квадратних метрів частково належить дружині та дітям нардепа, а вартість їхньої частки складає близько 6 мільйонів гривень. Станом на дату публікації родина нардепа продовжує володіти цією нерухомістю.

Каптєлов стверджує, що його дружина не має нерухомості в Москві. На запитання про те, чому в декларації не вказане місце проживання його дружини в Росії, Каптєлов відповів, що вона «не надала такої інформації». Раніше він також пояснював, що з моменту введення воєнного стану його дружина не перебуває в Україні через «правові й фактичні обставини». Він зазначав, що його діти не мають українського громадянства, а він юридично не має офіційного статусу батька через обставини, на які не має впливу.

Водночас, згідно з витягом з державного реєстру актів цивільного стану, Каптєлов досі значиться батьком своїх дітей і залишається у шлюбі з Євгенією Каптєловою. Щодо російської нерухомості родини, депутат стверджує, що йому нічого про це не відомо. Він зазначив, що задекларував все своє майно, а також доходи дружини, маючи на увазі лише українські доходи, а не її зарплату в московській бюджетній установі.

На запитання, чи не вбачає він ризиків для державної безпеки в тому, що його близькі проживають у країні, яка розв’язала війну проти України, Каптєлов відповів, що питання, пов’язані з його особистим життям, є приватними і не впливають на виконання його обов’язків як народного депутата України. Він підкреслив, що завжди діє в інтересах держави та в межах закону.

«Схеми» також з’ясували, що депутат від «Слуги народу» кілька разів виїжджав за кордон під час повномасштабного вторгнення, а дати цих виїздів збігаються з поїздками його дружини з РФ до Туреччини. Каптєлов пояснив, що ці поїздки «здійснювались з офіційною метою та у зв’язку з особистими обставинами», але не надав копії відповідних відряджень на прохання журналістів.

Непрозорість декларацій: нардеп Каптєлов та його родина в РФ

Народний депутат Роман Каптєлов, який представляє фракцію «Слуга народу», не вказав у своїй декларації за 2025 рік нерухоме майно родини в Москві. Раніше розслідування «Схем» вказувало, що родина депутата виїхала з України за місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії. З грудня 2023 року дружина Каптєлова почала отримувати зарплату від «Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу» у Москві. З 2015 року родина нардепа володіє частиною квартири в Москві, але ця інформація не була вказана в попередніх деклараціях, а також відсутня у новій звітності. У коментарі ЗМІ Каптєлов заявив, що його дружина не володіє нерухомістю в Москві, а інформації про її місце проживання в Росії вона «не надала». У декларації, поданій 18 березня цього року, депутат зазначив місце роботи дружини Євгенії – «ОСП №195 ОКЦ ЮЗАО», але не вказав, де саме розташована ця установа, лише зазначивши, що це «юридична особа, зареєстрована за кордоном». Також у декларації відсутні дані про заробітну плату дружини, лише позначка – «член сім’ї не надав інформацію». У розділі «грошові активи» Каптєлов задекларував 1 мільйон 250 тисяч рублів готівкою, що належить Євгенії Каптєловій. Депутат не вказав, що його дружина, яка отримує зарплату в московській установі, володіє або користується будь-яким нерухомим майном у Росії. Розслідування «Схем» вказало, що третина квартири в Москві площею понад 100 квадратних метрів частково належить дружині та дітям нардепа, а їхня частка оцінюється в близько 6 мільйонів гривень. Станом на дату публікації родина нардепа продовжує володіти цією нерухомістю. Каптєлов стверджує, що в його дружини немає нерухомості в Москві. На запитання про відсутність інформації про місце проживання дружини в Росії, Каптєлов відповів, що вона «не надала такої інформації». Раніше він також зазначав, що з моменту введення воєнного стану його дружина не перебуває в Україні через правові та фактичні обставини. Каптєлов підкреслив, що його діти не мають українського громадянства, а він юридично не має офіційного статусу батька через обставини, на які не може вплинути. Водночас, згідно з витягом з державного реєстру актів цивільного стану, Каптєлов досі значиться батьком і залишається у шлюбі з Євгенією Каптєловою. Щодо російської нерухомості родини, депутат стверджує, що йому нічого не відомо. Він зазначив, що задекларував все своє майно та доходи дружини, маючи на увазі лише українські активи, а не її зарплату в московській установі. На запитання про можливі ризики для державної безпеки через те, що його близькі проживають у країні, яка розв’язала війну проти України, Каптєлов відповів, що питання особистого життя є приватними і не впливають на виконання його обов’язків як народного депутата. Він підкреслив, що завжди діє в інтересах держави та в межах закону. «Схеми» також з’ясували, що депутат кілька разів виїжджав за кордон під час повномасштабного вторгнення, і дати цих виїздів збігаються з поїздками його дружини з Росії до Туреччини. Каптєлов пояснив, що ці поїздки «здійснювались з офіційною метою та у зв’язку з особистими обставинами», але не надав журналістам копії відповідних документів.

Суд у Миколаєві наклав штраф на директора за фіктивний експорт олії

У Миколаєві суд оштрафував директора ТОВ “Тріалс” на 46 мільйонів гривень за фіктивний експорт олії після втручання Інтерполу. Центральний районний суд міста Миколаєва ухвалив рішення у справі про порушення митних правил. Колишнього директора ТОВ “Тріалс” Сергія Федорченка визнали винним у незаконному експорті соняшникової олії за підробленими документами. Загальна сума фінансових санкцій, накладених на бізнесмена, перевищила 46 мільйонів гривень. У 2020 році компанія під керівництвом Сергія Федорченка експортувала понад 1 357 тонн сирої соняшникової олії вартістю понад 1,25 млн доларів США. Вантаж вивезли через Миколаївський морський порт на суднах “Neatis” та “Marios G”. Для митного оформлення були надані контракти та рахунки-фактури, згідно з якими покупцем олії нібито виступала угорська компанія “Borko Trade Hungary Kft”. Миколаївська митниця засумнівалася в автентичності документів, і через Нацполіцію надіслала запит до Інтерполу. Відповідь європейських правоохоронців підтвердила, що директор угорської фірми не мав жодних фінансових зв’язків з ТОВ “Тріалс”. Під час судового засідання інтереси Сергія Федорченка представляли адвокати Михайло Цуріка та Сергій Кваша. Сторона захисту наполягала на закритті справи, стверджуючи, що матеріали від Інтерполу не можуть використовуватися як докази. Однак суддя Володимир Лященко відхилив ці аргументи. Суд визначив, що строки притягнення до відповідальності не були порушені. Оскільки незаконно вивезену олію вже неможливо конфіскувати, суд застосував фінансові санкції, передбачені Митним кодексом України. Сергія Федорченка зобов’язали відшкодувати вартість експортованого товару — 30 698 089 грн, а також сплатити штраф у розмірі 15 349 044 грн. Загальна сума стягнення становить понад 46 мільйонів гривень. Якщо порушник не сплатить штраф протягом 15 днів, його сума буде подвоєна. Досудове розслідування триває за кримінальним провадженням, що стосується вчинення кримінальних правопорушень, які завдають шкоди національним інтересам України.