Суд Чернівецького району відмовив слідчим Національної поліції у доступі до документів мера Романа Клічука та його заступника в рамках кримінального провадження, що стосується закупівлі дронів для Збройних Сил України у 2023 році. Суд визнав це прохання безпідставним, незважаючи на те, що саме мер Чернівців підписував угоди на придбання дронів. Відповідне рішення було опубліковане в Судовому реєстрі 19 лютого. Виконавчий комітет Чернівецької міської ради у 2023 році здійснював закупівлі квадрокоптерів для подальшої передачі їх Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, які знаходяться на території Чернівецької громади. У листопаді та грудні 2023 року були укладені договори з ТОВ «Головна Мануфактура» на загальну суму 8 мільйонів гривень, про що свідчить інформація з системи «Прозорро». Поліція зацікавилася цими закупівлями, оскільки вважає, що начальник відділу закупівель, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, зловживав службовим становищем, що призвело до розтрати коштів місцевого бюджету за завищеними цінами на квадрокоптери. За оцінками експертів, переплата становить близько 1,34 мільйона гривень. Поліція звернулася до суду за офіційним доступом до документів мерії для збору доказів. Суд дозволив слідчим вилучити всі документи, пов’язані з тендерами та договорами на дрони, а також інформацію про підозрюваного начальника відділу державних закупівель, включаючи його посадові інструкції та дані про зарплату. Проте суд відмовив у доступі до документів мера та його заступника, вважаючи це прохання безпідставним. Усі угоди були підписані мером Чернівців Романом Клічуком. Міськрада замовила дрони Mavic 3T у листопаді 2023 року по 277 000 гривень за одиницю, а у грудні — по 262 000 гривень. За даними порталу «Hotline», ціна на Mavic 3T у листопаді 2023 року становила 228 086 гривень за одиницю, а у грудні — 216 591 гривень, що на 17-18% нижче від тендерної ціни. Mavic 3 Fly More Combo замовили у листопаді 2023 року по 124 500 гривень за одиницю, а у грудні — по 134 000 гривень. На порталі «Hotline» ціна на ці квадрокоптери у листопаді 2023 року становила 109 954 гривні за одиницю, а у грудні — 105 765 гривень, що на 12-21% дешевше від тендерної ціни. Ймовірна переплата за цими позиціями складає близько 800 тисяч гривень. Дрони Autel Evo Max 4T Protect+ замовляли по 317 000 – 322 000 гривень за одиницю, що навіть нижче за ринкові ціни того періоду (327 447–335 582 гривень). Крім того, слідчі виявили ознаки того, що тендер на суму 5,45 мільйона гривень був розділений на три лоти, підлаштовані під одного учасника — «Головна Мануфактура». Усі дешевші пропозиції конкурентів були відхилені через невиправлені помилки в документах. У першому лоті на 1,95 мільйона гривень брали участь дешевші пропозиції ТОВ «Торговий дім «Терра Груп» на 1,61 мільйона гривень та ТОВ «Секур Інтеграція» на 1,69 мільйона гривень, які були відхилені через невиправлені помилки. У другому лоті на 1,63 мільйона гривень дешевшою була пропозиція ФОП Застьоба Олександра Геннадійовича на 1,60 мільйона гривень, яка також була відхилена. У третьому лоті на 1,88 мільйона гривень дешевшою пропозицією була ТОВ «Торговий дім «Терра Груп» на 1,72 мільйона гривень, яка була відхилена через невиправлені помилки. Мер Чернівців Роман Клічук прокоментував ситуацію з підозрою начальниці відділу закупівель під час пресконференції 4 лютого, зазначивши, що вони виходили з того, що ціни мають бути такими, аби дрони могли швидко потрапити на фронт. Київська компанія «Головна Мануфактура» з липня 2024 року належить громадянину Туреччини Ямачу Хусейну, а на момент закупівлі власником був Ігор Селезньов. З 2018 року компанія отримала державних замовлень на 316,17 мільйона гривень, найбільше з яких на постачання квадрокоптерів Житомирській міській раді.
Корупційні схеми в Державній аудиторській службі України
Ексзаступника начальника Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Чернігівській області затримали під час отримання неправомірної вигоди. Закурін Олександр Петрович, який відповідав за контроль бюджетних коштів у сфері ЖКГ та інфраструктури, став фігурантом корупційної справи на фоні скарг бізнесу на системний тиск і «відкати» у держаудиті. Згідно з інформацією, затримання відбулося 12 березня 2026 року. Закуріну обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 травня з можливістю звільнення під заставу. Він вніс заставу в розмірі 1 мільйон гривень і вийшов на волю, подавши апеляційну скаргу. Розглядатимуть її судді Чернігівського апеляційного суду Микола Оседач і Валерій Заболотний, відомі своїми неоднозначними рішеннями. Затримання ексчиновника є тривожним симптомом, оскільки Управління Північного офісу ДАСУ в Чернігівській області вже давно супроводжують скандали. Улітку 2024 року Федерація роботодавців Чернігівщини направила офіційний лист до Федерації роботодавців України, в якому йшлося про вимогу сплачувати 2% «відкату» з кожного виграного тендеру. У разі відмови, ДАСУ блокувала оплату за тендерами. Видання «Наші Гроші» також зафіксувало, що Чернігівська область отримала найбільшу кількість «каральних» висновків ДАСУ. Реакція керівництва Північного офісу була показовою: начальник Кондрашов назвав конфлікт між бізнесом та ДАСУ «штучним». У січні цього року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру трьом посадовцям Головного управління ДПС у Чернігівській області, які вибудували корупційну схему. Держаудитслужба, покликана виявляти фінансові зловживання, досі не відреагувала на затримання колишнього заступника начальника управління. Сподіваємося на чітку позицію Офісу Генерального прокурора, очолюваного Русланом Кравченком, який декларував пріоритети викорінення корупції.
Скандал з приватизацією квартири в Києві за 9 гривень
У 2024 році Дмитро Бузницький, заступник керівника ДБР, приватизував службову квартиру від СБУ в центрі Києва за 9 гривень 47 копійок. Це сталося через 20 років після того, як він уперше скористався правом на приватизацію житла. У 2024 році його дружина також придбала апартаменти в столиці. Це стало відомо з розслідування hromadske «А ви хочете тут квартиру за 9 грн?». З 2023 року Бузницький обіймає посаду заступника керівника Державного бюро розслідувань у Львові. Раніше, у 2020 році, він звільнився зі Служби безпеки України, де прослужив десятки років, зокрема, на посаді заступника начальника економічного управління СБУ. У 2021 році він працював в «Енергоатомі». Протягом останніх років його дружина, Алла Продан, набувала елітну нерухомість у Києві та Київській області, а в 2024 році разом із чоловіком отримала квартиру площею 52 кв. м у преміальному житловому комплексі Jack House у самому центрі столиці. Офіційна вартість цього житла становила 9 гривень 47 копійок, що відповідало відновній вартості приватизації. Однак ринкова ціна аналогічного житла в цьому будинку становила близько 235 тисяч доларів або близько 9,7 мільйона гривень. Ця квартира у ЖК Jack House раніше належала Службі безпеки України. Бузницький користувався нею до 2023 року, навіть після звільнення зі СБУ. Документ про право власності на цю квартиру видав орган приватизації державного житлового фонду Печерської адміністрації. У 2023 році СБУ передала цю квартиру до комунальної власності територіальної громади Києва. У відповіді на запит hromadske, відомство, де працює Бузницький, зазначило, що він став на квартирну чергу у 2001 році, а службову квартиру отримав лише у 2018 році. Це сталося через три місяці після того, як Алла Продан придбала квартиру у «Французькому кварталі 2». Бузницький тоді ще працював у СБУ і потребував поліпшення житлових умов, тому після звільнення квартира залишилася за ним. Служба безпеки також повідомила, що квартиру у Jack House надали Бузницькому в постійне користування у 2020 році, коли він звільнився. Дружина Бузницького, Алла Продан, у 2020 році обміняла свою квартиру у «Французькому кварталі 2» на будинок площею 325 м² у Плютах під Києвом. Офіційно, ринкова вартість квартири становила 3,4 мільйона гривень, а будинку з землею — 1,9 мільйона гривень. У 2024 році жінка продала цей будинок за 11,3 мільйона гривень, що вшестеро дорожче. У ДБР зазначили, що на момент продажу будинок потребував ремонту. Процес приватизації квартири у Jack House тривав чотири роки і завершився 6 грудня 2024 року, через три місяці після того, як Алла Продан набула квартиру площею майже 150 кв. м у ЖК «52 Перлина». Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко зазначив, що в подібних ситуаціях зазвичай відмовляють у приватизації. Однак у даному випадку могли не перевіряти інформацію про наявність іншої нерухомості у родини Бузницьких. Також можливо, що родина відповідала нормативам забезпечення житловою площею, які залежать від кількості членів сім’ї. За українським законодавством, приватизувати квартиру можна лише один раз. Бузницький вже скористався цим правом у 1994 році, коли йому було 18 років, і тоді його сім’я приватизувала квартиру у Каневі. У 2014 році він оскаржив приватизацію своєї частки в суді, і суд скасував його право власності на одну четверту частину квартири. Бойко зазначив, що нормальний відповідач завжди просить застосувати позовну давність, і це викликає питання щодо зацікавленості відповідачів у такому рішенні.
Активи екс-прокурора Харкова: судове позов на 7,5 млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом, основаним на матеріалах моніторингу способу життя від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У позові йдеться про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на суму понад 7,5 мільйонів гривень, які були набуті колишнім керівником окружної прокуратури в Харкові. Зокрема, мова йде про активи, придбані членами сім’ї посадовця в період з 2022 по 2024 роки. Аналіз доходів і витрат сім’ї вказує на те, що вартість активів перевищує легальні доходи на 7,5 мільйонів гривень. У зв’язку з цим прокурор САП подав до суду позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Для забезпечення позову суд наклав арешт на майно відповідача в межах суми вимог.
Фінансові активи подружжя поліцейських: деталі декларації
Старший слідчий Головного управління Національної поліції України Людмила Скора та її чоловік В’ячеслав Дутий, старший оперуповноважений Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, мають 112,7 тисяч доларів готівкою. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”. Щодо нерухомості, Людмила Скора володіє двома об’єктами: з 2020 року вона зареєстрована у квартирі площею 80,4 кв. м у Києві, що належить її свекрусі, Дутої Олені Іванівні. З 2021 року поліціянтка проживає в іншій квартирі свекрухи, яка трохи більша – 112,1 кв. м. Її чоловік, В’ячеслав Дутий, має право користування квартирою площею 27,8 кв. м у Києві, власником якої є Деснянська райдержадміністрація (ймовірно, службове житло). У грудні 2025 року Людмила Скора придбала Honda CRV 2015 року випуску у свекрухи за 410 тисяч грн, хоча ринкова вартість такого авто становить близько 700 тисяч грн. В’ячеслав Дутий не має власного автомобіля і користується Acura TLX 2017 року випуску, що належить його матері. Вартість цього транспортного засобу не вказується, але сьогодні така модель може коштувати понад 700 тисяч грн. Щодо доходів, у минулому році Людмила Скора отримала 633 тисячі грн зарплати у Нацполіції, а В’ячеслав Дутий – 694 тисячі грн у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції. Родина також отримала 4 тисячі грн у рамках програми “Зимова підтримка” (по 1 тисячі грн на кожного з подружжя та двох їхніх дітей). На правах спільної сумісної власності подружжя має 112,7 тисяч доларів готівкою. В’ячеслав Дутий також має власні заощадження у розмірі 210 тисяч грн готівкою, що в сумі становить понад 5,1 мільйона грн. Грошові активи на банківських рахунках подружжя не декларуються.
Андрій Авдієвський під арештом: нові деталі корупційної справи
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо Андрія Авдієвського, якого слідство вважає посередником у корупційній схемі, пов’язаній з двома високопосадовцями СБУ. Про це повідомляє Центр протидії корупції. Слідчий суддя вирішив взяти підозрюваного під варту, дозволивши внесення застави у розмірі 998 400 грн. За інформацією Центру протидії корупції, Авдієвський фігурує у справі заступника начальника управління СБУ у Києві та області Олега Токарчука, а також заступника голови СБУ Рівненщини Ігоря Бріка. ЦПК зазначив, що роль Авдієвського полягала в комунікації з бізнесом та координації передачі готівки. Зокрема, через нього нібито проходили кошти за так званий «тариф на спокійну роботу» підприємства, яке займається видобутком бурштину. Прокурори наполягали на значно більшій заставі у розмірі 25 млн грн, тоді як захист просив про домашній арешт. Розгляд клопотань щодо інших фігурантів справи, зокрема самих посадовців СБУ, продовжується.
Схема фінансування комунальних підприємств Полтавщини
У Полтавській області бюджетні підприємства стали джерелом фінансування та кар’єрних можливостей. Розслідування компанії «Стар Енерджі Трейд» виявило не поодинокі випадки, а цілу систему, що базується на контролі комунальних підприємств та перерозподілі фінансових ресурсів. Ця схема формувалася задовго до останнього скандалу, але нові деталі дозволяють побачити її в повному обсязі. Все починається з Олега Кулініча, лідера парламентської групи «Довіра», який став ключовою фігурою в регіоні. Після того як Полтававодоканал і Полтаватеплоенерго потрапили під його контроль, на керівні посади були призначені лояльні особи. У 2023 році директором Полтававодоканала став Олег Мізик, раніше звільнений з «Запоріжжягазу» через звинувачення у розкраданнях. Незважаючи на це, його призначення було схвалено, а Кулініч активно лобіював виділення додаткових коштів з обласного бюджету для погашення боргів підприємства. Після призначення Мізик перенаправляє контракти, і постачальником електроенергії для водоканалу стає «Стар Енерджі Трейд», суми контрактів сягають мільярдів гривень. У 2024 році Мізик переходить на посаду директора Полтаватеплоенерго, а тимчасовим виконувачем обов’язків керівника Полтававодоканала стає його родич Юрій Заставський, брат дружини. Схема продовжується: «Стар Енерджі Трейд» починає постачати електроенергію й для теплоенерго. До кінця 2025 року загальний обсяг контрактів компанії в Полтавській області досягає 1,7 мільярда гривень. Комунальні підприємства фактично перетворюються на фінансове джерело для політичної групи «Довіра», яка контролює більшість в обласній раді. Паралельно змінюється розстановка сил у регіоні. Після домовленостей з центральною владою контроль над Полтавською областю переходить до команди Кулініча. Полтавська обласна військова адміністрація опиняється під його впливом через губернатора Віталія Дяківнича. Одним з перших кроків стає передача Полтававодоканала і Полтаватеплоенерго в оперативне управління адміністрації. Ключовою фігурою схеми стає Олег Мізик, який отримує статус радника губернатора з питань ЖКГ, зберігаючи вплив на обидва підприємства. Тим часом Кулініч просуває його на посаду заступника голови обласної адміністрації, і ця кандидатура проходить узгодження в Кабміні. Після скандалу з контрактами з «Стар Енерджі Трейд» губернатор оголошує про перевірку та обіцяє вжити заходів. Проте перевірку фактично доручають самому Мізику, що створює конфлікт інтересів. Фінансова сторона схеми стає очевидною за внутрішніми оцінками. За даними джерел у Полтававодоканалі, на кожен кіловат-годину електроенергії закладається близько 30 копійок відкатів. При загальному обсязі контрактів це становить близько 68 мільйонів гривень. І це лише один з напрямків. Система замкнена: політичний вплив забезпечує призначення, призначення — контроль над фінансовими потоками, а контроль — захист від перевірок. В результаті комунальні підприємства перестають працювати на благо громадян і стають джерелом доходу для обмеженого кола осіб.
Скандал з ліцензіями: як сімейні інтереси впливають на медицину
Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні витрати на медикаменти: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні закиди стосуються не його публічних виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичну галузь. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким 64 суб’єкти отримали ліцензії на медичну практику. Серед них — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це рішення викликає очевидний конфлікт інтересів через сімейні зв’язки. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча закон передбачає, що процедура може тривати до десяти робочих днів, у цьому випадку все було вирішено за два календарні дні. В той же час звичайні лікарі та підприємці змушені чекати місяцями на перевірки та погодження. Для одних це бюрократичні перепони, для інших — рішення того ж чиновника за два дні. Цей випадок вписується в загальну картину. Під керівництвом МОЗ та НСЗУ, очолюваного Наталією Гусак, сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому стабільний збут, особливо в оборонній медицині — постачання йдуть до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС. Фінансові показники підтверджують це: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» становив 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не закінчився. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» та «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет відзначав їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція практично відсутня, а ціни визначаються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. В результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких бракує інформації про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом. Закон зобов’язує зазначати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Варто також згадати приміщення понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
Ексдиректора будівельної компанії підозрюють у розкраданні коштів
На Київщині викрили колишнього директора будівельної компанії, якого підозрюють в ухиленні від податків та відмиванні коштів. За даними слідства, підприємство виконувало відновлювальні роботи за бюджетні кошти, проте керівник свідомо не відображав ПДВ у звітності. Внаслідок цього держава недоотримала понад 7,7 мільйона гривень. Правоохоронці з’ясували, що ці кошти виводилися через рахунки під виглядом оплати товарів і послуг. Колишньому посадовцю вже повідомили про підозру.
Суддю з Луганщини спіймали на хабарі у 30 тисяч доларів
Спільними зусиллями НАБУ, САП та СБУ було викрито суддю з Луганської області, який працює в суді Чернівецької області, за підбурювання до дачі хабаря. Підозрюваний, що бере участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, спонукав адвоката передати 30 тисяч доларів судді Солом’янського районного суду Києва. За ці гроші суддя мав винести виправдувальний вирок у справі про обвинувачення особи в кримінальному правопорушенні у сфері службової діяльності.